ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2006 р. | № 246/12-06 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді: суддів: | Добролюбової Т.В., Гоголь Т.Г., Продаєвич Л.В. |
розглянувши у відкритому судовому засіданні |
касаційну скаргу | Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридично-комерційне агентство", м. Бориспіль, Київська обл. |
на рішення | господарського суду Київської області від 11.07.2006 |
у справі | № 246/12-06 |
за позовом | Дніпровського транспортного прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації, м. Київ та Фонду державного майна України, м. Київ |
до | Державного міжнародного аеропорту "Бориспіль" м. Бориспіль, Київська обл. |
до | Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридично-комерційне агентство", м. Бориспіль, Київська обл. |
про | визнання договору управління майном недійсним та повернення державного майна |
за участю представників сторін: |
від прокурора: | не з'явилися, належно повідомлені про час і місце засідання суду |
від позивачів: | 1. Інютіна О.В. за дов. від 20.11.06 № 1.21-7161 2. Бичков А.С. за дов. від 27.01.06 № 60 |
від відповідачів: | 1. Шабаліна О.О. за дов. від 03.11.06 2. не з'явилися, належно повідомлені про час і місце засідання суду |
Доповідач: Продаєвич Л.В.
Відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу належним чином повідомленні про час і місце засідання суду (ухвала Вищого господарського суду України від 07.09.2006, надіслана сторонам у справі –11.09.2006).
ВСТАНОВИВ:
06.06.2006 року Дніпровським транспортним прокурором м. Києва в інтересах держави в особі Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації та Фонду Державного майна України заявлений позов до Державного міжнародного аеропорту "Бориспіль" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридично-комерційне агентство" про визнання на підставі статей 203, 215 Цивільного кодексу України та статті 207 Господарського кодексу України недійсним договору від 29.12.2005 № 02-24-199 управління майном, яке знаходиться за адресою: Бориспіль-7, укладеного між Державним міжнародним аеропортом "Бориспіль" і ТОВ "Юридично-комерційне агентство" та про повернення державного майна Державному міжнародному аеропорту "Бориспіль" (надалі ДМА "Бориспіль").
Позовні вимоги мотивовані тим, що при укладенні спірного договору допущені порушення:
- статті 9 Закону України "Про транспорт", відповідно до якої транспортні засоби, споруди тощо, закріплені за підприємствами Міністерства транспорту та зв'язку України є загальнодержавною власністю;
- статті 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", згідно з якою підприємства є орендодавцями нерухомого майна, що перевищує площу 200 кв. м. лише з дозволу Фонду Державного майна України, його регіональних відділень та представництв;
- Декрету Кабінету Міністрів України від 15.12.1992 № 8-92 "Про управління майном, що є у загальнодержавній власності", за нормами якого управління майном, що є у загальнодержавній власності покладено на Міністерства та інші підвідомчі Кабінету Міністрів України органи. Чинним законодавством не передбачена можливість делегування права по управлінню майном державного підприємства на користь приватних суб’єктів господарювання;
- статей 1031, 1032 Цивільного кодексу України.
Прокурор звертає увагу на те, що майно, яке є предметом спірного договору належить до державного сектору економіки, передане у сферу управління Державіаслужби, до складу якої входить аеропорт "Бориспіль" та зазначає, що наказом Державіаслужби від 13.02.2006 №107 був скасований дозвіл на укладення спірного договору.
Державна служба України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації (надалі Державіаслужба) у відзиві на позовну заяву погодилася з вимогами транспортного прокурора з огляду на те, що спірний договір суперечить
статті 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", статті 287 Господарського кодексу України та вважає, що укладення вказаного договору суперечить принципу ефективного управління майном, оскільки сплата винагороди управителю за надані послуги призводить до ненадходження коштів до державного бюджету.
Фонд Державного майна України в поясненнях на позов висловив свою позицію щодо заявлених позовних вимог, підтримав їх та зазначив, що оскільки власником майна ДМА "Бориспіль" є держава в особі Державіалужби, договір управління майном має бути визнаний недійсним, при цьому посилається на приписи статей 1029, 1032 Цивільного кодексу України.
Рішенням господарського суду Київської області від 11.07.2006 (суддя: Писана Т.О.) – позов задоволений. Договір управління майном від 29.12.2005 №02-24-199, укладений між ДМА "Бориспіль" та ТОВ "Юридично-комерційне агентство" визнаний недійсним. Зобов’язано ТОВ "Юридично-комерційне агентство" повернути на користь ДМА "Бориспіль" майно, отримане відповідно до договору управління майном від 29.12.2005 №02-24-199.
Судове рішення мотивоване тим, що власником майна за спірним договором є держава в особі Державіаслужби, укладений між сторонами у справі договір суперечить приписам статей 203, 326, 1032 Цивільного кодексу України.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, ТОВ "Юридично-комерційне агентство" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про його скасування та просить припинити провадження у справі.
Касаційна скарга мотивована тим, що рішення винесено у відсутність представника товариства, яке просило відкласти розгляд справи з поважних причин, на що суд не відреагував, чим порушив статтю 77 Господарського процесуального кодексу України.
Неправильне застосування судом норм матеріального права скаржник вбачає у тому, що суд не зважив на приписи статті 73 Господарського кодексу України, згідно з якими орган державної влади, до сфери управління якого входять підприємства, є представником власника і виконує його функції у межах, визначених цим кодексом, іншими законодавчими актами, та залишив поза увагою той факт, що договір управління майном від 29.12.2005 №02-24-199 укладено на підставі листа Державіаслужби за №124, зміст правочину не суперечить актам цивільного законодавства, моральним засадам суспільства, правочин вчинено з необхідним обсягом дієздатності, у формі, встановленій законом, волевиявлення сторін відповідає їх внутрішній волі, договір спрямований на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені.
До касаційної скарги товариством подані доповнення і уточнення, в яких останнє просить скасувати рішення місцевого суду та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Державіаслужба України у відзиві на касаційну скаргу просить судове рішення залишити без змін, зауважує на тому, що вона здійснює управління майном підприємств, які входять до сфери її управління, вважає, що договір №02-24-199 суперечить статті 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", оскільки ДМА "Бориспіль" не може бути орендодавцем державного майна. Зауважує на тому, що відповідно до статті 1031 Цивільного кодексу України договори управління майном повинні пройти державну реєстрацію.
Державний Міжнародний аеропорт "Бориспіль" просить залишити рішення без змін, а скаргу без задоволення, оскільки вважає доводи скаржника про його неповідомлення про час і місце засідання суду необґрунтованими, так як ухвала про порушення провадження у справі винесена судом 07.06.2006, а засідання суду призначено на 11.07.2006 року.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, перевіривши матеріали справи, повноту встановлення обставин справи і проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, вислухавши пояснення присутніх у засіданні суду представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке:
Відповідно до статті 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція, за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Як встановлено господарським судом під час розгляду справи між ДМА "Бориспіль" ("Установник управління") та ТОВ "Юридично-комерційне агентство" ("Управитель") 29.12.2005 укладений договір управління майном №02-24-199. Згідно з пунктом 1.2. цього договору управителем здійснюються юридичні та фактичні дії з майном в межах повноважень, визначених, зокрема, Декретом Кабінету Міністрів України від 15.12.1992 №8-92 "Про управління майном, що є у загальнодержавній власності", листом Міністерства транспорту України від 09.08.2004 №2/23-5-20864, листом Державіаслужби від 01.12.2005 №1.18-8536.
Судом встановлено, що власником майна ДМА "Бориспіль" є держава в особі Державіаслужби, остання наказом від 13.02.2006 №107 скасувала дозвіл на укладення договору управління майном між ДМА "Бориспіль" та ТОВ "Юридично-комерційне агентство".
Передача майна в управління, що передбачена статею 1029 Цивільного кодексу України, є формою реалізації власником права володіння, користування та розпорядження своїм майном і саме власник визначає мету договору управління майном, обсяг переданих повноважень, а також особу, в інтересах якої управитель повинний діяти.
Відповідно до статті 1032 Цивільного кодексу України установником управління є власник майна, отже, особи наділені правом на чуже майно,
державні і комунальні підприємства не можуть бути установниками управління, оскільки вони не є власниками належного їм майна.
За таких обставин, суд правомірно дійшов висновку про задоволення позову Дніпровського транспортного прокурора м. Києва заявленого в інтересах держави в особі Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації та Фонду державного майна України щодо визнання договору управління майном недійсним.
Викладені в касаційній скарзі доводи товариства спростовані місцевим господарським судом, а тому колегія суддів вважає їх непереконливими, виходячи із вищевикладеного та такими, що не можуть бути підставами для зміни або скасування прийнятого у справі судового рішення.
Посилання скаржника на порушення судом норм процесуального законодавства не знайшли свого підтвердження.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Київської області від 11.07.2006 у справі № 246/12-06 –залишити без змін.
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридично-комерційне агентство", м. Бориспіль, Київська обл. –залишити без задоволення.
Головуючий, суддя | Т. Добролюбова |
Суддя | Т. Гоголь |
Суддя | Л. Продаєвич |