Судове рішення #2944238
УКРАЇНА АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

26 лютого 2008 року

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого :                                   Романова О.В.

суддів:                                               Захарчука С. В., Слісарчука Я.А.

з участю прокурора:                               Воронухи Д.І.

адвоката                                           ОСОБА_1

засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі кримінальну справу за апеляцією прокурора Корольовського району м. Житомира на вирок Корольовського районного суду м. Житомира від 7 грудня 2007 року. Цим вироком:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, студента Житомирського коледжу бізнесу і права, не одруженого, допризовника, не судимого;засуджено:

за ст. 186 ч.2 КК України із застосуванням ст. 69 КК України - 60 годин громадських робіт;

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_2, студента Житомирського коледжу бізнесу і права, не одруженого, не судимого; засуджено:

за ст. 186 ч.2 КК України - 60 годин громадських робіт;

 

Справа №11-122                                  Головуючий у суді 1-ї інстанції Побережний В.Й.

Категорія ст 186 ч.2 КК                      Суддя-доповідач Захарчук С. В.

 

 2

ОСОБА_2 і ОСОБА_3 за ст. 353 КК України виправлено за недоведеністю в їх діях складу злочину.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 народження, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_3, учня ВПУ №17 м. Житомира, не одруженого, допризовника, не судимого; засуджено: - за ст. 190 ч.2 КК України - два роки позбавлення волі;

Згідно п."а" ст. 1 Закону України „Про амністію" від 19.04. 2007 року звільнено ОСОБА_4 від призначеного покарання.

Запобіжний захід засудженим до вступу вироку в законну силу залишений попередній - підписку про невиїзд.

Вирок щодо ОСОБА_4 в апеляційному порядку не оскаржується.

Згідно вироку, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 05.03.2007 p., близько 20 години, біля кафе «Кав'ярня» по вул. Вітрука, 57 в м. Житомирі, домовилися про заволодіння чужим майном шляхом шахрайства.

З метою реалізації раніше спланованого злочинного умислу на заволодіння чужим майном ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 06.03.07 р. близько 7 год. 45 хв. прибули в приміщення вищого професійного училища (ВПУ) №17 по вул. Корольова, 132 м. Житомира, де ОСОБА_4 вказав іншим співучасникам злочину на раніше невідомого їм потерпілого ОСОБА_5, повідомивши, що у нього є мобільний телефон марки «Соні Еріксон К750І», яким можна заволодіти шахрайським шляхом.

Отримавши дану інформацію, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підійшли до ОСОБА_5 та повідомили йому, що вони є практикантами органів міліції і їм доручено вилучити мобільний телефон, яким він володіє, оскільки він є викраденим.

Повіривши ОСОБА_2 і ОСОБА_3, що вони дійсно уповноважені на вилучення телефону, Суднач передав ОСОБА_2у мобільний телефон «Соні Еріксон К750І», вартістю 870  грн.  Отримавши від ОСОБА_5 мобільний телефон, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 залишили приміщення ВПУ№17 і пішли в напрямку трамвайної зупинки, розташованої поряд з приміщенням училища.

В той час, коли ОСОБА_2 і ОСОБА_3 рухалися в напрямку трамвайної зупинки, Суднач зрозумів, що його ошукали і з трьома учнями училища почали переслідувати ОСОБА_2 і ОСОБА_3, з метою повернення викраденого мобільного телефону.

ОСОБА_2 і ОСОБА_3, зрозумівши, що їх дії в шахрайському заволодінні мобільним телефоном викриті, з місця злочину зникли. Тобто, підсудні ОСОБА_2 і ОСОБА_3 відкрито викрали у потерпілого ОСОБА_5 мобільний телефон, чим завдали йому матеріальну шкоду на суму 870  грн.

В апеляції прокурор Корольовського району м. Житомира просить вирок Корольовського районного суду м. Житомира від 07.12.2007 року скасувати.

 

 3

 Постановити новий вирок, за яким визнати винним ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за ст. 186 ч.2 КК і за цією статтею призначити їм покарання у вигляді - 4 років 6 місяців позбавлення волі кожному і визнати їх винним за ст. 353 КК і за цією статтею призначити кожному покарання у виді - 45 діб арешту.

На підставі ст. 70 ч.1 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити кожному остаточне покарання - 4 років 6 місяців позбавлення волі.

Відповідно до ст. ст. 75. 76 104 КК України звільнити їх від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 роки.

Заслухавши доповідача, міркування прокурора, який підтримав доводи апеляції, засуджених та їх захисника ОСОБА_1, які заперечували проти доводів апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора задоволенню не підлягає з таких підстав.

Висновки суду про доведеність вини засуджених у вчиненні ними злочинів, за які їх засуджено, не оспорюється в апеляції і підтверджується розглянутими в судовому засіданні та викладеними у вироку першої інстанції доказами і є правильними.

Дії ОСОБА_2, ОСОБА_3 за ст. 186 ч.2 КК України кваліфіковано правильно.

Обґрунтовано судом виправдано ОСОБА_2 і ОСОБА_3 за ст. 353 КК України.

При цьому суд першої інстанції правильно виходив з того, що досудовим слідством не надано будь - яких доказів про те, що практиканти органів міліції, якими представились засуджені, наділені владними повноваженнями або їм присвоюється звання службової особи,

Покарання засудженим призначено з додержанням вимог ст. 65 КК України, з урахуванням ступеня тяжкості вчинених ними злочинів, їхньої особи та обставин по справі.

Зокрема, судом першої інстанції враховано, що засуджені ОСОБА_2 і Шеченко позитивно характеризується, вперше притягується до кримінальної відповідальності, вчинили злочин в неповнолітньому віці. На час розгляду справи апеляційним судом відшкодували матеріальну і моральну шкоду.

За таких обставин суд обґрунтовано, відповідно до ст. 69 КК, призначив більш м'яке покарання, ніж передбачене законом у виді громадських робіт.

Колегія суддів вважає, що призначене покарання є достатнім і необхідним для виправлення та перевиховання засуджених .

Істотних порушень норм кримінально - процесуального закону, що тягнули б за собою зміну чи скасування вироку, не встановлено.

Керуючись ст. ст. 365, 366, КПК України, судова колегія, -

 

ухвалила:

 

Апеляцію прокурора Корольовського району м. Житомира залишити без задоволення, а вирок Корольовського районного суду м. Житомира від 7 грудня 2007 року щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - без зміни.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація