Номер провадження № 22-ц/785/2213/13

Головуючий у першій інстанції Целух А.П.

Доповідач Федорова А. Є.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.03.2013 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області в складі: головуючого Федорової А.Є.,

суддів: Заїкіна А.П., Процик М.В.,

при секретарі: Булгак Х.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Житлово-будівельного товариства «Темп» на рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 18 грудня 2012 року за позовом ОСОБА_2 до Житлово-будівельного товариства «Темп» про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати, за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И Л А:

29 травня 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Житлово-будівельного товариства «Темп» про поновлення на роботі, стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку, заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди. Позивач зазначав, що з 20 листопада 2004 року він працював сантехніком ЖБТ «Темп», і йому був встановлений графік роботи: один день на тиждень(вівторок) та за викликом у будь-який час (в т.ч. у нічний час та у вихідні дні) для усунення аварійних ситуацій. На початку лютого 2012 року керівник експлуатаційного відділу ЖБТ «Темп» Панькова Я.Г. почала вимагати, щоб він подав заяву про звільнення за власним бажанням, однак він відмовився. Наказом № 31-к від 15 березня 2012 року він був звільнений з роботи згідно з п.4 ст.40 КЗпП України у зв'язку з прогулом без поважних причин. Посилаючись на те, що прогул без поважних причин він не вчиняв, і відповідач звільнив його без законної підстави, при цьому порушив порядок звільнення, не отримав від нього письмові пояснення, а також в день звільнення не виплатив йому всіх сум, що належали йому від підприємства, порушення його законних прав призвело до моральних страждань, позивач просив задовольнити позов, стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі за січень (аванс) та за лютий 2012 року, компенсацію за невикористану щорічну відпустку (162 дня), заробітну плату за весь час вимушеного прогулу та моральну шкоду у розмірі 2000 грн.

Відповідач позов не визнав, мотивуючи тим, що позивач постійно порушував трудову дисципліну, появлявся на робочому місці у нетверезому стані, не з'являвся до роботи без поважних причин, тому він був звільнений за прогул відповідно до вимог закону, заробітна плата, що належала йому від підприємства була перерахована на його особистий картковий рахунок.

Третя особа Державна інспекція праці в Одеської області не брала участь в судовому засіданні при розгляді справи.

Рішенням Малиновського районного суду м.Одеси від 18 грудня 2012 року в позов задоволено частково. Поновлено ОСОБА_2 на посаді сантехніка ЖБТ «Темп», стягнуто на його користь заборгованість по заробітній платі: за січень 2012 року (аванс) у сумі 536,50 грн., за лютий 2012 року - 1073 грн., за березень 2012 року - 562,05 грн., заробітну плату за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 16 березня 2012 року - 9983 грн., а також моральну шкоду-1000 грн. і судовий збір в дохід держави - 214,60 грн. У решті в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову з тих підстав, що суд порушив норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи та наданим доказам.

Заслухавши доповідача, осіб, які беруть участь у справі, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що розпорядженням ЖБТ «Темп» № 4 від 20 листопада 2004 року ОСОБА_2 прийнятий на роботу сантехніком по обслуговуванню житлового будинку і 1 серпня 2007 року переведений сантехніком експлуатаційного відділу ЖБТ «Темп» у зв'язку з його створенням. (а.с.11)

Згідно з розпорядженням голови правління ЖБТ «Темп» сантехник працює за графіком ненормованого робочого дня. Займається усуненням пошкоджень в системі водопроводу і каналізації за викликом. Один раз в квартал здійснює звірення показів водомірів в квартирах і щомісячно по секціям. (а.с. 166)

Наказом начальника Експлуатаційного відділу ЖБТ «Темп» № К-26 від 30 січня 2012 року на ОСОБА_2 накладено дисциплінарне стягнення - догана на підставі акта від 29 січня 2012 року про встановлення факту появи на роботі в нетверезому стані.(а.с.41-43)

Наказом начальника Експлуатаційного відділу ЖБТ «Темп» № 31-к від 15 березня 2012 року ОСОБА_2 звільнений з роботи 16 березня 2012 року за п.4 ст.40 КЗпП України на підставі актів про неявку на робоче місце. У наказі про звільнення за прогул не зазначено, за який саме час (дні, години) прогулу звільнений позивач.(а.с.11,142)

Вирішуючи спір, суд керувався тим, що ОСОБА_2 звільнений з роботи наказом начальника Експлуатаційного відділу ЖБТ «Темп» з порушенням норм трудового законодавства. Такі висновки суду засновані на матеріалах справи та відповідають вимогам закону.

Судом встановлено, що згідно з п.1.2 Положення Експлуатаційний відділ ЖБТ «Темп» є відокремленим підрозділом Товариства і не є юридичною особою. Предметом діяльності відділу є експлуатація належних Товариству будинків та утримання прибудинкової території (п.3.2) (а.с.69-71).

Пунктом 4.3 Положення передбачено, що трудові стосунки, включаючи питання найму та звільнення, режиму праці та відпочинку, оплати праці, гарантій та компенсацій, регулюються трудовим та цивільним законодавством України. Це Положення не містить відомостей про те, що підрозділ Товариства є уповноваженим органом на прийняття та звільнення працівників. Повноваження керівника експлуатаційного відділу щодо звільнення та найму працівників не було визначено розпорядженням голови правління товариства ані рішенням загальних зборів ЖБТ «Темп». У п.19 посадових інструкцій ЕВ ЖБТ «Темп», затверджених головою правління ЖБТ «Темп» у 2007 року, зазначено про те, що начальник відділу забезпечує підбір, розміщення, навчання та виховання кадрів, контролює виконання працівниками посадових обов'язків. Тому суд обґрунтовано визнав, що ЖБТ «Темп» є належним відповідачем по справі.

Відповідно до п.4 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Згідно зі ст.147 КЗпП України прогул є порушення трудової дисципліни, за яке до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана 2) звільнення.

До застосування дисциплінарного стягнення, як передбачено ч.1 ст.149 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Судом встановлено, що відповідач порушив порядок застосування дисциплінарних стягнень, не витребував від позивача пояснень щодо причин та поважності неявки на робоче місце.

На підтвердження своїх заперечень проти позову відповідач послався на встановлення факту появи ОСОБА_2 на роботі 29 січня 2012 року в нетверезому стані.(а.с.41-43) Однак цей факт не може бути підставою для звільнення позивача за прогул, оскільки наказом № К-26 від 30 січня 2012 року він вже був притягнутий до дисциплінарної відповідальності. Крім того, 29 січня 2012 року була неділя-загальний вихідний день згідно зі ст.67 КЗпП України, і про це зазначено у табелі обліку використання робочого часу.(а.с.50)

В обґрунтування звільнення позивача за прогул відповідач також надав акти, складені ним 14,20,21,25,27 (вихідної день) лютого 2012 року, в яких зазначено про самовільну відсутність позивача на робочому місці без дозволу с 13.00 до 17.00, з 9.00 до 10.55 і з 11.00 до 13.00, з 9.00 до 12.00, з 14.00 до 17.00.( а.с.44-49)

Однак зміст цих актів суперечить розпорядженню голови правління ЖБТ «Темп», яким встановлено тривалість робочого часу сантехніка за графіком ненормованого робочого дня, а також табелю обліку використання робочого часу за лютий 2012 рік, в якому зазначено, що ОСОБА_2 був відсутній на робочому місці 21 день.(а.с.51,166)

Крім того, відповідач не надав суду докази про те, що до початку роботи власник або уповноважений ним орган, відповідно до вимог ст.29 КЗпП України ознайомив ОСОБА_2 з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором, визначив йому робоче місце, забезпечив його необхідними для роботи засобами, проінструктував його з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і пожежної охорони. Відповідачем не доведено, що позивач був відсутній на робочому місці, оскільки воно не було визначено. Відомості про встановлення сантехніку ОСОБА_2 графіка роботи в матеріалах справи відсутні. Відсутні також відомості про ознайомлення позивача з посадовою інструкцією, що згідно з п.7 Правил внутрішнього трудового розпорядку є обов'язковим. (а.с.150-157,158-163)

За таких обставин суд дійшов правильного висновку про те, що позивач звільнений з роботи за п.4 ст.40 КЗпП України з порушенням трудового законодавства, його вимоги обґрунтовані і він підлягає поновленню на роботі.

Разом з тим, суд не звернув увагу на те, що позивач після звільнення з роботи 16 березня 2012 року звернувся до суду 29 травня 2012 року і просив поновити строк звернення до суду, посилаючись на пропуск строку з поважних причин. Однак суд поновив позивача на роботі, не з'ясувавши причини пропуску ним встановленого законом строку та не вирішивши питання про його поновлення.

Відповідно до ч.1 ст.233 КЗпП України у справах про звільнення працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного (міського) суду в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Згідно з чинним законодавством при розгляді трудових спорів суди застосовують строки звернення до суду незалежно від заяви сторін. Крім того, позивач подав клопотання про поновлення цього строку. Тому, суд зобов'язаний був вирішити питання про дотримання позивачем строку звернення до суду. Суд не врахував вимоги закону і задовольнив позов без вирішення питання про поновлення строку. Ці обставини мають важливе значення для правильного вирішення спору, оскільки в разі пропущення без поважних причин строку звернення до суду суд відмовляє в позові саме із тих підстав.

За правилами ст.234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки.

Встановлено, що позивач був ознайомлений з наказом про звільнення та отримав копію трудової книжки 27 березня 2012 року, що він підтвердив в засіданні апеляційного суду. З метою усунення порушень трудових прав 6 квітня 2012 року позивач звернувся з заявою до прокурора Малиновського району м.Одеси і просив поновити його на роботі, посилаючись на незаконні дії начальника Експлуатаційного відділу ЖБТ «Темп».(а.с.18)

Листом від 3 травня 2012 року прокурор повідомив ОСОБА_2 про те, що Територіальною державною інспекцією праці в Одеській області проводилася перевірка за його зверненням, та в діяльності посадових осіб ЖБТ «Темп» виявлені порушення вимог трудового законодавства, про що складений протокол про адміністративне правопорушення та внесений припис про усунення виявлених порушень. Роз'яснено право заявника на звернення до суду для вирішення трудового спору.(а.с.19)

Порушення відповідачем трудового законодавства, виявлене за заявами ОСОБА_2, підтверджується також листом територіальної Державної інспекції праці в Одеської області від 26 березня 2012 року та актом перевірки № 15-01-058/0134 від 26 березня 2012 року.(а.с.13,173-174)

З огляду на зазначені обставини колегія суддів вважає, що причини пропуску строку звернення позивача до суду є поважними, і вони є підставою для поновлення строку.

У відповідності до роз'яснень п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» (зі змінами та доповненнями) при обґрунтуванні вимог і поважності причин пропуску строку на звернення до суду, суд поновлює пропущений строк на звернення за вирішенням трудового спору і приймає рішення по суті.

Відповідно до ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Встановлено, що позивач був звільнений з роботи 16 березня 2012 року. Згідно з витягом з зарплатної відомості ОСОБА_2 була нарахована заробітна плата за грудень 2011 року - 1004 грн., за січень 2012 року - 1073 грн., за лютий 2012 року - 0,00 грн., а також у березні 2012 року нарахована за невикористані дні відпустки сума 1020,83 грн. Згідно з відомістю заробітної плати суми, що підлягають виплаті, перераховані на його особистий картковий рахунок, це підтверджено листами ПАТ «Укрсоцбанк» і свідчить про те, що зазначені суми заробітної плати позивач отримав.(а.с.12,53,76-82,125, 170-172)

Таким чином встановлено, що позивач отримав заробітну плату за січень 2012 року та компенсацію за невикористану відпустку, що він визнав в засіданні апеляційного суду. Тому в цій частині його вимоги задоволенню не підлягають.

