АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 1609/10470/12
Номер провадження 22-ц/786/1629/2013
Головуючий у 1-й інстанції Самсонова О.А.
Доповідач Пікуль В. П.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 квітня 2013 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
головуючого судді : Пікуля В.П.,
суддів : Бондаревської С.М., Триголова В.М.,
при секретарі: Рибак О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2
на рішення Київського районного суду м. Полтави від 18 березня 2013 року
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Управлінська житлова компанія» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про виселення, -
В С Т А Н О В И Л А :
У грудні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Управлінська житлова компанія» (далі - ТОВ «УЖК») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про виселення з самоправно зайнятої квартири, посилаючись на те, що ТОВ «УЖК» є балансоутримувачем житлового будинку по АДРЕСА_1. По даній адресі, а саме в квартирі №25 раніше були зареєстровані ОСОБА_3, ОСОБА_4, які втратили право користування квартирою та зняті з реєстраційного обліку на підставі рішення Київського районного суду м. Полтави від 27.06.2012 року. В квартирі АДРЕСА_1 на даний час ніхто не зареєстрований. Відповідачі без законних підстав самоправно зайняли квартиру, при цьому рішення про вселення жодним балансоутримувачем не приймалось, ордер на заселення не надавався, новий договір найму на спірну квартиру не укладався.
Позивач просив виселити ОСОБА_1, ОСОБА_2 з самоправно зайнятої квартири АДРЕСА_1.
Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 18 березня 2013 року позов задоволено.
Виселено ОСОБА_1, ОСОБА_2 з самовільно зайнятої квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.
Стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Управлінська житлова компанія» кошти в сумі по 53, 65 грн. з кожного на відшкодування понесених судових витрат.
З рішенням суду не погодилися ОСОБА_1, ОСОБА_2, які його оскаржили, просили рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ «УЖК» відмовити, оскільки вважають, що рішення суду прийнято із порушенням норм матеріального та процесуального права, судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи.
У запереченнях на апеляційну скаргу позивач просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Вважає, що рішення суду ухвалено із дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення апелянта та його представника, представника позивача, перевіривши матеріали справи у межах доводів апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Згідно ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
У відповідності до ч. 1 ст. 58 ЖК України на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.
Відповідно до ч.3 ст. 116 ЖК України осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення.
Пленум Верховного Суду України у п. 9 постанови «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» від 12 квітня 1985 року № 2 виклав правову позицію, що вирішуючи спори про право користування жилим приміщенням осіб, які вселилися до наймача, суд повинен з'ясувати, чи дотриманий встановлений порядок при їх вселенні, зокрема: чи була письмова згода на це всіх членів сім'ї наймача, чи приписані вони в даному жилому приміщенні, чи було це приміщення постійним місцем їх проживання, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість часу їх проживання, чи не обумовлювався угодою між цими особами, наймачем і членами сім'ї, що проживають з ним, певний порядок користування жилим приміщенням.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належить до державної власності, позивач є балансоутримувачем даного будинку згідно акту приймання-передачі від 11.04.2011 року, яким ДК ЖЕП «Будівельник» здав вказаний будинок в управління ТОВ «УЖК».
Як вбачається з матеріалів справи з 1998 року у квартирі АДРЕСА_1 був зареєстрований ОСОБА_3, а у 2001 році в цій же квартирі зареєстрований його син - ОСОБА_4. (а.с. 18). Заочним рішенням Київського районного суду м.Полтави від 27 червня 2012 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 визнано такими, що втратили право користування кімнатою АДРЕСА_1 із зняттям з реєстраційного обліку, у зв'язку з тим, що з початку 2008 року у вищезазначеній квартирі ОСОБА_3, ОСОБА_4 не проживають, квартиру №25 самовільно займають мешканці квартири №21 - ОСОБА_1, ОСОБА_2
Згідно довідки ТОВ «УЖК» від 14.11.2012 року у квартирі АДРЕСА_1 ніхто не зареєстрований.
Відповідно до акту комісії в складі представників ТОВ «УЖК» від 01.03.2012 року, квартиру АДРЕСА_1 самовільно займають відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, які за даною адресою не зареєстровані.
Також судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мешкають у АДРЕСА_6, де ОСОБА_1 зареєстрований з 04.04.2009 року, а ОСОБА_2 була зареєстрована, проте, знята з реєстрації 04.09.2009 року (а.с.15).
Враховуючи, що відповідачами не було надано доказів щодо виділення їм у користування спірної квартири, не було надано ордеру на вселення та зайняття спірного приміщення, договір найму житла з ТОВ «УЖК» відповідачами не укладався, окрім того, фактично відповідачі мешкають у сусідній квартирі АДРЕСА_6, суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги ТОВ «УЖК» про виселення ОСОБА_1, ОСОБА_2 з спірної квартири.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, ОСОБА_2 посилалися на недоведеність судом факту самовільного зайняття ними спірної квартири, проте, такі доводи апелянтів не заслуговують на увагу, оскільки надані позивачем докази ними не спростовано, окрім того, самовільне зайняття ними спірної квартири підтверджено поясненнями самих відповідачів, відповідним актом представників ТОВ «УЖК», а також обставинами встановленими у рішенні Київського районного суду м. Полтави від 27 червня 2012 року, які згідно ст. 61 ЦПК України доказуванню не підлягають.
Інших доказів незаконності і необґрунтованості рішення суду першої інстанції в апеляційній скарзі не надано.
Таким чином, рішення суду ухвалено із дотриманням норм матеріального і процесуального права, викладені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому підстави для зміни чи скасуванні рішення суду відсутні.
Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст.308, 314, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, - відхилити.
Рішення Київського районного суду м. Полтави від 18 березня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий суддя: В.П. Пікуль
Судді: С.М. Бондаревська
В.М. Триголов