АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 квітня 2013 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого судді - Гриненка О.І.
суддів - Горб І.М., Худика М.П.
за участю прокурора - Тертичного О.А.
захисника - ОСОБА_1
засудженого - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляціями захисника ОСОБА_1, потерпілого ОСОБА_3, прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на вирок Солом'янського районного суду міста Києва від 16 листопада 2012 року щодо ОСОБА_2, -
В С Т А Н О В И Л А:
Цим вироком,
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Кривий Ріг, українця, громадянина України, з середньоюспеціальною освітою, не працюючого, одруженого, без реєстрації місця проживання, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого 26.05.2010 року Дзержинським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.3 ст.191 КК України до 1 року 6 місяців обмеження волі, звільнився з місць позбавлення волі 14.06.2010 року по відбуттю строку покарання;
- засуджено за ч. 3 ст. 186 КК України 4 роки позбавлення волі.
За вироком суду стягнуто на користь ОСОБА_3 з ОСОБА_2 148 508 гривень 20 копійок в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.
При постановленні вироку судом вирішено питання про речові докази та судові витрати.
За вироком суду, ОСОБА_2 визнано винним у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), що завдало потерпілому значної шкоди, вчиненому повторно, за наступних обставин.
06 березня 2012 року, близько 20 години 20 хвилин, ОСОБА_2, знаходячись у парку імені Островського, розташованого на Солом'янській площі, 1, в місті Києві, підійшов до ОСОБА_3, та діючи відкрито, шляхом ривка, вихопив з під правої руки останнього чоловічу сумку, в якій знаходились грошові кошти на загальну суму 148 508 гривень 20 копійок. Після
Справа № 11/796/935/2013 Головуючий у першій інстанції Мартинов Є.О.
Категорія КК: ч.3 ст.186 Доповідач в апеляційній інстанції Гриненко О.І.
цього, ОСОБА_2 з місця вчинення злочину зник, а викраденим розпорядився на власний розсуд, заподіявши потерпілому ОСОБА_3 значну матеріальну шкоду на загальну суму 148 508 гривень 20 копійок.
В апеляціях захисник ОСОБА_1 та потерпілий ОСОБА_3 просять вирок Солом'янського районного суду міста Києва від 16 листопада 2012 року відносно ОСОБА_2 змінити, звільнити засудженого від відбування призначеного покарання із застосуванням статті 75 КК України.
Обґрунтовуючи доводи своїх апеляцій, захисник ОСОБА_1 та потерпілий ОСОБА_3 не оспорюючи фактичних обставин справи та кваліфікацію дій ОСОБА_2, вказують на те, що судом першої інстанції не в повній мірі було враховано сімейний та матеріальний стан засудженого, його ставлення до скоєного злочину, а також думку потерпілого в судовому засіданні щодо покарання, яке необхідно призначити ОСОБА_2
Крім того, захисник ОСОБА_1 та потерпілий ОСОБА_3 просять цивільний позов потерпілого залишити без розгляду, оскільки, поза увагою суду першої інстанції залишився той факт, що в судовому засіданні ОСОБА_3 відмовився від заявленого ним під час досудового слідства цивільного позову.
Прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції в своїй апеляції зі змінами, не оспорюючи фактичні обставини справи та кваліфікацію дій засудженого, просить вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 16.11.2012 року відносно ОСОБА_2 скасувати в частині призначеного покарання та постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_2 покарання за ч. 3 ст.186 КК України 5 років 6 місяців позбавлення волі. Крім того, прокурор просить оскаржуваним вирок скасувати в частині задоволення цивільного позову, а провадження закрити, а також виключити зі вступної частини вироку посилання на судимість ОСОБА_2 за вироком Саксаганського районного суду м. Кривого Гору Дніпропетровської області від 25.05.2005 року за ч. 1 ст. 309 КК України.
В обґрунтування доводів своєї апеляції прокурор посилається на невідповідність призначеного ОСОБА_2 покарання ступеню тяжкості вчиненого ним злочину, даних про особу засудженого внаслідок м'якості. На думку апелянта, суд необґрунтовано призначив м'яке покарання, не в повній мірі надав оцінку ступеню тяжкості вчиненого злочину, характеру суспільної небезпечності і обставинам вчиненого засудженим злочину, не дав належної оцінки особі ОСОБА_2, а саме те, що останній не працює, раніше судимий за умисний корисливий злочин, на шлях виправлення не став та знову вчинив тяжкий злочин з корисливих мотивів.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який не підтримав апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції в частині необхідності призначення ОСОБА_2 більш суворого покарання та підтримав апеляцію прокурора в частині скасування вироку суду в частині задоволення цивільного позову та виключення з вступної частини оскаржуваного вироку посилання на судимість ОСОБА_2 за вироком Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25.05.2005 року за ч. 1 ст. 309 КК України, заперечив проти задоволення апеляцій захисника та потерпілого в частині пом'якшення ОСОБА_2 покарання та підтримав в частині скасування цивільного позову, пояснення захисника ОСОБА_1 та засудженого ОСОБА_2, які підтримали апеляцію захисника та потерпілого в повному обсязі, а також підтримали апеляцію прокурора в частині скасування вироку в частині задоволення цивільного позову та заперечили проти задоволення апеляції прокурора щодо посилення покарання ОСОБА_2 провівши судові дебати, вислухавши останнє слово засудженого, перевіривши матеріали кримінальної справи, та обговоривши доводи викладені в апеляціях колегія суддів вважає, що подані апеляції підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_2 у вчинені відкритого викрадення чужого майна (грабежу), що завдало потерпілому значної шкоди, вчиненому повторно,за обставин, вказаних у вироку, є обґрунтованими, оскільки підтверджені представленими у справі доказами у їх сукупності, які перевірялися судом в ході судового слідства, в тому числі показаннями засудженого, потерпілих, свідків та іншими доказами.
Кваліфікація дій ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 186 КК України є вірною.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України, суд при призначенні покарання повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та призначити покарання, яке за своїм видом та розміром є необхідним та достатнім для виправлення та перевиховання винної особи.
Всупереч доводам апеляцій захисника ОСОБА_1, потерпілого ОСОБА_3 та прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, суд при призначенні покарання ОСОБА_2 врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких, фактичні обставини справи, обставини, що пом'якшують покарання ОСОБА_2, а саме визнання вини та щире каяття ОСОБА_2 у скоєному, критичне відношення засудженого до діяння та спосіб вчинення злочину.
Крім того, суд першої інстанції, призначаючи покарання ОСОБА_2 взяв до уваги дані про його особу, а саме молодий вік підсудного, позитивну характеристику з місця проживання, незадовільний стан здоров'я, що підтверджується відповідною медичною довідкою та з урахуванням думки потерпілого ОСОБА_3, який просив суд не позбавляти волі ОСОБА_2, відсутністю обставин, що обтяжують покарання, обґрунтовано прийшов до висновку про призначення ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі в мінімальних межах санкції ч. 3 ст. 186 КК України
Саме таке покарання, на думку колегії суддів, є необхідним та достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів, тобто досягнення мети, передбаченої ст. 50 КК України.
Заслуговують на увагу доводи апеляцій учасників процесу про безпідставне задоволення судом першої інстанції цивільного позову потерпілого та стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 148 508 грн. 20 коп.
Відповідно до ст. 328 КПК України 1960 року, суд постановляючи обвинувальний вирок, залежно від доведеності підстав і розміру цивільного позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Як убачається з матеріалів кримінальної справи, потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні відмовився від раніше заявленого ним на досудовому слідстві цивільного позову ( а.с. 39 т. 2). Разом з тим, суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 296 КПК України 1960 року зазначене клопотання залишив поза увагою, наслідки відмови від позову, передбачені ст. 206 ЦПК України потерпілому ОСОБА_3 роз'яснено не було. Таким чином доводи апеляції потерпілого та захисника щодо незаконного висновку в частині цивільного позову є обґрунтованими та підлягають задоволенню з скасуванням вироку та закриття провадження в цій частині.
Крім того, слушними є доводи апеляції прокурора про помилкове зазначення у вступній частині оскаржуваного вироку посилання суду першої інстанції про судимість ОСОБА_2 за вироком Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25.05.2005 року за ч. 1 ст. 309 КК України, оскільки, матеріали справи не містять даних про вчинення останнім злочину під час іспитового строку, визначеного за вироком від 25.05.2005 року, а тому він по закінченню такого строку в силу ст. 89 КК України вважається не судимим.
Будь-яких інших порушень норм кримінально-процесуального закону, які б перешкодили суду постановити законний та обґрунтований і справедливий вирок, передбачених ст. 370 КПК України 1960 року, судом першої інстанції допущено не було.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України (в редакції 1960 року), колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, захисника засудженого - адвоката ОСОБА_1 та потерпілого ОСОБА_3 задовольнити частково.
Вирок Солом'янського районного суду міста Києва від 16 листопада 2012 року щодо ОСОБА_2 - скасувати в частині задоволення цивільного позову потерпілого ОСОБА_3, а провадження закрити.
Виключити з вступної частини вироку посилання на судимість ОСОБА_2 за вироком Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25.05.2005 року за ч. 1 ст. 309 КК України.
В решті вирок суду залишити без змін.
Судді
__________________ ____________________ ________________
ГриненкоО.І. Горб І.М. Худик М.П.