УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ справи: 122/7555/2012 Головуючий суду першої інстанції:Кучеренко Н.В.

№ провадження: 22-ц/190/1734/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Новіков Р. В.

"15" квітня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді:Новікова Р.В.

Суддів:Берещанської І.І., Кузнєцової О.О.

При секретарі:Таранець О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_8 про визнання особи такою, що втратила прав користування житловим приміщенням, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_6, ОСОБА_7 - ОСОБА_9 на рішення Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 22 січня 2013 р., -

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваним рішенням у позові відмовлено.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду у зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального і процесуального законів.

Зокрема, апелянт посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, оскільки ним не враховані роз'яснення викладені у п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.04.1985 р. № 2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» та наявні докази, які підтверджують неповажність причин відсутності відповідача у спірній квартирі понад шости місяців.

Заслухавши доповідача, пояснення відповідача та представників сторін, дослідивши обставини справи і перевіривши їх доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог щодо втрати відповідачем права користування спірним житлом з підстав його відсутності у ньому без поважних причин понад 6 місяців у період, зокрема, з 26.01.2012 р. і по вересень 2012 р., суд першої інстанції правильно виходив з необґрунтованості заявлених вимог та відсутності правових підстав для їх задоволення.

Вказані висновки суду є правильними, оскільки відповідають матеріалам справи, фактичним обставинам і вимогам закону, зважаючи на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з копії наказу ЖЕО № 310 від 10.10.1995 р., наймачем квартири АДРЕСА_1 є позивачка, з якою разом проживали та були зареєстровані її син та чоловік (відповідач у справі) (л.с. 10).

Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 19.08.2010 р. шлюб між сторонами розірвано (л.с. 8).

Заочним рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 10.01.2011 р. позов ОСОБА_6 до ОСОБА_8 про визнання особи такою, що втратила прав користування житловим приміщенням та скасування реєстрації за місцем проживання - задоволено частково.

Визнано відповідача таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1.

Фактично одночасно заочним рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 14.02.2011 р., яке набрало законної сили 25.02.2011 р., позов ОСОБА_8 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, КП ЖЕО Центрального району м. Сімферополя про поділ майна, визначення порядку користування квартирою та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визначено порядок користування спірною квартирою та зобов'язано відповідачів не чинити перешкод у користуванні кімнатою площею 17,7 кв.м., коридором, коміркою, ванною кімнатою, туалетом, кухнею та балконом.

При цьому, надалі, заочне рішення Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 10.01.2011 р. скасовано ухвалою Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 27.04.2011 р. та ухвалено нове рішення від 17.08.2011 р. того ж суду про визнання відповідача таким, що втратив право користування зазначеною квартирою, яке, у свою чергу, рішенням Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 26.01.2012 р. скасовано і у позові про визнання відповідача таким, що втратив право користування спірною квартирою відмовлено (л.с. 15-16).

Крім того, рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 14.06.2012 р. позов ОСОБА_8 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, виконавчого комітету Сімферопольської міської ради, Сімферопольської міської ради, КП «Приватизаційне бюро» про визнання приватизації недійсною та визнання недійсним свідоцтва про права власності - задоволено. Відмінено розпорядження органу приватизації № 351 від 19.08.2011 р., яким квартиру АДРЕСА_1 передано у власність ОСОБА_6, ОСОБА_7 та визнано недійсним свідоцтво про право власності на зазначену квартиру на ім'я відповідачів (л.с. 68-71).

Відповідно до вимог статей 71, 72 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

Враховуючи роз'яснення викладені у п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.04.1985 р. № 2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України», що у справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст. 71 Житлового кодексу України), необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім'ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначав, що його тривале непроживання в спірному житлі є вимушеним, пов'язаним із неприязними, конфліктними стосунками з позивачами.

Зазначені заперечення відповідача колегія суддів вважає обґрунтованими і такими, що дійсно підтверджують негативні умови проживання в спірній квартирі, що склалися для відповідача та вимушений характер непроживання його у спірному житлі, із поважністю причин такого непроживання, оскільки у всій своїй сукупності вищевказані фактичні обставини узгоджуються з письмовими доказами, зокрема, судовими рішеннями у справі, з яких прямо вбачається як конфліктний стан взаємовідносин сторін так і той факт, що відповідач ніколи не втрачав правовий інтерес до вказаного житла і тривалий час вимагав вирішення житлових спорів і у судовому порядку, і шляхом поновлення реєстрації його у спірному житлі та укладення з ним окремого договору житлового найму.

Отже, оскільки відсутність відповідача у спірній квартирі за наведений період дійсно була обумовлена поважними причинами, відсутні підстави вважати відсутність відповідача у спірному приміщенні неправомірною і безпідставною.

Все інше, зокрема право обрання ним способу правового захисту тощо не свідчить про обґрунтованість вимог позивачів.

Виходячи з цих обставин, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у позові.

В свою чергу, апелянт не надав належних і достатніх доказів, що спростували б висновки, викладені в рішенні суду першої інстанції.

Інші доводи апеляційної скарги також не впливають на висновки рішення суду.

Беручи до уваги все вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не свідчать про неправильність його рішення, а тому відхиляє апеляційну скаргу.

На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 307, 308, 314, 315, 325, 327 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6, ОСОБА_7 - ОСОБА_9 відхилити.

Рішення Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 22 січня 2013 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді:

Берещанська І.І. Кузнєцова О.О. Новіков Р.В.