АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
03680 м. Київ , вул. Солом'янська, 2-а
Справа № 22-ц/796/4542/2013 Головуючий в суді 1 інстанції - Каліушко Ф.А.
Доповідач - Ящук Т.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 квітня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого судді Ящук Т.І.
суддів Немировської О.В., Чобіток А.О.
при секретарі Бабіч К.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 06 грудня 2012 року по справі за заявою Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про заміну сторони виконавчого провадження у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,
встановила:
ПАТ «УкрСиббанк» звернувся до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, що триває у зв'язку з виконанням рішення Дарницького районного суду м. Києва від 16.07.2009 року по справі за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, посилаючись на те , що 08.12.2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитними договорами, згідно якого ПАТ «Дельта Банк» набув право вимоги до ОСОБА_3 за кредитним зобов'язанням перед ПАТ «УкрСиббанк».
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 06 грудня 2012 року заяву задоволено.
Замінено сторону виконавчого провадження № 26193191 від 29.04.2011 року, відкритого на підставі виконавчого листа, виданого за результатами розгляду справи № 2-2491/09 за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, зазначивши стягувачем ПАТ «Дельта Банк».
Не погоджуючись з ухвалою, боржник ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду та направити справу на новий розгляд, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неповне з'ясування обставин, що мають значення для вирішення справи.
Зазначав, що він 05.12.2012 року направив до суду телеграму про відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобою, проте суд першої інстанції 06.12.2012 року розглянув справу без його участі. Вказував, що він заінтересований в розгляді даної справи в його присутності, оскільки в рахунок погашення заборгованості стягувачу за кредитним договором ПАТ «УкрСиббанк» передано заставлене майно, а саме - автомобіль марки ЗАЗ-ДЕУ, д.н. НОМЕР_1.
В судовому засіданні апелянт підтримав апеляційну скаргу та просив задовольнити; представник ПАТ «Дельта Банк» вважав доводи апеляційної скарги безпідставними та просив залишити ухвалу суду першої інстанції без змін.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з'явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 16.07.2009 року було задоволено позовні вимоги ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості. Рішення суду по даній справі набрало чинності.
08.12.2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитними договорами, згідно з яким ПАТ «Дельта Банк» набув право вимоги до ОСОБА_3 за кредитними зобов'язаннями перед ПАТ «УкрСиббанк».
Задовольняючи заяву ПАТ «УкрСиббанк» про заміну сторони виконавчого провадження, суд першої інстанції виходив з того, що ПАТ «Дельта Банк» набуло статусу кредитора та отримало право грошової вимоги до ОСОБА_3, який є боржником ПАТ «УкрСиббанк».
Однак погодитись у повному обсязі з вказаним висновком колегія суддів не може, оскільки висновок зроблений без повного з'ясування обставин, що мають значення для вирішення питання.
Відповідно до ч. 1 ст. 378 ЦК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 16.07.2009 року з ОСОБА_3 стягнуто на користь АКІБ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 10 988 доларів США.
Відповідно до вказаного рішення, заборгованість виникла за договором про надання споживчого кредиту та заставу майна № 11098491000, укладеного між сторонами 19.12.2006 року.
Згідно з постановою про відкриття виконавчого провадження ВП № 26193191, заява про примусове виконання виконавчого листа № 2-2491/09, виданого на підставі вказаного рішення, подана стягувачем 29.04.2011 року і в цей же день відкрито виконавче провадження.
З матеріалів, що додані представником ПАТ «УкрСиббанк» до заяви про заміну стягувача у виконавчому провадженні, вбачається, що 08.12.2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» (продавцем) та ПАТ «Дельта Банк» (покупцем) було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами.
Відповідно до ч. 1 ст. 517 ЦК України «докази прав нового кредитора у зобов'язанні», первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Згідно з актом прийому-передачі документації від 21.03.2012 року за договором купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08.12.2011 року, підписаним представниками ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк», на виконання п.4.2 договору купівлі-продажу прав вимоги продавець передав, а покупець прийняв документи щодо стягнення заборгованості з боржника ОСОБА_3, номер кредитного договору № 11098491000.
Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі
дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 2 ст. 527 ЦК України передбачено, що кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Заперечуючи проти заміни стягувача у виконавчому провадженні, що було відкрите у зв'язку з виконанням рішення Дарницького районного суду м. Києва від 16.07.2009 року, боржник ОСОБА_3 заявив, що під час здійснення виконавчого провадження ним було передано стягувачу ПАТ «УкрСиббанк» для реалізації заставне майно - автомобіль НОМЕР_1, у зв'язку з чим вважає, що рішення суду ним виконане.
Крім того, з пояснень ОСОБА_3 вбачається, що 22.12.2012 року він отримав від ПАТ «УкрСиббанк» повідомлення, відповідно до якого стягувач ПАТ «УкрСиббанк» продовжує вважати себе кредитором по відношенню до ОСОБА_3, а тому є незрозумілим, на користь якого з банків підлягає виконанню зобов'язання.
Вказана обставина підтверджується наданим суду апеляційної інстанції повідомленням від 18.12.2012 року на адресу ОСОБА_3, з якого вбачається, що ПАТ «УкрСиббанк» просить боржника відповідно до кредитного договору № 11098491000 від 19.12.2006 року надати довідку про доходи за останні шість місяців. У випадку порушення зазначених умов кредитного договору банк попереджає про наявність права вчиняти заходи, передбачені умовами кредитного договору.
Не зважаючи на те, що з часу відкриття провадження по справі - 29.04.2011 року до часу вирішення заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні - 06.12.2012 року пройшов тривалий період часу, судом першої інстанції не було перевірено, чи триває виконавче провадження, до участі у справі не було залучено державного виконавця, що позбавило суд можливості з'ясувати, чи виконано ОСОБА_3 рішення суду.
Зі змісту оскаржуваної ухвали не вбачається, що суд першої інстанції досліджував вищевикладені обставини та перевіряв доводи, на які посилається боржник у виконавчому провадженні.
Частиною 1 ст. 368 ЦПК України передбачено, що питання, пов'язані із зверненням судового рішення до виконання, вирішує місцевий суд, який розглянув справу.
Відповідно до ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.
Враховуючи, що судом першої інстанції вищевказані обставини не перевірені, колегія суддів дійшла висновку, що ухвалу суду про заміну стягувача у виконавчому провадженні неможливо визнати законною і обґрунтованою, ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому ухвалу необхідно скасувати і передати питання щодо заміни стягувача у виконавчому провадженні на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 311 - 315, 317, 218 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.
Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 06 грудня 2012 року - скасувати, питання передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий : Судді: