ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

16 листопада 2006 р.

№ 36/194

            Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого, судді: суддів:

Добролюбової Т.В., Гоголь Т.Г., Продаєвич Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу

Федерації важкої атлетики України, м. Київ

на рішення

господарського суду м. Києва від 22.05.2006

та постанову

Київського апеляційного господарського суду від 15.08.2006

у справі

№ 36/194

за позовом

Закритого акціонерного товариства "Президент–готель "Київський", м. Київ

до	Федерації важкої атлетики України, м. Київ

про	стягнення 29 460,47грн.

за участю представників сторін:

від позивача:

Зеленюк В.В. за дов. від 10.03.2006 №114/01-01

від відповідача:

Лоза Д.О. за дов. від 01.09.2005 №4

ВСТАНОВИВ:

17.03.2006 року Закрите акціонерне товариство "Президент - готель "Київський" звернулося до господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з Федерації важкої атлетики України наданих на підставі гарантійного листа послуг щодо розміщення учасників команди Албанії в готелі (проживання та харчування), вартість яких з урахуванням індексу інфляції складає - 26662,29грн., а також 3% річних від простроченої суми –1191,61грн. та 1606,57 - пені.

Доповідач: Продаєвич Л.В.

Позовні вимоги обґрунтовані приписами статей 526, 552, 625 Цивільного кодексу України.

У відзиві на позов Федерація важкої атлетики України проти позовних вимог заперечувала, посилаючись на те, що гарантійний лист видано всупереч чинному законодавству, а саме: статті 560 Цивільного кодексу України, статті 200 Господарського кодексу України, Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", а тому він не породжує правових наслідків і суд має всі підстави для визнання його недійсним.

Рішенням господарського суду м. Києва від 22.05.2006 (суддя Трофименко Т.Ю.) –позовні вимоги задоволені частково. З Федерації важкої атлетики України на користь Закритого акціонерного товариства "Президент - готель "Київський" стягнуто основного боргу з урахуванням індексу інфляції у розмірі - 24654,52грн., 3% річних - 750,73 грн. та судові витрати. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Судове рішення вмотивоване доведеністю матеріалами справи факту надання позивачем послуг, які підлягають оплаті. При цьому, суд з урахуванням приписів статті 530 Цивільного кодексу України визначив момент з якого у відповідача виник обов’язок сплатити заборгованість та у зв’язку з цим здійснив перерахунок підлягаючої до стягнення суми, зменшивши її розмір до 24654,52грн.

Відмовляючи у задоволенні позову про стягнення пені суд врахував відсутність між сторонами договірних відносин у письмовій формі.

За апеляційною скаргою Федерації важкої атлетики України судове рішення переглянуте в апеляційному порядку і постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.08.2006 (судді: Розваляєва Т.С. –головуючий, Бившева Л.І., Коваленко В.М.) - залишене без змін з тих же підстав.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями, Федерація важкої атлетики України звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про їх скасування та просить направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скаржник вважає, що судами неправильно застосовані норми матеріального права та не враховано, що Федерація, не маючи статусу фінансової установи, в порушення вимог Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", надала позивачеві гарантію.

Посилається на те, що за правовою природою гарантійний лист є способом забезпечення зобов’язання, а не правочином, який породжує певні зобов’язання і це підтверджується судовою практикою, зокрема постановою Вищого господарського суду України від 23.03.2006 у справі 26/308-05-8187.

Федерація в скарзі зауважує на тому, що всі її доводи судом апеляційної інстанції проігноровані та не досліджені, що є порушенням статей 43, 105 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, перевіривши матеріали справи, оцінивши та дослідивши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та їх правову оцінку, вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке:

Відповідно до пункту 1 статті 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення або постанова господарського суду прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Матеріали справи свідчать про те, що суди першої та апеляційної інстанцій в порядку статей 43, 47, 43 Господарського процесуального кодексу України повно та об’єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідили подані в обґрунтування вимог і заперечень докази сторін.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається із матеріалів справи, Федерація важкої атлетики України 22.04.2004 звернулася до ЗАТ "Президент - готель "Київський" з факсимільним проханням розмістити у готелі команду Албанії у кількості 18 осіб з 20 по 26 квітня. При цьому, Федерація повідомила свої платіжні реквізити та гарантувала оплату за проживання.

22.04.2004 позивачем надані Федерації для сплати рахунки №187 на суму 42444,00грн. та №188 на суму 4752,00грн.

Судами встановлено, що 29.04.2004 Федерацією перераховані на рахунок позивача грошові кошти у сумі 25000,00грн., як часткова оплата за проживання згідно рахунку №187 від 22.04.2004року.

Щодо оплати решти коштів Федерація важкої атлетики України відмовила, посилаючись на те, що за гарантійним листом, який виданий в порушення чинного законодавства, у неї не виникли будь–які зобов’язання.

Судами під час розгляду справи встановлено, що обов’язок відповідача по оплаті грошових коштів мав бути виконаний протягом семи днів від дня отримання вимоги від 22.12.2004 року, як–то передбачено приписами статті 530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до цієї статті, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відхиляючи доводи відповідача суди виходили із приписів статті 11 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, котрі передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У відповідності до статті 509 цього Кодексу зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що відповідно до статті 175 Господарського кодексу України майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахування особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання не допускається. Водночас статею 526 цього Кодексу, яка регламентує загальні умови виконання зобов’язань передбачено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Посилання скаржника на невідповідність гарантійного листа чинному законодавству колегія суддів до уваги не приймає, виходячи із того, що: по–перше цивільні права та обов’язки сторін виникли із дій осіб, спрямованих на виникнення, зміну або припинення прав і обов’язків; по–друге у статті 200 Господарського кодексу України, на яку посилається скаржник, мова йде про

банківську гарантію забезпечення виконання господарських зобов’язань, що не стосується відносин сторін у даній справі, а стаття 560 Цивільного кодексу України визначає поняття гарантії як способу забезпечення виконання зобов’язань, що має на меті залучення до зобов'язання інших осіб, таких як банк, інша фінансова установа, страхова організація.

В даному випадку гарантійний лист відповідач адресував позивачеві та запевнив останнього в здійсненні ним оплати наданих готелем послуг.

Не знайшли свого підтвердження посилання скаржника у касаційній скарзі на порушення судами норм Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".

Викладені в касаційній скарзі доводи Федерації важкої атлетики України є непереконливими, виходячи із вищевикладеного та такими, що не можуть бути підставами для скасування прийнятих у справі судових рішень.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду м. Києва від 22.05.2006 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.08.2006 у справі №36/194 –залишити без змін.

Касаційну скаргу Федерації важкої атлетики України, м. Київ –залишити без задоволення.

Головуючий, суддя

Т. Добролюбова

Суддя

Т. Гоголь

Суддя

Л. Продаєвич