Справа № 1021/2160/12 Головуючий у І інстанції Литвин О.В.
Провадження № 22-ц/780/2503/13 Доповідач у 2 інстанції Савченко С.І.
Категорія 36 26.04.2013
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
25 квітня 2013 року м.Київ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді Савченка С.І.,
суддів Панасюка С.П., Даценко Л.М.,
при секретарі Клименко В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 25 лютого 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Рокитнянської державної нотаріальної контори Київської області, третя особа ОСОБА_5 про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом,-
в с т а н о в и л а:
У листопаді 2012 року позивачка звернулася до суду із вказаним вище позовом, який мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла її мати ОСОБА_6, після смерті якої відкрилася спадщина на жилий будинок і присадибну земельну ділянку АДРЕСА_1, земельний пай на території Бирюківської сільської ради Рокитнянського району Київської області і майновий пай в АДРЕСА_1. Вказувала, що вона прийняла спадщину, бо мати на момент смерті постійно машкала з нею в АДРЕСА_2. Однак, на порушення її прав нотаріус, не встановивши кола спадкоємців, видав відповідачам свідоцтва про право на спадщину за законом на присадибну земельну ділянку по АДРЕСА_1, земельний та майновий паї. Про це вона дізналася у вересні 2011 року із листа Рокитнянської державної нотаріальної контори від 13 вересня 2011 року після того як за її скаргою апеляційним судом Київської області від 9 лютого 2011 року було скасоване рішення Рокитнянського районного суду про визнання за відповідачами права на будинок в порядку спадкування. Вказувала, що крім неї до складу спадкоємців входить її брат і син померлої ОСОБА_5, третя особа у справі. У зв'язку із наведеним просила визнати недійсними видані ОСОБА_4, ОСОБА_3 свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_6 на земельну ділянку по АДРЕСА_1, земельний та майновий паї.
Рішенням Рокитнянського районного суду Київської області від 25 лютого 2013 року у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.
Позивачка ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким її позов задоволити у повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення і неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права.
- 2 -
Учасники справи належним чином повідомлені про час розгляду справи не з'явилися, відповідач ОСОБА_3 направив телеграму про відкладення розгляду справи, не надавши докази про поважність причин неявки, що згідно ст.305 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 214 ЦПК України рішення має відповідати в тому числі на такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 3) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Зазначеним вимогам оскаржуване судове рішення відповідає не в повній мірі.
Судом першої інстанції встановлено і вбачається із матеріалів справи, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла мати позивачки та баба відповідачів ОСОБА_6, яка заповіту не залишила (а.с.39). Після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина на належні померлій будинок і присадибну земельну ділянку площею 0,2467 га для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських споруд АДРЕСА_1, земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,999 га на території Бирюківської сільської ради Рокитнянського району Київської області, майновий пай в розмірі 1517 грн. в загальному пайовому фонді АДРЕСА_1 (а.с.45-49).
Спадщину за законом після смерті ОСОБА_6 у встановлений законом строк прийняла дочка померлої - позивачка ОСОБА_2 шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном, поскільки мати на момент смерті постійно машкала з нею в по АДРЕСА_2 (а.с.7).
Також судом встановлено, що на підставі заяв відповідачів про прийняття спадщини, поданих до Рокитнянської державної нотаріальної контори 21 листопада 2006 року, останні як онуки померлої ОСОБА_6 за правом представлення (ст.1266 ЦК) отримали 30 травня 2007 року свідоцтва про право на спадщину за законом в рівних частинах на земельну ділянку площею 0,2467 га для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських споруд АДРЕСА_1, земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,999 га на території Бирюківської сільської ради Рокитнянського району Київської області, майновий пай в розмірі 1517 грн. в загальному пайовому фонді АДРЕСА_1 (а.с.53-56).
