Судове рішення #29455822

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД


Справа: № 2-а-7681/11 Головуючий у 1-й інстанції: Жовток Є.А. Суддя-доповідач: Федотов І.В.


У Х В А Л А

Іменем України


12 квітня 2013 року м. Київ


Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів - Аліменко В.О. та Чаку Є.В.,


розглянувши в порядку письмового провадження, в приміщенні суду, апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області на постанову Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 11.08.2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання здійснити перерахунок грошової допомоги, -


ВСТАНОВИЛА:


ОСОБА_2 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Управління пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області (далі - відповідач) про зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії у розмірах визначених ст. 37 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Постановою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 11.08.2011 року позовні вимоги задоволено частково.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

В зв'язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке відповідно до п. 2 частини першої ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України прийнято у порядку скороченого провадження, згідно з абз. 4 частини 8 ст. 183-2, п. 3 частини першої ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як підтверджується матеріалами справи, позивач є особою, яка постійно проживає у зоні гарантованого добровільного відселення, має відповідне посвідчення встановленого зразка 3 категорії, а тому має право на пільги, встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в таких розмірах: - у зоні гарантованого добровільного відселення - 40 процентів від мінімальної заробітної плати.

Разом з тим, при визначенні розміру допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, відповідач керувався положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Всупереч ст. 37 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивачу вказана доплата виплачувалася частково, у фіксованому розмірі, визначеному відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не у відношенні до мінімальної заробітної плати, як того вимагає вказаний Закон.

З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, правомірно керувався положеннями Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не приписами вищенаведеної постанови Уряду.

За таких обставин, оскільки доводи апеляційної скарги спростовуються висновками суду першої інстанції та матеріалами справи, а суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, судова колегія залишає його без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -


УХВАЛИЛА:


Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області - залишити без задоволення, а постанову Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 11.08.2011 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, є остаточною і оскарженню не підлягає.






Головуючий суддя: І.В. Федотов








Судді: В.О. Аліменко







Є.В. Чаку












.


Головуючий суддя Федотов І.В.


Судді: Аліменко В.О.






  • Номер: 2-а/1622/7776/11
  • Опис: про визнання причин пропущеного строку для звернення до суду та виплата недоплаченої надбавки як дитині війни
  • Тип справи: на адміністративну справу
  • Номер справи: 2-а-7681/11
  • Суд: Октябрський районний суд м. Полтави
  • Суддя: Федотов І.В.
  • Результати справи: залишено без змін
  • Етап діла: Розглянуто у апеляційній інстанції
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 13.07.2011
  • Дата етапу: 18.10.2013
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація