УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ справи: 122/8343/2012 Головуючий суду першої інстанції:Двірник Н.В.

№ провадження: 22-ц/190/748/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Руснак А. П.

"13" лютого 134 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді: Руснак А.П.,

Суддів:Берзіньш В.С., Кірюхіної М.А.,

При секретарі:Рижих М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_8, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Центральний районний відділ м. Сімферополя АРК Головного Управління Державної міграційної служби України в АРК про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом позбавлення права користування цією власністю та зняття з реєстрації, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на рішення Центрального районного суду м. Сімферополя АРК від 28 листопада 2012 року,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_6, ОСОБА_7 звернулися до суду з вищевказаним позовом, мотивуючи вимоги тим, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 15 березня 2001 року позивачам на праві спільної часткової власності у рівних частках належить квартира АДРЕСА_2. У зазначеній квартирі крім позивачів зареєстрований ОСОБА_8 Однак, з 2007 року він не проживає у спірній квартирі. Реєстрація відповідача у квартирі позбавляє позивачів права розпоряджатися нею на свій розсуд.

Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя АРК від 28 листопада 2012 року у задоволенні позову ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_8, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Центральний районний відділ м. Сімферополя АРК Головного Управління Державної міграційної служби України в АРК про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом позбавлення права користування цією власністю та зняття з реєстрації відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 просять скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. Доводи апеляції зводяться до того, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на праві спільної часткової власності у рівних частках належить квартира АДРЕСА_2, площа якої складає 76,9 кв.м. (а.с.11). ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 зареєстровані у зазначеній квартирі. Відповідно до договору оренди від 23 червня 2012 року останній з сім'єю орендує квартиру за адресою АДРЕСА_1. Вироком Київського районного суду м. Сімферополя АРК від 11 червня 2012 року ОСОБА_8 був засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України до трьох років позбавлення волі, та на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки. Згідно цього вироку ОСОБА_8 перебував під вартою з 12 липня 2011 року до 11 червня 2012 року, після чого був звільнений.

Ухвалюючи рішення щодо відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 та ОСОБА_7, суд першої інстанції виходив з їх недоведеності.

Колегія суддів погоджується із зазначеними вище висновками суду першої інстанції, оскільки суд дійшов їх з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно до ст. 405 ЦК України, члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї, без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

На підставі зазначеної вище норми та враховуючи обставини справи, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що ОСОБА_8 не може вважатися особою, що втратила право користування спірною квартирою АДРЕСА_2, оскільки судом не встановлено, а позивачами, всупереч ст.ст. 10, 60 ЦПК України, не доведено його відсутність понад один рік без поважних причин у зазначеній вище квартирі.

Статтею 3 Закону України «Про свободу пересування і вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що реєстрація - це внесення відомостей до паспортного документу про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації.

Частиною 1 статті 7 цього Закону передбачено, що зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

Отже, реєстрація особи є лише офіційним документальним підтвердженням місця його проживання і не може вважатися дією, яка порушує право власності позивача на цей будинок, а припинення реєстрації за рішенням суду можлива лише у разі втрати такою особою права на користування цим приміщенням.

За таких обставин, судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, характер правовідносин сторін, дана належна оцінка доказам і правильно застосовані норми матеріального права, які підлягають застосуванню до цих правовідносин. Рішення, що оскаржується, має бути залишене без змін, а апеляційна скарга підлягає відхиленню згідно із ч. 1 ст. 308 ЦПК України.

На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 304, ч. 1 ст. 308, 313, 315, 317, 319, 324, 325, 327 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відхилити.

Рішення Центрального районного суду м. Сімферополя АРК від 28 листопада 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк.

Судді:

Руснак А.П., Берзіньш В.С., Кірюхіної М.А.,