АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22 - 5878 /2006р. Головуючий у І інстанції: Ярошенко С.С.
Суддя - доповідач: Пільщик Л.В.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2006 р. М.Запоріжжя
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Пільщик Л.В.
Суддів: Мануйлова Ю.С.
Гончара О.С. При секретарі: Ветрелецькій І.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю
„Приазов'є" на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області "від 18 липня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ „Приазов'є" про розірвання договору оренди земельної ділянки,
ВСТАНОВИЛА:
В червні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ „Приазов'є" про розірвання договору оренди земельної ділянки, витребування заборгованості з орендної плати та неустойки .
В позові зазначав , що ним на підставі сертифікату на право на земельний пай був укладений договір оренди землі з СБК ,Агрофірма ім. Фрунзе" , згідно якого він передав в оренду СБК „Агрофірма ім. Фрунзе" належний йому пай розміром 7,04 ум. кад.гектарів, який розміщений в межах земельної ділянки , виділеної в натурі єдиним масивом. У 2002 році СБК „Агрофірма ім. Фрунзе „ реорганізована у ТОВ „Приазов'є" з правом правонаступника. При реорганізації ОСОБА_1 не було повідомлено про проведені зміни та не були внесені відповідні зміни до договорів.
До того ж , відповідач не виконує обов'язки по договору оренди землі , в результаті чого утворилася заборгованість за 2003 -2005 роки , яка складає 1575 грн. Окрім того, на час звернення до суду ОСОБА_1 отримав Державний акт про право власності на земельну частку , тому вважав що змінився предмет договору оренди . Просив суд розірвати договір оренди земельної частки та стягнути заборгованість з орендної плати.
Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду запорізької області від 18 липня 2006 року провадження по справі в частині стягнення заборгованості з орендної плати закрито в зв'язку з відмовою позивача від позову.
Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 18 липня 2006 року позов задоволено, розірваний договір оренди земельної частки (паю), укладений 13 травня 2000 року між ОСОБА_1 і СБК „Агрофірма ім. Фрунзе" , правонаступником якої є ТОВ "Приазов'є " звільнивши ОСОБА_1 від обов'язку переукласти договір з ТОВ „Приазов'є"
В апеляційній скарзі на рішення ТОВ „Приазов'є" зазначає, що судове рішення постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права., просить скасувати рішення суду .
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Згідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін , якщо визнає , що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З матеріалів справи вбачається, що 13.05.2000 року ОСОБА_1 на підставі сертифікату на право на земельний пай уклав договір оренди землі з СБК „Агрофірма ім. Фрунзе" , згідно якого ОСОБА_1 передав в оренду СБК „Агрофірма ім. Фрунзе" належний йому пай розміром 7,04 ум. кад.гектарів, який розміщений в межах земельної ділянки , виділеної в натурі єдиним масивом.
20 січня 2003 року ОСОБА_1 отримав Державний акт про право власності на земельну частку , тому в обґрунтування позову він посилався на те, що договір оренди земельного паю не може продовжувати своє існування, оскільки після отримання державного акту на землю він став власником землі, а право на пай було дійсним лише до виділення земельної ділянки в натурі та невиконання відповідачем умов договору .
Відповідно до п. 17 Перехідних положень Земельного Кодексу України, сертифікати громадян про право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельних часток (паїв) в натурі на конкретній місцевості та видачі їм державного акту про право власності на земельну ділянку.
Після одержання державного акту і виділення земельної ділянки в натурі, згідно з п. 2.3 типового договору оренди земельної частки
Після одержання державного акту і виділення земельної ділянки в натурі, згідно з п. 2.3 типового договору оренди земельної частки (затвердженого Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 5 від 17.01.2000 року ) зобов'язання сторін за укладеним договором припиняються відповідно до чинного законодавства.
Згідно з Перехідними положеннями Закону України "Про оренду землі" та п. 8 Перехідних положень Земельного Кодексу України, раніше укладений договір оренди паю може бути переукладено відповідно до державного акту. При цьому попередній орендар має переважне право на укладення договору з власником землі перед іншими орендарями. Однак відповідач відповідних вимог не заявляв.
Таке переважне право може бути захищене в разі коли позивач укладатиме договір з іншим орендарем. Тому зазначення у рішенні про звільнення ОСОБА_1 від обов'язку переукласти договір з ТОВ „Призов'є" є таким , що виходить за межі вирішення питання про розірвання договору, а позовні вимоги позивача у цій частині про звільнення його від обов'язку переукладати договір є безпідставними.. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 не бажає продовження відносин з оренди взагалі, оскільки бажає сам господарювати на власній землі.
Таким чином , судом першої інстанції обгрунтовано визнано, що у позивача виникло право власності на землю і неузгодженість відносин сторін з приводу права користування виділеною йому в натурі земельною ділянкою порушує це право.
Доводи скарги ТОВ „Приазов'є" є необгрунтованим та не спростовують висновків суду. Посилання на виплату заборгованості з орендної плати не впливає на вирішення спору , оскільки окрім порушення строків випліти орендної плати, підставою для розірвання договору було виділення землі в натурі та отримання Державного акту на право власності.
Посилання на неправильний розподіл судових витрат безпідставні, оскільки суд взагалі дане питання не вирішував. Позивач не підтримав свої вимоги про стягнення боргу з орендної плати унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову і у відповідності до ст..89 ЦПК понесені ним судові витрати у сумі 81 грн. підлягають компесації за рахунок відповідача.
Керуючись ст.ст. 307,309, 314,316 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА;
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю
„Приазов'є" задовольнити частково..
Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 18 липня 2006 року по цій справі змінити. Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні вимог про звільненя від обов'язку переукласти договір з ТОВ „Призов'є" відмовити.
Стягнути з ТОВ „Призов'є" на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 81грн.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржена протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України.
Головуючий: Судді: