Судове рішення #2952318
11-07/1450

У к р а ї н а


ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД


ПОСТАНОВА

Іменем України

07.10.08                                                                                               Справа №11-07/1450


Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:


    


при секретарі: Пересаді О.В.


за участю представників позивача:Дужак М.В. – дов. №32 від 04.02.08р., Дідур В.В. – дов. №518 від 06.10.08р., заступник директора

представників відповідача: Ведмідь А.Є. – дов. №3/27 від 02.01.08р.

                                                       

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Інституту механізації тваринництва Української академії аграрних наук, м.  Запоріжжя

на ухвалу господарського суду Запорізької області від 31.07.2008 р. у справі №11-07/1450

за позовом: Інституту механізації тваринництва Української академії аграрних наук, м.  Запоріжжя

до відповідача: Концерну “Міські теплові мережі”,  м. Запоріжжя

про розірвання  договору   


ВСТАНОВИВ:


Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду №1885 від 07.10.2008р. справа №11-07/1450 передана для розгляду колегії суддів у складі: Головуючого судді: Антоніка С.Г (доповідач).; суддів: Кагітіної Л.П., Коробки Н.Д.                           

Колегія суддів прийняла справу до провадження.

За заявою представників сторін судовий процес здійснювався без фіксації технічними засобами, за їх згодою у судовому засіданні 07.10.2008р. оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови.

          Ухвалою господарського суду Запорізької області від  31.07.2008р. у справі №11-07/1450 (суддя Скиданова Ю.О.) позовну заяву Інституту механізації тваринництва Української академії аграрних наук повернуто на підставі п.6 ст.63 ГПК України.

          Ухвала суду мотивована тим, що в порушення приписів ст.57 ГПК України, заявником не додано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів. Суд дійшов висновку, що опис вкладення не є належним доказом надсилання позовної заяви іншій стороні, оскільки відповідно до п.36 Правил надання послуг поштового зв’язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.02р. №1155, таким належним доказом є оригінал поштової квитанції чи фінансового чеку.  

           Не погоджуючись з зазначеною ухвалою, позивач звернувся до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду скасувати та задовольнити позовні вимоги.  

          В обґрунтування апеляційної скарги заявник вказує, що відповідно до п.36 Правил надання послуг поштового зв’язку, про прийняття для пересилання реєстрованого поштового відправлення (поштового переказу) відправникові з додержанням вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" видається розрахунковий документ, що підтверджує надання такої послуги (касовий чек, розрахункова квитанція тощо). У даному пункті чітко вказано, що видання розрахункового документу є підтвердженням надання саме послуги, а не є належним доказом направлення копії позовної заяви з додатками відповідачеві. Крім того, пунктом 78 вищевказаних правил визначено порядок оформлення опису. Тобто опис також є офіційним документом, що підтверджує відправлення листа.  Зауважує, що у разі сумніву щодо вірогідності доказів відправки суд мав право витребувати додаткові докази.

Представники Інституту механізації тваринництва Української академії аграрних наук у судовому засіданні підтримали доводи апеляційної скарги.

Концерн “Міські теплові мережі” у відзиві на апеляційну скаргу та його представник у судовому засіданні просять скаргу позивача задовольнити частково, направити матеріали по справі на розгляд місцевого господарського суду. В частині розгляду справи стосовно розірвання договору №400460 від 01.09.08р. купівлі – продажу теплової енергії – позивачу відмовити, оскільки відповідно до ч.4 ст.106 ГПК України у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвали про відмову у прийнятті позовної заяви, справа передається на розгляд місцевого господарського суду.


Відповідно до ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101, 106  Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.


Перевіряючи законність та обґрунтованість ухвали місцевого господарського суду, вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, колегія суддів дійшла висновку про невідповідність зазначеної ухвали вимогам чинного законодавства з наступних підстав:

Відповідно до ч.2. ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають в державі.

Згідно ст.2, п. п. 1,3 ст. 6 Закону України “Про судоустрій”, суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією України прав та законних інтересів юридичних осіб.

Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією України та законами.

Всім суб’єктам правовідносин гарантується захист їх прав та законних інтересів незалежним та неупередженим судом.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002р. право на судовий захист не може бути обмежено. Суб’єкти правовідносин в разі виникнення спору можуть звертатися до суду за вирішенням спору.

          

          Пунктом 6 ч.1 ст.63 ГПК України передбачено, що суддя  повертає  позовну  заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії  позовної заяви і доданих до неї документів.

          За правилами ст.56 ГПК України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані  при  поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів, якщо цих документів у сторін немає.

          Згідно п.2 ч.1 ст.57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві позовної заяви і доданих до неї документів.


          Повертаючи позов на підставі п.6 ч.1 ст.63 ГПК України, суд безпідставно вказує на не надання позивачем доказів надсилання позовної заяви та доданих до неї документів на адресу відповідача, оскільки це підтверджено наданим до позовної заяви описом вкладення.

          Колегія суддів вважає опис вкладення належним документом, який підтверджує надсилання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів, оскільки в ньому чітко зазначено, коли, кому та на яку адресу відправлено відповідні документи.

Відповідно до п.36 Правил надання послуг поштового зв’язку, про прийняття для пересилання реєстрованого поштового відправлення (поштового переказу) відправникові з додержанням вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" видається розрахунковий документ, що підтверджує надання такої послуги (касовий чек, розрахункова квитанція тощо). У даному пункті чітко вказано, що видання розрахункового документу є підтвердженням надання саме послуги. Крім того, пунктом 78 вищевказаних правил визначено порядок оформлення опису. Тобто опис також є офіційним документом, що підтверджує відправлення листа.  


Таким чином, повернення позовної заяви за зазначеними в ухвалі суду підставами є неправомірним.

Між тим, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного:

В апеляційній скарзі Інститут механізації тваринництва Української академії аграрних наук просив ухвалу суду скасувати та задовольнити позовні вимоги, розірвавши договір №400460 від 01.09.08р. купівлі – продажу теплової енергії, укладений між сторонами у справі.

Проте ч.4 ст.106 ГПК України встановлено, що у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвали про відмову у прийнятті позовної заяви, справа передається на розгляд місцевого господарського суду. Тому саме господарський суд буде приймали рішення по суті спору.


За таких обставин апеляційна скарга Інституту механізації тваринництва Української академії аграрних наук, м.  Запоріжжя підлягає частковому задоволенню, ухвалу господарського суду Запорізької області від 31.07.2008 р. у справі №11-07/1450 слід скасувати, матеріали справи передати до господарського суду Запорізької області для розгляду по суті.


          На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 101 - 106 ГПК України, суд -


ПОСТАНОВИВ          


Апеляційну скаргу Інституту механізації тваринництва Української академії аграрних наук, м.  Запоріжжя задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від  31.07.2008 р. у справі №11-07/1450 скасувати.

Матеріали справи №11-07/1450 надіслати до господарського суду Запорізької області для розгляду по суті.

Видати Інституту механізації тваринництва Української академії аграрних наук, м.  Запоріжжя довідку про повернення заявнику державного мита в сумі 42,50 грн., сплаченого за подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду платіжним дорученням №3492 від 12.08.2008 року, виданим Управлінням Державного казначейства у Хортицькому  районі м. Запоріжжя.


  

 


  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація