Судове рішення #29435333

Головуючий у 1 інстанції

Бабенко С.С.

Категорія 34 Доповідач Смєлік С.Г.





Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И


05 лютого 2013 року


Апеляційний суд Донецької області у складі:


головуючої Осипчук О.В.

суддів Смєлік С.Г.,Ткачук С.С.

про секретарі Трибраті О.Г.


розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах якого діє ОСОБА_3 на рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 13 грудня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2,третя особа ОСОБА_5, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,


В С Т А Н О В И В:



Рішенням Дзержинського міського суду Донецької області від 13 грудня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_4 з якими він звернувся до ОСОБА_2 задоволені частково: з відповідача на користь позивача стягнуто матеріальну шкоду у розмірі 2780,66 грн., компенсацію моральної шкоди 1000 грн., витрати по оплаті судового збору 59 грн.50 коп. витрати на ІТЗ 120 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Суд першої інстанції задовольняючи частково позовні вимоги позивача виходив з наступного, що умисне пошкодження транспортного засобу позивача діями ОСОБА_2 підтверджено документально, а саме висновком експертної оцінки колісного транспортного засобу і у зв»язку з тим, що був пошкоджений транспортний засіб,тобто майно позивача, це завдавало йому моральних страждань. З цих підстав позов було задоволено частково - матеріальна шкода у розмірі 2780,66 грн, компенсація моральної шкоди 1000 грн. та судові витрати. Позивач по справі є належним позивачем, оскільки на підставі тимчасового реєстраційного талону НОМЕР_3, який діє з 15 січня 2009 року по 15 січня 2012 року, має підстави користуватися та розпоряджатися автомобілем марки ДЕО.

З рішенням суду не погодився відповідач, його представником подано апеляційну скаргу в якій зазначено наступне, що ОСОБА_6 не є належним позивачем по справі, позов про відшкодуванню шкоди мав би заявити власник автомобіля - ОСОБА_5 на чиє ім»я зареєстрований автомобіль і який уклав із страховою компанією «Інтерсервіс» договір страхування транспортного засобу. Окрім того, оскільки автомобіль перебуває у кредиті і належить банку, які підстави у ОСОБА_6 звертатися з позовом про відшкодування шкоди?

На час ухвалення рішення немає постанов правоохоронних органів про його винність у пошкодженні автомобіля ДЕО, як немає і судових рішень якими б він визнавався винним у пошкодженні автомобіля ОСОБА_5 Отже, у суду не було жодних підстав стягувати з нього шкоду, а ухвалювати рішення на припущеннях - є порушенням ст. 62 Конституції України.

В судовому засідання він заявляв клопотання про призначення судової авто технічної експертизи, але суд ухвалив рішення так і не вирішивши його клопотання.

Йому не зрозуміло з яких підстав ОСОБА_6 заявляє позов про стягнення моральної шкоди на 1500 грн. Постановою Дзержинського міського суду від 23 березня 2011 року ОСОБА_4 визнаний винним у правопорушенні, передбаченому ч.4 ст.122 КпАП України і притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу 680 грн. Окрім того, рішенням апеляційного суду Донецької області від 1 березня 2012 року на його користь з ОСОБА_4 стягнута матеріальна та моральна шкода, яка була завдана діями ОСОБА_4 у зв»язку з порушенням ним ПДР. Просив скасувати рішення суду першої інстанції , ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити.

В судовому засіданні ОСОБА_2 та його представник підтримали доводи апеляційної скарги, просили її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати. ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити.

ОСОБА_4 заперечував проти доводів апеляційної карги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Третя особа - ОСОБА_5 повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з»явився, що відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України не є перешкодою у розгляді справи.

Вислухавши суддю-доповідача, учасників судового засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги і дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов наступного висновку.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 останній належить ОСОБА_5 Як убачається з тимчасового талону НОМЕР_4, виданого на строк з 15 січня 2009 року до 15 січня 2012 року ( а.с.16 ) зазначеним транспортним засобом на вказаний термін має право керувати ОСОБА_4.

Постановою апеляційного суду Донецької області від 11 травня 2011 року ОСОБА_4 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.4 ст.122 КпАп України оскільки не дав переваги у русі пішоходів, які рухались по тротуару, понудивши їх змінити напрямок та зробити крок назад, чим порушив п.16.2 Правил дорожнього руху.

Конфліктна ситуація, яка склалася 20 лютого 2011 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 та через порушенням останнім правил ДР,стала підставою звернення сторін до правоохоронних органів та в суд.

З постанови начальника Дзержинського ГО ГУМВД від 24 лютого 2011 року про відмову у порушенні кримінальної справи вбачається, що в діях ОСОБА_2 вбачається склад злочину, передбаченого статтею 194 КК України, але через малозначність шкоди у порушення кримінальної справи слід відмовити. ( а.с. 105 )

Згідно звіту № 18 про експертну оцінку колісного транспортного засобу проведеного ЧП «Лоцман», який згідно свідоцтва ( а.с. 41 ) має право здійснювати оцінку майна та майнових прав дорожніх транспортних засобів, представлений на огляд автомобіль ДЕО номерний знак НОМЕР_2 станом на 22 лютого 2011 року має деформацію переднього лівого крила у передній верхній частині у вигляді втиснення діаметром 15-20 см глибиною до 5 мм вартість матеріальної шкоди становить 400 грн. (а.с.25 -40 )

Згідно квитанції до прибуткового касового ордеру ( а.с. 44 ) вартість експертного дослідження становить 400 грн.

В судовому засіданні ОСОБА_4 надано Поліс № ВЕ № 2682218 обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів укладеного ним та МТСБУ строком дії з 10 березня 2010 року по 09 березня 2011 року з лімітом відповідальності за шкоду здоров»ю потерпілому та майнову шкоду.

Окрім того, в матеріалах справи міститься страховий сертифікат № 001088/434046/09, угоди від 08 січня 2009 року, укладеної між страховиком - ЗАТ «Страхова компанія « Кредо - Класик» та страхувальником -ОСОБА_5 (дійсний з 09 січня 2009 року по закінченню терміну дії Страхувальником та ЗАТ «АІСЕ Україна» ( а.с.65 ) страхування автомобіля Lanos TF69Y 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2.

У зазначеному сертифікаті зазначені страхові випадки, зокрема, пункт в). Протиправні дії третіх осіб.

Страхова сума експлуатації автомобіля Lanos TF69Y 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, розрахована на сім років.

Таким чином, станом на 20 лютого 2011 року договір страхування наземного транспортного засобу - автомобіля Lanos TF69Y, реєстраційний номер НОМЕР_2, укладений між страхувальником ОСОБА_5 і страховою компанією ЗАТ «Страхова компанія «Кредо - Класик» був чинним.

Згідно ст.20 Закону України «Про страхування» страховик протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, зобов»язаний вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати або страхового відшкодування страхувальнику; при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування.

Апеляційний суд Донецької області не може погодитися з доводами апелянта та його представника в тій частині, що ОСОБА_4 не є належним позивачем.

Його повноваження щодо розпорядження автомобілем підтверджені документально і були чинними на час пошкодження автомобіля - 20 лютого 2011 року.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність права звертатися з позовом. У даному випадку до ОСОБА_2 з позовом., оскільки це узгоджується з п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 « Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди». Проте, стягуючи з ОСОБА_2, як заподіювача шкоди, завдану матеріальну та компенсацію моральної шкоди, суд першої інстанції, з огляду на наявність в матеріалах справи відомостей про страхування автомобіля, не залучив до участі у справі страхову компанію, не перевірив факту звернення страхувальника до страхової компанії з вимогами про відшкодування шкоди, не отримав згоди чи відмови компанії щодо виплати страхового відшкодування у зв»язку із пошкодженням автомобіля, не з»ясував наявності підстав для стягнення завданої шкоди зі страхової компанії.

Апеляційний суд на стадії апеляційного провадження не має право залучати до участі у справи осіб, у даному випадку страхову компанію, оскільки це порушує її право повноцінної участі при розгляді справи в суді першої інстанції по суті, права апеляційного оскарження.


Аналізуючи вищевикладене апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції з підстав п.1 ст.309 ЦПК України - неповного з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.


Керуючись ст.ст. 307, 309, 314,316 ЦПК України, апеляційний суд, -




ВИРІШИВ:


Апеляційну скаргу ОСОБА_2, в інтересах якого діє ОСОБА_3, задовольнити.

Рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 13 грудня 2012 року скасувати.

У позові ОСОБА_4 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_5, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.


Головуючий



Судді











Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація