Справа №2-1693/10 Головуючий у суді у 1 інстанції - Гетьман В.В.

Номер провадження 22-а/788/2975/13 Суддя-доповідач - Попруга С. В.

Категорія - 99

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2013 року м.Суми

Колегія суддів з розгляду справ адміністративного судочинства апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Попруги С. В.,

суддів - Ведмедь Н. І., Литовченко Н. О.,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні апеляційного суду справу за апеляційною скаргою Конотопського міського управління праці та соціального захисту населення Конотопської міської ради

на рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 29 липня 2010 року

у справі за позовом ОСОБА_3 до Конотопського міського управління праці та соціального захисту населення Конотопської міської ради

про стягнення недоплаченої одноразової щорічної грошової допомоги як учаснику бойових дій за 2010 рік.,

в с т а н о в и л а :

В липні 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду із вищевказаним позовом та просив суд стягнути з відповідача на його користь суму недоплаченої у 2010 році одноразової щорічної грошової допомоги як учаснику бойових дій у розмірі 3150 грн. Вимоги обґрунтовував тим, що є учасником бойових дій та відповідно до ст. 12 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" йому щорічно до 5 травня повинна виплачуватися разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Згідно ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Фактично йому виплачено у цьому році 380 грн., тому сума недоплати грошової допомоги за 2010 рік становить 3150 грн.

Рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 29 липня 2010 року позов задоволено.

Стягнуто з Конотопського міського управління праці та соціального захисту населення на користь позивача суму недоплаченої щорічної грошової допомоги як учаснику бойових дій з 2010 рік відповідно до ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням здійсненої за цей період виплати.

Стягнуто з Конотопського міського управління праці та соціального захисту населення 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи для зарахування платежів до спеціального фонду державного бюджету.

В апеляційній скарзі відповідач, оскаржуючи рішення суду, посилається на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права вказує, що управління діяло в межах своїх повноважень, передбачених законодавством, виплати зазначеної щорічної допомоги позивачу проведені згідно з чинним законодавством і в межах бюджетних асигнувань та просить скасувати судове рішення та прийняти нове про відмову в позові.

Дослідивши матеріали, та перевіривши законність і обґрунтованість рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 є учасником бойових дій, а тому має право на щорічну одноразову допомогу до 05 травня, передбачену ч.5 ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком.

20 квітня 2010 року позивач отримав таку допомогу в сумі 380,00 грн., тобто в значно меншому розмірі.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також в старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 5 травня особам, зазначеним у цьому Законі, виплачується разова грошова допомога у кратному розмірі до мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ч.1 ст. 17-1 цього ж Закону щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня: здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або установи банку.

В редакції закону, що діяла з 01.01.2008 року по 22.05.2008року, ст. 12 передбачала виплату щорічно до 5 травня учасникам бойових дій разової грошової допомоги у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Але, внесені до ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" зміни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним), згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008.

Відповідно ст. 2 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» права та пільги для ветеранів війни і членів їх сімей, встановлені раніше законодавством України і законодавством колишнього Союзу РСР, не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни. Нормативні акти органів державної влади і органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними.

Згідно ч. 2 ст. 19, ч. 3 ст. 22 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав.

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Згідно Закону України "Про державний бюджет України на 2010 рік" Кабінету Міністрів України було надано право встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати в абсолютних сумах, у межах передбачених відповідними бюджетними програмами асигнувань.

З наведеного вбачається, що Закон України "Про державний бюджет України на 2010 рік" не встановлює конкретний розмір разової грошової допомоги до 5 травня і не надає таке право Кабінету Міністрів України, який уповноважено лише встановлювати розміри соціальних виплат, які залежать від мінімальної заробітної плати, а не від мінімальної пенсії за віком, як це передбачено ст.ст.12-15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Виходячи з зазначеного, суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги посилання відповідача на те, що постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 18.03.2009 року визначений інший розмір разової грошової допомоги учасникам бойових дій, оскільки усі підзаконні нормативно-правові акти мають відповідати Конституції України та Законам України, а в разі їх невідповідності Законам чи Конституції мають застосовувалися відповідні положення закріплені в Законі.

Тобто, колегія суддів, вважає, що розмір разової грошової допомоги до 5 травня за 2010 рік має бути встановлений відповідно до чинних частин п'ятих статей 12, 13, 14 та 15 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", які підлягали застосуванню до спірних правовідносин з урахуванням вимог законодавства з 22.05.2008 року.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги в частині зобов'язання Конотопського міського управління праці та соціального захисту населення Конотопської міської ради нарахувати та вчинити дії щодо виплати позивачу щорічної допомоги до 5 травня за 2010 рік в розмірі, встановленому ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» обґрунтовані, правомірні та підлягають задоволенню.

Однак, вирішуючи питання про розподіл судових витрат по немайновому по суті спору, суд першої інстанції помилково стягнув з Управління в рахунок спеціального фонду державного бюджету витрати на ІТЗ розгляду справи в розмірі 120 грн., а не у передбаченому Порядком оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року № 1258 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2009 року № 825) розмірі для вимог немайнового характеру - 37 грн.

За таких обставин з відповідача в рахунок спеціального фонду державного бюджету потрібно було стягнути 37 грн. на відшкодування вказаних судових витрат, проте на час апеляційного перегляду даного рішення положення ст. 81 ЦПК України втратило чинність відповідно до Закону України «Про судовий збір», а тому колегія суддів вважає за необхідне виключити з мотивувальної та резолютивної частини рішення вказівку про стягнення з Управління 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Таким чином, рішення суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат підлягає зміні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.195, 197, п.2 ч.1 ст.198, ст.ст.201, 205, 207 КАС України, Законом України "Про внесення змін до розділу ХІІ "Прикінцеві положення "Закону України "Про судоустрій та статус суддів" щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами" колегія суддів,

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу Конотопського міського управління праці та соціального захисту населення Конотопської міської ради задовольнити частково.

Рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 29 липня 2010 року в частині розподілу судових витрат змінити.

Виключити з мотивувальної та резолютивної частини рішення вказівку про стягнення з Конотопського міського управління праці та соціального захисту населення 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи для зарахування платежів до спеціального фонду державного бюджету.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий -

Судді -