ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"23" вересня 2008 р. Справа № 11/20-08/02-2
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді
суддів:
при секретарі ,
за участю представників сторін:
від позивача: Усова О.О., довіреність від 21.11.2006р.,
від відповідачів: не з'явилися,
розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Вінницької обласної дирекції, м.Вінниця
на ухвалу господарського суду Вінницької області
від "20" червня 2008 р. у справі № 11/20-08/02-2 (суддя Матвійчук В.В.)
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Вінницької обласної дирекції, м.Вінниця
до Відділу державної виконавчої служби Іллінецького районного управління юстиції у Вінницькій області, м.Іллінці
до Головного управління Державного казначейства України у Вінницькій області, м.Вінниця
про стягнення 179398грн. збитків,
ВСТАНОВИВ:
В липні 2008 року ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Вінницької обласної дирекції подало до господарського суду Вінницької області позов до Відділу державної виконавчої служби Іллінецького районного управління юстиції у Вінницькій області, м.Іллінці та Головного управління Державного казначейства України у Вінницькій області про стягнення 179398грн. збитків.
Ухвалою від 20.06.2008р. господарський суд Вінницької області, керуючись п.1 ст.62 ГПК України, відмовив у прийнятті позовної заяви, позовні матеріали повернув позивачу з посиланням на те, що даний спір є публічно-правовим, тому підвідомчий не господарським судам, а адміністративним судам у відповідності до ч.1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України.
Не погоджуючись з винесеною ухвалою, ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Вінницької обласної дирекції подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вищевказану ухвалу суду з підстав порушення норм процесуального права та передати справу на розгляд місцевого господарського суду.
Обґрунтовуючи доводи скарги, позивач посилається, що позов пред'явлений до відділу ДВС Іллінецького районного управління юстиції у Вінницькій області та Головного Управління Державного казначейства України саме про стягнення матеріальної шкоди, завданої незаконними діями державного виконавця, а не про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця. Заподіяння позивачу діями державного виконавця Чорної Л.А. матеріальної шкоди та її розмір, факт неправомірності таких дій встановлено та підтверджено матеріалами кримінальної справи по обвинуваченню Чорної Л.А. у вчиненні злочину, передбаченому ч.2 с.367 КК України та постановою Липовецького райсуду Вінницької області від 31.03.2008р., а також визнанням Чорною Л.А. своєї вини.
Позивач зазначає, що даний спір відрізняється від адміністративного спору саме предметом позовних вимог, який регулюється главою 82 "Відшкодування шкоди" підрозділу 2 "Недоговірні зобов'язання" Цивільного кодексу України, а також тим, що відділ ДВС Іллінецького районного управління юстиції у Вінницькій області у даних спірних правовідносинах не здійснює щодо банку владних управлінських функцій. Таким чином, вирішення даного спору відноситься до компетенції саме господарського суду.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги. Вважає ухвалу місцевого господарського суду незаконною та необґрунтованою, просить її скасувати та передати справу на розгляд місцевого господарського суду Вінницької області. Вважає, що дана справа відповідно до п.5.3 Рекомендацій Вищого господарського суду України від 27.06.2007 року №04-5/120 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" відноситься до компетенції господарських судів.
Відповідач - Відділ державної виконавчої служби Іллінецького районного управління юстиції у письмовому відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти доводів апеляційної скарги, вважає, що господарським судом Вінницької області винесена законна та обґрунтована ухвала, тому апеляційну скаргу вважає безпідставною, в зв’язку з чим просить оскаржувану ухвалу господарського суду Вінницької області залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Також у відзиві просить розгляд апеляційної скарги провести без участі його представника.
Відповідач - Головне управління Державного казначейства України у Вінницькій області не скористався правом надання письмового відзиву на апеляційну скаргу та правом на участь в судовому засіданні: повноважного представника в судове засідання не направив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином (а.с.47).
Відповідно до ст.75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Згідно приписів ст.99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених розділом ХІІ ГПК України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції. Крім цього, в даному випадку позивачем оскаржується ухвала господарського суду першої інстанції про повернення позовної заяви, а отже будь-які пояснення відповідача та третіх осіб по суті спору не потрібні.
З врахуванням викладеного колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників відповідачів, оскільки неявка представників не перешкоджає повному та всебічному розгляду апеляційної скарги за наявними в матеріалах справи документами.
Згідно розпорядження голови Житомирського апеляційного господарського суду від 22.09.2008р. №406 розгляд апеляційної скарги ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Вінницької обласної дирекції здійснюється колегією суддів у складі: головуючого судді Горшкової Н.Ф., суддів Майора Г.І. та Філіпової Т.Л.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального законодавства, апеляційний господарський суд вважає скаргу обґрунтованою, виходячи з наступного:
Як вбачається з поданої до суду першої інстанції позовної заяви та доданих до неї документів позивач вважає, що заступник начальника ДВС Іллінецького райуправління юстиції Чорна Л.А. у грудні 2003р. при стягненні з САТ "Кам'яногірське" на користь АППБ "Аваль" 670059,84грн. допустила службову недбалість, зокрема, надавши дозвіл на відчуження 20 одиниць сільськогосподарської техніки, хоча все майно перебувало під арештом, а 20 одиниць техніки перебувало під заставою у АППБ "Аваль". Такий дозвіл надано без погодження із банком-заставодержателем. В результаті вказаних дій 22.12.2003р. між САТ "Кам'яногірське" (боржник) та СТОВ "Кам'яногірське" був укладений договір купівлі-продажу 20 одиниць техніки, при цьому за ціну, меншу на 179398,0грн. ціни, яка значилась в договорі застави.
Проти Чорної Л.А. було порушено кримінальну справу за ст.367 ч.2 КК України, яка закрита за амністією. Відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органу державної виконавчої служби, має здійснюватися державою за рахунок коштів Держбюджету України.
Загальна вартість техніки за договорами купівлі-продажу - 45702грн. (менша ніж у договорі застави на 179398грн.).
Заподіяння банку діями державного виконавця Чорної Л.А. матеріальної шкоди та її розмір - 179398,00грн., факт неправомірності таких дій встановлено та підтверджено матеріалами кримінальної справи по обвинуваченню Чорної Л.А. у вчиненні злочину, передбаченому ч.2 с.367 КК України та постановою Липовецького райсуду Вінницької області від 31.03.2008р., а також визнанням Чорною Л.А. своєї вини.
Відмовляючи у прийнятті позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що вказаний спір є публічно-правовим, а тому вирішення даного спору відноситься до компетенції адміністративного суду, що виключає можливість розгляду справи господарським судом.
При цьому судом зазначено, що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом підвідомчості адміністративних судів є публічно-правові спори, в яких хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхні посадові особи чи інший суб’єкт, що здійснює владні управлінські функції.
Статтею 181 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Як висновок судом зазначено, що збитки позивачу заподіяні внаслідок неналежного виконання службових обов'язків заступника начальника Державної виконавчої служби Іллінецького районного управління юстиції Чорної Л.А., при здійсненні виконавчих дій у виконавчому провадженні про стягнення з САТ "Кам'яногірське" на користь АППБ "Аваль" грошових коштів. Органи Державної виконавчої служби при проведенні виконавчих дій, здійснюють владні управлінські функції і відповідно є суб’єктами владних повноважень у розумінні п. 7 ч.1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України, тому вказаний спір є публічно-правовим.
Однак, судова колегія Житомирського апеляційного господарського суду не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:
Відповідно до п.5.3 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 27.06.2007. №04-5/120 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" до компетенції господарських судів не відноситься розгляд справ у спорах:
а) про оскарження рішень (нормативно-правових актів чи актів індивідуальної дії), ухвалених суб'єктом владних повноважень, яким останній зобов'язує суб'єкта господарювання вчинити певні дії, утриматись від вчинення певних дій або нести відповідальність, за умови, що оскаржуваний акт згідно із законодавством України є обов'язковим до виконання;
б) про оскарження суб'єктом господарювання дій (бездіяльності) органу державної влади, органу місцевого самоврядування, іншого суб'єкта владних повноважень, їхньої посадової чи службової особи, що випливають з наданих їм владних управлінських функцій, якщо ці дії (бездіяльність) не пов'язані з відносинами, врегульованими господарським договором;
в) між суб'єктами владних повноважень з приводу їхньої компетенції у сфері управління;
г) з приводу укладання та виконання адміністративних договорів;
д) за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Інші справи за участю господарюючих суб'єктів та суб'єктів владних повноважень не мають ознак справ адміністративної юрисдикції і повинні розглядатися господарськими судами на загальних підставах. До таких справ належать усі справи у спорах про право, що виникають з відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства.
Як вказувалось вище, позов пред'явлений до відділу ДВС Іллінецького районного управління юстиції у Вінницькій області та Головного Управління Державного казначейства України саме про стягнення матеріальної шкоди, завданої незаконними діями державного виконавця, а не про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця. Заподіяння позивачу діями державного виконавця Чорної Л.А. матеріальної шкоди та її розмір, факт неправомірності таких дій встановлено та підтверджено матеріалами кримінальної справи по обвинуваченню Чорної Л.А. у вчиненні злочину, передбаченому ч.2 с.367 КК України та постановою Липовецького райсуду Вінницької області від 31.03.2008р., а також визнанням Чорною Л.А. своєї вини.
Даний спір відрізняється від адміністративного спору саме предметом позовних вимог, який регулюється главою 82 "Відшкодування шкоди" підрозділу 2 "Недоговірні зобов'язання" Цивільного кодексу України, а також тим, що відділ ДВС Іллінецького районного управління юстиції у Вінницькій області у даних спірних правовідносинах не здійснює щодо банку владних управлінських функцій.
Таким чином, вирішення даного спору відноситься до компетенції саме господарського суду.
З врахуванням викладених обставин колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що ухвала господарського суду першої інстанції, якою відмовлено у прийнятті позову, слід скасувати, оскільки недоведені обставини, що мають значення для справи, які місцевий суд визнав встановленими, неправильно застосовані норми матеріального справа, та справу направити на розгляд до господарського суду Вінницької області.
Керуючись ст.ст.101,103-106 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "РайффайзенБанк Аваль" в особі Вінницької обласної дирекції задовольнити.
2. Ухвалу господарського суду Вінницької області від 20 червня 2006 року у справі №11/20-08/02-2 скасувати.
3. Справу №11/20-08/02-2 передати на розгляд господарського суду Вінницької області.
Головуючий - суддя:
судді::
Віддруковано 4прим.:
----------------------------------
1 - до справи;
2 - позивачу;
3,4 - відповідачам