РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

_____________________________________________________________________

Справа №: 2-3200-07Головуючий суду першої інстанції:Ісламгулова О.В.

№ провадження: 22-ц/190/1550/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Хмарук Н. С.

"18" квітня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді:Хмарук Н.С.

Суддів:Сінані О.М., Рошка М.В.,

При секретарі:Кутелія Я.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про усунення перешкод у здійсненні права власності на житловий будинок,

за апеляційною скаргою ОСОБА_7

на рішення Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 16 жовтня 2007 року,

ВСТАНОВИЛА:

18 вересня 2007 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7 про усунення перешкод у користуванні житловим будинком АДРЕСА_1 шляхом зняття з реєстрації. Вимоги мотивовані тим, що позивачу на праві приватної власності належить вищезазначений будинок, відповідач є колишнім власником будинку, добровільно з реєстраційного обліку не знімається, тому позивач в повному обсязі не може розпоряджатися своєю власністю. На підставі ст. 391 ЦК України просить усунути йому перешкоди у здійсненні права користування будинком шляхом зняття ОСОБА_7 з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 16 жовтня 2007 року позов задоволено. Усунено перешкоди власнику ОСОБА_6 у користуванні житловим будинком АДРЕСА_1 шляхом зняття ОСОБА_7 з реєстрації у відділі громадянства, іміграції і реєстрації фізичних осіб Сакського МРВ ГУ МВС України в Криму.

В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить рішення суду скасувати з ухваленням нового рішення про відмову у задоволені позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси, фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 4 ЦПК України).

Кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч. 1 ст. 15 ЦК України). Способи захисту цивільних прав та інтересів, зазначені в ст. 16 ЦК України.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач в якості способу захисту порушеного права власника зазначив скасування реєстрації місця проживання відповідача ОСОБА_7 у належній йому на праві власності квартирі на підставі ст. 391 ЦК України.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі остаточного рішення суду, наприклад, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою тощо.

Виходячи зі змісту зазначеної норми закону, поняття «зняття з реєстрації» нерозривно пов'язане з поняттям «житлові права» (право власності на житлове приміщення, право користування житловим приміщенням, визнання особи такою, що втратила таке користування, виселення із займаного приміщення та інше).

У зв'язку з цим, відповідно до ст. 16 ЦК України вимоги про зняття особи з реєстрації за місцем проживання можливе лише при вирішенні питання про житлові права, оскільки ці питання про зняття з реєстрації особи взаємопов'язані і залежать від вирішення питання про житлові права особи, які регулюються нормами житлового і цивільного законодавства.

Таким чином, вирішення питання про зняття з реєстраційного обліку без вирішення у встановленому законом порядку з дотриманням положень ст. 11 ЦПК України питання про втрату права користування житловим приміщенням не є належним способом захисту порушеного права.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що право позивача як власника спірної квартири підлягає судовому захисту в обраний ним спосіб на підставі ст. 391 ЦК України, оскільки він ґрунтується на неправильному тлумаченні матеріального закону.

Таким чином у суду першої інстанції буди відсутні правові підстави для задоволення позову позивача.

Крім того, як вбачається із матеріалів справи, про слухання справи ОСОБА_7 належним чином і у встановленому порядку не був повідомлений, що не відповідає вимогам Цивільного процесуального кодексу України.

Допущені судом порушення норм права призвели до ухвалення незаконного рішення, у зв'язку із чим оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 303, 304, пунктами 2, 4 частини першої статті 309, статтями 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити.

Рішення Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 16 жовтня 2007 року скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_6.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Судді

Н.Хмарук О.Сінані М.Рошка