АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________

Провадження: 22-ц/790/2474/13 Головуючий 1 інстанції - Наумова С.М.

Справа: № 2-5098/10 Доповідач - Ізмайлова Г.Н.

Категорія: договірна

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Ізмайлової Г.Н.

суддів - Коростійової В.І., Пшенічної Л.В.

за участі секретаря Огар І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 14 червня 2010 року по справі за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за опалення та гарячу воду,-

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2008 р. Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» (далі КП «ХТМ») звернулося до суду зі вказаним позовом.

Позивач зазначив, що ОСОБА_1 є споживачем послуг з централізованого опалення та підігріву холодної води для потреб гарячого водопостачання, які надаються йому у квартиру АДРЕСА_1.

Виходячи з того, що відповідач не сплачує за спожиті послуги, просив стягнути з нього на користь КП «ХТМ» заборгованість , яка утворилася з 1 жовтня 2006 р. по 30 червня 2008 р. у розмірі 2937,62 грн.

Справу розглянуто за відсутності ОСОБА_1

Заочним рішенням Дзержинського районного суду м.Харкова від 14 червня 2010 р. позов КП «ХТМ» задоволено. Суд стягнув з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за опалення і гарячу воду у розмірі 2937,62 грн.

Цим же рішенням на користь держави стягнено з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 51,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи у розмірі 30,00 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення скасувати і ухвалити нове рішення, відмовивши КП «ХТМ» в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного:

Судом установлено, що КП «ХТМ» надає відповідачу послуги з централізованого опалення та підігріву холодної вди для потреб гарячого водопостачання у квартиру АДРЕСА_1.

Квартира належить ОСОБА_1, який проживає в ній з 1996 р.

Сторонами не укладався договір про надання КП «ХТМ» послуг, але ОСОБА_1 споживав послуги з централізованого опалення та підігріву холодної води для потреб гарячого водопостачання, що відповідно до положень ст.11 ЦК України свідчить про виникнення між ними цивільних прав і обов`язків.

Отже, у сторін виникли правовідносини з приводу постачання теплової енергії, які регулюються Законом України від 24 червня 2004 р. №1875-IV «Про житлово-комунальні послуги» та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. №630 (далі Правила).

Згідно п.5 ч.3 ст.20 Закону №1875-IV споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Пунктом 18 Правил установлено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

ОСОБА_1, споживаючи вказані послуги, з жовтня 2006 р. припинив їх оплату, в зв`язку з чим за розрахунками КП «ХТМ» заборгованість за період з жовтня 2006 р. по липень 2008 р. становила 2937,62 грн.

Нарахування за послуги з централізованого опалення проводилися виходячи з розміру площі квартири 50,6 кв.м., а за підігрів холодної води - за нормами споживання відповідно до рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 10.10.2003 р. №987 «Про встановлення тарифів на виробництво теплової енергії та послуги теплопостачання».

Ухвалюючи рішення, суд обґрунтовано дійшов висновку про необхідність стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиті послуги теплопостачання, але неправильно застосував до вказаних правовідносин норми ЖК України, в той час, як застосуванню підлягали спеціальні норми, що не є підставою для його скасування.

Доводи ОСОБА_1 про необхідність застосування позовної давності не відповідають обставинам справи і вимогам закону.

Згідно ст.256 ЦК України позовна давність - це строки, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права і інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України), яку суд і застосував до спірних правовідносин.

Так, КП «ХТМ» звернулося до суду з позовом 24 липня 2008 р., а заборгованість за спожиті відповідачем ОСОБА_1 послуги стягнено з 1 жовтня 2006 р., тобто в межах трирічного строку, який відповідно до ст.256 ЦК України відраховується від дня звернення до суду.

На підставі ст.308 ЦПК України судова колегія відхиляє апеляційну скаргу ОСОБА_1 і залишає рішення без зміни як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 209, 218, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Заочне рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 14 червня 2010 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий -

Судді: