ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2013 р. Справа № 804/3596/13-а

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кучми К.С.

при секретарі - Варушка Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лік ЛТД» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2013 року позивач звернувся до суду з вищевказаним адміністративним позовом. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що 09.11.2012 року ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000282205 про збільшення суми грошового зобов'язання на 23 432 грн., за штрафними санкціями 5 858 грн. Дане податкове повідомлення-рішення було прийнято податковим органом за результатами позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Лік ЛТД» щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за травень 2012 року. Позивач не згоден з порушеннями, які виявили перевіряючи під час проведеної перевірки та вважає, що вимог діючого законодавства не порушував, а тому просив суд: визнати нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська №0000282205 від 09 листопада 2012 року про сплату суми податкового зобов'язання за податком на додану вартість в розмірі 29 290 грн., в тому числі за основним платежем - 23 432 грн., за штрафними фінансовими санкціями (штрафами) 5 858 грн., а також просив стягнути з відповідача на його користь судові витрати.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити, з викладених у ньому підстав.

Представник відповідача у судовому засіданні пред'явлені позовні вимоги не визнала та зазначила, що винесене на підставі висновків перевірки позивача податкове повідомлення-рішення від 09.11.2012 року за №0000282205 є цілком обґрунтованим та законним, а тому просила суд у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, що приймають участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що співробітниками ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ Фірми «Лік ЛТД» щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за травень 2012 року. За результатами перевірки складений акт №1248/22-5/24425201 від 26.10.2012 р.

Згідно висновків акту перевірки встановлені наступні порушення:

-ч.2 ст.215, ч.1 ст.216, ст.228 Цивільного кодексу України, ч.1 ст.67 Конституції України встановлено нікчемність операцій по взаємовідносинам з ТОВ «Реагент-Альфа», ТОВ «Тера-Д», ТОВ «Хімлаборреактив», ПП «Медлайн», ТОВ «Відродження», ПАТ «Солді і Ко», ПАТ «Завод ім.Фрунзе», ПП «Будпостач», ТОВ «Укрфлекс», NOXBERG GHANA Ltd;

-ч.2 ст.215, ч.1 ст.216, ч.1 ст.228 Цивільного кодексу України, ч.1 ст.67 Конституції України, п.198.3 Податкового кодексу України №2756-VI від 02.12.2010 року встановлено заниження податку на додану вартість всього у сумі 23 432 грн., в т.ч. по періодах: у березні 2012 року у сумі 20 491 грн.; у квітні 2012 року у сумі 2 360 грн.; у травні 2012 року у сумі 581 грн.

За результатом перевірки ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська винесено спірне податкове повідомлення-рішення від 09.11.2012 року № 0000282205 про збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ «Лік ЛТД» за платежем «Податок на додану вартість по вітчизняних товарах» в розмірі 29 290 грн., в тому числі за основним платежем 23 432 грн., та штрафними (фінансовими) санкціями 5 858 грн.

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.

У відповідності до ст.138.8. ст.138 Податкового кодексу України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Відповідно до ст.188.1. ст.188 Податкового кодексу України передбачено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Під час проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Лік ЛТД» співробітниками ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська встановлено і відображено а акті перевірки, що ТОВ «Лік ЛТД» проводило незаконну діяльність направлену на одержання доходу за рахунок несплати відповідних сум ПДВ в бюджет та заволодіння державним майном в ході проведення операцій між підприємством ТОВ «ЛІК ЛТД» та підприємствами постачальниками ТОВ «Реагент Альфа» у березні 2012 року на суму ПДВ 5 513 грн., ТОВ «Тера-Д» у березні 2012 року на суму ПДВ 492 грн., ТОВ «Хімлаборреактив» у березні 2012 року на суму ПДВ 3 263 грн., ПП «Медлайн» у березні 2012 року на суму ПДВ 11 223 грн., ТОВ «Відродження» у квітні 2012 року на суму ПДВ 1 619 грн., ПАТ «Солді і Ко» у квітні 2012 року на суму ПДВ 441 грн., ПАТ «Завод ім.Фрунзе» у травні 2012 року на суму ПДВ 478 грн., ПП «Будпостач» у травні 2012 року на суму ПДВ 103 грн., ТОВ «Укрфлекс» у квітні 2012 року на суму ПДВ 300 грн. із подальшою реалізацією іноземному покупцю - підприємству NOXBERG GHANA Ltd., це свідчить про те, що операція не відповідає меті підприємницької діяльності - отримання прибутку, а спрямовані виключно на отримання доходу за рахунок заниження ПДВ до сплати.

Судом встановлено, що товар (Лабораторне обладнання) було придбане ТОВ фірма «ЛІК ЛТД» у постачальників ТОВ «РЕАГЕНТ-АЛЬФА», ТОВ «ТЕРА-Д», ТОВ «ХІМЛАБОРРЕАКТИВ», ПП «МЕДЛАЙН», ТОВ «ВІДРОДЖЕННЯ», ПАТ «СОЛДІ І КО», ПАТ «ЗАВОД їм. ФРУНЗЕ», ПП «БУДПОСТАЧ», ТОВ "УКР-ФЛЕКС» на загальну суму 140 589,24 грн., в тому числі з ПДВ 23 431,54 грн.

З матеріалів справи вбачається, що собівартість Товару (Лабораторне обладнання) складає суму 117 157,70. Сума реалізації товару (Лабораторне обладнання), згідно контракту №08/15-VED від 15.08.2012 року з NOXBERG GHANA Ltd, складає 118 771,35 грн. що є вище ніж сума собівартості даного товару.

Отже позивач не мав на меті заниження сплати податкового зобов'язання на додану вартість, а діяв згідно чинного законодавства України.

Таким чином, всі операції позивача проведені з постачальниками відповідають чинному законодавству.

Ствердження відповідача про нікчемність операції позивача по взаємовідносинам з постачальниками ґрунтується тільки на думці його ревізорів-інспекторів, яка суперечить чинному законодавству.

За змістом ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Обґрунтування відповідача щодо нікчемності правочинів не є підставою для визнання таких правочинів нікчемними, оскільки відповідачем не доведено, на підставі якої саме статті Цивільного кодексу України правочини, вчинені між позивачем та його контрагентом є нікчемними.

Крім того, пунктом 3 ст.215 ЦК України передбачено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину).

Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У матеріалах справи відсутні докази, що договори, які були укладені між позивачем з зазначеними вище контрагентами, визнані судом недійсними.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з актом перевірки №1248/22-5/24425201 від 26.10.2012 року, наявність у ТОВ Фірми «Лік ЛТД» належно оформлених документів, які відповідно до Податкового кодексу України необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих покупцями податкових накладних не є підставою для формування податкового кредиту.

У відповідності п.138.1. ст.138 Податкового кодексу України, до витрат, що враховуються при обчислені об'єкта оподаткування, зокрема, включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару.

Згідно п.п.139.1.9. п.139.1. ст.139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат, зокрема, витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Так, відповідно до п.198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. Відповідно до п.198.3. ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1. статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.201.1. ст.201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Відповідно до п.201.4. ст.201 Податкового кодексу України, податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Згідно п.201.6. ст.201 Податкового кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. У відповідності з умовами п.201.10. Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, позивачем було дотримано вимог Податкового кодексу України. Оригінали податкових накладних, оформлених відповідно до чинного законодавства, були надані покупцю - ТОВ фірма «ЛІК ЛТД», продавцями товару. Отже позивачем правомірно на підставі отриманих податкових накладних в декларації з ПДВ відображено податковий кредит на суму ПДВ, сплаченого постачальниками.

В силу ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, суд вважає за можливе визнати нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області від 09.11.2013 року за №0000282205, з викладених вище підстав.

Відповідно до ст.94 КАС України судові витрати у справі покладаються на сторону, проти якої ухвалена постанова.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 69, 71, 94, 122, 158 - 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області від 09.11.2013 року за №0000282205.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Лік ЛТД» судовий збір по справі у розмірі 292, 90 грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Повний текст постанови складений 15 квітня 2013 року.

Суддя Кучма К.С.