АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22ц/774/4344/13

Справа № 2/185/520/13 Головуючий у 1-й інстанції - Врона А.О..

Категорія - 30 Доповідач - Петренко І.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2013 року

Колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Петренко І.О.

суддів - Романюк М.М., Козлова С.П.

при секретарі - Савчук Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 лютого 2013 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про стягнення сум інфляційних втрат та 3% річних ,-

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_1 у грудні 2012 року звернувся до суду з позовом до ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» про стягнення сум інфляційних втрат та 3% річних. В обґрунтування позовних вимог він вказував на те , що рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 1 квітня 2009 року на його користь стягнуто з відповідача в рахунок відшкодування моральної шкоди , спричиненої ушкодженням здоров»я при виконанні трудових обов»язків 7000 грн.

В добровільному порядку відповідач не сплатив присуджені позивачу суми. 28 вересня 2009 року було відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого листа 2-1603 від 1 квітн6я 2009 року , а кошти в сумі 7000 грн. були отримані в січні 2102 року через ПАТ « Креді Агріколь банк « які 27 грудня 2011 року були перераховані ВДВС загальним списком і 30 січня 2012 року була винесена постанова про закінчення виконавчого провадження.

Позивач вважає , що згідно до положень ст. 598 ЦК України зобов»язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах , установлених договором або законом , а саме на під- ставах , передбачених ст.ст. 599-601,604-609 ЦК України - виконанням зобов»язання , проведеним належним чином , а тому у відповідності до положень ст. 625 ЦК України просить стягнути з відповідача інфляційні нарахування та 3% річних , які виступають способом захисту майнового права та інтересу , який полягає у відшкодуванні матеріальних витрат стягувача від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів і отримання компенсації , а всього 1554,98 грн. - інфляційцні нарахування на суму боргу та 630 грн. 02 коп. - 3% річних .

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 лютого 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, оскільки рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст.. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення , яким суд , виконавши всі вимоги цивільного судочинства , вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення , ухвалене на основі повно і всебічно з"ясованих обставин , на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень , підтверджених тими доказами , які були досліджені в судовому засіданні.

З'ясувавши в достатньо повному об'ємі права та обов'язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи та давши їм правову оцінку, суд постановив рішення, що відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, поясненнями сторін.

Встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, що 28 вересня 2009 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції було відкрито виконавче провадження з примусового виконання рішення Павлоградського міськрайонного суду від 1 квітня 2009 року про стягнення з ВАТ « Павлоградвуггілля» на користь ОСОБА_1 моральної шкоди у сумі 7000 грн. (ар. сп. 23)

30 січня 2012 року було закінчено виконавче провадження з примусового виконання вищезазначеного рішення , у зв»язку з перерахуванням стягувачеві стягнутої суми в повному обсязі( ар. сп. 24).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що між сторонами виникли деліктні , а не договірні зобов»язання , а тому підстав для застосування положень ст. 625 ЦК України не має.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом не були застосовані норми матеріального права , що підлягали застосуванню , а також про те , що судом не вірно були витлумачені ці норми , не можуть бути прийняті до уваги , оскільки відшкодування шкоди і , зокрема , моральної - це відповідальність , а не боргове ( грошове ) зобов»язання . На шкоду не повинні нараховуватись проценти за користування чужими грошовими коштами , що само по собі , теж є відповідальністю , а тому нарахування процентів на суму шкоди є фактично подвійною мірою відповідальності. Таким чином , дія ч. 2 ст. 625 ЦК України , на яку посилався позивач і він же апелянт , про обов»язок боржника , який прострочив виконання грошового зобов»язання , сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення , а також три проценти річних від простроченої суми не поширюється на правовідносини , що виникають із завданням шкоди.

Решта доводів апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Крім того приведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.

Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстав для його скасування в суді апеляційної інстанції не встановлено.

Керуючись ч. 1 ст. 218, ст.ст. 303, 307, 308, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Павлоградського міськрайцонного суду Дніпропетровської області від 13 лютого 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Судді