№ справа:106/52/2012Головуючий суду першої інстанції:Дуднік

№ провадження:11/0190/1654/2012Доповідач суду апеляційної інстанції:Радіонов І. І.

__________________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" вересня 2012 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіТрясуна Ю.Р.

СуддівРадіонова І.І., Тіщенко О.І.

За участю прокурора

за участю засудженого - ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_4 на вирок Євпаторійського міського суду АРК від 23 травня 2012 року, яким

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше судимий: 03.09.2001 року Апеляційним судом Херсонської області за ч.3 ст.142, п.«а» ст.93 КК України (у редакції 1960 року) до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є особистою власністю, звільнився 25.05.2010 року умовно-достроково на 2 роки 10 місяців 28 днів,

засуджений за ч.1 ст.125 КК України до 160 годин громадських робіт.

Відповідно до ст.71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Апеляційного суду Херсонської області від 03.09.2001 року, остаточно визначено покарання у вигляді 2 (двох) років 11 (одинадцять) місяців 5 (п'ять) днів позбавлення волі.

Колегія суддів,

ВСТАНОВИЛА:

Як зазначено у вироку, 21.07.2011 року близько 22 год. 00 хв. ОСОБА_4, перебуваючи в приміщенні літньої кухні, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, в ході раптово виниклого конфлікту, маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень, наніс ОСОБА_5 два удари рукою по обличчю, в ході нанесення яких вона відсахнулася і вдарилася правим стегном об стіл, в результаті чого, заподіяв їй легкі тілесні ушкодження.

В апеляції та доповненнях до неї засуджений ОСОБА_4 просить пом'якшити йому призначене покарання та призначити йому покарання, передбачене санкцією ч.1 ст.125 КК України.

Свої доводи мотивує тим, що суд першої інстанції призначив йому надмірно суворе покарання і при призначенні покарання не врахував те, що він урівноважена людина, що підтверджується характеристикою з місця роботи, а також не врахував ступінь тяжкості вчиненого їм злочину.

Крім того, в апеляції вказує, що суд першої інстанції не дослідив усі докази його вини, але не оспорює факт нанесення тілесних ушкоджень, а також вважає, що ОСОБА_6 не має право бути свідком та давати пояснення, оскільки, на думку засудженого, про подію вона знає зі слів потерпілої, крім того, вона є матір'ю потерпілої та заінтересованою особою.

Заслухавши доповідача, провівши судові дебати, в яких: засуджений ОСОБА_4 підтримав свою апеляцію; після чого, вислухавши останнє слово засудженого ОСОБА_4, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Винність засудженого ОСОБА_4 у вчиненні ним злочину, за який він засуджений, знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду і підтверджується сукупністю доказів, ретельно досліджених судом першої інстанції у судовому засіданні, яким суд дав належну оцінку.

Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції не дослідив усі докази його вини, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки вони суперечать встановленим у справі обставинам.

Так, засуджений ОСОБА_4 в судовому засіданні не визнав себе винним і щодо обставин скоєння злочину вказав про те, що в дійсності 21.07.2011 року між ним та потерпілою стався скандал на ґрунті того, що потерпіла образила його співмешканку. У ході конфлікту він зайшов на літню кухню, в якій знаходилася ОСОБА_5 і образив її, однак, тілесних ушкоджень він їй не заподіював, при цьому, в апеляції засуджений ОСОБА_4 не оспорює факт нанесення тілесних ушкоджень.

Даним показанням засудженого ОСОБА_4 суд першої інстанції дав належну оцінку і обґрунтовано визнав їх неспроможними, оскільки вони повністю спростовуються показаннями потерпілої ОСОБА_5, а також іншими доказами, дослідженими судом першої інстанції в повному обсязі.

Так, з показань потерпілої ОСОБА_5 випливає, що 21.07.2011 року вона перебувала за місцем проживання своєї матері. У вечірній час між її матір'ю, ОСОБА_4 та його співмешканкою стався скандал. Під час скандалу співмешканка ОСОБА_4 неодноразово висловлювалася на адресу матері нецензурною лайкою. Бажаючи припинити подібну поведінку, вона, перебуваючи в приміщенні літньої кухні, зробила їй зауваження, в результаті чого ОСОБА_4, забігши на кухню, двічі ударив її по обличчю, заподіявши тілесні ушкодження. Під час нанесення ударів, вона відхитнулася і вдарилася правим стегном, в результаті чого утворився синець.

Об'єктивність показань потерпілої ОСОБА_5 підтверджується її заявою, зареєстрованою в журналі реєстрації заяв та написаною безпосередньо після вчинення злочину, згідно із якою, вона з самого початку вказувала на ОСОБА_4, як на особу, яка його вчинила.

З показань свідка ОСОБА_7 впливає, що він є співробітником міліції, 22.07.2011 року знаходився на чергуванні. Вказаного числа потерпіла звернулася із заявою про вчинений щодо неї злочину, на підставі якого ним було дано направлення на судово-медичний огляд.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 97 від 07.05.2012 року, у потерпілої виявлені тілесні ушкодження у вигляді рани і крововиливи на слизовій нижньої губи, синця на правому стегні, що відносяться до легких тілесних ушкоджень, які могли утворитися в строк, що не суперечить даті конфлікту.

