УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої: Пнівчук О.В.

суддів: Беркій О.Ю., Томин О.О.

секретаря Лисак І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ВАТ «Селянський комерційний банк «Дністер» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання комерційного кредиту, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду від 14 березня 2013 року,-

в с т а н о в и л а :

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 14 березня 2013 року вищевказаний позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Селянський комерційний банк «Дністер» 3540 грн. заборгованості за договором про надання комісійного кредиту та 214,60 грн. судового збору.

На дане рішення ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом вимог матеріального та процесуального права.

Зазначила, що в суді першої інстанції вона дала пояснення та визнала заборгованість по кредиту в сумі 840 грн., а також пояснила, що з травня 2009 року не мала об'єктивної можливості вносити чергові платежі, оскільки відділення банку в м.Івано-Франківську було ліквідовано, а про нову адресу і нові рахунки, на які слід сплачувати кошти, позивач її не повідомив.

Посилання суду першої інстанції на наявність рахунків для оплати у кредитному договорі апелянт вважає необґрунтованими, оскільки це рахунки неіснуючого банку.

Крім того, позивачем не наведено належних розрахунків прострочених комісій. Враховуючи те, що сума заборгованості становить 840 грн., розмір комісії 2%, а термін прострочення платежу - 36 місяців, то на думку ОСОБА_1 сума прострочених комісій мала б становити 1444,80 грн., а не 2700 грн. як вказав позивач.

З наведених підстав, просила оскаржуване рішення скасувати, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги банку частково, стягнувши з неї на його користь 840 грн. недоплаченого кредиту.

У засіданні апеляційного суду апелянт ОСОБА_1 доводи скарги підтримала з наведених в ній мотивів.

Представник позивача в судове засідання апеляційного суду не з»явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Вислухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що 28.08.2007р. між сторонами укладено договір про надання готівкового комісійного кредиту №12503/02, за яким ОСОБА_1 отримала кредит в сумі 5000,00 грн. із щомісячною сплатою процентів у розмірі 0,0001% річних від суми кредиту, що фактично перебуває у користуванні позичальника та із щомісячною комісією за супроводження кредиту 2% від суми наданого кредиту. Кінцевою датою погашення кредитних платежів визначено 27.08.2009 року (п.1.1 договору).

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно довідки ВАТ «Селянський комерційний банк «Дністер» заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором станом на 11 вересня 2012 року становить 3540 грн., яка складається з суми простроченого кредиту 840 грн. та суми прострочених комісій 2700 грн.(а.с.3).

Постановляючи рішення про задоволення позову ВАТ «Селянський комерційний банк «Дністер», суд першої інстанції правильно виходив із того, що відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконувала взяті на себе зобов»язання за договором про надання готівкового комісійного кредиту та допустила заборгованість на загальну суму 3540 грн., яка підлягає стягнення в судовому порядку.

Апелянт ОСОБА_1 визнала борг в сумі 840 грн., однак заперечила щодо сплати комісійних, посилаючись на те, що відділення ВАТ «Селянський комерційний банк «Дністер» по вул. Галицькій, 28, в м. Івано-Франківську з травня 2009 року перестало працювати, а тому вона не могла вносити платежі за укладеним договором.

Разом з тим, суд першої інстанції правильно зазначив про те, що договір містить розрахунковий ранок, на який відповідач повинна сплачувати кошти, а тому закриття відділення банку не давало відповідачці підстав для невиконання умов кредитного договору.

Сплата комісійних передбачена умовами кредитного договору та відображена в графіку платежів до укладеного договору (а.с.12).

Крім того, графік платежів містить перелік установ банку в яких ОСОБА_1 може погасити кредит за вказаними реквізитами. В графіку зазначено, що крім відділень ВАТ СКБ «Дністер» в м. Івано-Франківську погасити кредит можна у будь-якому іншому відділенні ощадбанку та банках, які проводять розрахунки з фізичними особами.

За наведених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, яке постановлено з дотриманням вимог норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 14 березня 2013 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуюча Пнівчук О.В.

Судді: Беркій О.Ю.

Томин О.О.