АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Чернівці «02» квітня 2013р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

Головуючого Тарбинський В. Г.

суддів Петлюка В.І., Косована Т.Т.

за участю прокурора Хоміцької Т.Б.

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією Чернівецького прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері Стрижаковського О.В. на постанову Першотравневого районного суду м. Чернівці від 17 січня 2013 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Цією постановою суд ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець АДРЕСА_1, студент Буковинського державного медичного університету, раніше не судимий, -

визнаний винним у тому, що він 13 вересня 2012 р. знайшов два паперових згортки з канабісом загальною вагою 24,66 грама, зберігав їх, а 14 вересня 2012 року він перевіз цей наркотичний засіб на залізничну станцію м. Чернівці і які при особистому огляді були виявлені і вилучені з 24,66 грама канабісу.

В зв'язку з тим, що ОСОБА_2 пройшов курс лікування від наркоманії районний суд, відповідно до вимог ч. 4 ст. 309 КК України, звільнив ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 309 КК України і провадження по справі закрив.

В апеляції прокурор просить скасувати постанову суду щодо ОСОБА_2 і кримінальну справу направити на новий розгляд в той же суд мотивуючи це тим, що суд при застосуванні вимог ч.4 ст. 309 КК України по даній справі не врахував того, що ОСОБА_2 не страждав наркоманією, не потребував протинаркоманійного лікування і відповідно до листа головного лікаря

«Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання канабіноїдів і вживання речовин зі шкодою для здоров'я» як діагноз визначений ОСОБА_2 не можна вважати тотожним діагнозу «наркоманія».

Крім того, на думку апелянта проходження обстеження ОСОБА_2 в наркодиспансері на протязі 2 тижнів не вірно визнано судом, як лікування від наркоманії.

Справа №11/794/164/13 Головуючий у І інстанції: Федіна А.В.

Категорія ст.309 ч.1 КК України Доповідач: Тарбинський В.Г.

В заперечені на апеляцію адвокат ОСОБА_3 вважає, що рішення суду щодо ОСОБА_2 обґрунтовано, оскільки ОСОБА_2 зловживав наркотичними засобами, пройшов лікування добровільно і суд вірно застосував по справі вимоги ст. 309 ч.4 КК України.

Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_2, який підтвердив, що проходив лікування у обласному наркодиспансері та адвоката, які вважають рішення суду законним, думку прокурор, який підтримав апеляцію, розглянувши справу, перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні злочину передбаченого ст. 309 ч.1 КК України по справі доведена і ніким не оскаржується.

В той же час доводи апелянта про невірне застосування районним судом вимог ч.4 ст. 309 КК України відносно ОСОБА_2, оскільки він не був визнаний наркоманом, не потребував лікування і по справі лише пройшов обстеження, є необґрунтованим.

Як убачається з матеріалів кримінальної справи - довідки облнаркодиспансера (а.с. 13), акта наркологічної експертизи (а.с. 191), показань ОСОБА_2 та інших зібраних по справі доказів, ОСОБА_2 був затриманий з особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом і при цьому знаходився в стані наркотичного сп'яніння. На протязі півроку до затримання один раз в місяць курив канабіс.

Таким чином ОСОБА_2 став наркозалежним, хоча згідно акту наркологічної експертизи не визнанний таким, що страждає наркоманією.

З врахуванням цих обставин ОСОБА_2 09.11.2012 року самостійно звернувся до лікаря-нарколого КМ ЧОНД з проханням про лікування та обстеження і з 26.11. по 06.12.2012 року знаходився в наркологічному стаціонарі на обстежені і рішенням ЛКК було підтверджено попередній діагноз «Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання канабіноїдів і вживання речовин, пов'язане зі шкодою для здоров'я», що підтверджується довідкою головного лікаря ЧОНД від 03.01.2013 р. (а.с. 240).

При таких обставинах, районний суд, встановивши в діях ОСОБА_2 склад кримінального правопорушення передбаченого ст. 309 ч.1 КК України і те, що ОСОБА_2 дійсно неодноразово вживав особливо небезпечні наркотичні засоби і в зв'язку з їх вживанням мав певні розлади здоров'я, а також добровільно почав лікуватися від такого захворювання, з врахуванням всіх обставин справи, вірно застосував вимоги ч.4 ст. 309 КК України і звільнив ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 309 КК України.

Таке рішення суду не протирічить вимогам ч.4 ст. 309 КК України, оскільки за змістом цієї норми закону особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за дії, передбачені ч.1 ст. 309 КК України при одній умові, що така особа добровільно звернулась до лікувального закладу і розпочала лікування від наркоманії.

Те, що ОСОБА_2 добровільно звернувся до лікувального закладу і розпочав лікування від наркоманії по справі доведено.

Посилання в апеляції на те, що захворювання яке було виявлено у ОСОБА_2 не можна вважати тотожним діагнозу «наркоманія» є непереконливим і не дає підстави для скасування рішення суду.

З врахуванням наведеного та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України 1960 р., колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію Чернівецького прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері Стрижаковського О.В. залишити без задоволення, а постанову Першотравневого районного суду м. Чернівці від 17 січня 2013 року щодо ОСОБА_2 - без змін.

Головуючий В.Г. Тарбинський

Судді В.І. Петлюк

Т.Т. Косован