Головуючий у 1 інстанції Лебеденко С.В.

Доповідач Биліна Т.І.

Категорія 27

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Пономарьової О.М.,

суддів Соломахи Л.І., Биліни Т.І.,

при секретарі Бордюзі Л.О.,

за участю:

представника позивача Новомлинської Л.П.,

представника відповідачів ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Пролетарського районного суду м. Донецька від 20 лютого 2013 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства „Комерційний банк „Надра" до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

17 вересня 2012 року позивач Публічне акціонерне товариство „Комерційний банк „Надра"(надалі ПАТ „КБ „Надра") звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги обґрунтував тим, що відповідно кредитного договору №201/2006/840/3-КБ/469 від 07.08.2006 року відповідачу ОСОБА_3 був наданий кредит в розмірі 5000,00доларів США у строк до 07.08.2008 року зі сплатою відсотків за користування кредитом з розрахунку 12,5% річних, з умовою щомісячного погашення 252,39 доларів США до кожного 20 числа, щомісячно. З метою належного виконання умов договору між позивачем та ОСОБА_4 укладено договір поруки за №201/2006/840/3-КБ/469/1 від 07.08.2006 року. Внаслідок неналежного виконання умов договору, станом на 21.05.2012 року загальна сума заборгованості відповідачів становить 28364,45 доларів США, що в еквіваленті дорівнює 226674,50 грн., згідно встановленого, на вказану дату курсу НБУ, з яких 4790,40 доларів США - сума боргу за кредитом; 1189,84 доларів США - сума боргу за нарахованими відсотками; 17632,86 доларів США - пеня за прострочену сплату кредиту; 3885,47 доларів США - пеня за прострочену сплату нарахованих відсотків; 465,88 доларів США - сума боргу за щомісячне управління кредитом; 500,00 доларів США - штраф відповідно до п.4.2 кредитного договору.

Рішенням Пролетарського районного суду м. Донецька від 20 лютого 2013 року позовні вимоги ПАТ „КБ „Надра", за вказаним позовом задоволено повністю. З ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в солідарному порядку стягнуто на користь ПАТ „КБ „Надра" заборгованість за кредитним договором у розмірі 226674 грн. 50 коп.

З вказаним рішенням суду не погодилась ОСОБА_3 та подала апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Пролетарського районного суду м. Донецька від 20 лютого 2013 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначила, що кредит їй було надано до 07.08.2008 року. Позивач пропустив строк звернення до суду, тому у суду першої інстанції не було підстав для задоволення позову, оскільки вона заявляла клопотання про застосування наслідків пропущення строку позовної давності. На час подання позову про стягнення заборгованості договір поруки був припинений і у суда першої інстанції не було правових підстав для стягнення з поручителя боргу за кредитним договором в солідарному порядку.

Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідачів ОСОБА_2, який діє на підставі довіреностей відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4, підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача Новомлинська Л.П просила скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін. Суду надала пояснення, що станом на 20 лютого 2013 року заборгованість відповідачів за кредитним договором дорівнює 8032,72 долари США , що в еквіваленті становить 64205,53грн.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб присутніх в судовому засіданні, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що 07 серпня 2006 року між позивачем та відповідачкою ОСОБА_3 було укладено кредитний договір за №201/2006/840/3-КБ/469, згідно якого банк надав відповідачці 5000доларів США, строком до 07.08.2008 року. Крім того з метою належного виконання кредитних зобов'язань між банком та відповідачкою ОСОБА_4 було укладено договір поруки за №201/2006/840/3-КБ/469/1 від 07.08.2006 року. (а.с.4-6) У зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_3 своїх зобов'язань за кредитним договором виникла заборгованість у розмірі 226674,50грн.

Задовольняючи позов суд першої інстанції керувався ст.ст.258, 261,264, 526, 536, 553, 554, 1054 ЦК України і виходив з того, що кредитний договір та договір поруки, чинні їх ніхто не визнавав недійсними. Відповідач ОСОБА_3 отримала грошові кошти за договором кредиту та поступово їх погашала, чим переривала перебіг позовної давності. Відповідачка ОСОБА_4 уклавши договір поруки з позивачем прийняла на себе зобов'язання, у тому ж обсязі, що і основний боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки.

Суд першої інстанції вірно визначившись з правовідносинами, які склались між сторонами, норми закону, які їх регулюють, проте не в повній мірі їх правильно застосував.

Згідно з ч.1 ст.309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що уклавши кредитний договір №201/2006/840/3-КБ/469 від 07.08.2006 року, позивач та відповідачка ОСОБА_3, яка отримала грошові кошти в сумі 5000доларів США, домовились, що остання у відповідності до п.1.4 договору повинна їх повернути до 08 серпня 2008 року. Аналогічна умова має місце і в п.1.1 договору поруки, укладеного між позивачем та ОСОБА_4 (а.с.4,6) Оскільки відповідач ОСОБА_3 погашала відсотки за кредитним договором, що підтверджено розрахунком заборгованості, вона своїми діями визнавала борг та переривала строк позовної давності(а.с.7).

З урахуванням зазначеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідачки ОСОБА_3 про застосування строку позовної давності до позовних вимог ПАТ „КБ „Надра".

Крім того суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_3

Однак, суд першої інстанції не мав підстав для стягнення з відповідачки ОСОБА_3 боргу в розмірі, зазначеному в позові в сумі 28364,45 доларів США, оскільки станом на 20 лютого 2013 року її заборгованість перед позивачем дорівнювала 8088,05 доларів США, що підтверджено довідкою ПАТ „КБ „Надра".(а.с.88) Заборгованість за кредитним договором станом на 20 лютого 2013 року в розмірі 8088,05 доларів США еквівалентно за офіційним курсом Національного банку України (за 100 доларів США 799,30 грн.) - 64 205,53 грн., в тому числі заборгованість за тілом кредитом - 4790,40 доларів США, еквівалентно 38289,67 грн.; заборгованість за відсотками - 1647,18 доларів США, що еквівалентно 13165,91 грн.; пеня за прострочення сплати кредиту - 730,54 доларів США, що еквівалентно 5839,17 грн.; пеня за прострочення сплати відсотків - 200,90 доларів США, що еквівалентно 1605,83 грн.; заборгованість за щомісячне управління кредитом - 663,70 доларів США, що еквівалентно 5304,95 грн.

Разом з тим апеляційний суд не погоджується з позовними вимогами про стягнення з відповідача на користь позивача суми штрафу з наступних підстав.

Згідно п. 2.5 умов кредитного договору, якщо позичальник несвоєчасно чи не повністю вніс черговий мінімальний платіж то банк приймає виконання позичальником своїх зобов'язань з урахуванням пені та штрафу. (а.с.4).

Отже за порушення позичальником строків виконання зобов'язання за кредитним договором позивачем одночасно нараховано пеню та штраф.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Тобто за змістом ст. 549 ЦК України пеня та штраф є різновидами неустойки як юридичної відповідальності, а не окремими видами штрафних санкцій. Пеня і штраф, як різновиди неустойки, обчислюються у відсотках саме від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Отже, банк просить застосувати до боржника подвійну цивільно-правову відповідальність одного й того ж виду за одне й те ж саме порушення договірного зобов'язання (прострочення виконання грошового зобов'язання), що суперечить вимогам частини 1 ст. 61 Конституції України та частині 3 ст. 509 ЦК України, згідно з якими ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

З огляду на наведене позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафу задоволенню не підлягають.

Крім того, суд першої інстанції не мав підстав для солідарного стягнення суми боргу з ОСОБА_4

Згідно з вимогами ст.ст.553 - 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

У відповідності до ч.4 ст.559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

На підставі п.24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» при вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі статтею 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу. Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання. При цьому сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам статті 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Як вбачається з п.5.2 договору поруки (а.с. 6) даний договір вступає в силу з моменту його належного укладеня і діє до моменту повного виконання позичальником взятих на себе зобов'язань по даному договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 та ч. 1 ст. 252 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення, і визначається він роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а не посиланням на подію, яка має настати. Вказівкою на подію, яка має неминуче настати, визначається термін - певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення

Таким чином, умови договору поруки про його дію до повного припинення всіх зобов'язань боржника не свідчать про те, що договором установлено строк припинення поруки у розумінні ст.251, ч.4 ст.559 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми ч.4 ст.559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 21 травня 2012 року за № 6-48цс11, яка на підставі ст.360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

Зі змісту кредитного договору (а.с.4) та умов договору поруки(а.с.6) виходить, що остаточний строк повернення кредиту 07 серпня 2008 року, тобто позивач мав право звернутися з вимогою до поручителя протягом шести місяців - до 07 лютого 2009 року.

В матеріалах справи відсутні докази звернення до поручителя, з позовом до суду позивач звернувся лише 17 вересня 2012 року, тобто зі спливом шестимісячного строку.

У відповідності до ч.5 ст.88 ЦПК України , якщо суд апеляційної або касаційної інстанції не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розмір судових витрат.

У відповідності до п.2 ч.4 Закону України «Про судовий збір», розмір судового збору при зверненні до суду із позовною заявою майнового характеру дорівнює 1% від ціни позову.

Оскільки з відповідачки ОСОБА_3 на користь позивача підлягає стягненню сума 64 205,53грн., розмір судового збору підлягає зміні на суму 642,05грн.( 64 205,53 х 1% : 100)

З урахуванням вище зазначеного рішення Пролетарського районного суду м. Донецька від 20 лютого 2013 року необхідно змінити.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, апеляційний суд,

В и р і ш и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Пролетарського районного суду м. Донецька від 20 лютого 2013 року змінити.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованої в АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства „Комерційний банк „Надра" (код ЄДРПОУ 20025456, юридична адреса: 04053, м. Київ вул. Артема, 15):

- заборгованість за кредитним договором станом на 20 лютого 2013 року в розмірі 64 205 (шістдесят чотири тисячі двісті п'ять) гривень 53 коп., в тому числі заборгованість за тілом кредитом - 4790,40 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України (за 100 доларів США 799,30 грн.) еквівалентно 38289 гривень 67 коп.; заборгованість за відсотками - 1647,18 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України еквівалентно 13165 гривень 91 коп.; пеня за прострочення сплати кредиту - 730,54 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України еквівалентно 5839 гривень 17 коп.; пеня за прострочення сплати відсотків - 200,90 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України еквівалентно 1605 гривень 83 коп.; заборгованість за щомісячне управління кредитом - 663,70 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України еквівалентно 5304 гривень 95 коп.;

- на відшкодування витрат по сплаті судового збору 642 (шістсот сорок дві) гривні 05 копійок.

Відмовити Публічному акціонерному товариству „Комерційний банк „Надра" в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3 про стягнення штрафу.

Відмовити Публічному акціонерному товариству „Комерційний банк „Надра" в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.

Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили цим рішенням.

Головуючий: О.М. Пономарьова

Судді: Л.І. Соломаха

Т.І. Биліна