Головуючий у 1 інстанції Клешньов О.І.

Доповідач Биліна Т.І.

Категорія 27

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Пономарьової О.М.,

суддів Соломахи Л.І., Биліни Т.І.,

при секретарі Бордюзі Л.О.,

за участю:

представника позивачів ОСОБА_1,

представника відповідача Прохорова О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Донецьку апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Перший Український міжнародний банк" на рішення Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від 08 лютого 2013 року по справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства „Перший Український міжнародний банк" про розірвання кредитного та іпотечного договорів,

В С Т А Н О В И В :

28 вересня 2012 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулись до суду з позовом в якому просили розірвати кредитний та іпотечний договори за №,№ Н-1367-08 від 03.09.2008 року укладені з ЗАТ «Донгорбанк». Свої вимоги обґрунтували тим, що 03.09.2008 року ОСОБА_3 від ЗАТ «Донгорбанк» отримав кредит в сумі 134200грн. з кінцевим терміном повернення 02.09.2028року з виплатою 23,7% річних за користування кредитом та 28,7% за безпідставне користування кредитом по простроченій заборгованості. В забезпечення зобов'язання було укладено іпотечний договір з ОСОБА_4 Рішенням Калінінського районного суду м.Горлівки від 10.12.2010 року в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 перед Банком в сумі 184815,64 гривень було звернуто стягнення на предмет іпотеки - належну ОСОБА_4 квартиру.

Рішенням Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від 08 лютого 2013 року позов ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства „Перший Український міжнародний банк" про розірвання кредитного та іпотечного договорів - задоволено. Розірвано кредитний договір № Н-1367-08 від 03.09.2008 року, укладений між ЗАТ „Донгорбанк" та ОСОБА_3 та іпотечний договір № Н-1367-08 від 03.09.2008 року, укладений між ЗАТ „Донгорбанк" та ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом Горлівського міського нотаріального округу ОСОБА_5, реєстраційний № 1713.

З вказаним рішенням суду не погодилось Публічне акціонерне товариство „Перший Український міжнародний банк" та подало апеляційну скаргу, яка разом з матеріалами справи надійшла до апеляційного суду Донецької області.

В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить задовольнити апеляційну скаргу ПАТ „ПУМБ", скасувати рішення Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від 08 лютого 2013 року та ухвалити нове рішення, про відмову в задоволенні позову ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ПАТ „ПУМБ" про розірвання кредитного та іпотечного договорів.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що суд не встановив яким саме чином звернення стягнення на квартиру позбавляє можливості ОСОБА_3 користуватися кредитом, погашати його та сплачувати відсотки у відповідності до умов кредитного договору.

В судове засідання позивачі не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, а саме телефонограмою від 28.03.2013 року, зареєстрованою в журналі телефонограм Апеляційного суду.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача Прохоров О.О. доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивачів ОСОБА_1, просив скаргу відхилити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Судом першої інстанції встановлено, що між позивачами та відповідачем укладено кредитний договір за № Н-1367-08 від 03.09.2008 року на суму 134200грн. з кінцевим терміном повернення 02.09.2028року з виплатою 23,7% річних за користування кредитом та 28,7% за безпідставне користування кредитом по простроченій заборгованості. З метою забезпечення зобов'язань за кредитним договором було укладено іпотечний договір з ОСОБА_4, предметом якого стала квартира АДРЕСА_1. Рішенням Калінінського районного суду м.Горлівки від 10.12.2010 року в рахунок погашення заборгованості в сумі 184815,64 гривень ОСОБА_3 перед Банком, на предмет іпотеки - належну ОСОБА_4 квартиру, було звернуто стягнення, шляхом її продажу від імені банку, з правом укладення договору купівлі-продажу.

Задовольняючи позов суд першої інстанції керувався ст.ст.626, 651, 1054 ЦК України та виходив з того, що після ухвалення рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, банк мусить її продати, незалежно від волі боржника. Зазначений захід перешкоджає ОСОБА_3 користуватися кредитом, гасити його та сплачувати відсотки у відповідності до умов кредитного договору.

Правильно визначивши норми закону, які регулюють спірні відносини, суд першої інстанції застосував їх без достатніх для того підстав. Висновки суду щодо підстав для задоволення позову не відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.

Апеляційний суд вважає встановленими наступні обставини.

03.09.2008 року між ПАТ «Донгорбанк» та позивачем ОСОБА_3 укладено кредитний договір на суму 134200,00грн., дата видачі кредиту 03.09.2008 року, мета використання кредиту - споживчі цілі.(а.с.4) З метою забезпечення виконання кредиту між позивачем ОСОБА_4 та Публічним акціонерним товариством «Донгорбанк» укладено 03 вересня 2008 року договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Горлівського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрований в реєстрі за №1714. Через порушення боржником кредитних зобов'язань, рішенням Калінінського районного суду м.Горлівки Донецької області від 10.12.2010 року, звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1. Вказаним рішенням Банку було надано право від імені боржника укласти договір купівлі продажу квартири АДРЕСА_1. До теперішнього часу вказану квартиру ПАТ «Донгорбанк» не реалізував.

Позивачі звернувшись до суду з позовом про розірвання кредитного та іпотечного договорів, просили його задовольнити, посилаючись на ст.ст.651,652 ЦК України.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно ст.652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

2. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

3. У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору.

4. Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Зазначеними нормами закону не передбачено умови для розірвання кредитного договору в разі звернення стягнення на предмет іпотеки.

Як роз'яснено у п.17 Постанови Пленуму ВССУ від 30 березня 2012 року N 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» зобов'язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК). Такі підстави, зокрема, зазначені у статтях 599 - 601, 604 - 609 ЦК.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК.

Наявність виконавчого напису нотаріуса, вчиненого за невиконання кредитного договору, за відсутності реального виконання боржником свого зобов'язання, не свідчить про припинення договірних правовідносин сторін й не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання процентів за користування кредитом і пені, передбачених договором за несвоєчасну сплату кредиту.

У разі звернення кредитодавця до суду після вчинення виконавчого напису про звернення стягнення на предмет іпотеки з вимогою про стягнення кредитної заборгованості суд має з'ясувати питання про виконання виконавчого напису і з урахуванням цього вирішити спір на підставі чинного законодавства та умов кредитного договору.

В судовому засіданні встановлено та ніким не спростовано, що квартира на яку було звернуто стягнення до теперішнього часу не продана, тобто банк не отримав грошові кошти для погашення боргу за кредитним договором.

З аналізу наведеного, у суду першої інстанції не було підстав для задоволення позову про розірвання кредитного та іпотечного договорів.

Таким чином, враховуючи положення статті 309 ЦПК України у суду апеляційної інстанції є підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, апеляційний суд,

вирішив:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Перший Український міжнародний банк" задовольнити.

Рішення Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від 08 лютого 2013 року скасувати та ухвалити нове.

Відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства „Перший Український міжнародний банк" про розірвання:

- кредитного договору № Н-1367-08 від 03 вересня 2008 року, укладеного між закритим акціонерним товариством „Донгорбанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство „Перший Український міжнародний банк", та ОСОБА_3;

- іпотечного договору № Н-1367-08 від 03 вересня 2008 року, укладеного між закритим акціонерним товариством „Донгорбанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство „Перший Український міжнародний банк", та ОСОБА_4.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.

Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили цим рішенням.

Головуючий: О.М. Пономарьова

Судді: Л.І. Соломаха

Т.І. Биліна