УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ справи: 103/4722/2012Головуючий суду першої інстанції:Лягіна О.В.

№ провадження: 22-ц/190/2190/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Бондарев Р. В.

03 квітня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді:Бондарева Р.В.

Суддів:Курської А.Г. М’ясоєдової Т.М.

При секретарі:Щеглової Н.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом Бахчисарайського комунального унітарного підприємства «Міськтепломережа» Бахчисарайської міської ради до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 04 лютого 2013 року

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2012 року Бахчисарайське комунальне унітарне підприємство «Міськтепломережа» Бахчисарайської міської ради звернулося до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що позивач є постачальником теплової енергії та надає послуги з обслуговування внутрішньобудинкових мереж теплопостачання, а відповідач є споживачем цих послуг за адресою АДРЕСА_1. Проте відповідач не сплачує за надані послуги, у зв'язку з чим станом на 01.08.2012 року створилася заборгованість за послуги теплопостачання у розмірі 1825,26 грн. та за обслуговування внутрішньобудинкових мереж теплопостачання у розмірі 27,36 грн., яку позивач просив стягнути.

Рішенням Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 04 лютого 2013 року позов Бахчисарайського комунального унітарного підприємства «Міськтепломережа» Бахчисарайської міської ради задоволено. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь позивача заборгованість по оплаті послуг теплопостачання в сумі 1825,68 грн. та за послуги обслуговування внутрішньобудинкових мереж теплопостачання в сумі 27,36 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

На зазначене рішення ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на те, що рішення ухвалено незаконно і необґрунтовано. Зокрема зазначає, що між сторонами договір не укладався та з 23.09.2011 року він фактично не отримує послуги теплопостачання.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає на таких підставах.

Згідно з ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не виконує своїх зобов'язань з оплати спожитих ним послуг, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_6 є власником квартири АДРЕСА_1 та споживачем теплової енергії, які надає позивач.

11.07.2010 року між Бахчисарайським комунальним унітарним підприємством «Міськтепломережа» та відповідачем був укладений договір про надання послуг по централізованому опаленню та обслуговуванню внутрішньобудинкових мереж теплопостачання.

23.09.2011 року комісією БКУП «Міськтепломережа» БМР і представників балансоутримувача житлового будинку КП «РЕП» житлового фонду Бахчисарайської міської ради був складений акт, з якого убачається, що відповідач самовільно відключив квартиру від системи централізованої системи опалення з порушенням процедури відключення квартири.

Питання відключення від системи централізованого опалення регулюються Правилами надання послуг по централізованому опаленню, постачанню холодної та гарячої води і водовідведенню та типовому договору про надання послуг по централізованому опаленню, поставці холодної та гарячої води та водовідведенню, затвердженими Постановою КМ України № 630 від 21 липня 2005 року.

Відповідно до п. 26 Правил відключення споживачів від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України "Про теплопостачання" схемою теплопостачання за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.

Відповідно до п. 25 Правил відключення споживачів від системи централізованого опалення та гарячого водопостачання здійснюється у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади у питаннях житлово-комунального господарства.

Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання холодної та гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затверджених Наказом Міністерства зі змінами та доповненнями, встановлено, що відключення здійснюється на підставі рішення постійно діючої міжвідомчої комісії.

Процедура відключення від мереж централізованого опалення й гарячого водопостачання передбачена наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4, та затвердженим ним Порядком відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від центрального теплопостачання.

Питання відключення від мереж централізованого опалення та від мереж гарячого водопостачання житлових будинків регулюється Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р. № 630 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.2007 р. № 1268). Права власника квартири на інженерні системи будівлі визначаються Цивільним кодексом України.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 ЦК України власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир.

До інженерного обладнання в будинку належать інженерні комунікації та технічні пристрої, які забезпечують санітарно-гігієнічні умови та безпечну експлуатацію квартир (загальнобудинкові мережі тепло-, водо-, газо-, електропостачання, бойлерні та елеваторні вузли, обладнання протипожежної безпеки, вентиляційні канали та канали для димовидалення, ліфти, центральні розподільчі щити електропостачання, а також елементи благоустрою прибудинкової території).

Власник квартири не має права самовільно змінювати систему опалення та здійснювати відключення від мереж централізованого опалення.

Переобладнання системи опалення призводить до розбалансування внутрішньобудинкової системи опалення, яка належить до інженерної системи будинку як цілісного майнового комплексу. Будь-яке втручання в неї шляхом зміни гідравлічного опору (від'єднання від системи централізованого опалення) погіршує роботу системи загалом, чим порушує права інших мешканців, що є недопустимим за Цивільним кодексом України.

Таким чином, з метою захисту прав усіх мешканців багатоквартирних будинків постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.2007 р. № 1268 внесено зміни до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення щодо відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води, які унеможливлюють відключення від ІДО і ГВП окремих квартир у багатоквартирному будинку і передбачають можливість відключення від централізованого опалення та гарячого водопостачання будинку в цілому за рішенням загальних зборів, за згодою всіх власників (уповноважених осіб власників) приміщень у житловому будинку. Причому навіть відключення від ІДО і ГВП будинку в цілому може здійснюватися тільки в разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування схемою теплопостачання відповідно до Закону України «Про теплопостачання». Іншого чинним законодавством не передбачено.

Установивши, що відповідач провів відключення квартири від центрального опалення без дотримання встановленого для цього порядку, всупереч положенням ст. 525 ЦК України та наведеного Порядку, колегія суддів не вбачає підстав для звільнення його від оплати наданих послуг, від використання яких відповідач відмовився з порушенням наведених норм закону.

З матеріалів справи убачається, що станом на 01.08.2012 року за відповідачем утворилась заборгованість за надані послуги у розмірі 1852,92 грн. (1825,56, 60 грн. за послуги теплопостачання та 27,36 грн. за обслуговування внутрішньобудинкових мереж теплопостачання). Разом з тим, відповідачем не наведено своїх розрахунків та не надано належних доказів, якими були б спростовані розрахунки позивача.

Доводи апеляційної скарги в тій частині, що відповідач у 2006 р. одержав дозвіл на відключення не свідчить про його правомірні дії, оскільки процедуру відключення квартири від системи централізованого опалення він у передбаченому законом порядку не довід до кінця.

Колегія суддів відхиляє доводи скарги в тій частині, що з 23.09.2011 р. відповідач фактично не отримує послуг теплопостачання, а тому не повинен за них платити, оскільки це сталося з його вини.

Не заслуговують на увагу доводи скарги в тій частині, що суд першої інстанції необґрунтовано стягнув з відповідача судові витрати на користь позивача, оскільки статтею 5 Закону України «Про судовий збір» передбачені пільги щодо сплати судового збору на користь держави інвалідів 1, 2 групи. Вказаний Закон та ст. 88 ЦПК України не містять положень, відповідно до яких особа, яка має пільги по сплаті судового збору, звільняється від обов'язку їх відшкодування особі, яка сплатила судовий збір при зверненні до суду з позовом у разі його задоволення.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, 308, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 04 лютого 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді: