УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 січня 2008 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області у складі:
головуючого-судді Шкрібляка Ю.Д.,
суддів Іванів О.Й., Кривобокової Н.М.,
з участю прокурора Біньковської Н.В.,
захисника ОСОБА_1,
засудженої ОСОБА_2,
розглянувши 23 січня 2008 року у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями засудженої ОСОБА_2 та прокурора Попадинець О.В., яка брала участь в розгляді справи судом І інстанції, на вирок Болехівського міського суду від 31 жовтня 2007 року, -
встановила:
Вказаним вироком ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, мешканкаАДРЕСА_1, пенсіонерка, раніше несудима, громадянка України, визнана винуватою і засуджена за ст. 191 ч.1 Кримінального Кодексу України (далі КК) до штрафу в розмірі 850 грн. з позбавленням права обіймати посади, пов"язані з функціями виборчого процесу строком на три роки, а за ст. 366 ч.1 цього Кодексу до штрафу в розмірі 800 гривень з позбавленням права обіймати посади, пов"язані з функціями виборчого процесу строком на три роки.
На підставі ст. 70 КК України остаточно визначено покарання ОСОБА_2. за
Справа № 11-27/2007 р. Головуючий у 1 інстанції Бунчак Б.Р.
Категорія ст. ст. 191 ч.1, 366 ч.1 КК України Доповідач: Шкрібляк Ю.Д.
2
сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - 850 гривень штрафу з позбавленням права обіймати посади, пов"язані з функціями виборчого процесу строком на три роки.
Цивільні позови задоволені. Постановлено стягнути із засудженої ОСОБА_2 на користь потерпілих ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_6. та ОСОБА_7. по 85 гривень кожному, а також на користь потерпілої ОСОБА_8. 98 грн. 04 коп.
Крім цього, постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_9. 103 грн. 20 коп. матеріальної шкоди і 300 грн. моральної шкоди, а також на користь потерпілої ОСОБА_4. 200 грн. моральної шкоди.
Відповідно до положень ст. 93 КПК України постановлено стягнути із засудженої ОСОБА_2. на користь потерпілої ОСОБА_9. 200 грн. витрат, пов"язаних із наданням їй правової допомоги адвокатом ОСОБА_10.
Згідно вироку ОСОБА_2 засуджена за те, що вона вчинила умисні протиправні дії, які виразились в привласненні чужого майна, яке було їй ввірене та в службовому внесенні завідомо неправдивих відомостей в офіційний документ.
За вироком суду ОСОБА_2 вказані злочини вчинила за таких обставин.
Згідно рішення окружної виборчої комісії територіального виборчого округу №82 (далі ОВК) від 24 лютого 2006 року ОСОБА_2 була затверджена головою дільничої комісії № 62 (далі ДВК), що в с. Міжріччя Болехівької міськради Івано-Франківської області по виборах народних депутатів України та до місцевих рад.
З травня 2006 року ОВК ТВО №82 прийняла постанову про виплату одноразової винагороди усім членам дільничих комісій (незвільненим) по 85 грн. 26 коп.
15 травня 2006 року ОСОБА_2, як голова ДВК №62, по видатковому касовому ордеру отримала 1445 гривень для видачі 17 членам дільничої комісії, як одноразову грошову винагороду.
Із вищевказаної суми ОСОБА_2 привласнила 640 гривень, і таким чином, окремим членам дільничої комісії №62 були занижені суми для виплати, а окремі члени взагалі не отримали такої винагороди.
Крім цього, ОСОБА_2, зловживаючи своїм службовим становищем, згідно платіжної відомості №62 за квітень 2006 року отримала в травні 2006 року в бухгалтерії ТВО №82 зарплату за заступника голови та секретаря ДВК №62, відповідно за ОСОБА_9. в розмірі 103 грн. 20 коп. та ОСОБА_8. - 98 грн. 04 коп., які привласнила, а підписи у платіжній відомості за вказаних осіб підробила.
3
В апеляції прокурор Попадинець О.В., яка брала участь в розгляді справи судом першої інстанції, покликається на неправильність вироку із за неправильного застосування кримінального закону щодо неправомірних дій засудженої ОСОБА_2 та на м"якість призначеного їй покарання.
Просить вирок скасувати, а справу направити в той же суд на новий судовий розгляд.
В апеляції засуджена ОСОБА_2 покликається на неправильність вироку із за невідповідності висновків суду, викладених у ньому, фактичним обставинам справи.
Просить вирок щодо неї скасувати, а справу направити на додаткове розслідування.
Під час апеляційного розгляду засуджена ОСОБА_2 по суті поданої апеляції пояснила, що вона дійсно в бухгалтерії ТВО №82 15 травня 2006 року отримала одноразову грошову винагороду у розмірі 1445 гривень, яку згодом роздала членам та заступнику голови ДВК №62.
Крім цього, в бухгалтерії ТВО №82 в травні або в червні 2006 року, згідно платіжної відомості №62 від 1 червня 2006 року, отримала зарплату за квітень 2006 року за заступника голови та секретаря ДВК №62 у розмірі 201 грн. 24 коп., які згодом передала відповідно ОСОБА_9. в сумі 103 грн. 20 коп. та ОСОБА_8. в сумі 98 грн. 04 коп.
Ніяких грошей вона не привласнювала, а висновки суду про привласнення грошей є необ"єктивними.
Дійсно у платіжній відомості №62 за квітень 2006 року підписалась за ОСОБА_9. та ОСОБА_8., однак починаючи з 13 травня 2006 року, вона не була службовою особою.
Заслухавши доповідь судді Шкрібляка Ю.Д., пояснення прокурора Біньковської Н.В., яка підтримала апеляцію прокурора та заперечила апеляцію ОСОБА_2, вважає, що вирок підлягає скасуванню із за неправильної кваліфікації дій засудженої за ст. 191 ч.1 КК України, пояснення засудженої ОСОБА_2 та її захисника ОСОБА_1, які заперечили апеляцію прокурора та підтримали апеляцію засудженої, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що вони підлягають до часткового задоволення з таких підстав.
Відповідно до положень ст. 323 КПК України, вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим.
При постановленні вироку по даній справі такі вимоги закону не були в повній мірі дотримані.
Як вбачається з матеріалів справи, 27 квітня 2006 року ЦВК оприлюднила в газеті „Урядовий кур"єр результати виборів народних депутатів України, які відбулись 26 березня 2006 року (а.с. 168 т.3).
4
Відповідно до положень Закону України „Про вибори народних депутатів України" повноваження ДВК та окремих членів комісії, у тому числі голови, заступника голови та секретаря комісії, починаються з моменту складання присяги не менш як двома третинами її мінімального складу і закінчуються через 15 днів після офіційного оприлюднення ЦВК результатів виборів народних депутатів України.
Таким чином, 12 травня 2006 року повноваження ДВК №62, у тому числі голови комісії ОСОБА_2 закінчилися. Тому твердження засудженої ОСОБА_2 у її апеляції про те, що вона при отриманні коштів в бухгалтерії ТВО №82 15 травня 2006 року не була уже службовою особою, є обґрунтованими, а твердження прокурора в апеляції про те, що ОСОБА_2 вказані суми грошей були ввірені, як службовій особі, необгрунтованими.
Колегія суддів вважає, що засудження ОСОБА_2 за ст. 366 ч.1 КК України є незаконним, а її неправомірні дії за підробку підписів в платіжній відомості №62 за квітень 2006 року по зарплаті за ОСОБА_9 та ОСОБА_8повині кваліфікуватись за ст. 358 ч.1 цього Кодексу, як підроблення документа, який видається установою і надає певні права.
Також неправильним є засудження ОСОБА_2 за ст. 191 ч.1 КК України, оскільки вона станом на 15 травня 2006 року не була матеріально-відповідальною чи службовою особою.
Неправомірні дії ОСОБА_2 за те, що вона привласнила за квітень 2006 року зарплату заступника голови ДВК №62 ОСОБА_9. та секретаря даної комісії ОСОБА_8., відповідно 103 грн. 20 коп. та 98 грн. 04 коп., а також за привласнення 640 грн, які належали членам ДВК №62, як одноразова грошова винагорода, слід кваліфікувати за ст. 190 ч.1 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом шахрайства, оскільки на момент отримання коштів із ТВО №82 для передачі потерпілим (заступнику, секретарю та членам ДВК №62) засуджена уже не була службовою чи матеріально-відповідальною особою.
Твердження засудженої у апеляції про те, що вона не привласнила ніяких грошей, що належали потерпілим, є необ"єктивними і такими, що спрямовані на уникнення кримінальної відповідальності за вчинене.
Вина ОСОБА_2 у вчиненому повністю доведена зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами.
Так, з показань потерпілих вбачається, що ОСОБА_2 привласнила певні суми одноразової грошової винагороди, зокрема, ОСОБА_11 - 5 грн. , ОСОБА_6. - 85 грн. , ОСОБА_12. - 55 грн. , ОСОБА_13 - 25 грн. , ОСОБА_5. - 85 грн, ОСОБА_14. - 25 грн. , ОСОБА_15 - 35 грн. , ОСОБА_16. - 25 грн. , ОСОБА_17. - 45 грн. , ОСОБА_7.,
5
ОСОБА_4 та ОСОБА_3. по 85 грн. кожному, а також ОСОБА_9. та ОСОБА_8. відповідно 103 грн. 20 коп. та 98 грн. 04 коп., як зарплату за квітень 2006 року.
Вина ОСОБА_2. підтверджується й іншими наведеними у вироку доказами, зокрема, протоколами очних ставок між засудженою і потерпілими, де останні підтвердили факт не отримання вищезгаданих сум від ОСОБА_2, а також: постановою ОВК №82 про преміювання членів ДВК від 3 травня 2006 року №19; платіжною відомістю за квітень 2006 року; видатковим касовим ордером, а також висновком судової експертизи.
Призначаючи покарання ОСОБА_2. суд відповідно до положень ст. 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, а також дані про її особу, зокрема, що засуджена є особою пенсійного віку.
Твердження прокурора в апеляції про м"якість призначеного покарання, є необ"єктивними. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2. часто хворіє, а тому суд при призначенні покарання врахував і цю обставину, хоча у вироку цього не зазначив.
За таких обставин вирок суду підлягає зміні, а апеляції прокурора та засудженої підлягають до часткового задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст. 365, 366, 367 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляції засудженої ОСОБА_2 та прокурора Попадинець О.В., яка брала участь у розгляді справи, задовольнити.
Вирок Болехівського міського суду від 31 жовтня 2006 року відносно засудженої ОСОБА_2. змінити.
Перекваліфікувати неправомірні дії ОСОБА_2. зі ст. ст. 191 ч.1 та 366 ч.1 КК України відповідно на ст. 190 ч.1 і ст. 358 ч.1 цього кодексу.
Призначити покарання ОСОБА_2. за ст. 190 ч.1 КК України - 850 грн. штрафу, а за ст. 358 ч.1 цього кодексу - 700 грн. штрафу.
На підставі ст. 70 КК України визначити ОСОБА_2. покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - 850 грн штрафу.
В решті вирок залишити без зміни.