Справа № 368/73/13-ц Головуючий у І інстанції Іванюта Т.Є.
Провадження № 22-ц/780/2486/13 Доповідач у 2 інстанції Данілов О.М.
Категорія 46 29.04.2013
УХВАЛА
Іменем України
25 квітня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді: Мережко М.В.,
суддів: Данілова О.М., Таргоній Д.О.,
при секретарі: Черненко І.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 15 березня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -
ВСТАНОВИЛА:
У січні 2013 року ОСОБА_3 звернулася до Кагарлицького районного суду Київської області із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, мотивуючи свої вимоги тим, що 30 квітня 1993 року між сторонами було укладено шлюб, від якого у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дитина, ОСОБА_4. Однак, 29 жовтня 2012 року шлюб між сторонами було розірвано.
ОСОБА_3 на даний час працює викладачем у Кагарлицькій школі мистецтв, однак доходу який вона отримує не вистачає для повноцінного утримання дитини, у зв'язку з чим, просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання їхньої неповнолітньої доньки ОСОБА_4 у розмірі 1/3 частини всіх видів доходів, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з дня подачі заяви про стягнення аліментів до досягнення дитиною повноліття.
Рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 15 березня 2013 року, позов задоволено, та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_5 аліменти у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 10.01.2013 року і до досягнення дочкою повноліття.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, прийнятого з порушенням норм процесуального та матеріального права, ухваленого з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення по справі, просив рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 15 березня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким стягнути з нього аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ? частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дочкою повноліття.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи, в порядку, передбаченому статтею 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що з 30.04.1993 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі. Рішенням Кагарлицького районного суду від 29.10.2012 року даний шлюб було розірвано.
Від спільного подружнього життя вони мають неповнолітню дочку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в свідоцтві про народження якої батьками зазначено ОСОБА_2 та ОСОБА_3. На даний час дочка ОСОБА_5 проживає з ОСОБА_3 і перебуває на її повному утриманні, а також має хворобливий стан здоров'я. ОСОБА_2 не обтяжений аліментними зобов'язаннями, утриманням непрацездатних членів сім'ї, має задовільний стан здоров'я, працює, одержує пенсію, а тому він спроможний сплачувати аліменти.
Суд першої інстанції критично оцінив пояснення відповідача відповідно до вимог ст.ст. 10, 212 ЦПК України, в тій частині, що він одержує менший дохід ніж позивачка, а також надавав матеріальну допомогу, придбавши для неї певні речі, тоді як дитині більше 16 років, яка навчається, проживає з матір'ю, має хворобливий стан, тому судом вірно визначений розмір сплати аліментів з урахуванням потреб дитини і можливостей та спроможності її батька надавати матеріальну допомогу.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, дійшов правильного висновку про задоволення позову.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, відповідно до ст. 303 ЦПК України, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Висновки суду відповідають обставинам справи, які судом установлені відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які судом правильно застосовані.
З урахуванням наведеного суд зробив правильний висновок про задоволення позову.
Викладені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду відповідає обставинам справи, постановлено з додержанням вимог матеріального і процесуального права і не може бути скасовано з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 15 березня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: