Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

№ 22-ц778/1215/13 Головуючий у 1 інстанції:Ярош С.О.

Суддя-доповідач: Спас О.В.

У Х В А Л А

Іменем України

24 квітня 2013 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого Спас О.В.,

суддів: Полякова О.З.,

Бондаря М.С.,

при секретарі Бабенко Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 09 січня 2013 року

у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Червоненської сільської ради Гуляйпільського району Запорізької області, третя особа: Гуляйпільська державна нотаріальна контора Запорізької області про визнання заповіту недійсним

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, Червоненської сільської ради Гуляйпільського району Запорізької області, третя особа: Гуляйпільська державна нотаріальна контора Запорізької області про визнання заповіту недійсним.

В позові зазначав, уточненому у в ході судового розгляду зазначав, що після смерті його батька ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилася спадщина на земельну ділянку 7,212га, розташовану на території АДРЕСА_1, грошові внески. Батько 23.11.2009р. залишив заповіт на користь ОСОБА_7 На час складення заповіту його батько хворів, в нього відбувалася ракова інтоксикація, він отримував сильний анальгетик, який має вміст наркотичної речовини і впливає на свідомість людини, тому він не міг розуміти значення своїх дій та керувати ними.

Просив суд визнати недійсним заповіт від 23.11.2009 року ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7

Рішенням Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 09 січня 2013 року позов залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на незаконність, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В засідання апеляційного суду позивач та його представник, відповідачка, представник третьої особи, будучи належно та своєчасно повідомленими про час ті місце судового засідання, що підтверджується наявними в справі розпискою про вручення повістки представнику позивача та рекомендованими поштовими повідомленнями про вручення повісток позивачу, відповідачці ОСОБА_4, третій особі, не з'явилися. З клопотаннями про відкладення судового засідання з повідомленням про поважність причин неявки до апеляційного суду не звернулися.

Гуляйпільська державна нотаріальна контора Запорізької області листом №93/01-16 від 01.04.2013р. просить розглядати справи без її участі.

Судова колегія ухвалила про можливість розглядати справу за відсутності вказаних осіб.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення представника відповідача Червоненської сільської ради Гуляйпільського району Запорізької області, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін. Відповідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції встановлені ті обставини, що позивач є сином ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7, 10).

23.11.2009р. ОСОБА_6 склав посвідчений секретарем виконавчого комітету Червоненської сільської ради Гуляйпільського району Запорізької області та зареєстрований за №48 заповіт на користь ОСОБА_7 (а.с.24).

З матеріалів справи вбачається, що суд з дотриманням вимог ст. ст. 212 - 215 ЦПК України належно оцінив надані сторонами докази, виконав всі вимоги цивільного судочинства і вирішив справу згідно з законом, вирішивши питання наявності обставин, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, суті правовідносин, що випливають із встановлених обставин, правильно застосував правові норми до цих правовідносин і дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні позову.

Ухвалюючи рішення про відмову в позові суд першої інстанції виходив із того, що при складенні ОСОБА_6 заповіту на користь ОСОБА_7 його волевиявлення було вільним і відповідало його внутрішній волі, оскільки зібрані у справі докази не свідчать про те, що в момент складення заповіту він не розумів значення своїх дій і не міг керувати ними.

Такий висновок є правильним.

Відповідно до ч. 1 ст. 225 ЦК України правочин, який дієздатна фізична особа вчинила в момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.

Згідно з актом №220 первинної посмертної судово-психіатричної експертизи від 20.03.2012р. експертної комісії Комунальної установи «Обласна клінічна психіатрична лікарня» ОСОБА_6 на момент складення заповіту 23.11.2009р. хронічним психічним захворюванням не страждав, а виявляв психічні розлади у вигляді помірного вираженого астенічного синдрому, внаслідок ракової інтоксикації, викликаної раком голівки підшлункової залози, в силу чого він не у повній мірі міг усвідомлювати значення своїх дії і керувати ними при підписанні заповіту (а.с.165-169).

Отже, проведеною у справі експертизою не зроблено висновку про абсолютну неспроможність спадкодавця в момент складення ним заповіту розуміти значення своїх дій та керувати ними, а лише стверджено, що він не у повній мірі міг усвідомлювати значення своїх дії і керувати ними при підписанні заповіту, що саме по собі не є підставою для визнання складеного в такому стані заповіту недійсним з підстав, передбачених ч. 1 ст. 225 ЦК України.

Вказані висновки рішення суду відповідають постанові Верховного суду України №6-9цс12 від 29.02.2012р., прийнятій за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме, ч. 1 ст. 225 ЦК України, у подібних правовідносинах, яка згідно ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для усіх судів України, які зобов'язані привести свою практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Доводи апеляційної скарги не можуть спростувати висновки рішення суду, оскільки полягають в повторені думки позивача та викладених ним підстав позовних вимог, який вважає, що вказаний висновок експертизи є достатнім доказом для задоволення позову на підставі приписів ч. 1 ст. 225 ЦК України.

Безпідставність вказаного доводу проаналізована вище в даній ухвалі.

Інших доводів апеляційна скарга не містить.

Таким чином, при розгляді справи апеляційним судом встановлено, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують його висновків.

Немає передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції та для постановлення нового рішення по справі.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313 - 315, 317 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 09 січня 2013 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:

Судді: