ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

14 листопада 2006 р.

№ 24/198

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:                              Плюшка І.А.

Суддів:                                                Самусенко С.С., Ходаківської І.П.

Розглянувши у відкритому

судовому засіданні касаційну

скаргу          Закритого акціонерного товариства “Київське агентство повітряних сполучень “Кий Авіа”

на постанову            Київського апеляційного господарського суду від 25.07.2006 року

у справі                                                №24/198

за позовом           Закритого акціонерного товариства “Київське агентство повітряних сполучень “Кий Авіа”

до          Товариство з обмеженою відповідальністю “Буд-Реєстр”          

про                                                            спонукання до виконання умов договору

За участю представників:

-          позивача – Качур О.О. (дов. № 2.1- 1 від 03.01.2006 р.)

-          відповідача  – Шоха С.І.

В судовому засіданні оголошувалася перерва до 14.11.2006р.

Дослідивши доводи касаційної скарги, ознайомившись з наданими сторонами поясненнями,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва від 25.05.2006 року у справі №24/198 (суддя Смілянець В.В.) позовні вимоги ЗАТ “Київське агентство повітряних сполучень “Кий Авіа” до ТОВ “Буд - Реєстр” про спонукання виконання умов договору №41 від 28.12.1998 року в частині зобов’язання внести зміни до реєстру власників іменних цінних паперів ЗАТ “КАПС “Кий Авіа” що стосуються виключення зі складу акціонерів товариства –Кураченка М.А. –задоволено в повному обсязі.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.07.2006 року у справі №24/198 зазначене рішення господарського суду першої інстанції було скасовано. В задоволенні позову було відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись з викладеними в постанові господарського суду апеляційної інстанції мотивами, ЗАТ “Київське агентство повітряних сполучень “Кий Авіа” звернулося з касаційною скаргою на зазначене судове рішення до Вищого господарського суду України, з вимогами про скасування останнього з мотивів неправильного застосування та порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права та просить залишити без змін рішення господарського суду першої інстанції.

Заслухавши суддю доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет повноти їх встановлення судом апеляційної інстанцій та правильності застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів, дійшла висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги, з наступних підстав.

Згідно з частиною 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені господарськими судами першої та апеляційної інстанції чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Правова оцінка обставин та достовірності доказів по справі є виключною прерогативою першої та апеляційної інстанції.

З огляду на встановлені судами першої та апеляційної інстанції фактичні обставини, між позивачем та відповідачем було договір №41 від 28.12.1998 року на ведення реєстру власників іменних цінних паперів, відповідно до п.п. 1.1., 2.1.1., 2.1.6., 7.1. якого емітент (позивач по справі) доручає, а реєстратор (відповідач по справі) за винагороду зобов’язується здійснювати облік прав власності на іменні цінні папери ЗАТ “КАПС “Кий Авіа” у відповідності з умовами цього договору, положеннями Статуту емітента, Положенням про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, затвердженого рішенням ДКЦПФР №60 від 26.05.1998 року (далі - Положення) та чинним законодавством України.

Згідно положень чинного законодавства України, зокрема, ч. 1 ст. 152 ЦК України акціонерним є товариство, статутний капітал якого поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості. Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України “Про цінні папери та фондовий ринок” акція - іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства. Відповідно до ч. 3 ст. 27 Закону України “Про господарські товариства” закрите акціонерне товариство має право випускати лише іменні акції. Згідно ст. 29 зазначеного закону при створенні акціонерного товариства акції можуть бути розповсюджені шляхом розподілу всіх акцій між засновниками (у закритих акціонерних товариствах). Отже, відповідно до викладених положень чинного законодавства, акціонер після оплати ним вартості іменної акції є власником цінного паперу.

В свою чергу, відповідно до п.1.1. Положення реєстратором є юридична особа, що має Дозвіл на ведення реєстрів власників іменних цінних паперів. Зокрема, реєстром власників іменних цінних паперів є перелік за станом на певну дату власників та номінальних утримувачів іменних цінних паперів та іменних цінних паперів, які обліковуються на їх особових рахунках, що є складовою частиною системи реєстру та дає змогу ідентифікувати цих власників, кількість, номінальну вартість та вид належних їм іменних цінних паперів.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 Закону України “Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні” підставою для внесення змін до реєстру власників іменних цінних паперів є документи, згідно з якими переходить право власності на відповідні іменні цінні папери. Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції погоджується також і з тими висновками суду апеляційної інстанції, що, оскільки відповідно до встановлених обставин справи та положень чинного законодавства рішення загальних зборів акціонерів не є підставою для припинення права власності на цінні папери, зокрема, акції, що посвідчують майнові права учасника товариства, то передбачені законодавством та угодою сторін підстави виключення особи із складу акціонерів товариства відсутні.

В свою чергу, колегія суддів касаційної інстанції виходить з того, що судами першої та апеляційної інстанції також встановлено відсутність в матеріалах справи доказів відчуження Кураченком М.А. належних йому акцій за іншими цивільно-правовими правочинами.

Відповідно до п. 7.13. Положення однією із підстав відмови у внесенні змін до системи реєстру є невизначеність повноважень особи, яка ініціює внесення змін до системи реєстру (відсутність документів, що засвідчують особу, документів, що підтверджують її повноваження, або невідповідність оформлення цих документів чинному законодавству).

Отже, оскільки відповідно до встановлених судами першої та апеляційної інстанції фактичних обставин справи на відповідача було покладено обов’язок щодо виконання умов спірного договору відповідно до вимог Положення та чинного законодавства України, то колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що в діях відповідача не вбачається порушень умов договору та вимог чинного законодавства в цій частині.

Відповідно до положень ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно роз’яснень пленуму Верховного Суду України викладених в п.1 постанови від 29.12.1976 року № 11 “Про судове рішення”, обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні. Законним рішення є тоді, коли суд, дотримавшись всіх вимог процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Колегія суддів Вищого господарського суду України за результатами касаційного перегляду приходить до висновку, що судом апеляційної інстанції було повно і об’єктивно досліджено всі необхідні обставини справ та правильно застосовано норми матеріального і процесуального права при постановлені оскаржуваної постанови., внаслідок чого підстав для скасування оскаржуваного судового рішення колегією суддів не вбачається.

Відповідно до вище викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119,  11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1.          Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Київське агентство повітряних сполучень “Кий Авіа” залишити без задоволення.

2.          Постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.07.2006 у справі №24/198 залишити без змін.

Головуючий суддя                                                                       І. Плюшко                    

Судді:                                                                                                  С. Самусенко

                                                                                                    І. Ходаківська