2

Справа № 0907/3016/2012

Провадження № 22ц/779/978/2013

Категорія 44

Головуючий у І інстанції Шамотайло О.В.

Суддя-доповідач Меленко О.Є.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Меленко О.Є.

суддів Девляшевського В.А., Соколовського В.М.

секретаря Бойчука Л.М.

з участю: представника апелянта - ОСОБА_2,

за розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання осіб такими, що втратили право користування житлом та виселення, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Івано-Франківського міського суду від 20 грудня 2012 року, -

в с т а н о в и л а :

В лютому 2012 року ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання осіб такими, що втратили право користування житлом та виселення. В обгрунтування своїх вимог посилався на те, що є власником квартири АДРЕСА_1, в якій на даний час зареєстровані та проживають відповідачі. Зважаючи на те, що відповідачі проживають там без відповідної правової підстави, в добровільному порядку не бажають звільнити займане житлове приміщення і як наслідок створюють власнику квартири перешкоди у здійсненні ним права власності, позивач просив виселити їх із займаного житла.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 20 грудня 2012 року в задоволенні позову відмовлено.

На дане рішення ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неповне з'ясування обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального і процесуального права.

Зазначає, у належному йому на праві приватної власності житловому приміщенні зареєстровані та проживають сторонні особи - ОСОБА_4, та ОСОБА_5, які в добровільному порядку звільнити займане приміщення відмовляються, і як наслідок створюють перешкоди у здійсненні ним права власності щодо свого житла. У зв'язку з реєстрацією відповідачів у належній йому квартирі апелянт не може використовувати приміщення для проживання членів своєї сім'ї, для отримання прибутку, зокрема укладення договору оренди. Крім того, квартплата за користування належною йому квартирою нараховується до кількості осіб зареєстрованих у ній, що в свою чергу призводить до спричинення значних матеріальних збитків.

З цих підстав рішення суду першої інстанції апелянт просив скасувати, та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

В судовому засіданні представник ОСОБА_6- ОСОБА_2 вимоги апеляційної скарги підтримав, та просив її задовольнити.

ОСОБА_4, та ОСОБА_5 будучи належно повідомленими про розгляд справи, до суду не з'явилися.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено, що йому чиняться перешкоди у здійсненні ним права користування та розпорядження житлом у квартирі АДРЕСА_1 .

З таким висновком суду погоджується і колегія суддів Апеляційного суду.

Виходячи із змісту ст. ст. 3, 59, 60 ЦПК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За змістом ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Як вбачається з матеріалів справи, та зокрема позовних вимог, ОСОБА_6 звернувся в суд з позовом про визнання відповідачів (ОСОБА_4, та ОСОБА_5) такими, що втратили право на користування житловим приміщення та виселення їх. Предметом позову позивач зазначив квартиру АДРЕСА_1.

Разом з тим, жодних правовстановлюючих документів, які б підтверджували його право власності на вищезазначену квартиру ні позивачем, ні його представником як в суді першої інстанції, так і в засіданні апеляційного суду не надано. Докази, що містяться в матеріалах справи, і на які посилався ОСОБА_6 в обгрунтування своїх позовних вимог не стосуються визначеного позивачем предмету спору, а саме квартири АДРЕСА_1, оскільки видані на квартиру АДРЕСА_1.

Допущену ним же помилку у визначенні предмету спору, позивач під-час розгляду справи судом першої інстанції не виправив; в суді апеляційної інстанції можливості уточнити предмет спору він позбавлений.

Таким чином, колегія суддів Апеляційного суду, відповідно до встановлених обставин справи, заявлених позовних вимог та вимог апеляційної скарги приходить до висновку про відсутність правових підстав для скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового про задоволення позову.

Керуючись ст.ст.307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія судів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 20 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з часу проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.Є. Меленко

Судді: В.А. Девляшевський

В.М. Соколовський