Судове рішення 1\119\1 від 23.04.2013

Судове рішення #29407836

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 1\119\1 Суддя у І-й інстанції: Гаврилюк І.І.

Провадження №11/191/54/13 Суддя-доповідач: Іщенко В.І.

18 квітня 2013 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:

головуючого судді - Іщенка В.І.,

суддів - Зінькова В.І.,

- Пироженка О.В.,

з участю прокурора - Лесіна С.Л.,

захисників - ОСОБА_3, ОСОБА_4,

засуджених - ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії апеляції прокурорів, які брали участь у розгляді справи судом першої інстанції, захисника ОСОБА_6 - ОСОБА_4, захисника ОСОБА_5 - ОСОБА_3 на вирок Феодосійського міського суду АР Крим від 11 лютого 2013 року, яким

ОСОБА_5, народження ІНФОРМАЦІЯ_1 року, уродженця м. Києва, громадянина України, неодруженого, з вищою освітою, працюючого заступником голови правління приватного акціонерного товариства «Національна будівельна компанія» м. Києва, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

визнано винним за ч. 1 ст. 255, ч.5 ст. 27 - ч.3 ст. 212, ч. 3 ст. 27 - ч. 3 ст. 369 КК України, ч.3 ст.27 - ч.2 ст. 366 КК України (у ред. 2001 р.), та призначено покарання:

- за ч. 1 ст. 255 КК України - 5 років позбавлення волі, за ч.5 ст. 27 - ч.3 ст. 212 КК України - штраф 400 000 грн. з конфіскацією 1/3 частини майна,

- за ч. 3 ст. 27 - ч. 3 ст. 369 КК України - 4 роки позбавлення волі з штрафом 17 000 грн. з конфіскацією 1/3 частини майна,

- за ч.3 ст.27 - ч.2 ст. 366 КК України (у ред. 2001 р.) - 2 роки позбавлення волі. На підставі ст. 49 КК України звільнено від призначеного покарання у зв'язку із закінченням строків давності.

- На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворих покарань більш суворим остаточно призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з з конфіскацією 1/3 частини майна та штрафом 17 000 грн.

ОСОБА_6, народження ІНФОРМАЦІЯ_2 року, уродженця с. Дачне м. Судака АР Крым, громадянина України, одруженого, з середньою спеціальною освітою, працюючого слюсарем в ТОВ «Трансінвест» м. Судака, проживає: АР им, АДРЕСА_2, раніше не судимого,

визнано винним за ч. 5 ст. 27 - ч. 3 ст. 212 КК України, ч. 2 ст. 366 КК України (у ред. 2001 р.), ч.1 ст. 369 КК України ( у ред. 2001 р.) та призначено покарання:

- за ч.5 ст. 27 - ч.3 ст. 212 КК України - штраф 255 000 грн. з позбавленням права займати адміністративно-господарські посади строком на 2 роки з конфіскацією 1/5 частки його майна,

- за ч. 2 ст. 366 КК України (в ред. 2001 р.) - 2 роки позбавлення волі з позбавленням права займати адміністративно-господарські посади строком на 2 роки. На підставі ст.49 КК України звільнено від призначеного показання у зв'язку із закінченням строків давності,

- за ч. 1 ст. 369 КК України (в ред. 2001 р.) - 2 роки обмеження волі. На підставі ст.49 КК України звільнено від призначеного показання у зв'язку із закінченням строків давності,

ВСТАНОВИЛА:

Відповідно до вироку суду, у другій половині 2002 року невстановлені слідством особи спільно з ОСОБА_5 з метою отримання комерційної вигоди вирішили зайнятися злочинною діяльністю з використанням механізму фіктивного підприємництва - фіктивного експорту товарів з багаторазово завищеною вартістю.

Метою зазначеної діяльності, основу якої складали фіктивні експортні операції поставок підприємствами псевдоекспортерами псевдоконтрагентам товарів по багаторазово завищеній вартості, було отримання грошових коштів, здобутих злочинним шляхом у результаті недонадходження від підприємств псевдоекспортерів до бюджету держави Україна податку на додану вартість в особливо великих розмірах.

При плануванні своєї діяльності ОСОБА_5 та невстановлені слідством особи розробили злочинний механізм фіктивного експорту товарів із завищеною вартістю таким чином, щоб у псевдоекспортера з'являлася створена шляхом службового підроблення можливість незаконно застосовувати при складанні податкової декларації за звітний період нульову ставку з податку на додану вартість згідно п.6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 3 квітня 1997 року.

Відповідно до пункту 2.1 «Порядку відшкодування податку на додану вартість», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України № 209/72 від 2 липня 1997 року, коли за результатами звітного періоду різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду існує від'ємне значення, то така сума підлягає (як надмірно сплачена) відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України.

Згідно з вимогами пункту 2.3 цього ж Порядку, за добровільним рішенням платника податку сума експортного відшкодування може бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів з податку на додану вартість або інших податків, зборів (обов'язкових платежів), які зараховуються до Державного бюджету України.

Реалізуючи вказані наміри, ОСОБА_5 у другій половині 2002 року запропонував 1-шій іншій особі (відповідальному працівнику Кримської регіональної митниці, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження та оголошено розшук), за хабарі взяти участь в реалізації фіктивних експортних операцій по вивезенню за межі митної території України товарів з багаторазово завищеною вартістю, в якій митній службі відводилася головна роль - проведення незаконних митних оформлень та видача зацікавленим особам завідомо неправдивих офіційних документів, оформлених зовні правильно і маючих юридичне значення для подальшого використання при вчиненні ухилення підприємствами-псевдоекспортерами від сплати податку на додану вартість в особливо великих розмірах.

Погодившись з пропозицією ОСОБА_5, 1-ша особа, відповідальний працівник Кримської регіональної митниці, у другій половині 2002 року, зловживаючи своїм службовим становищем, створив злочинну організацію з числа підлеглих йому по службі посадових осіб Кримської регіональної митниці та митного поста «Феодосія» для систематичного вчинення незаконних митних оформлень з метою отримання грошових коштів, здобутих злочинним шляхом.

Діючи цілеспрямовано, 1-ша інша особа втягнула у створювану ним злочинну організацію заступника начальника відділення по боротьбі з контрабандою та порушенням митних правил Кримської регіональної митниці ОСОБА_7, начальника митного поста «Феодосія» Кримської регіональної митниці ОСОБА_8, головного інспектора цього ж митного поста ОСОБА_9, старшого інспектора цього ж поста ОСОБА_10 - посадових осіб, в результаті чиїх узгоджених дій міг наступити злочинний результат - здійснення незаконних митних оформлень експортних вантажів з багаторазово завищеною вартістю товарів, заявленої експортерами у вантажних митних деклараціях.

ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 за вказані дії були визнані винними і засуджені вироком Феодосійського міського суду АР Крим від 27 квітня 2012 року ( т. 77 а.с. 195-250).

Крім зазначених вище осіб митниці в цю злочинну організацію з тими ж цілями добровільно вступив ОСОБА_5 і ще ряд невстановлених слідством осіб, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження.

Члени вказаної злочинної організації скоїли ряд особливо тяжких, тяжких та інших злочинів.

Згода 1-шої особи взяти участь у злочинній діяльності, його гарантія організувати здійснення митних оформлень і вивіз оформлюваних товарів за межі митної території України, мало вирішальне значення для ОСОБА_5, а також для невстановлених слідством осіб і послужило основною умовою організації псевдогосподарських експортних поставок товарів з багаторазово

завищеною вартістю. При цьому, 1-ша особа віддавала собі звіт в тому, що зазначена злочинна діяльність по реалізації зазначених планів була б неможливою без дій посадових осіб митних органів, оскільки проведення належного митного контролю при зазначених оформленнях вантажів виключало б саму можливість скоєння даних злочинів.

Втягнення у злочинну діяльність співробітників митниці було необхідно ОСОБА_5 і невстановленим слідством особам для отримання оформлених зовні правильно завідомо неправдивих офіційних документів, а саме п'ятих примірників вантажних митних декларацій (далі ВМД), які б підтверджували вивіз псевдоекспортерами за межі митної території України товарів з багаторазово завищеною вартістю. Зазначені оформлення ВМД давали можливість підприємствам псевдо експортерам, застосовуючи при експорті передбачених законом нульову ставку податку на додану вартість, безпідставно формувати податковий кредит та незаконно занижувати податкові зобов'язання за звітний період в частині податку на додану вартість, і тим самим, ухилятися від сплати зазначеного податку в особливо великих розмірах.

Тому, з цією метою в один із днів другої половини 2002 року ОСОБА_5, перебуваючи в АР Крим, зустрівся з 1-шою особою, запропонувавши останньому за хабарі, використовуючи всупереч інтересам служби свої службові повноваження, організувати митні оформлення в експортному режимі різних товарів, вартість яких буде багаторазово завищена, і видачу представникам ОСОБА_5 завідомо неправдивих офіційних документів, які-б підтверджували вивезення товарів за митну територію України.

1-ша особа дала згоду організувати всупереч інтересам служби за хабарі виконання юридично значних дій по оформленню експортних товарів з багаторазово завищеною вартістю і видачу в інтересах хабародавців, і псевдоекспортерів оформлених зовні правильно завідомо неправдивих офіційних документів.

В один із днів лютого, а потім в один з днів червня 2003 року по вказівці ОСОБА_5 гр-н ОСОБА_11 (засуджений за ці дії вироком Феодосійського міського суду АР Крим від 27 квітня 2012 р. ( т. 77 а.с. 195-250) зустрічався з 1-шою особою в службовому кабінеті останнього (за адресою:м.Сімферополь, аеропорт «Центральний») для визначення розміру хабарів. При цих зустрічах 1-ша особа передавала ОСОБА_11 записки для ОСОБА_5 з розмірами хабарів за кожне оформлення в доларах США в відсотковому співвідношенні від сум завищеної вартості експортних вантажів, зазначених у вантажних митних деклараціях, а саме: по 2,5%. - у випадках, якщо місце оформлення «фіктивного експорту» буде знаходитися в зоні дії Кримської регіональної митниці, а пункт пропуску вантажу буде перебувати поза її зони, і 5% - у випадках, якщо місце оформлення «фіктивного експорту» і пункт пропуску вантажу буде перебувати в зоні дії Кримської регіональної митниці.

ОСОБА_5 прийняв умови 1-шої особи в частині розміру хабарів і зобов'язався їй передавати хабарі через своїх представників ОСОБА_11 і підсудного ОСОБА_6, які повинні були одночасно представляти інтереси підприємств псевдоекспортерів та виступати комісіонерами при оформленні фіктивних експортних контрактів з постачання іноземним псевдоконтрагентам товарів з багаторазово завищеною вартістю.

Важливим етапом в організації зазначених злочинів було задіяння у злочинній схемі підприємств, яким відводилася роль псевдоекспортерів і господарська діяльність яких зовні не повинна була суперечити чинному законодавству України. Такими підприємствами стали ТОВ «Мего» і ВАТ «ЛуАЗ». Згідно розробленої злочинної схеми для ухилення від сплати податку на додану вартість ТОВ «Мего» і ВАТ «ЛуАЗ» повинні були під виглядом експортних операцій здійснювати фіктивні операції з продажу іноземним контрагентам різних товарів з високою вартістю. Насправді товари, які в подальшому мали вивозяться на експорт, фактично не мали товарної вартості і були, як правило, утилізованим, непридатним для експлуатації обладнанням промислового призначення.

Вигода ТОВ «Мего» і ВАТ «ЛуАЗ» полягала у здійсненні фіктивного експорту товарів з багаторазово завищеною вартістю, що створювало можливість безпідставно формувати податковий кредит, занижувати податкові зобов'язання перед бюджетом за звітні періоди під виглядом законного застосування нульової ставки податку на додану вартість, і тим самим, ухилятися від сплати податків.

Після втягнення у злочинну діяльність співробітників митних органів та повноважних представників підприємств псевдоекспортерів ОСОБА_5 з невстановленими слідством особами сформували як на території України, так і за її межами мережу фіктивних фірм для легалізації ланцюга товарних угод купівлі-продажу, що підтверджували зовні високу товарну вартість майбутніх предметів псевдоекспортних операцій.

Діяльність фіктивних фірм та здійснення між ними поставок товарів в Україні переслідувало мету конспірації тіньової діяльності псевдоекспортерів ТОВ «Мего» і ВАТ «ЛуАЗ» і створення умов для митних оформлень псевдоекспортних товарів по багаторазово завищеній вартості, а

також для безпечного проходження планових та позапланових документальних перевірок фінансово-господарської діяльності підприємств-псевдоекспортерів податковими органами.