Крім того судом встановлено, що відповідачі звернулися до суду із позовом до Бирюківської сільської ради про визнання за ними права власності в порядку спадкування на будинок по АДРЕСА_1, який рішенням Рокитнянського районного суду Київської області задоволений (а.с.10). Позивачка, яка не була учасником даної справи, дізнавшись про рішення у 2011 році, оскаржила його і рішенням апеляційного суду Київської області від 9 лютого 2011 року рішення Рокитнянського районного суду скасоване і ухвалено нове, яким відмовлено у задоволенні позову, з огляду на порушення прав позивачки, яка прийняла спадщину (а.с.11-12).
- 3 -
Після чого позивачка подала до Рокитнянської державної нотаріальної контори заяву про оформлення спадщини, на яку у вересні 2011 року отримала відмову, у зв'язку із оформленням спадщини після смерті ОСОБА_6 на ім'я відповідачів (а.с.9).
Наведені обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, в тому числі копією спадкової справи та судовими рішеннями.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивачка у встановлений законом шестимісячний строк прийняла спадщину за законом після смерті своєї матері ОСОБА_6, поскільки постійно проживала разом із матір'ю на момент її смерті. Відповідно видача оспорюваних свідоцтв про право на спадщину за законом на ім'я відповідачів порушує її права як спадкоємиці.
Такі висновки суду є правильними та грунтуються на матеріалах справи і вимогах закону.
Проте, суд прийшов до висновку, що права позивачки як спадкоємиці захисту не підлягають у зв'язку із пропуском останньою передбаченого законом строку позовної давності оспорення виданих відповідачам свідоцтв про право на спадщину за законом, а тому у позові слід відмовити. При цьому суд виходив з того, що позивачка у судовому засіданні визнала ті обставини, що про отримання відповідачами свідоцтв про право на спадщину за законом вона знала ще у 2008 році і з того часу у неї не було реальних перешкод для звернення до суду на захист своїх прав.
Колегія суддів не може погодитися із такими висновками суду, поскільки вони не грунтуються на матеріалах справи і спростовуються технічним записом судового засідання, в якому відсутні чіткі пояснення позивачки про те, що вона знала про отримання відповідачами свідоцтв про право на спадщину у 2008 році. При цьому вона пояснила суду першої інстанції, що у 2008 році їй стало відомо, що у 2008 році в будинку матері почала проживати її невістка (мати відповідачів). Відповідаючи на зипитання суду та представника відповідачів, позивачка ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що їй було відомо про подачу відповідачами заяви на спадщину до нотаріуса, проте про видачу свідоцтв вона не знала і довідалася про це лише із листа Рокитнянської державної нотаріальної контори від 13 вересня 2011 року. Наведені обставини відповідачами не спростовані.
Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 у свою чергу ніяких доказів про те, що позивачка дізналася у 2008 році про видачу їм свідоцтв про право на спадщину не надали.
Отже висновок суду про пропуск строку позовної давності не грунтується на матеріалах справи.
Крім того, при вирішенні спору судом порушено норми матеріального права, що полягає у застосуванні до спірних правовідносин вимог ЦК УРСР 1963 року, що суперечить п.5 Прикінцевих і Перехідних положень ЦК України 2003 року, відповідно до якого правила книги шостої ЦК України (Спадкове право) застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.
Поскільки ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року і шестимісячний строк для прийняття спадщини витік 26 червня 2004 року, то до спірних правовідносин мають застосовуватися норми ЦК України 2003 року.
Зазначені вище порушення, які допустив суд першої інстанції, призвели до неправильного вирішення спору.
Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.
- 4 -
З викладених вище підстав колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції не грунтується на матеріалах справи, ухвалене з порушенням норм матеріального права і підлягає скасуванню з ухваленям нового рішення.
Вирішуючи спір в межах заявлених вимог, колегія суддів вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
За положеннями ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Судом незаперечно встановлено, що позивачка відповідно до положень ст.1278 ЦК України прийняла спадщину, поскільки постійно проживала разом із матір'ю на час її смерті по АДРЕСА_2. Даний факт в тому числі встановлений рішенням апеляційного суду Київської області від 9 лютого 2011 року, яким за апеляційною скаргою позивачки скасоване рішення Рокитнянського районного суду від 25 червня 2007 року про визнання за відповідачами права власності в порядку спадкування на житловий будинок по АДРЕСА_1. Вказаним рішенням в тому числі встановлено, що позивачка відповідно до ст.1268 ЦК України прийняла спадщину після смерті матері ОСОБА_6, а відтак ця обставина згідно ч.3 ст.61 ЦПК України доведенню у спорі між тими ж сторонами не підлягає.
