АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
03680 м. Київ , вул. Солом'янська, 2-а
Справа № 22-ц/796/5199/2013 Головуючий в суді 1 інстанції - Лужецька О.Р.
Доповідач - Ящук Т.І.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 квітня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого судді Ящук Т.І.
суддів Немировської О.В., Чобіток А.О.
при секретарі Бабіч К.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «УкоінвестБуд», яка подана представником БИЧЕК Валентином Анатолійовичем, на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 20 грудня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «УкоінвестБуд» про стягнення суми пені,
встановила:
У жовтні 2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ТОВ «УкоінвестБуд» про стягнення суми пені.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що 26 квітня 2005 року між сторонами було укладено договір № 160/УК/928 пайової участі у фінансуванні будівництва житлового будинку, відповідно до якого позивач зобов'язався надати відповідачу грошові кошти в порядку своєї пайової участі у будівництві багатоквартирного житлового будинку, а відповідач зобов'язався використати зазначені кошти для будівництва будинку та після введення будинку в експлуатацію передати квартиру позивачу.
Позивач свої зобов'язання виконав своєчасно і в повному обсязі. Однак, відповідач свої зобов'язання не виконав, не закінчив будівництво та не ввів будинок в експлуатацію. Відповідно до п. 6.3. договору, у випадку прострочення здачі об'єкта в експлуатацію відповідач має сплачувати інвестору пеню в розмірі 0,1 % від суми інвестування за кожний день інвестування, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.
Вважає, що відповідач повинен сплатити пеню за період з 01.10.2011 року по 22.03.2012 року в розмірі 12 252 грн. 55 коп., з 23.03.2012 року по 01.10.2012 року в розмірі 8727 грн. 69 коп., а всього в сумі 20 980 грн. 23 коп.
Заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 20 грудня 2012 року - позов задоволено: стягнуто з ТОВ «УкоінвестБуд» на корить ОСОБА_3 пеню у розмірі 20 980 грн. 23 коп. та судовий збір в розмірі 214 грн. 60 коп.
Ухвалою суду від 19 лютого 2013 року заяву представника відповідача про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.
Не погоджуючись з рішенням, представник ТОВ «УкоінвестБуд» - Бичек В.А. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
Апелянт зазначав, що суд першої інстанції не звернув увагу на сертифікат серії КВ № 16512130468 від 31.07.2012 року, відповідно до якого об'єкт інвестування був введений в експлуатацію, що підтверджує виконання відповідачем свого обов'язку.
Крім того, фактично об'єкт інвестування був збудований в 2011 році, але затримка введення його в експлуатацію відбулась з вини держави в особі Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, яка 11.08.2011 року направила на адресу ТОВ «УкоінвестБуд» листа з незаконною відмовою у видачі сертифіката відповідності на об'єкт інвестування. Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 31.10.2011 року вказану відмову визнано нечинною та зобов'язано видати сертифікат. Вказаною постановою також встановлено, що об'єкт інвестування фактично був збудований та готовий до експлуатації у серпні 2011 року.
Апелянт вважає, що суд першої інстанції повинен був перевірити наявність вини відповідача у порушенні зобов'язання, однак в порушення ст. 213 ЦПК України судом такої перевірки не зроблено, що призвело до винесення необґрунтованого рішення.
В судове засідання представник апелянта не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, клопотання представника апелянта про відкладення розгляду справи судом відхилено та визнано за можливе розглянути справу у відсутності представника.
Позивач в судовому засіданні вважав доводи апеляційної скарги безпідставними та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Заслухавши доповідь судді Ящук Т.І., пояснення позивача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 26.04.2005 року між ОСОБА_3 та ТОВ «УкоінвестБуд» було укладено договір пайової участі у фінансуванні будівництва житлового будинку, відповідно до якого інвестор надає підприємству кошти в порядку своєї пайової участі в будівництві багатоквартирного житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, у встановленому даним договором розмірі і порядку, а підприємство використовує зазначені кошти для будівництва вказаного об'єкта і передає інвестору по завершенні будівництва частину об'єкта - квартиру, описану в пункті 1.3 даного договору.
Відповідно до п.1.3 договору пайової участі у фінансуванні будівництва житлового будинку, плановий термін введення будинку в експлуатацію - ІV квартал 2006 року.
Позивач зобов'язання по договору виконав своєчасно і в повному обсязі. Відповідач 05.06.2006 року видав позивачу довідку про фінансування 100% загальної площі об'єкта фінансування по договору № 160/УК/928 дольової участі у фінансуванні будівництва житлового будинку від 26.04.2005 року. Відповідно до вказаної довідки, позивачем сплачено в порядку пайової участі 164 630 грн. 90 коп., що складає 100 % вартості загальної площі об'єкта інвестування, а відповідач прийняв їх та гарантував після завершення будівництва передати профінансовану площу.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 у повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що згідно сертифікату серії КВ № 16512130468 від 31.07.2012 року житловий будинок з комплексом соціально-побутового обслуговування в кварталі вулиці Олевської у Святошинському районі відповідає проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації.
Відповідно до п.6.3 договору № 160/УК/928 від 26.04.2005 року, відповідач у випадку прострочення планового строку здачі будинку в експлуатацію зобов'язаний сплатити інвестору пеню в розмірі 0,1% від фактично сплаченої інвестором суми інвестиції за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.
Виходячи із вимог ст. 526, 623, 624, 549 та п.1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вирішив стягнути з відповідача на користь позивача суму пені за період з 01.10.2011 року по 01.10.2012 року в розмірі 20 980 грн. 23 коп.
Однак погодитись із висновками суду першої інстанції неможливо, оскільки такі висновки не в повній мірі відповідають обставинам справи та зроблені з порушенням норм матеріального права, що, враховуючи положення ст. 309 ЦПК України, дає суду апеляційної інстанції підстави для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до IV і V категорій складності, здійснюється на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Частиною 5 ст. 39 вказаного Закону передбачено, що датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції посилався на сертифікат КВ № 16512130468, виданий Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві 31.07.2012 року, згідно з яким Інспекція засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта: житлові будинки з комплексом соціально-побутового обслуговування в кварталі вулиць Олевської, Клавдіївської та Бахмацької у Святошинському районі м. Києва (перша та друга черги будівництва) проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації ( а.с. 12).
Однак поза увагою суду залишилась підстава видачі сертифікату, в якому зазначено, що він виданий на підставі постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 31.10.2011 року у справі №2а-3873/11, постанови про відкриття виконавчого провадження від 20.04.2012 року ВП №32264077.
Між тим, як вбачається з копії постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 31.10.2011 року ( а.с. 61- 63), вказаною постановою визнано нечинною відмову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві у видачі ТОВ «УкоінвестБуд» сертифіката відповідності на об'єкт - «Житлові будинки з комплексом соціально-побутового обслуговування в кварталі вулиць Олевської, Клавдіївської та Бахмацької у Святошинському районі м. Києва»; зобов'язано Інспекцію видати ТОВ «УкоінвестБуд» сертифікат на першу та другу чергу закінченого будівництвом об'єкту.
Крім того, у зазначеній постанові суд встановив, що акт готовності об'єкта до експлуатації складено у серпні 2011 року, однак 11.08.2011 року ТОВ «УкоінвестБуд» отримало безпідставну відмову у видачі сертифіката.
Згідно з положенням ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею), як видом забезпечення виконання зобов'язання, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Враховуючи, що юридичною підставою цивільно-правової відповідальності є норма закону або іншого акта цивільного законодавства, а фактичною - склад цивільного правопорушення, то у разі стягнення неустойки суду необхідно встановити наявність протиправної поведінки та вину особи, яка порушила зобов'язання.
Відповідно до ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Таким чином, враховуючи, що у період ( з 01.10.2011 року по 01.10.2012 року), за який позивач просив стягнути з відповідача пеню, передбачену п. 6.3 договору, відповідачем, як особою, яка порушила зобов'язання, доведено відсутність вини у несвоєчасному прийнятті в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, підстав для стягнення пені за вказаний період не вбачається.
Враховуючи, що неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, призвели до неправильного застосування норм матеріального права, зокрема ст. 614 ЦК України (вина як підстава відповідальності за порушення зобов'язання), колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307-309, 313-317, 218 ЦПК України, колегія суддів
вирішила:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «УкоінвестБуд» - задовольнити.
Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 20 грудня 2012 року - скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «УкоінвестБуд» про стягнення суми пені - відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: Судді: