АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1227/13Головуючий по 1 інстанції

Категорія : 2 Здоровило В.А.

Доповідач в апеляційній інстанції

Вініченко Б. Б.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2013 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоВініченка Б.Б.

суддівХрапка В.Д., Дмитренка М.І.

при секретаріПосипайко А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Ватутінського міського суду Черкаської області від 13 березня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6, третя особа: ОСОБА_8 про поділ спільного майна подружжя, -

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_7 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_6, третя особа: ОСОБА_8 про поділ спільного майна подружжя. В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що 23 липня 2011 року між нею та ОСОБА_6 було укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб Серія 1-СР та зроблено відповідний актовий запис № 41. Від шлюбу дітей не мають. В період спільного проживання вирішили укласти договір з ПАТ «Приват банк» про заощадження № SAMDN18000718403666, оформивши його на відповідача - ОСОБА_6

Згідно договору заощадження вони зобов'язалися надати банківській установі в користування грошові кошти в розмірі 10 000 грн. з регулярним надходженням на вклад - 700 грн., строком на 12 місяців з процентною ставкою 13,25% річних.

Рішенням Ватутінського міського районного суду від 23 жовтня 2012 року шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 було розірвано. Після розірвання шлюбу позивачка залишила дівоче прізвище - ОСОБА_7.

Звернувшись до відповідача з питанням розподілу коштів, що надавалися банку в користування та відсотків, отримала відмові від ОСОБА_6, а згодом дізналася, що останній самовільно, без її згоди достроково зняв грошові кошти в сумі 18 000 грн.

А тому просить, розділити між ними грошові кошти з нарахованими банком відсотками за користування ними, стягнувши з відповідача 9394,60 грн. та судові витрати.

Рішенням Ватутінського міського суду Черкаської області від 13 березня 2013 року позов задоволено. Ухвалено розділити між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 майно, що є їхньою спільною сумісною власністю, а саме: грошові кошти з нарахованими відсотками, які знаходяться у Ватутінському відділенні ПАТ «Приват Банк», згідно договору про заощадження № SAMDN18000718403666 від 29.07.2011 року на суму 18 789,21 грн.

В рахунок розподілу спільного сумісного майна подружжя стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 грошову компенсацію в розмірі 9 394,60 грн. та 330 грн. понесених судових витрат по оплаті судового збору, а також 3 500 грн. понесених судових витрат по оплаті правової допомоги.

Не погоджуючись з вищевказаним рішенням суду, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду, порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_7 відмовити.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає із наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалене судом першої інстанції рішення відповідає зазначеним вище вимогам.

З матеріалів справи вбачається, що 23 липня 2011 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 було укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, Серія 1-СР та зроблено відповідний актовий запис № 41. Від шлюбу дітей не мають.

29 липня 2011 року між ПАТ «Приват Банк» та ОСОБА_6 укладено договір про заощадження № SAMDN18000718403666 (Вклад «Пенсійний накопичувальний»), відповідно до якого ПАТ «Приват Банк» в особі голови правління ОСОБА_9 з одного боку та ОСОБА_6 з іншого боку уклали даний договір, з якого вбачається, що останній надав банку 10 000 грн. в користування, на 12 місяців, тобто по 29.07.2012 року. Сума регулярного надходження на вклад становить 700 грн., процентна ставка по вкладу складає 13.25% річних, в результаті чого було відкрито особовий рахунок.

04 червня 2012 року ОСОБА_6 припинив спільне проживання з позивачкою змінивши постійне місце проживання.

18 червня 2012 року відповідачем було знято грошові кошти в розмірі 18 789,21 грн. з банківського рахунку, що підтверджується довідкою ПАТ КБ «Приват Банк» від 05 лютого 2013 року.

23 жовтня 2012 року рішенням Ватутінського міського районного суду шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 було розірвано. Після чого позивачка залишила дівоче прізвище - ОСОБА_7.

Відповідно до ст. 60 СК України, майно набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

ст. 61 СК України передбачає, що об'єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя.

Згідно ст. 71 СК України, майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ОСОБА_7

Колегія суддів критично оцінює посилання апелянта стосовно того, що між сторонами було досягнуто усної домовленості, в результаті якої було проведено добровільний розподіл спільно нажитого майна подружжя, а саме позивачка фактично отримала всі речі, які були придбані ними за час шлюбу, що є об'єктом спільної сумісної власності на суму 6 582 грн. та кошти в сумі 6000 грн. з їхнього рахунку відповідно до договору заощадження, а всього отримала майна на загальну суму 12 582 грн., однак відповідачем не було надано належних доказів на підтвердження вищевказаного.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Виходячи із вищевикладеного, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, судова колегія судової палати,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - відхилити.

Рішення Ватутінського міського суду Черкаської області від 13 березня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6, третя особа: ОСОБА_8 про поділ спільного майна подружжя - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів.

Головуючий :

Судді :