ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ___________________________________________________________________________________________ |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"22" червня 2006 р. | Справа № 22/335-05-9105 |
Одеський апеляційний господарський суд у складі:
Головуючого Андрєєвої Е.І.
Суддів: Мацюри П.Ф., Ліпчанської Н.В.,
При секретарі Куриленко А.В.,
за участю представників позивача –Яценко М.О., Давидової Н.А.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства "Одесміськелектротранс"
на рішення господарського суду Одеської області від 16.11.2005р.
у справі № 22/335-05-9105
за позовом ТОВ "Лібра"
до Комунального підприємства "Одесміськелектротранс"
про стягнення 12419 грн.
Розпорядженням голови Одеського апеляційного господарського суду № 56 від 19.05.2006р. у даній справі проведено заміну судді Тофана В.М. на суддю Мацюру П.Ф.
Суд встановив:
07.10.2005р. ТОВ "Лібра" звернулося до суду з позовною заявою про відшкодування шкоди Комунальним підприємством "Одесміськелектротранс" у розмірі 12 419 грн., спричиненої дорожньо-транспортною пригодою.
Рішенням господарського суду Одеської області від 16.11.2005р. позов задоволено частково. Стягнуто з КП "Одесміськелектротранс" на користь ТОВ "Лібра" 12 062 грн. збитків, 120,62 грн. витрат за сплату державного мита та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу. В решті позову відмовлено.
Не погоджуючись з даним рішенням, КП "Одесміськелектротранс" оскаржило його. В апеляційній скарзі просить рішення скасувати та прийняти нове, яким у позові відмовити. В обґрунтування заявлених вимог послався на порушення норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідача, представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла до наступного.
Звертаючись з позовом про відшкодування шкоди, позивач зазначив, що 13.04.2005р. у м. Одесі на вул. Старопортофранківській скоїлась дорожньо-транспортна пригода, а саме, зіткнулись трамвай Т-3 бортовий № 4069, що належить відповідачу, з автомобілем „Фольксваген”, державний номер 524-11 ОК, власником якого є позивач.
У результаті зіткнення транспорту, кузову автомобіля „Фольксваген” спричинені механічні пошкодження, що зафіксовано інспектором ДАІ.
Встановлено, що пригода трапилась у результаті того, що не спрацювала гальмівна система трамваю. З цієї причини трамвай, будучи неуправляємим, не зміг зупинитися, а тому зіткнувся зі стоячим попереду на заборонений сигнал автомобілем „Фольксваген”.
Слідчими органами встановлено, що винні у ДТП посадові особи ТТУ м. Одеси, які випустили на лінію технічно несправний трамвай.
Апеляційним судом витребувані і досліджені відмовні матеріали за № 371. На підставі протоколів огляду місця ДТП, транспортних засобів, пояснень учасників ДТП встановлена вина відповідача, що викладено в постанові від 23.04.2005р. про відмову в порушенні кримінальної справи та що доведено матеріалами цієї справи.
Дана постанова набрала законної сили і є доказом обґрунтованості заявленого позову.
02.06.2005р. позивач звернувся з претензією до відповідача про відшкодування шкоди, яка настала в результаті ДТП, обґрунтовуючи свої вимоги висновками експерта про розмір заподіяної шкоди, спричиненої автомобілю „Фольксваген”, даними про оплату за проведення експертизи та іншими витратами.
На час звернення з позовом, позивач відремонтував автомобіль і, оскільки витрати на його ремонт виявились значно більшими, позивач заявив позов про стягнення фактичної шкоди, а не суми, встановленої експертом, а саме, 12 062 грн. Крім того, позивач просив стягнути з відповідача на його користь витрати за проведення експертизи та судові витрати.
У відповідності з приписами ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, оренди, тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Статтею 1188 ЦК України передбачено, що шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
З урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого у відповідності зі ст. 1192 ЦК України може зобов’язати особу, яка завдала шкоду майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Вирішуючи позов, місцевий суд виходив саме з цих положень чинного законодавства, стягнувши з відповідача на користь позивача фактичний розмір заподіяної шкоди.
Оскільки, оскаржуючи рішення суду, відповідач посилався на невідповідність реальній вартості заподіяної шкоди розміру стягнення за рішенням суду, апеляційний господарський суд ухвалою від 31.01.2006р. призначив судову автотоварознавчу експертизу, перед якою серед інших запитань поставив запитання щодо встановлення розміру заподіяної матеріальної шкоди, спричиненої автомобілю „Фольксваген” в результаті ДТП.
Висновком експертизи від 14.04.2006р. встановлено розмір матеріальної шкоди спричиненої джерелом підвищеної небезпеки, що належить відповідачу, автомобілю „Фольксваген” –13 711 грн. Цим висновком експерт дав відповіді і на інші запитання.
Таким чином, висновком експертизи доведено, що рішення місцевого суду в частині стягнення спричиненої матеріальної шкоди є законним та обґрунтованим.
В апеляційній інстанції відповідач послався на те, що транспортні засоби, в тому числі і трамвай, яким скоєно ДТП, застраховані, а тому повинна нести відповідальність і страхова компанія.
Однак, дана заява відповідачем зроблена лише в апеляційній інстанції всупереч вимогам ст. 101 ГПК України. В судове засідання місцевого господарського суду відповідач, будучи належним чином сповіщений, не з’явився, надавши в день судового засідання відзив, в якому просив суд відмовити позивачу в прийнятті позовної заяви. (а.с. 39,40)
Ухвалами апеляційного господарського суду в зв’язку з посиланням відповідача на страховий випадок, суд зобов’язав відповідача надати довідку страхової компанії „Остра-Київ” про результати розгляду звернення підприємства в зв’язку з страховим випадком – ДТП, що мав місце 13.04.2005р.
Проте, відповідач не виконав покладених на нього апеляційним судом дій, в судові засідання 13 та 22 червня 2006р. не з’являвся, будучи належним чином сповіщеним.
Суд одночасно листом від 23.05.2006р. витребував з страхової компанії „Остра-Київ” дані про те, чи звертався відповідач до страхової компанії за відшкодуванням страхової суми в зв’язку з страховим випадком і чи повідомив страхову компанію про страховий випадок.
У відповідь на звернення суду страхова компанія „ІНГО Україна” повідомила, що по даному страховому випадку ніхто не звертався. В додаток до відповіді страхова компанія надала витяг з протоколу № 20 загальних зборів акціонерів ЗАТ „АСК „Остра-Киїів” з якого вбачається, що даним протоколом вирішено змінити назву товариства на ЗАТ „АСК „ІНГО Україна”, затвердити зміни до Статуту товариства та його нову редакцію.
Судова колегія вважає, що дана обставина досліджена і не є підставою для скасування рішення суду, оскільки обов’язок своєчасно повідомляти про страховий випадок страховика покладається на страхувальника. Всупереч цьому судовою колегією встановлено, що про наявність страхового полісу відповідач повідомив суд лише в апеляційній скарзі. При цьому, вимоги апеляційної інстанції, що стосується дослідження даної обставини, відповідач не виконав.
Оскільки апеляційним судом для повного, всебічного та об’єктивного встановлення фактичних обставин справи та, зокрема, розміру спричиненої матеріальної шкоди, призначалась судово-автотоварознавча експертиза, витрати на її проведення у розмірі 452,74 грн. у відповідності з вимогами ч.5 ст.49 ГПК України покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 101; 103-105 Господарського процесуального Кодексу України, апеляційний господарський суд, -
п о с т а н о в и в:
Рішення господарського суду Одеської області від 16.11.2005р. у справі № 22/335-05-9105 змінити, доповнивши пункт 2 резолютивної частини рішення наступним реченням: „Стягнути з Комунального підприємства "Одесміськелектротранс" на користь ТОВ „Лібра” 452 (чотириста п’ятдесят дві) гривні 74 коп. витрат по оплаті експертизи”.
В іншій частині рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу КП "Одесміськелектротранс" –без задоволення.
Господарському суду Одеської області видати відповідні накази.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом одного місяця.
Головуючий Е.І. Андрєєва
Судді: П.Ф. Мацюра
Н.В. Ліпчанська