Верховний Суд України
Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22-5942 / 2006 р. Головуючий у 1 Інстанції Федоренко Р.Г.
Суддя-доповідач : Пільщик Л.В.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2006 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого Пільщик Л.В.
Суддів: Гончара О.С., Мануйлова Ю.С.
При секретарі Вертелецькій І.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Заводського-районного суду м. Запоріжжя від 29 серпня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу ,
ВСТАНОВИЛА:
У червні 2006 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу.
У позовній заяві зазначала, що згідно з договором позики від 14.11.2005 року ОСОБА_1 позичила у неї гроші у сумі 10200 грн , про що складено розписку від 14.11.2005 року. Згідно зазначеного договору ОСОБА_1 прийняла на себе зобов'язання повернути отриману суму до 30.11.2005 року . Проте на її неодноразові звернення суму боргу відповідач не повернула.
Просила суд стягнути з ОСОБА_1 суму боргу 10200грн та судові витрати
у Сумі 132 грн.
Рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 29 серпня 2006 року позов ОСОБА_2 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 10200 грн суми боргу та 132 грн судових витрат.
Апеляційне провадження порушено за скаргою ОСОБА_1. У скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення , посилаючись на те, що воно постановлено з порушенням норм процесуального та матеріального права ..справу направити на новий розгляд
ОСОБА_2 7 жовтня, 2006 року повідомлена про час і місце розгляду справи відповідно до ч.З ст.76 ЦПК України . Проте позивачка не використала наданого законом права на участь у судовому засіданні , причини неявки у судове засідання не повідомила
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення ОСОБА_1, перевіривши матеріали справи, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позов , суд виходив з того , що -договір позики відповідає вимогам закону , відповідачка не надала доказів , що розписка була написана під впливом погроз чи насильства з боку позивачки .
Проте судом першої Інстанції не додержані вимоги -матеріального та процесуального права.
Суд формально виходив лише із копії розписки і не врахував положення ч.2 ст. 1046. ЦК України. Відповідно до ч.2 ст. 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей . Як видно з пояснень ОСОБА_1 вона заперечувала договір позики у зв'язку з його безгрошовністю і при цьому посилалася на те, що вона працювала бухгалтером , була виявлена недостача і під тиском вона змушена була дати ОСОБА_2 боргову розписку на суму , яка складала частку суми недостачі, розподіленої між працівниками.
За таких обставин суд відповідно до ч.4 ст. 10 ЦПК України, яка зобов'язує суд сприяти всебічному і повному з'ясуванню обставин справи , повинен був не обмежуватися розглядом поданої копії розписки , а перевірити чи одержувана ОСОБА_1 від ОСОБА_2 гроші у борг.
ОСОБА_1 пред'явила позов про визнання договору позики недійсним, ці вимоги не вирішені, Проте без розгляду вимог' про визнання недійсним договору позики , суд не міг вирішувати вимоги про стягнення боргу за цим договором.
Допущені судом першої Інстанції порушення процесуального закону при встановлені фактичної сторони справи не може бути усунуто при розгляді справи в апеляційній Інстанції і відповідно до п.5 ст. 311 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду з направленням справи на новий розгляд.
Керуючись ст.ст. 307 ,311 „ 314,315 ЦПК України, колегія суддів,--
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити Рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 29 серпня 2006 року
скасувати , справу направити на новий розгляд.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення , проте може бути
оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий: Судді