З цією метою ОСОБА_5 спільно з невстановленими слідством особами в різних регіонах країни організували створення та придбання ряду фірм: ПП «Інна ТТ», ТОВ «Хіменергоінвест», ТОВ «Пеліком», ПП «Стар-Трейд», ПП «Нойс», ТОВ «Прайс», ПП «Інтер'єр і Ко», ПП «Асторія-2003», ПП «Колар», ПП «Нерман».

Після чого, ОСОБА_5 з невстановленими слідством особами через зазначені вище фірми організували укладення ланцюга фіктивних договорів купівлі-продажу нібито дорогого високотехнологічного обладнання, яке насправді не мало реальної товарної вартості.

Фіктивні підприємства першої ланки в зазначеному ланцюгу фіктивних угод, а саме ПП «Інна ТТ», ПП «Стар-Трейд», ПП «Нойс», ПП «Інтер'єр і Ко», ПП «Асторія-2003» здійснювали псевдопоставки товару підприємствам другої ланки, таким як ТОВ «Хіменергоінвест», ТОВ «Пеліком», ПП «Колар» по багато завищеній вартості.

У свою чергу, підприємства другої ланки реалізованої злочинної схеми «фіктивного експорту» здійснювали псевдопоставки задіяним у вказаній схемі підприємствам третьої ланки, таким як ТОВ «Прайс» та ПП «Нерман».

В якості четвертої ланки псевдогосподарських операцій поставок виступали безпосередньо підприємства в подальшому псевдоекспортери ТОВ «Мего» і ВАТ «ЛуАЗ», повноважні представники яких в якості комітентів укладали фіктивні угоди з представниками підприємств-комісіонерів ТОВ «Енерго-Сервіс», ТОВ «Енергофорум » та ТОВ «Нафтапродукт», що виконували в злочинній схемі роль п'ятої ланки, яка зводилася до укладення від імені псевдекспортерів фіктивних договорів постачання з іноземними контрагентами з Сполучених Штатів Америки, а саме з фірмами «Profitmax LLC», «Transway LLC», «Geoplanet LLC», що представляли собою шосту, заключну ланку, в розробленій вищевказаними особами схемі реалізації псевдоекспортних операцій з метою ухилення від сплати податку на додану вартість.

При цьому, фіктивні фірми першої ланки ПП «Інна ТТ», ПП «Стар-Трейд», ПП «Нойс», ПП «Інтер'єр і Ко», ПП «Асторія-2003», за задумом ОСОБА_5 і невстановлених слідством осіб, були необхідні для створення видимості законної обгрунтованості формування податкового кредиту для фірм, що брали участь в ланцюгу і в кінцевому підсумку для фірм четвертої ланки, а саме псевдоекспортерів ТОВ «Мего» і ВАТ «ЛуАЗ».

У результаті експорту товару за кордон України (останньої угоди в ланцюгу) у псевдоекспортерів ТОВ «Мего» і ВАТ «ЛуАЗ» з'являлося право застосувати нульову ставку оподаткування у звітному періоді, тим самим ухилятися від сплати податку на додану вартість на суму необгрунтовано сформованого податкового кредиту, легалізованого шляхом проведення цілої низки фіктивних угод між фіктивними фірмами всередині держави. Таким чином, злочинній схемі було надано вид легітимної господарської діяльності.

Підприємства-комісіонери були введені в ланцюг угод для конспірації злочинної діяльності підприємств-псевдоекспортеров, що мало на меті вивести з-під загрози притягнення до кримінальної відповідальності основних співучасників злочинної діяльності у сфері оподаткування - посадових осіб підприємств-псевдоекспортерів (ТОВ «Мего» і ВАТ «ЛуАЗ »).

Для цього, ОСОБА_5 в один з днів у період часу кінець вересня - початок жовтня 2002 року, вводячи в злочинну схему легітимні підприємства-комісіонери в цілях конспірації злочинної діяльності, звернувся до директора ТОВ «Енергофорум» ОСОБА_11 (який згодом став також директором ТОВ «Енергосервіс») і директора ТОВ «Нафтапродукт» ОСОБА_6 з пропозицією, зробленою кожному окремо, взяти участь у реалізації раніше розробленого ним і невстановленими особами механізму здійснення псевдоекспортних операцій в інтересах юридичних осіб-псевдоекспортерів, на що ОСОБА_11 і ОСОБА_6 дали свою згоду. Після чого ОСОБА_5 ознайомив їх з планом злочинних дій, пообіцявши матеріальну винагороду за їх участь у скоєнні злочинів, на що зазначені особи дали згоду. При цьому, ОСОБА_5 роз'яснив, що їм доведеться складати завідомо неправдиві офіційні документи: договори комісії, контракти про постачання товару, вносити неправдиві відомості в вантажні митні декларації, інвойси і видавати вказані документи посадовим особам митниці.

Крім цього, ОСОБА_5 запропонував ОСОБА_11 та ОСОБА_6 в інтересах псевдоекспортерів взяти участь у дачі хабарів посадовим особам Кримської регіональної митниці за проведення незаконних митних оформлень псевдоекспортних вантажів із завищеною митною вартістю та видачу завідомо неправдивих офіційних документів - п'ятих примірників вантажних митних декларацій. При цьому, ОСОБА_5 зобов'язався організувати зустрічі ОСОБА_11 та ОСОБА_6 з посадовими особами, в чию компетенцію входило вирішення питань в інтересах хабародавців, а також зобов'язався забезпечувати ОСОБА_11 та ОСОБА_6 необхідними для дачі хабарів грошовими коштами, передаючи їх в іноземній валюті. На цю пропозицію ОСОБА_5 ОСОБА_11 та ОСОБА_6. також погодилися.

Протягом 2003 року ОСОБА_5 спільно з директорами ТОВ «Енергофорум», ТОВ «Енергосервіс» ОСОБА_11 та ТОВ «Нафтапродукт» ОСОБА_6, а також з невстановленими слідством особами, була реалізована злочинна схема по експорту товарів з багаторазово завищеною вартістю з метою ухилення від сплати сум податку на додану вартість підприємствами ТОВ «Мего» і ВАТ «ЛуАЗ». Завищення вартості псевдоекспортних операцій істотно знижувало податкові зобов'язання підприємств псевдоекспортерів перед бюджетом і становило 20% від задекларованої у вантажних митних деклараціях завищеної вартості вантажів, які вивозилися за межі митної території України. В результаті вищезгаданої злочинної діяльності державному бюджету була заподіяна шкода у розмірі 29 248 464 грн.

Місцем проведення зазначених митних оформлень псевдоескпортних товарів 1-ша особа обрала митний пост «Феодосія» Кримської регіональної митниці, розташований в м.Феодосії по вул.Горького,20-а. При цьому була врахована особиста відданість підлеглого йому по службі начальника митного поста «Феодосія» ОСОБА_8

Діючи цілеспрямовано, 1-ша особа особисто залучила до злочинної організації заступника начальника відділення по боротьбі з контрабандою та порушенням митних правил КРМ ОСОБА_7, начальника митного поста «Феодосія» ОСОБА_8, головного інспектора митного поста «Феодосія» ОСОБА_9, які за вказівкою 1-шої особи втягнули старшого інспектора митного поста «Феодосія» ОСОБА_10

Вступивши в злочинну організацію, всі її учасники віддавали собі звіт в тому, що вони пов'язані загальною метою спільного і неодноразового вчинення тотожних злочинів протягом тривалого часу.

Безпосереднім об'єктом для здійснення своїх злочинних посягань злочинна організація обрала правильну діяльність державного апарату, а саме підрозділів Державної митної служби України - Кримської регіональної митниці.

При цьому всі учасники злочинної організації віддавали собі звіт в тому, що зазначена злочинна діяльність була б неможливою без узгоджених дій посадових осіб митних органів, оскільки проведення належного митного контролю при зазначених оформленнях вантажів виключало б саму можливість скоєння даних злочинів.

В порушення вимог Митного кодексу України та чинного законодательтства 1-ша особа, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, діючи умисно, з корисливих мотивів, в інших особистих інтересах і в інтересах третіх осіб, використовуючи службове становище всупереч інтересам служби, не виконували покладені на них обов'язки по неухильному дотриманню чинного митного законодавства України в межах відповідно визначеної для кожного сфери службової діяльності, а також по виконанню покладених на них завдань, не здійснили кожен у своїй сфері належний контроль за проведенням митних оформлень псевдоекспортних товарів, не вжили необхідних і достатніх заходів для виявлення їх незаконного характеру.

Ролі членів злочинної організації - посадовців Кримської республіканської митниці були розподілені наступним чином:

1-ша особа - організував і координував всі дії посадових осіб Кримської регіональної митниці та митного поста «Феодосія».

Начальник митного поста «Феодосія» ОСОБА_8 (визнаний винним і засуджений вироком Феодосійського міського суду АР Крим від 27 квітня 2012 року (т.77 а.с.195-255) координував дії посадових осіб на митному посту «Феодосія» при оформленні фіктивного експорту в цілях конспірації протиправної діяльності злочинної організації, направляв за своїм підписом в Кримську регіональну митницю звіти про те, що оформлення в режимі «Експорт-10» на митному посту «Феодосія» не проводилися, безпосередньо отримував хабарі від декларантів комісіонерів в цілях подальшої передачі 1-шій особі, яка згодом розподіляла хабарі між членами злочинної організації.

Ці функції ОСОБА_8 виконував на посаді начальника митного поста «Феодосія», а також після переведення його з 13 жовтня 2003 року в м.Керч на посаду начальника митного поста «Керч» (наказ № 459-к від 9 жовтня 2003 р.), продовжуючи за планом 1-шої особи забезпечувати безпеку вчинення злочинів для учасника злочинної організації ОСОБА_10, а також продовжуючи безпосередньо отримувати хабарі від представників псевдоекспортерів ОСОБА_11 та ОСОБА_6 за налагодженою схемою для передачі їх 1-шій особі .

Старший інспектор митного поста «Феодосія» ОСОБА_10 (визнаний винним і засуджений вироком Феодосійського міського суду АР Крим від 27 квітня 2012 року (т.77 а.с.195-255) під керівництвом головного інспектора митного поста «Феодосія» ОСОБА_9 - безпосередньо займався оформленням фіктивного експорту.

Головний інспектор митного поста «Феодосія» ОСОБА_9 (визнаний винним і засуджений вироком Феодосійського міського суду АР Крим від 27 квітня 2012 року (т.77 а.с.195-255) керував

та координував дії старшого інспектора митного поста «Феодосія» ОСОБА_10 при оформленні фіктивного експорту.

Заступник начальника відділення по боротьбі з контрабандою та порушенням митних правил КРТ ОСОБА_7 (визнаний винним і засуджений вироком Феодосійського міського суду АР Крим від 27 квітня 2012 року (т.77 а.с.195-255) на виконання вказівок 1-шої особи, забезпечував невтручання підлеглих йому по службі співробітників зазначеного підрозділу в оформлення зазначених ВМД, а також у процедуру митного контролю, які проводилися формально.

ОСОБА_5 спільно з невстановленими слідством особами в різних регіонах країни організували створення та придбання ряду фірм: ПП «Інна ТТ», ТОВ «Хіменергоінвест», ТОВ «Пеліком», ПП «Стар-Трейд», ПП «Нойс», ТОВ «Прайс», ПП «Інтер'єр і Ко», ПП «Асторія-2003», ПП «Колар», ПП «Нерман». Після чого вони через зазначені вище фірми організували укладення ланцюга фіктивних договорів купівлі-продажу нібито дорогого високотехнологічного обладнання, яке насправді не мало реальної товарної вартості. Крім того, ОСОБА_5 у злочинну схему втягнув ОСОБА_11 та ОСОБА_6 і направляв та координував їх дії.

У результаті скоєних злочинів у складі злочинної організації під керівництвом 1-шої особи її учасниками ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 і ОСОБА_10 в період часу з 26 лютого по 31 жовтня 2003 року в містах Сімферополі та Феодосії АР Крим були реалізовані зазначені вище злочинні наміри, всупереч інтересам служби було проведено 11 оформлень в режимі «Експорт-10» ряду товарів з багаторазово завищеною вартістю в інтересах псевдоекспортерів ТОВ « Мего» і ВАТ« ЛуАЗ ».

При цьому учасники злочинної організації 1-ша особа, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 сприяли ухиленню зазначеними псевдо-експортерами від сплати до державного бюджету податку на додану вартість в особливо великих розмірах у сумі 29 248 464 грн, в результаті чого, державі завдано матеріальної шкоди на загальну суму 29 248 464 грн.