За таких обставин видача Рокитнянською державною нотаріальною конторою 30 травня 2007 року відповідачам свідоцтв про право на спадщину за законом на дві земельні ділянки і майновий пай порушують права позивачки як спадкоємиці яка прийняла спадщину і не заявила про відмову від неї.
Відповідно до ст.1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.
Колегія суддів вважає, що оспорювані позивачкою свідоцтва про право на спадщину за законом, видані відповідачам, необхідно визнати недійсним, проскільки вони порушують права позиваки, яка прийняла спадщину.
Крім того, відповідно до положень ст.ст.1268,1269,1270 ЦК України для отримання спадщини необхідно щоб спадкоємець її прийняв. Прийняття спадщини здійснюється шляхом подачі у шестимісячний строк нотаріусу заяви про прийняття спадщини, якщо спадкоємець на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем.
Судом встановлено, що на час смерті ОСОБА_6 відповідачі не проживали з нею (спадкодавець мешкала в Донецькій області), а також не подали заяв до держнотконтори про прийняття спадщини у встановлений законом шестимісячний строк. З матеріалів спадкової справи (міститься у цивільній справі) вбачається, що відповідачі подали заяву про прийняття спадщини лише 28 листопада 2006 року, тобто із пропуском встановленого законом строку.
З викладених вище підстав свідоцтва про право на спадщину підлягають визнанню недійсними.
При вирішенні позовних вимог колегія суддів не знаходить підстав для застосування строку позовної давності, на що посилаються відповідачі, заперечуючи проти позову, поскільки в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази про те, що позивачка до отримання листа Рокитнянської державної нотаріальної контори від 13 вересня 2011 року знала про отримання ними свідоцтв про право на спадщину.
Як вище вказувалося відповідачі не надали суду ніяких доказів з цього приводу. Напаки з матеріалів справи вбачається, що при подачі 28 листопада 2006 року до нотаріальної контори заяв про прийняття спадщини після смерті баби ОСОБА_6, відповідачі вказали у заявах неправдиву інформацію, що інших спадкоємців померлої крім них немає. Також, звернувшись до Рокитнянського районного суду з позовом про визнання
- 5 -
за ними права в порядку спадкування після сметрі баби на будинок по АДРЕСА_1, вони вказали відповідачем Бирюківську сільську раду і не притягли до участі у справі інших спадкоємців, в тому числі позивачку, яка дізналася про існування рішення лише у 2011 році і тоді ж його оскаржила.
За таких обставин, колегія суддів прийшла до висновку, що срок позовної давності в даному спорі позивачка не пропустила.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія судів,-
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволити.
Рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 25 лютого 2013 року скасувати і ухвалити нове рішення.
Позов задоволити. Визнати недійсними свідоцтва про право на спадщину за законом, видані на ім'я ОСОБА_3 30 травня 2007 року (реєстрові номери 2341, 2344), на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,2467 га для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських споруд АДРЕСА_1, на 1/2 частину земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,999 га на території Бирюківської сільської ради Рокитнянського району Київської області, на 1/2 частину майнового паю в розмірі 1517 гривень в загальному пайовому фонді АДРЕСА_1.
Визнати недійсними свідоцтва про право на спадщину за законом, видані на ім'я ОСОБА_4 30 травня 2007 року (реєстрові номери 2346, 2349), на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,2467 га для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських споруд АДРЕСА_1, на 1/2 частину земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,999 га на території Бирюківської сільської ради Рокитнянського району Київської області, на 1/2 частину майнового паю в розмірі 1517 гривень в загальному пайовому фонді АДРЕСА_1.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту його проголошення.
Головуючий : ___________________
Судді : ___________________ ___________________