ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 квітня 2013 року Справа № 5006/32/192пн/2012
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіМирошниченка С.В.,
суддівБарицької Т.Л.,
Хрипуна О.О. (доповідача),
розглянувши касаційну скаргу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України
на постанову та рішення Донецького апеляційного господарського суду від 13.02.2013 господарського суду Донецької області від 27.12.2012
у справі господарського суду№ 5006/32/192пн/2012 Донецької області
за позовомМіністерства енергетики та вугільної промисловості України
до1. Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області 2. Публічного акціонерного товариства "Центральна збагачувальна фабрика "Україна"
треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: 1. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку 2. Публічне акціонерне товариство "Центральна збагачувальна фабрика "Росія"
провизнання недійсними наказів РВ ФДМ України по Донецькій області, рішень загальних зборів ТОВ "Донбасвуглепереробка", рішень установчих зборів ПАТ "ЦЗФ "Україна" та визнання права державної власності
за участю представників
прокуратуриСайтарли І.М.,
позивачаВарданян А.А.,
відповідача-1не з'явилися,
відповідача-2Богдан Ф.В.,
третьої особи-1Мостепанюк В.І.,
третьої особи-2не з'явилися,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Донецької області від 27.12.2012 відмовлено у задоволенні позову Міністерства енергетики та вугільної промисловості України про визнання недійсними наказів РВ ФДМ України по Донецькій області, рішень загальних зборів ТОВ "Донбасвуглепереробка", рішень установчих зборів ПАТ "ЦЗФ "Україна" та визнання права державної власності в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України на цілісний майновий комплекс центральної збагачувальної фабрики "Україна" в частині майна, що було передане в оренду ТОВ "Донбасвуглепереробка" за договором оренди від 26.06.2003.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 13.02.2013 апеляційні скарги заступника прокурора Донецької області в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України та Міністерства енергетики та вугільної промисловості України залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, Міністерство енергетики та вугільної промисловості України звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 13.02.2013 та рішення господарського суду Донецької області від 27.12.2012 у справі № 5006/32/192пн/2012, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані невірним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права до спірних правовідносин, а саме ст. 17 Закону України "Про приватизацію державного майна" та п. 7 ст. 11 Закону України "Про управління об'єктами державної власності", незастосуванням ч. 1 ст. 23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
У відзивах на касаційну скаргу Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області та ПАТ "Центральна збагачувальна фабрика "Україна" просили залишити судові рішення без змін, а касаційну скаргу без задоволення з огляду на її безпідставність.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм процесуального та матеріального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що цілісний майновий комплекс центральної збагачувальної фабрики "Україна" перебував в оренді ТОВ "Донбасвуглепереробка" на умовах договору оренди від 26.06.2003 в редакції договору про внесення змін від 07.09.2006.
Наказом Фонду державного майна України від 06.10.2011 цілісний майновий комплекс внесено до переліку об'єктів, які підлягають підготовці до продажу у 2011 році Регіональними відділеннями по групі "В".
31.10.2011 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області прийнято рішення про приватизацію цілісного майнового комплексу центральної збагачувальної фабрики "Україна".
Згідно із актом оцінки, складеним комісією з приватизації та затвердженим наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області від 03.03.2012, статутний капітал акціонерного товариства, що утворюється, складає 73 681 000,00 грн., у тому числі частка держави - 16 281 000,00 грн., частка орендаря - 57 400 000,00 грн.
Зазначений розподіл частко закріплено в Плані приватизації, в протоколі загальних зборів ТОВ "Донбасвуглепереробка" та в протоколі установчих зборів від 12.03.2012.
Регіональним відділенням Фонду державного майна по Донецькій області відповідно до п.2.1. наказу Фонду державного майна України від 31.10.2011 "Про затвердження Положення про порядок рецензування звітів про оцінку майна та майнових прав рецензентами, що працюють у штаті Фонду державного майна України, його регіональних відділень та представництв" та вимог пункту 62 Національного стандарту № 1 було проведено рецензування здійсненої оцінки вартості майна орендаря та держави та акту оцінки майна, на підставі яких розподілялися частки у статутному капіталі ПАТ "Центральна збагачувальна фабрика "Україна", та надано позитивну рецензію.
12.03.2012 на загальних зборах учасників ТОВ "Донбасвуглепереробка" шляхом реорганізації (перетворення) на ПАТ "Центральна збагачувальна фабрика "Україна" обрано комісію з припинення (реорганізації), встановлено порядок та строки здійснення дій, пов'язаних з припиненням товариства шляхом реорганізації (перетворення) в ПАТ "Центральна збагачувальна фабрика "Україна", визначено розмір статутного капіталу та порядок розміщення акцій ПАТ "Центральна збагачувальна фабрика "Україна", які були визначені на підставі акту оцінки майна та плану приватизації (протокол № 40 від 12.03.2012).
12.03.2012 відбулися установчі збори ПАТ "Центральна збагачувальна фабрика "Україна", на яких прийнято рішення про утворення ПАТ "Центральна збагачувальна фабрика "Україна", визначення місцезнаходження, укладення засновницького договору, затвердження розміру статутного капіталу, визначення розміру внесків засновників, затвердження оцінки майна, утворення органів управління та обрання їх членів, затвердження статуту новоутвореної особи, вирішено питання стосовно випуску акцій та вчинення дій необхідних для утворення товариства.
Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області від 12.03.2012 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Центральна збагачувальна фабрика "Україна" прийнято рішення про утворення публічного акціонерного товариства "Центральна збагачувальна фабрика "Україна" на базі цілісного майнового комплексу "Центральна збагачувальна фабрика "Україна", переданого в оренду ТОВ "Донбасвуглепереробка" та затверджено статут цього товариства.
01.06.2012 державним реєстратором виконавчого комітету Донецької міської ради проведено державну реєстрацію припинення ТОВ "Донбасвуглепереробка" та зареєстровано ПАТ "Центральна збагачувальна фабрика "Україна".
Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку проведено реєстрацію випуску акцій ПАТ "ЦЗФ "Україна" на загальну суму 73 681 000,00 грн., номінальною вартістю 1 (одна) гривня, у бездокументарній формі, кількістю 73 681 000 штук., та видане відповідне свідоцтво.
Відмовляючи в задоволенні позову, місцевий господарський суд, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що створення підприємства з державною часткою в процедурі приватизації цілісного май нового комплексу, переданого в оренду, відповідає положенням ст. 17 Закону України "Про приватизацію державного майна", а норми ч. 7 ст. 11 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" не поширюється на дані правовідносини.
Стаття 1 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" визначає управління об'єктами державної власності як здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.
Дійсно, ч. 7 ст. 11 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" передбачає, створення господарських організацій на базі об'єктів державної власності за умови, що розмір корпоративних прав держави перевищуватиме 50 відсотків їх статутного капіталу.
Проте, відповідно до ст. 2 вказаного Закону законодавство про управління об'єктами державної власності складається також з інших законів України, якими можуть бути встановлені особливості управління окремими об'єктами державної власності або їх видами.
Так, правові, економічні та організаційні основи приватизації державного майна врегульовано спеціальним Законом України "Про приватизацію державного майна", стаття 3 якого передбачає, що законодавство України про приватизацію складається з цього Закону, інших законів України саме з питань приватизації.
Правовідносини з приватизації зданих в оренду єдиних майнових комплексів державних підприємств унормовано ст. 17 Закону України "Про приватизацію державного майна".
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про приватизацію державного майна" в редакції від 23.02.2012, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, приватизація зданих в оренду єдиних майнових комплексів державних підприємств, організацій та їх структурних підрозділів, крім невеликих державних підприємств, здійснюється шляхом продажу належних державі акцій акціонерних товариств (далі товариства), заснованих державними органами приватизації та орендарями.
Частиною 2 ст. ст. 17 зазначеного Закону передбачено, що засновники приймають у десятиденний строк після затвердження плану приватизації рішення про утворення товариства, укладають засновницький договір, затверджують статут товариства і подають в установленому порядку документи до відповідного органу, що уповноважений здійснювати державну реєстрацію, для державної реєстрації товариства.
З моменту реєстрації товариства договір оренди вважається розірваним, діяльність підприємства, створеного на базі орендованого майна, або будь-якого суб'єкта підприємницької діяльності, який орендує майно, припиняється, товариство стає правонаступником прав і обов'язків орендаря (ч. 3 ст. 17 вказаного Закону).
До статутного капіталу товариства вноситься державне майно, передане в оренду (крім майна, що не підлягає приватизації та має передаватися на утримання або у схов господарському товариству на договірних засадах та майно, що є власністю орендаря ( ч. 4 ст. 17 вказаного Закону).
На вартість свого внеску орендар отримує акції створеного товариства. Продаж акцій, що належать державі, здійснюється державними органами приватизації згідно з законодавством про приватизацію ( ч. 5 ст.17 вказаного Закону).
Норми Закону України "Про приватизацію державного майна", що регулюють приватизацію зданих в оренду єдиних майнових комплексів державних підприємств, не містять будь-яких обмежень стосовно розміру частки держави у створеному в процесі приватизації господарському товаристві.
Відповідно до абз. 3 ч. 3 ст. 3 Закону України "Про акціонерні товариства" товариство вважається створеним і набуває прав юридичної особи з дати його державної реєстрації в установленому законодавством порядку.
Стаття 115 ЦК України закріплює, що господарське товариство є власником майна, переданого йому учасниками товариства у власність, як вклад до статутного (складеного капіталу).
Твердження позивача, що договір оренди цілісного майнового комплексу не припинив свою дію, і, як наслідок, орендоване майно є державною власністю, суперечить положенням ч. 3 ст. 17 Закону України "Про приватизацію державного майна".
Врахувавши, що договір оренди вже припинив свою дію, суди дійшли обґрунтованого висновку, що норми ст. 23 Закону України "Про оренду державного майна" не можуть застосовуватися до спірних правовідносин, оскільки зазначений Закон регулює організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств, установ та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, їх структурних підрозділів, та іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в державній та комунальній власності (ст. 1 Закону України "Про оренду державного майна").
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для визнання недійсними наказів Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, рішень загальних зборів ТОВ "Донбасвуглепереробка", рішень установчих зборів ПАТ "ЦЗФ "Україна" та визнання права державної власності на цілісний майновий комплекс центральної збагачувальної фабрики "Україна" в частині майна, що було передане в оренду ТОВ "Донбасвуглепереробка" за договором оренди від 26.06.2003.
Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
На думку колегії суддів, висновок місцевого та апеляційного судів про відсутність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог є законним, обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи касаційних скарг його не спростовують.
З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постановлених у справі рішення місцевого суду та постанови апеляційної інстанції не вбачається.
Керуючись ст.ст. 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України залишити без задоволення.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 13.02.2013 та рішення господарського суду Донецької області від 27.12.2012 у справі № 5006/32/192пн/2012 залишити без змін.
Головуючий суддя С.В. Мирошниченко
Судді Т.Л. Барицька
О.О. Хрипун