У лютому 2012 року заробітна плата позивачу не нарахована і підлягає стягненню з відповідача на його користь у розмірі 1073 грн.

На підставі ст.235 КЗпП України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу з 16 березня 2012 року по 18 грудня 2012 року, тобто за 9 місяців і 2 дня згідно з п.п.2,8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 (з наступними змінами і доповненнями), виходячи із останніх повних два календарні місяці роботи, що передували звільненню.

Відповідно до встановленого Порядку за вищевказаний період підлягає стягненню середній заробіток у сумі 9444,95 грн. При цьому слід виходити з наступного розрахунку. Позивачу за два повних місяця роботи (грудень 2011р, січень 2012 р.), які передували звільненню, була нарахована заробітна плата у сумі 2077 грн.(1004+1073). Кількість робочих днів в ці місяці (при п'ятиденному робочому тижні) складала 42 днів(22+20). Середньоденний заробіток позивача становитиме 49,45грн.( 2077:42), а середньомісячна заробітна плата -1038 грн.(49,45 х 21дн.). Таким чином, середній заробіток за час вимушеного прогулу позивача, який підлягає стягненню з відповідача, дорівнює 9444,95 грн.(1038,45 х 9 місяців + 98,90 ). Обов'язок по стягненню прибуткового податку та інших обов'язкових платежів покладаються на відповідача при виконанні рішення суду.

Вирішуючи вимоги ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, суд правильно керувався тим, що незаконне звільнення позивача з роботи, невиплата йому заробітної плати призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагали від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Виходячи з засад розумності, виваженості і справедливості, суд визначив розмір моральної шкоди у сумі 1000 грн., що не перевищує розмір стягнутої заробітної плати.

Висновки суду відповідають вимогам ст.237-1 КЗпП України та роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України у постанові № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди».

Доводи апеляційної скарги правових висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи в повному обсязі.

За правилами диспозитивності цивільного судочинства (ст.11 ЦПК) суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

В порушення вимог закону суд вирішив питання про стягнення заробітної плати за березень 2012 рік у розмірі 562,05 грн., тобто вийшов за межі позовних вимог, оскільки таких вимог позивач не заявляв. В цій частині доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, тому апеляційна скарга ЖБТ «Темп» підлягає задоволенню частково.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду не в повному обсязі відповідає вимогам ст.ст.212,213,214 ЦПК України, тому підлягає скасуванню на підставі ч.1 ст.309 ЦПК України з викладенням рішення в новій редакції.

Згідно з ч.3 ст. 88 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 321 грн. 90 коп.

Керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.2, 309 ч.1, 313, 314 ч.2, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Житлово-будівельного товариства «Темп» задовольнити частково.

Рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 18 грудня 2012 року скасувати.

Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_2 строк звернення до суду з заявою про вирішення трудового спору.

Поновити ОСОБА_2 на посаді сантехніка експлуатаційного відділу Житлово-будівельного товариства «Темп».

Стягнути з Житлово-будівельного товариства «Темп» на користь ОСОБА_2 заборгованість по заробітній платі у розмірі 1073 грн., середній заробіток за весь час вимушеного прогулу у розмірі 9444,95 грн., всього 10517,95 грн. з утриманням з даної суми податків та інших обов'язкових платежів.

Стягнути з Житлово-будівельного товариства «Темп» на користь ОСОБА_2 на відшкодування моральної шкоди 1000 грн.

В решті в задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Житлово-будівельного товариства «Темп» в дохід держави судовий збір в сумі 321 грн. 90 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий А.Є. Федорова

Судді: А.П. Заїкін

М.В. Процик