Головуючий 1 інстанції

Гладун В.Р.

Категорія 31 Доповідач Смєлік С.Г.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2013 року м. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Осипчук О.В.

суддів : Смєлік С.Г., Ткачук С.С.

про секретарі Трибраті О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Слов»янського міськрайонного судц Донецької області від 03 жотня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок злочину,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Слов»янського мыськрайонного суду Донецької області від 03 жовтня 2012 рокуз ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 стягнуто у відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди 1500 грн. і 1000 грн. компенсації моральної шкоди. Окрім того, з відповідачки на користь держави стягнуто 214,60 грн судового збору.

З рішенням суду не погодилась відповідачка ОСОБА_2, подала апеляційну скаргу, в якій зазначила, що не згодна з рішенням суду, ніяких тілесних ушкоджень вона ОСОБА_3 не наносила. Будучи притягнутою до кримінальної відповідальності за частиною 2 ст.125 КК України, вона винною себе не визнавала, а при розгляді справи в суді, була введена в оману щодо застосування до неї амністії. Окрім того, вона не згодна з рішенням суду оскільки матеріальні витрати ОСОБА_3 на її лікування крім її доводів нічим не підтверджено. В судовому засіданні не було досліджено доказів які б підтверджували суму матеріальної шкоди, завданої ОСОБА_3 її діями. Розгляд справи було проведено у її відсуінсть, вона не отримувала судових повісток в судове засідання і після його ухвалення, як відповідачка, просила про його скасування. Але їй було відмовлено. Рішення суду вважає необгрутованим і таким, що підлягає скасуванню.

Повідомлені належним чином про час і місце розгляду справи, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 в судове засідання не з»явилися. Від них надійшли листи у яких вони просила про розгляд справи у її відсутність.

Згідно частині 2 ст.305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Вислухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги і дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов наступного висновку .

З матеріалів справи вбачається, що постановою Слов»янського міськрайоного суду Донецької області від 27 жовтня 2011 року провадження по кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочину за частиною 2 ст.125 КК України припинено, вона звільнена від кримінальної відповідальності у зв»язку із застосуванням до неї п.»г» ст.1 Закону України « Про амністію в 2011 році» від 08 липня 2011 року, яка набрала чинності 27 липня 2011 року.

З вищевказаної постанови вбачається, що протиправними діями ОСОБА_2 потерпілій ОСОБА_3 згідно висновку експерта № 118 від 23 вересня 2011 року завдані забиття лівого підребер'я, лівої руки, кровоподтік лівого стегна, закрита черепно- мозкова травма: струс головного мозку, які були завдані від дії загострених та тупих предметів не менш як чотирма діями, можливо у зазначений строк і по ступеню тяжкості відносяться до легких тяжких ушкоджень, що потягли короткочасний розлад здоров»я, які вимагають термін для лікування від шести, але не більше 21 дня.

З виписки амбулаторної карти ОСОБА_3, виданої міською лікарнею № 1 м. Слов»янська вона з 27 листопада по 17 грудня 2009 року знаходилася на лікування і отримувала лікування: Актовегин, церебролизин, диаркаб, аминалон, луцетам, глицин. (а.с.5 )

З довідки малого приватного підприємства « Галеника» від 8 грудня 2011 року вбачається вартість медичних препаратів, які були призначені для лікування потерпілої. ( а.с.5 )

Згідно ч.3ст.1166 ЦК України шкода завана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров»я, або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом.

Таким чином, потерпіла ОСОБА_3 з огляду на причинені їй тілесні ушкодження, яких завдала їй ОСОБА_2, мала лікуватися і,відповідно, витрачати кошти на придбання ліків.

Згідно ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв»язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права ( реальні збитки).

Заявляючи позовні вимоги про стягнення матеріальної шкоди, позивачка надала довідку про отримане нею лікування з переліком медичних препаратів, але у довідці відсутні відомості про те, що лікування проводилося за рахунок лікарні чи за рахунок самої ОСОБА_3; відсутні відомості про кількість витрачених на лікування тих чи інших препаратів, та фактичні матеріальні витрати ОСОБА_3( фіскальні чеки, тощо). З огляду на те, що ОСОБА_3 лікувалася у 2009 році, відомості про ціни прерапатів надані нею станом на 2011 рік.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Аналізуючи викладене, позивачкою не надано переконливих відомостей про те, що нею було витрачено на лікування саме 1500 грн. і у зв»язку з цим їй завдано збитків саме на цю суму, яку вона бажає відшкодувати з відповідачки.

Стягуючи з ОСОБА_2 матеріальну шкоду на користь ОСОБА_3 суд першої інстанції не звернув на це уваги, не перевірив фактичних матеріальних витрат ОСОБА_3

Згідно ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є, зокрема, неповне з»ясування обставин, що мають значення для справи. З цих підстав рішення суду першої інстанції в частині стягнення матеріальної шкоди підлягає скасуванню, а апеляційна скарга ОСОБА_2 в цій частині задоволенню.

Згідно п.1 ч.2 ст.23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазналау зв»язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім»ї та близьких родичів.

З огляду на обставини справи, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правомірно і обгрунтовано, з урахуванням фактичних обставин стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 компенсацію моральної шкоди у розмірі 1000 грн.

Апеляційний суд не приймає до уваги доводів апелянта, що застосовавши до неї Закон України «Про амністію» і звільнивши її від покарання, суд ввів її в оману. Постанова суду по кримінальній справі набула чинності, дотепер не скасована.

Згідно п.2 ст.4 Закону України « Про судовий збір» ставка судового збору з позовної заяви немайнового характеру складає 0,1 розміру мінімальної заробітної плати.

У зв»язку з тим, що ОСОБА_3 на підставі пп.2 п.1 ст.5 Закону України « Про судовий збір» звільнена від його сплати, судовий збір на підставі ст.88 ЦПК України стягується з відповідачки.

Керуючись ст.ст. 307,309, 313- 315 ЦПК України, апеляційний суд

В И Р І Ш И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 03 жовтня 2012 року в частині стягнення матеріальної шкоди скасувати, в частині розподілу судових витрат змінити.

У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір 107грн.30коп.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий : Судді