АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11/774/809/13 р. Суддя першої інстанції: Гнєзділов В.Є.

Категорія ч. 2 ст. 186 КК України Доповідач: суддя апеляційного суду: Дрибас Л.І.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2013 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Дрибаса Л.І.

суддів - Коваленко В.Д., Бровченко Л.В.

за участю прокурора - Заворотної О.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 19 грудня 2013 року, -

В с т а н о в и л а:

Вироком Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 19 грудня 2013 року, засуджений

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше, в силу ст. 89 КК України, не судимий, -

- за ч. 1 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі;

- за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі;;

- за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_1 призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки.

Стягнуто з ОСОБА_2, в рахунок відшкодування матеріальних збитків, на користь: ОСОБА_3 - 929 грн., ОСОБА_4 - 1 100 грн., ОСОБА_5 - 500 грн.

Вироком суду ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за те, що він, 17 жовтня 2012 року, приблизно о 02 годині, з автомобіля НОМЕР_1, який знаходився біля під'їзду № 2 будинку № 1-д по пр. 50 Років СРСР у м. Дніпродзержинську, умисно, з корисливих мотивів, таємно, викрав GPS навігатор "Easy 60520В", який належить гр. ОСОБА_4, чим заподіяв йому збитків на суму 1 100 гривень.

24 жовтня 2012 року, приблизно о 01 годині, ОСОБА_1, з автомобіля НОМЕР_2, який знаходився біля будинку № 54 по пр. Металургів у м. Дніпродзержинську, повторно, з корисливих мотивів, таємно, викрав GPS навігатор «Pioneer 7001 ВТ», який належав належить ОСОБА_5, вартістю 1 550 гривень.

24 жовтня 2012 року, приблизно о 09 годині, ОСОБА_1, через вікно проник до комори електролічильників, яка розташована на АДРЕСА_1, звідки з корисливих мотивів, повторно, таємно, викрав гумовий надувний матрац, який належить ОСОБА_6, вартістю 750 грн.

1 листопада 2012 року, приблизно о 15 годині 30 хвилин, ОСОБА_1, знаходячись у будинку АДРЕСА_2, у своєї колишньої співмешканки ОСОБА_7, побачивши в руках у ОСОБА_8 мобільний телефон «Samsung GT-S 5610», з сім-картою «Київстар», на рахунку якої знаходилось 15 гривень, вихопив його і, таким чином, повторно, умисно, з корисливих мотивів, відкрито викрав належне ОСОБА_8 майно, вартістю 929 грн.

В апеляції засуджений просить вирок суду, в частині призначення покарання, змінити і призначити йому більш м'яке покарання із застосуванням положень ст.69 КК України. При цьому посилається на невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та його особі, внаслідок суворості. Вважає, що суд, при призначенні покарання, не обґрунтовано визнав повторність як обставину, що обтяжує покарання, не врахував, що він вину визнав в повному обсязі, щиросердечно розкаявся в скоєному. Вказує на істотні порушення кримінально-процесуального закону, які виразились в тому, що суд не дав йому останнього слова.

Розглянувши апеляцію, вислухавши думку прокурора, який вважав вирок суду законним та обґрунтованим, а апеляція засудженого задоволенню не підлягає, вислухавши пояснення засудженого, який підтримав свою апеляцію та просив її задовольнити, пом'якшити призначене покарання, дослідивши матеріали справи в межах поданої апеляції, обговоривши доводи, викладені в апеляції та в судовому засіданні, колегія судів приходить до висновку, що апеляція не підлягає задоволенню з таких підстав.

Фактичні обставини справи, висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1, кваліфікація його дій є правильними і в апеляційній скарзі не оспорюються.

Перевіривши доводи засудженого відносно істотного порушення норм кримінально-процесуального законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що вони безпідставні. Як вбачається із протоколу судового засідання, на які ніким не були подані зауваження, суд надав засудженому останнє слово і він цим правом скористався (а.с. 180 /зворот/).

Відповідно до ст.ст. 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, а й кару. Суд, при призначенні покарання враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні покарання судом першої інстанції враховано ступінь тяжкості скоєного злочину, деякі з них відносяться до категорії тяжких злочинів, дані про особу засудженого, який раніше неодноразово засуджувався за аналогічні злочини, але судимості його погашені, перебуває на обліку у лікаря нарколога, обставини, що пом'якшують покарання, в тому числі й ті на які засуджений посилається в своїй апеляції: що він позитивно характеризується за місцем проживання, повністю визнав свою вину та цивільні позови, щиросердно розкаявся в скоєному. Разом з тим суд також звернув увагу, що злочинні дії ОСОБА_2 мають постійний та систематичний характер.

Доводи засудженого, що суд врахував повторність вчинення злочину, як обставину яка обтяжує покарання, колегія суддів розцінює як надумані, оскільки вони спростовуються матеріалами справи. Із вироку суду вбачається, що дана обставина врахована судом при кваліфікації його діянь і не віднесена судом до обставин, що обтяжують покарання. У зв'язку з чим вирок суду в даній частині відповідає вимогам закону.

Враховуючи вищенаведене і особу засудженого, колегія суддів вважає, що суд обґрунтовано прийшов до висновку, що виправлення засудженого можливе тільки за умов ізоляції його від суспільства і обґрунтовано призначив покарання в межах санкції статей із застосуванням принципу поглинання менш суворого покарання більш суворим, яке слід вважати достатнім та справедливим.

На підставі вищенаведеного і керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України (в редакції 1960 року) та п.п. 11, 15 Перехідних положень КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Вирок Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 19 грудня 2013 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін, а його апеляцію - без задоволення.

Судді апеляційного суду: