Головуючий у 1 інстанції Кучма В.В.

Категорія 26 Доповідач Смєлік С.Г.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2013 року

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючої Осипчук О.В.

суддів Смєлік С.Г., Ткачук С.С.

при секретарі Трибраті О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду в місті Донецьку апеляційні скарги відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Сніжне на рішення Сніжнянського міського суду Донецької області від 9 листопада 2012 року та додаткове рішення Сніжнянського міського суду Донецької області від 13 грудня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Сніжне про відшкодування моральної шкоди у зв'язку з нещасним випадком на виробництві,

В С Т А НО В И В:

Сніжнянським міським судом Донецької області 9 листопада 2012 року ухвалено рішення, яким позов ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Сніжне про відшкодування моральної шкоди у зв'язку з нещасним випадком на виробництві - задоволено, на користь позивача стягнуто компенсацію моральної шкоди 4500 грн, у стягненні витрат у розмірі 400 грн. на правову допомогу - відмовлено.

13 грудня 2012 року по цій справі було ухвалено додаткове рішення, яким позов ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Сніжне про відшкодування моральної шкоди у зв'язку з нещасним випадком на виробництві - задоволено, стягнуто на користь позивача 6000 грн., у стягненні витрат у розмірі 400 грн. на правову допомогу - відмовлено.

З даними рішеннями не погодився відповідач - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Сніжне, який посилається на те що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права.

На погляд апелянта в рішеннях суду першої інстанції відсутні посилання на те, у чому полягає завдання матеріальної шкоди позивачеві з боку Фонду, не надані письмові докази, які б це підтверджували. Також відсутні докази, які підтверджували порядок розрахунку розміру моральної шкоди. Визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд повинен був це обґрунтувати, однак пояснення позивача були прийняті судом, а запереченням відповідача не була дана належна оцінка, що вплинуло на стягувану суму у відшкодування моральної шкоди. Судом дана невірна оцінка доказів, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі наведеного, апелянт просить рішення Сніжнянського міського суду від 9 листопада 2012 року та додаткове рішення від 13.12.2012 року про відшкодування моральної шкоди відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Сніжне на користь ОСОБА_1 скасувати, а у позовних вимогах ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди - відмовити.

Ні позивачем, ні його представником апеляційні скарги на вищезазначені рішення суду не подавалися, а тому відмова суду першої інстанції у стягненні витрат на користь позивача за надану правову допомогу апеляційним судом не ревізується.

ОСОБА_1 повідомлений належним чином про час місце розгляду справи в судове засідання не з»явився. Від нього надійшов лист про розгляд справи у його відсутність, що відповідно до частини 2 ст.305 ЦПК України не є перешкодою у розгляді справи.

Представник відповідача просила задовольнити апеляційні скарги, рішення суду від 9 листопада 2012 року і 13грудня 2012 року скасувати, у задоволені позову ОСОБА_1 відмовити.

Вислухавши суддю-доповідача, учасника судового засідання, перевіривши доводи апеляційних скарг і дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційні скарги Фонду підлягають частковому задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звертався до суду з уточненим під час розгляду справи позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сніжне про відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що з ним, під час роботи на шахті "ТОВ "Юніон Укруглегазодобича", 04 квітня 2004 року стався нещасний випадок: при доставці рештака по конвеєру СП-202 головного стовбура відбулося заклинення скребкового ланцюга, внаслідок цього змістився рештак. Оскільки він знаходився поряд, то отримав травму правої ноги. У зв'язку з виробничою травмою за результатами обстеження обласна медико-соціальна експертна комісія первинно встановила йому 20 % втрати професійної працездатності у зв*язку з трудовим каліцтвом з 04.10.2004 р. по 04.10.2005 р. Повторні огляди МСЕК були 17.10.2005 р. та 19.11.2007 р., за ці роки ступінь втрати професійної працездатності знизився з 20% до 5%. У зв'язку з цими обставинами, погіршенням стану здоров»я, що вплинуло на зміну його звичайного укладу життя. Просив стягнути з відповідача у якості відшкодування моральної шкоди 6000 грн.

З огляду на те, що позивач під час розгляду справи уточнив свої вимоги і просив стягнути з відповідача 6000 грн., суд першої інстанції стягнув компенсацію моральної шкоди 4500 грн., зазначивши при цьому, що позов задовольняє .

13 грудня 2012 року судом було ухвалено додаткове рішення, яким суд стягнув з відповідача на користь позивача компенсацію моральної шкоди у розмірі 6000 грн.

Згідно ст. 220 ЦПК України, суд що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

Суд першої інстанції, ухвалюючи додаткове рішення і стягуючи на користь позивача 6000 грн., вдруге, за наявності рішення від 9 листопада 2012 року, ухвалив нове рішення з тих же підстав, відносно одного і того ж позову.

Додаткове рішення від 13 грудня 2012 року про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 компенсації моральної шкоди у розмірі 6000 грн. ухвалено з порушенням норм цивільно-процесуального права і підлягає скасуванню.

Проте, апеляційний суд не може погодитися з усіма доводами апеляційної скарги - про відсутність підстав у позивача права на стягнення компенсації моральної шкоди саме з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Сніжне.

Згідно довідки МСЕК від 04.10.04 р № 034605 ОСОБА_1 за результатами огляду первинно встановлено 20 відсотків втрати професійної працездатності у зв*язку з трудовим каліцтвом з 04.10.2004 р. по 04.10.2005 р (а.с.28). Згідно акту за формою Н-1 про нещасний випадок, затвердженого від 05.04.04 року, нещасний випадок настав з вини позивача, який під час виконання покладених трудових обов»язків, припустив необережність при доставці риштака по скребковому конвеєру головного стовбура та у зв»язку з цим знаходився в небезпечній зоні, тим самим порушив інструкцію з охорони праці для ГРОЗ, а саме параграф 148 (а.с. 7,8).

Частиною 1 статті 9 Закону України „Про охорону праці" передбачено, що відшкодування шкоди, заподіяної працівникові унаслідок ушкодження його здоров"я або у разі смерті працівника здійснюється Фондом соціального страхування від нещасного випадку на виробництві відповідно до Закону України „Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності". У відповідності до підпункту „є" пункту 1 частини 1 статті 21 та частини 3 статті 28 Закону України „Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" грошову суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому виплачує Фонд соціального страхування. Відшкодування здійснюється у виді одноразової страхової виплати незалежно від інших видів страхових виплат. Сума страхової виплати визначається в судовому порядку.

Положення цих статей Закону були чинними на час виникнення правовідносин.

Посилання відповідача про те, що пложення цих статей вже не є чинними і відділення Фонду взагалі не мають права на відшкодування моральної шкоди, не приймається до уваги судом, оскільки згідно ст.5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом»якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

Доводи апелянта в тій частині, що наявність моральних страждань має бути визначено рішенням МСЕК, а позивач не довів про наявність таких страждань, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки з огляду на рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004 р. № 1-9/2004 р. (п.4.1), ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, спричиняють йому моральні і фізичні страждання.

Окрім того, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року п.13 передбачено право на отримання моральної шкоди працівником за умови порушення його прав у сфері трудових відносин, зокрема у небезпечних для життя і здоров»я умовах, яке призвело до його моральних страждань.

Моральна шкода була спричинена позивачу частковою стійкою втратою працездатності, що потягло,відповідно, тимчасове обмеження його можливості вести активний спосіб життя, внаслідок чого позивач вимушений прикладати додаткових зусиль для організації свого життя.

Згідно ч.3 ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом,іншим ушкодженням здоров»я або смертю, особи.

Відповідно до роз"яснень п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди" від 31.03.1995 року № 4, розмір моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних та фізичних страждань.

З матеріалів справи вбачається, що нещасний випадок, який стався із ОСОБА_1 через його необережність, що знайшло своє відображення в акті про нещасний випадок. Тривалість втрати працездатності у розмірі 20% була встановлена тимчасово, протягом одного року. Як убачається з трудової книжки позивача, останній продовжував працювати на шахті, гірноробочим, як і до травми. Після травми, з 2009 року відомості про наявність втрати працездатності відсутні, а тому об»єктивні відомості про обмеження фізичних можливостей позивача і зміна його укладу життя через травму - відсутні.

Виходячи з положень ст.ст. 213, 215 ЦПК України рішення є актом правосуддя, який остаточно вирішує справу, його резолютивна частина повинна мати вичерпні, чіткі, безумовні і такі, що випливають із встановлених фактичних обставин, висновки по суті розглянутих вимог і залежно від характеру справи давати відповіді на інші питання, зазначені в законі. Результативна частина рішення суду містить короткий і остаточний висновок суду у справі, його відповідь на позовні вимоги : задоволення позову ( повністю або частково ).

З огляду на зміст мотивувальної та резолютивної частини рішення про задоволення позову в повному обсязі і стягненні з відповідача компенсації моральної шкоди у розмірі 4500 грн. при заявленому позові у розмірі 6000 грн, апеляційний суд вважає, що рішення суду за таких обставин підлягає скасуванню.

Аналізуючи вищевикладене, з огляду на положення вищевказаного Пленуму Верховного Суду України, апеляційний суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача компенсації моральної шкоди, задоволення позову частково і стягнення з відповідача на користь позивача компенсації моральної шкоди у зв»язку з ушкодженням здоров»я під час роботи у розмірі 4000 гривень.

Керуючись ст.307, 309, 314, 316 ЦПК України, апеляційний суд.

В И Р І Ш И В:

Апеляційні скарги відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Сніжне Донецької області задовольнити частково.

Рішення Сніжнянського міського суду Донецької області від 9 листопада 2012 року та додаткове рішення Сніжнянського міського суду Донецької області від 13 грудня 2012 року скасувати.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Сніжне Донецької області на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 4000 (чотири тисячі) грн.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий

Судді