ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

28 листопада 2006 р.

№ 12/544

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. –головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.,

розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “СоюзМедІмпорт”, м. Київ,

на ухвалу господарського суду міста Києва від 29.08.2006

та постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.10.2006

зі справи № 12/544

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Флора-Фарм” (далі –ТОВ “Флора-Фарм”), м. Київ,

до товариства з обмеженою відповідальністю “СоюзМедІмпорт” (далі –ТОВ “СоюзМедІмпорт”)

про заборону використання торговельної марки та стягнення збитків,

за участю представників сторін:

позивача –Моренко Н.О., Фесенко Р.П.,  

відповідача – Босакевича А.М., Обоймова О.П.,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ “Флора-Фарм” звернулося до господарського суду міста Києва з позовом та просило:

- відповідно до статті 67 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) “в якості запобіжного заходу” винести ухвалу про продовження терміну зупинення митного оформлення товарів, які ввозяться з порушенням права інтелектуальної власності на торговельну марку “ЗОЛОТОЙ УС” (пункт 1 резолютивної частини позовної заяви);

- заборонити ввезення, реалізацію та розповсюдження в Україні товарів, маркованих позначенням “ЗОЛОТОЙ УС”;

- зупинити пропуск через митний кордон України товарів, ввезення яких здійснюється з порушенням права інтелектуальної власності на торговельну марку “ЗОЛОТОЙ УС”;

- вилучити з цивільного обороту товари, виготовлені та розповсюджені з порушенням права інтелектуальної власності на торговельну марку “ЗОЛОТОЙ УС”;

- стягнути з ТОВ “СоюзМедІмпорт” у відшкодування матеріальних збитків 74 681 грн.  

Ухвалою названого суду від 29.08.2006 (суддя Прокопенко Л.В.), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.10.2006 (колегія суддів у складі: Андрієнко В.В. - головуючий, судді Малетич М.М., Студенець В.І.), відповідачеві заборонено ввозити, реалізувати або іншим чином розповсюджувати на митній території України товари, марковані позначенням “ЗОЛОТОЙ УС” або іншим схожим позначенням, яке містить словосполучення “ЗОЛОТОЙ УС”.

Прийняті судові рішення з посиланням на статті 66, 67 ГПК України мотивовано тим, що:

- ТОВ “Флора-Фарм” є власником зареєстрованої торговельної марки “ЗОЛОТОЙ УС”;

- позивачеві став відомим факт використання зареєстрованої ним торговельної марки на товарах, що ввозяться в Україну та реалізуються відповідачем (без згоди правовласника);

- 15.08.2006 Київською регіональною митницею тимчасово зупинено митне оформлення товару, який ввозився ТОВ “СоюзМедІмпорт” на митну територію України і містить ознаки контрафактності.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ТОВ “СоюзМедІмпорт” просить ухвалу суду першої інстанції від 29.08.2006 та постанову суду апеляційної інстанції від 03.10.2006 скасувати внаслідок їх прийняття з порушенням норм процесуального і матеріального права.  

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Причиною касаційного оскарження є питання щодо наявності належних підстав для застосування заходів забезпечення даного позову.

Відповідно до статті 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або зі своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Вимоги щодо застосування заходів забезпечення позову позивачем викладено в пункті 1 резолютивної частини позовної заяви, тоді як її інші вимоги (пункти 2, 3, 4, 5) за своїм змістом є позовними.

Отже, місцевий суд залишив без вирішення вимогу ТОВ “Флора-Фарм” забезпечити позов шляхом продовження терміну зупинення митного оформлення товарів, які ввозяться відповідачем, та застосував заходи, про які позивач не клопотав. При цьому застосування заходів забезпечення позову з власної ініціативи судом першої інстанції не мотивовано.

Ці порушення не було усунуто й судом апеляційної інстанції.

Водночас ні в ухвалі суду першої інстанції, ані в постанові апеляційного господарського суду не наведено жодного доводу стосовно того, яким саме чином невжиття обраних судом заходів забезпечення позову (у вигляді заборони відповідачеві вчиняти певні дії) може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду з даної справи (зокрема, в частині позовних вимог такого ж змісту).

До того ж, встановивши, що 15.08.2006 Київською регіональною митницею на виконання статті 257 Митного кодексу України та пункту 26 Положення про порядок реєстрації та переміщення через митний кордон України товарів, що містять об'єкти інтелектуальної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.04.2001 № 412, зупинено митне оформлення товару ТОВ “СоюзМедІмпорт” за ознаками контрафактності (а.с. 15), попередні судові інстанції не врахували, що відповідно до пунктів 22, 23, 26, 27 названого Положення в разі подання правовласником або його представником митному органу, що зупинив митне оформлення об'єкта інтелектуальної власності, ухвали суду про порушення провадження в справі митний орган продовжує термін зупинення митного оформлення до прийняття судового рішення.

В свою чергу, посилання в судових рішеннях, що оскаржуються, на факт використання відповідачем зареєстрованої торговельної марки позивача на даній стадії судового провадження є неправомірним і передчасним, оскільки встановлення цього факту входить до предмету доказування зі справи та підлягає доведенню під час розгляду спору по суті.

Таким чином, попередніми судовими інстанціями неправильно застосовано приписи статті 66 ГПК України, а тому оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню на підставі частини першої статті 11110 ГПК України.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України              

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “СоюзМедІмпорт” задовольнити.

2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 29.08.2006 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.10.2006 зі справи № 12/544 скасувати.

Справу передати на розгляд господарського суду міста Києва.

Суддя               В.Селіваненко

Суддя                І.Бенедисюк

Суддя                                                                                                Б.Львов