ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

16 листопада 2006 р.

№ 41/47

             Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого, судді: суддів:

Добролюбової Т.В., Гоголь Т.Г., Продаєвич Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу

Державного підприємства "Дніпропетровський завод прецизійних труб", м. Дніпропетровськ

на рішення

господарського суду Дніпропетровської області від 04.05.2006

та постанову

Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.07.2006

у справі

№ 41/47

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Агора", м. Київ

до	Державного науково-дослідного і конструкторсько-технологічного інституту трубної промисловості ім. Я.Ю. Осади, м. Дніпропетровськ

про	стягнення 388 960,00грн.

за участю представників сторін:

від позивача:

Юр'єв Ю.Ю. –директор; Слишик М.В. за дов. від 03.10.2006

За правилами статті 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошувалася перерва до 16.11.2006року.

ВСТАНОВИВ:

07.02.2006 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агора" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Державного науково-дослідного і конструкторсько-технологічного інституту трубної промисловості ім. Я.Ю. Осади суми попередньої оплати, перерахованої йому на виконання умов договору від Доповідач: Продаєвич Л.В.

26.06.2002 №27 у розмірі - 353600,00грн., пені - 35360,00грн. та збитків -42000,00грн.

Позовні вимоги вмотивовані умовами укладеного між сторонами договору від 26.06.2002 №27 та приписами статтей 610-612 Цивільного кодексу України.

Заявою від 27.03.2006 № 27-03/06 про зміну та доповнення до позовної заяви ТОВ ?Агора" просило суд постановити рішення про:

- розірвання договору від 26.06.2002 №27 з усіма його невід'ємними частинами, змінами та доповненнями;

- стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 353600,00грн. та збитків у розмірі 73824,00грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 04.05.2006 (суддя Орєшкіна Е.В.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.07.2006 (суддя: Лотоцька Л.О. –головуючий, Бахмат Р.М., Євстигнеєв О.С.) –позов задоволений частково. Розірвано договір від 26.06.2002 №27 з усіма його невід'ємними частинами, змінами та доповненнями. З Державного науково-дослідного і конструкторсько-технологічного інституту трубної промисловості ім. Я.Ю. Осади на користь ТОВ "Агора" стягнуто 353600,00грн. - боргу та судові витрати. В решті позову відмовлено.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми попередньої оплати, суди виходили із доведеності матеріалами справи того факту, що відповідачем у встановлений договором строк не була здійснена поставка товару, а перераховані йому кошти не повернуті.

Відмовляючи у задоволенні позову про стягнення збитків у сумі 42000,00грн. та відсотків за неправомірне користування грошовими коштами у розмірі 31824,00грн. суд послався, відповідно, на недоведеність збитків матеріалами справи та на те, що зобов'язання відповідача не є грошовим.

Не погоджуючись з прийнятими у справі рішеннями, Державне підприємство "Дніпропетровський завод прецизійних труб" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про їх скасування з направленням справи на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області, мотивуючи скаргу неправильним застосуванням та порушенням норм матеріального і процесуального права.

На обґрунтування касаційної скарги підприємство наводить наступні доводи: судове рішення ухвалене відносно Державного науково-дослідного і конструкторсько-технологічного інституту трубної промисловості ім. Я.Ю. Осади, що не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки під час розгляду справи суду надавалися докази реорганізації зазначеної юридичної особи.

Скаржник посилається на відповідні умови договору та Правила "Інкотермс" в редакції 2000 року, що визначають момент передачі товару у розпорядження покупця та зауважує на тому, що ним добросовісно виконані зобов'язання щодо сповіщення позивача про поставку товару, яка мала здійснюватися покупцем самостійно шляхом вивозу автомобільним транспортом.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Агора" просить залишити судові акти без змін та визначити належного правонаступника Державного науково-дослідного і конструкторсько-технологічного інституту трубної промисловості ім. Я.Ю. Осади, а у разі неможливості визначити конкретного правонаступника за зобов'язанням щодо повернення суми попередньої оплати, покласти солідарну відповідальність на ДП "Науково-дослідний і конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю. Осади" та ДП "Дніпропетровський завод прецизійних труб".

Колегія суддів Вищого господарського суду України, перевіривши матеріали справи, повноту встановлення обставин справи і проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї дійшла висновку про наявність підстав для її задоволення з огляду на таке:

Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 1 Постанови від 29.12.1976 № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Між тим, ухвалені у даній справі судові акти не можна визнати законними з огляду на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права. Так, в силу статті 21 Господарського процесуального кодексу України, сторонами у судовому процесі –позивачами і відповідачами –можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього кодексу.

Відповідно до статті 80 Цивільного кодексу України, юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку, юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення (частина 4 статті 91 Цивільного кодексу України).

Статтею 104 цього кодексу встановлено, що юридична особа припиняється в результаті передання усього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам –правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Частиною 2 статті 108 Цивільного кодексу України, у разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.

В обґрунтування своєї касаційної скарги скаржник посилається на порушення судами процесуального права, вказує, що судом не здійснено заміну сторони у справі (відповідача) її правонаступником, про що місцевому господарському суду та суду апеляційної інстанції були надані належні докази, які останніми приєднані до справи, але по суті не розглянуті, а тому присуджено до стягнення суму збитків з неналежного відповідача.

Доводи скаржника колегія суддів Вищого господарського суду України визнає переконливими, оскільки як вбачається із матеріалів справи позов був заявлений 31.01.2006 про стягнення збитків з Державного науково-дослідного і конструкторсько-технологічного інституту трубної промисловості ім. Я.Ю. Осади, в матеріалах справи міститься затверджений наказом Мінпромполітики України 24.09.2004 Статут Державного підприємства "Науково-дослідного і конструкторсько-технологічного інституту трубної промисловості ім. Я.Ю. Осади", згідно з яким Державне підприємство є правонаступником усіх майнових і немайнових прав та обов'язків Державного науково-дослідного і конструкторсько-технологічного інституту трубної промисловості ім. Я.Ю. Осади.

Незважаючи на вказану обставину, місцевим господарським судом було прийнято рішення про задоволення позову і стягнення збитків саме з Державного науково-дослідного і конструкторсько-технологічного інституту трубної промисловості ім. Я.Ю. Осади.

Під час здійснення апеляційного перегляду вказаного рішення стороною у справі були надані наказ Мінпромполітики України 13.01.2006 №11 про створення Державного підприємства "Дніпропетровський завод прецизійних труб" та Статут цього підприємства. Проте, апеляційним судом не було усунуто допущене місцевим господарським судом процесуальне порушення.

Отже, вирішуючи даний спір по суті заявлених вимог, судами попередніх інстанцій не з'ясований правовий статус сторін, не визначено особу, яка повинна відповідати за даним позовом, а також не встановлено правоздатності відповідача, що є порушенням статей 80, 91, 96, 104, 108 Цивільного кодексу України.

Колегія суддів зазначає, що право бути позивачами і відповідачами у суді є однією із складових в понятті юридичної особи та елементом її цивільної правоздатності, визначеної у статті 91 Цивільного кодексу України.

Суди не дали оцінку тому, що на час звернення з позовом на базі Державного науково-дослідного і конструкторсько-технологічного інституту трубної промисловості ім. Я.Ю. Осади було створено Державне підприємство, яке є правонаступником усіх майнових і немайнових прав інституту.

Утім, судами в порушення приписів статті 25 Господарського процесуального кодексу України не була здійснена заміна сторони її правонаступником.

Відповідно до цієї статті у разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі.

В силу частини 1 статті 11110 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Допущені порушення з огляду на приписи статті 1117 Господарського процесуального кодексу України не можуть бути усунуті судом касаційної інстанції, що зумовлює скасування судових актів з передачею справи на новий розгляд.

При новому розгляді справи суду слід прийняти до уваги, що процесуальне правонаступництво є способом реалізації юридичною особою своєї цивільної правоздатності.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.05.2006 –та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.07.2006 у справі № 41/47 –скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Касаційну скаргу Державного підприємства "Дніпропетровський завод прецизійних труб", м. Дніпропетровськ – задовольнити.

Головуючий, суддя

Т. Добролюбова

Суддя

Т. Гоголь

Суддя

Л. Продаєвич