АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,
факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Апеляційне провадження № 22-ц/796/2782/2013 Головуючий у 1 інстанції - Крижанівська Г.В. Доповідач - Кулікова С.В.
РІШЕННЯ
Іменем України
17 квітня 2013 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі :
головуючого - судді Кулікової С.В.
суддів - Білич І.М., Рейнарт І.М.,
при секретарі - Клінчук О.М.,
за участю представника третьої особи - Баланчука С.О.,
представника позивача - Кузьменко Я.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІФАРТ» на заочне рішення Печерського районного суду м. Києва від 12 грудня 2012 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІФАРТ» про стягнення заборгованості,
перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
В С Т А Н О В И Л А:
Заочним рішенням Печерського районного суду м. Києва від 12 грудня 2012 року позов задоволено, стягнуто солідарно зі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг № СІІ 12-018/В00-4 від 27.02.2012 року у розмірі 11 084 134, 92 гривень та 3 219, 00 грн. у відшкодування судового збору.
Не погодившись з таким рішенням ТОВ «ВІФАРТ» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати заочне рішення та прийняти нове, яким ПАТ «ОТП Банк» в задоволенні вимог про солідарне стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 заборгованості відмовити в повному обсязі та стягнути з ПАТ «ОТП Банк» на корись ТОВ «ВІФАРТ» 1609,50 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
В скарзі висловлює думку, що рішення прийнято з порушеннями норм матеріального та процесуального права при цьому вказує, що суд першої інстанції задовольняючи вимоги ПАТ «ОТП Банк» про солідарне стягнення з поручителів суми заборгованості ТОВ «ВІФАРТ» порушив вимоги ч. 3 ст. 554 Цивільного кодексу України, яка передбачає солідарний обов'язок поручителів виключно у разі укладання одного спільного договору поруки.
В судовому засіданні представник третьої особи підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд її задовольнити, з підстав, викладених у ній.
Представник позивача заперечувала проти апеляційної скарги за її необґрунтованістю.
Інші учасники в судове засідання не з'явились, повідомлені належним чином, причини своєї неявки суду не повідомили, тому в силу ч.2 ст.305 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу у їх відсутність.
Заслухавши доповідь судді Кулікової С.В., пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення зміні, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно положень ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з встановлених в судовому засіданні наступних обставин.
Так, Позивач звернувся з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг у розмірі 11 084 134, 92 грн., мотивуючи заявлені вимоги тим, що 27.02.2012 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ВІФАРТ» був укладений вказаний договір, за умовами якого позивач надав позичальнику кредит в розмірі 5 640 000, 00 грн. та строком повернення кредиту не пізніше 29.08.2014 року, а позичальник зобов'язується сплачувати відсотки за користування кредитом в розмірі 21,25 % річних, а також надав позичальнику кредит в розмірі 4 300 000, 00 грн. та строком повернення кредиту не пізніше 29.08.2014 року, а позичальник зобов'язався сплачувати відсотки за користування кредитом в розмірі 1% річних.
Разом з тим, ТОВ «ВІФАРТ» зобов'язання за договором про надання банківських послуг належним чином не виконувало, що призвело до виникнення простроченої заборгованості по сплаті суми кредиту та відсотків.
27.02.2012 року в якості забезпечення виконання зобов'язань за вказаним договором між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_3 було укладено договір поруки №SR 12-031/В00, відповідно до п.3 якого, поручитель поручився перед Кредитором за виконання ТОВ «ВІФАРТ» боргових зобов'язань у повному обсязі, договір поруки №SR 12-030/В00 між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_4, за умовами п. 3 якого, поручитель відповідає перед ПАТ «ОТП к» за виконання ТОВ «ВІФАРТ» боргових зобов'язань в повному обсязі та договір поруки № CR 12-018/В00-4, між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_5, п. 3 якого встановлено, що поручитель відповідає перед ПАТ «ОТП Банк» за виконання ТОВ «ВІФАРТ» боргових зобов'язань в повному обсязі.
Встановивши, що відповідачами порушено передбачений договорами порядок погашення заборгованості, суд дійшов висновку, що возовні вимоги ПАТ «ОТП Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення заборгованості підлягають задоволенню в межах заявлених позовних вимог.
Проте, з висновком суду першої інстанції щодо солідарного стягнення з відповідачів суми заборгованості за договором про надання банківських послуг № СІІ 12-018/В00-4 від 27.02.2012 року у розмірі 11 084 134, 92 гривень та 3 219, 00 грн. у відшкодування судового збору, колегія суддів не погоджується, оскільки згідно положень ч.3 ст. 554 ЦК України, особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що солідарний обов'язок у декількох поручителів виникає у випадку укладання ними одного спільного договору поруки знайшли своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги.
Скасовуючи рішення першої інстанції, колегія суддів ухвалює нове рішення про стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 заборгованості в рівних частках, що відповідає розміру заборгованості по укладеним кожним відповідачем відповідних договорів поруки, виходячи з наступного.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Статтею 554 Цивільного кодексу України передбачено, що в разі невиконання зобов'язання боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає в тому ж обсязі, як і боржник, зокрема відповідає за сплату основного боргу і процентів, за відшкодування збитків, за сплату неустойки, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до п. 14 договорів поруки, поручитель зобов'язаний забезпечити належне виконання боргових зобов'язань як шляхом впливу на позичальника, так і шляхом виконання боргових зобов'язань згідно договору поруки.
Згідно з п. 3 договорів поруки, порукою забезпечується виконання боргових зобов'язань у повному обсязі.
Відповідно до п. 15 договорів поруки, у разі порушення боргових зобов'язань та/або умов договору поруки, тобто у випадку невиконання або неналежного виконання боргових зобов'язань позичальником або поручителем у порядку і строки, встановлені договором, банк направляє позичальнику/поручителю письмове повідомлення про порушення.
Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до змісту ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.
З урахуванням, що позивачем виконані умови договору про направлення на адресу відповідачів вимог про усунення порушень, позов ПАТ «ОТП Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 підлягає задоволенню, проте не в солідарному порядку, а в одноособовому з кожного.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення Печерського районного суду м. Києва від 12 грудня 2012 року відповідно до вимог ст. 309 ЦК України зміні, оскільки рішення ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 309, 312-315 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІФАРТ» на заочне рішення Печерського районного суду м. Києва від 12 грудня 2012 року задовольнити частково.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 12 грудня 2012 року змінити, виклавши резолютивну частину рішення наступним чином:
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» 3 694 711 (три мільйони шістсот дев'яносто чотири тисячі сімсот одинадцять) грн. 64 коп.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» 3 694 711 (три мільйони шістсот дев'яносто чотири тисячі сімсот одинадцять) грн. 64 коп.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» 3 694 711 (три мільйони шістсот дев'яносто чотири тисячі сімсот одинадцять) грн. 64 коп.
Стягнути в рівних частках з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» судовий збір по 1 073 грн. з кожного.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено протягом 20-ти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: Судді: