ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

-------------------------------------------------------------------------------------------------------

Справа № 2-2266/08

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2008 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого:                           судді Оніщука М.І.,

при секретарі:                         Сливка А.В.,

за участю:

представника позивача:         ОСОБА_2,

представника відповідача:    Бойчака В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Територіальне міжгосподарське об`єднання” “ЛІКО-ХОЛДІНГ” про відшкодування збитків та упущеної вигоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, в якому просить стягнути з відповідача понесені ним збитки в сумі 74518,00 грн. з яких 62518,00 грн. реальних збитків та 12000,00 грн. упущеної вигоди, обгрунтовуючи це тим, що йому, внаслідок не своєчасного виконання відповідачем своїх зобов`язань, а саме не вчасної здачі об`єкта будівництва в експлуатацію, заподіяні збитки, які виразились в тому, що він був змушений орендувати собі житло в період з 01.01.2007 року по 01.04.2008 року та сплатив орендну плату в сумі 59500,00 грн. Крім того, ним, зважаючи на визначений договором термін здачі об`єкта в експлуатацію, був укладений попередній договір з ОСОБА_3, за яким він зобов`язувався передати останній в оренду одну кімнату в проінвестованій квартирі, однак внаслідок своєчасного невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань, договір оренди укладений не був і ним було недотримано прибутку в сумі 12000,00 грн. та сплачено ОСОБА_3 неустойку (штраф) в сумі 3000,00 грн. та пеню в сумі 18,00 грн. Тому, на думку позивача, понесені ним збитки та упущена вигода підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов з викладених в ньому підстав та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив в задоволенні позову відмовити, зазначивши, що позов є безпідставним та необгрунтованим, заявлені вимоги не доведені належними доказами, а тому відсутній будь-який причинно-наслідковий зв`язок між не своєчасною здачею будинку до експлуатації та понесеними позивачем збитками внаслідок оренди іншого житла. Також звернув увагу суду на те, що відповідач фактично мав інше житло де міг проживати на час будівництва проінвестованої квартири.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 18.08.2005 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 5 про інвестування у житлове будівництво. Виконуючи свої зобов'язання за даним договором, позивач сплатив відповідачу повну суму вартості квартири, а відповідач зобов'язувався організувати будівництво житлового будинку, ввести його в експлуатацію в строк до 01.04.2007 року та передати позивачу придбану ним квартиру будівельний АДРЕСА_1, площею 106,25 кв.м.

Розпорядженням Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації від 31.03.2008 року № 457 було затверджено акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта культурно-побутового та соціального призначення по вул. Ломоносова у Голосіївському районі м. Києва (III-IV черги. Житловий будинок АДРЕСА_1).

Під час розгляду справи встановлено, що позивач, після спливу визначеного договором строку введення будинку в експлуатацію, не звертався до відповідача з вимогою про передачу квартири, що було підтверджено представником позивача, який пояснив, що доказів зворотнього в нього не має.

Також, представник позивача зазначив, що позивач, як під час дії договору про інвестування у житлове будівництво, так і насьогодні зареєстрований у родичів за адресою вказаною в позовній заяві (АДРЕСА_2), однак він, не хотів проживати за місцем реєстрації, а тому й уклав договір оренди житла.

Необхідно зазначити, що на підтвердження понесених збитків та упущеної вигоди позивачем надано суду договір оренди від 01.01.2007 року, який датований за три місяці до запланованої дати введення будинку в експлуатацію та договір оренди від 01.11.2007 року, укладені між позивачем та ОСОБА_4, а також розписки останнього про те, що він одержав від ОСОБА_1 відповідно 25500,00 грн. та 34000,00 грн. в якості орендної плати.

Крім того, позивачем надано попередній договір від 05.02.2007 року, укладений між ним та ОСОБА_3, відповідно до умов якого позивач зобов`язувався до 01.07.2007 року укласти з ОСОБА_3 договір оренди та передати в тимчасове платне користування одну кімнату в трикімнатній квартирі будівельний АДРЕСА_1, а також розписку останньої про те, що вона одержала від позивача 6000,00 грн. в рахунок оплати суми завдатку, сплаченого нею та суми штрафу за невиконання ОСОБА_1 зобов`язань за попереднім договором.

Відповідно до ст. ст. 58, 59 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, які не стосуються предмета доказування та які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, суд, вивчивши та оцінивши надані позивачем докази в їх сукупності, приходить до висновку, що вони не є належними та допустимими доказами на підтвердження заявлених позивачем вимог, оскільки саме по собі укладення договорів оренди в простій письмовій формі між двома фізичними особами та написання розписок на підтвердження сплати коштів по цим договорам, не може свідчити про дійсне, фактичне та реальне виконання цих договорів та сплату по ним коштів, що повинно підтверджуватись відповідними фінансовими (бухгалтерськими, податковими) документами.

Разом з цим, слід звернути увагу на те, що закон передбачає відповідальність особи, яка порушила зобов`язання, за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 614 ЦК України).

Вини відповідача, або його умислу чи необережності в порушенні строків введення будинку в експлуатацію, під час розгляду справи, встановлено не було.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 10 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Частина 1 ст. 11 ЦПК України встановлює, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно із ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, викладені позивачем в позовній заяві обставини, на які останній посилається як на підстави правомірності заявлених вимог, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, оскільки з наданих сторонами доказів не вбачається заподіяння позивачу будь-яких прямих збитків з вини відповідача, а від так і не можливо встановити причинно-насідковий зв`язок між протиправними діями відповідача та заподіянням позивачу збитків та упущеної вигоди.

З огляду на вищевикладене, суд не вбачає належних правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 614 ЦК України, ст. ст. 1, 3, 4, 8, 10, 11, 15, 57-60, 209, 212-215, 223 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Територіальне міжгосподарське об`єднання” “ЛІКО-ХОЛДІНГ” про відшкодування збитків та упущеної вигоди - відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення, а апеляційну скаргу протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ                                                                          М.І. ОНІЩУК