Справа № 346/1170/13-ц

Провадження № 22ц/779/1091/2013

Категорія 48

Головуючий у І інстанції Димашок В.П.

Суддя-доповідач Меленко О.Є.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Меленко О.Є.

суддів Соколовського В.М., Пнівчук О.В.

секретаря Бойчука Л.М.

з участю: апелянта ОСОБА_2, позивача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Коломийського міськрайонного суду від 25 березня 2013 року, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Коломийського міськрайонного суду від 25 березня 2013 року задоволено позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

Стягнуто з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_3 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі по 500 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Стягнення вирішено проводити з 27 лютого 2013 року. Рішення в частині стягнення в межах суми платежу за один місяць допущено до негайного виконання.

Стягнуто з ОСОБА_2 229 грн. 40 коп. судового збору в дохід держави, та судові витрати в розмірі 100 грн. за надання правової допомоги на користь ОСОБА_3

На дане рішення ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, та на порушення норм матеріального і процесуального права.

Зазначає, що визначаючи розмір аліментів суд не врахував його матеріального стану, а такий має значення. На даний час він ніде не працює, підприємницькою діяльністю не займається, а тільки періодично отримує дохід від заробітків. Жодними перевезеннями та продажем автомобілів з-за кордону, на що вказувала позивач, він не займається. Вважає, що суд необґрунтовано взяв до уваги голослівні твердження позивача.

Крім того, ОСОБА_2 вказує на те, що ніколи не ухилявся від надання допомоги на утримання сина - надавав її добровільно. Позивач же створює перешкоди у спілкуванні з дитиною, через що він змушений був звернутися в орган опіки та піклування з заявою про визначення часу та порядку спілкування з дитиною. Вважає, що в майбутньому йому потрібні будуть додаткові кошти на утримання сина, а тому на даний час не заперечує проти стягнення з нього аліментів в розмірі 350 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

В судовому засіданні ОСОБА_2 вимоги апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити.

Позивач ОСОБА_3 доводи апеляційної скарги не визнала. Рішення суду вважає законним та обгрунтованим.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи сторін, дослідивши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який на час звернення до суду не був розірваним (а.с. 3). Від цього шлюбу у них народився син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с. 4).

На даний час неповнолітній син проживає з матір'ю - ОСОБА_3 та знаходиться на її утриманні.

Відповідно до вимог ст.ст. 180,182,184 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття. Суд, при визначенні розміру аліментів, повинен враховувати найбільш вагомі обставини, визначені законом, які мають братися ним до уваги при вирішенні спору. Якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення по справі, суд за заявою одержувача може визначити розмір аліментів в твердій грошовій сумі.

Відповідно до вимог ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Задовольняючи позов ОСОБА_3 суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що остання, вправі вимагати від відповідача (батька дитини) аліменти на його утримання.

Доводи апелянта, про те, що він не працює, не займається підприємницькою діяльністю не є підставою для звільнення від обов'язку сплачувати аліменти. З матеріалів справи, вбачається, що відповідач є молодою, працездатною особою, а отже в змозі надавати, принаймні мінімальне, забезпечення своєму синові.

Даних про те, що відповідач перебуває на обліку в центрі зайнятості, як особа що не може самостійно працевлаштуватися в матеріалах справи немає, як і немає даних про наявність інших утриманців та доказів, які б вказували на його (ОСОБА_2) неспроможність сплачувати аліменти у встановленому судом розмірі.

Посилання апелянта на визначення органом опіки та піклування порядку та часу спілкування з дитиною, а відтак і необхідність додаткових коштів для цього, не приймаються судом до уваги, оскільки батьки мають рівні права та обов'язки відносно дітей і повинні забезпечити дитині хоча б прожитковий мінімум, який відповідно до Закону України "Про бюджет України на 2013 рік" на час постановлення судом рішення становив 972 грн.

Таким чином, суд прийшов до обґрунтованого висновку визначаючи до сплати відповідачу в користь позивача аліменти на утримання неповнолітнього сина, у твердому грошовому розмірі 500 грн. в місяць, що відповідає половині прожиткового мінімуму, який з урахуванням постійного зростання цін на продукти харчування, ліки та речі першої необхідності, забезпечує лише мінімальні потреби дитини, а не достатні для повноцінного її розвитку.

Та обставина, що відповідач добровільно брав участь у витратах на утримання сина, не позбавляє позивача права на визначення розміру аліментів та їх стягнення в судовому порядку.

За змістом ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Виходячи із змісту ч. 2 ст. 303 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції досліджені у встановленому законом порядку, а апеляційна скарга не містить посилання на нові докази, що давало б підставу для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.

Керуючись ст.ст.307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія судів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Коломийського міськрайонного суду від 25 березня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з часу проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.Є. Меленко

Судді: О.В. Пнівчук

В.М. Соколовський