Експерт ОСОБА_8 в судовому засіданні також підтвердив, що вищевказані тілесні ушкодження могли утворитися при тих обставинах, на які посилається потерпіла.

Крім того, факт конфлікту, який не заперечував і безпосередньо ОСОБА_4, підтвердили допитані в суді свідки ОСОБА_6 і ОСОБА_9

Більш того, ОСОБА_4 підтвердив, що в процесі конфлікту він заходив до приміщення літньої кухні.

Доводи засудженого про те, що ОСОБА_6 не може бути свідком та давати які-небудь пояснення, є необґрунтованими, оскільки їй були роз'ясненні положення ст.69-1 КПК України та ст.63 Конституції України про відмову від дачі показань щодо членів своєї сім'ї та була попереджена за завідомо неправдиве показання, крім того, хоча вона і знає про подію зі слів потерпілої, підтвердив факт конфлікту, але її показання не суперечили показанням самої потерпілої.

Допитаний в суді свідок ОСОБА_10 пояснив, що їм була проведена дослідча перевірка за заявою ОСОБА_5 про заподіяння ОСОБА_4 їй легких тілесних ушкоджень. В ході проведеної перевірки їм було встановлено, що 21.07.2011 року у вечірній час між учасниками процесу стався скандал, в ході якого ОСОБА_4, зайшовши на літню кухню, завдав потерпілій два удари по обличчю, заподіявши тілесні ушкодження. Більш того, опитана їм у ході проведення перевірки співмешканка засудженого - ОСОБА_9, яка підтвердила факт конфлікту, пояснювала, що, оскільки, в кухню вона не заходила, що відбувалося між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, їй не відомо.

Крім того, суд першої інстанції обґрунтовано взяв до уваги, що факт конфлікту та заподіяння тілесних ушкоджень знайшли своє підтвердження і в матеріалах справи № 4615 дослідчої перевірки за заявою ОСОБА_5

Таким чином, наведені докази у своїй сукупності складають цілісну картину скоєння ОСОБА_4 такого злочину, як умисне легке тілесне ушкодження, при встановлених в ході судового слідства обставин.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив всі обставини справи, оцінивши здобуті і досліджені в ході судового засідання докази в їх сукупності, які не викликають сумніву в їх об'єктивності і достовірності і є достатніми, у зв'язку з чим обґрунтовано дійшов висновку про винність ОСОБА_4 у скоєнні ним злочину, за викладених у вироку обставин, правильно кваліфікувавши його дії за ч.1 ст.125 КК України.

Доводи ОСОБА_4 про надмірно суворе покарання колегія суддів не може визнати обґрунтованими.

Так, визначаючи ОСОБА_4 міру покарання, суд першої інстанції в повній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину. Злочин, передбачений ч.1 ст.125 КК України, вчинений ОСОБА_4, відповідно до ст.12 КК України відноситься до злочинів невеликої тяжкості.

Крім того, при призначенні покарання засудженому суд відповідно до вимог ст.65 КК України врахував дані про особу засудженого, який за місцем проживання характеризується позитивно, раніше судимий.

Обставин, які пом'якшують покарання ОСОБА_4, у відповідності зі ст.66 КК України, судом першої інстанції не встановлено.

Судом першої інстанції обґрунтовано встановлено обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_4, у відповідності зі ст.67 КК України, - рецидив злочину.

Також судом враховані обставини вчинення злочину, у тому числі, які обтяжують покарання, враховано думку потерпілої щодо необхідної і достатньої міри покарання за вчинене, крім того, враховано відсутність пом'якшуючих покарання обставин, в силу чого, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про можливість призначити засудженому покарання у вигляді громадських робіт, призначивши дане покарання ближче до мінімальній межі санкції статті, за якою він визнаний винним, а при призначенні покарання за сукупністю вироків, застосувати принцип часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком, та й колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

З урахуванням даних про особу засудженого, ступеня суспільної небезпеки вчиненого ОСОБА_4 злочину, а також, враховуючи, що засуджений вчинив злочин в період непогашеної судимості, доводи засудженого про пом'якшення йому покарання, колегія суддів знаходить необґрунтованими.

У зв'язку з чим, на переконання колегії суддів, призначене судом першої інстанції покарання є необхідним і достатнім для виправлення засудженого, а також для попередження вчиненню нових злочинів, як самим засудженим, так і іншими особами, та відповідає вимогам ст.65 КК України.

З урахуванням викладеного, а також враховуючи, що істотних порушень процесуального законодавства, що безумовно тягнуть за собою скасування вироку, в ході апеляційного розгляду не виявлено, вирок суду підлягає залишенню без зміни, а апеляція без задоволення.

Керуючись ст.ст.362, 365-366 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_4 - залишити без задоволення.

Вирок Євпаторійського міського суду АРК від 23 травня 2012 року відносно ОСОБА_4 - залишити без зміни.

Судді

Трясун Ю.Р. Радіонов І.І. Тіщенко О.І.