За здійснення незаконних митних оформлень псевдоекспортних вантажів з багаторазово завищеною вартістю керівник злочинної оргназаціі - 1-ша особа та її учасники ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 отримали хабарі в особливо великому розмірі на загальну суму 1 142 224 долара США, що за курсом національного банку України в національній валюті на момент їх отримання склали в загальній сумі 6 090 588 грн.

Злочинні діяння зазначених осіб при 11 оформленнях в режимі «Експорт-10» товарів з багаторазово завищеною вартістю в інтересах псевдоекспортерів ТОВ «Мего» і ВАТ «ЛуАЗ» були здійснені при наступних обставинах.

1-2 оформлення

Реалізуючи, розроблений ОСОБА_5 з невстановленими слідством особами, план злочинної діяльності ОСОБА_11 в період часу з 20 по 25 лютого 2003 року, перебуваючи в місті Судаку АР Крим, в односторонньому порядку від імені ТОВ «Енергофорум» у відсутності уповноваженого представника ТОВ «Мего» підписав наданий йому ОСОБА_5 з підписом директора та печаткою ТОВ «Мего» текст договору комісії № 1-01-03 від 16 січня 2003 року, згідно за яким ТОВ« Енергофорум» від імені ТОВ «Мего» має реалізувати за межі митної території України комплекси кліматичні 1К22 без вмісту хладогена в кількості 8 штук і реле електромеханічне ПЕ- 37 в кількості 29 500 штук. Згідно із зазначеним договором, комісіонер зобов'язувався також здійснити митне оформлення експортованого вантажу.

У той же період часу, продовжуючи виконання злочинного плану, ОСОБА_11 у м.Судаку, в односторонньому порядку від імені ТОВ «Енергофорум» у відсутності уповноваженого представника іноземного контрагента підписав наданий йому ОСОБА_5 з підписом від імені директора та печаткою фірми «Profitmax LLC», Оклахома, США, текст контракту № 001/1/ВД від 21 січня 2003 року на поставку комплексів кліматичних 1К22 без вмісту хладогена в кількості 8 шт. і реле електромеханічного ПЕ-37 в кількості 29 500 штук. Після цього ОСОБА_11 26 лютого 2003 року отримав від ОСОБА_5 електронний носій з неправдивими даними, які необхідно було внести в бланки вантажних митних декларацій. У той же день для подання вантажної митної декларації на митний пост «Феодосія» ОСОБА_11, звернувся в брокерську контору ТОВ «Факт-9» в м.Федосіі, робітники якої не були посвячені в його злочинні наміри. Перебуваючи в брокерській конторі, розташованій за адресою: м.Феодосія, вулиця В. Коробкова, 2-А, та використовуючи надані брокерами типові бланки вантажних митних декларацій, ОСОБА_11 з робітниками брокерської фірми (не посвяченими в злочинні наміри) вніс у відповідні графи

завідомо неправдиві відомості, надані йому ОСОБА_5, в частині вартості переміщуваного за митну територію України товару.

Зазначені примірники ВМД із прикладеним комплектом документів ОСОБА_11 передав митному брокеру ТОВ «Факт-9» ОСОБА_14 (не посвяченому в злочинні наміри) для подачі до оформлення на митний пост «Феодосія», що той і виконав.

Таким чином, ОСОБА_11 були складені завідомо неправдиві офіційні документи - вантажні митні декларації № 60006/3/000124 від 26 лютого 2003 року та №60006/3/000125 від 26 лютого 2003 року в п'яти примірниках про надання їм від імені ТОВ «Мего» для митного оформлення і вивезення 8 штук комплексів кліматичних 1К22 без вмісту хладогена та реле електромеханічних ПЕ-37 в кількості 29 500 штук із зазначенням у цих деклараціях багаторазово завищеної вартості зазначеного товару - відповідно 8 082 114, 48 грн. і 12 128 581, 62 грн.

У той же день, 26 лютого 2003 року, в службовому кабінеті начальника митного поста «Феодосія» Кримської регіональної митниці ОСОБА_8 в приміщенні митного поста «Феодосія» за адресою: м. Феодосія, вул. Горького, 20-А, ОСОБА_11, діючи згідно з розробленим планом, передав ОСОБА_8 в якості хабара (з розрахунку 2.5% від заявленої у ВМД вартості експортного вантажу згідно з попередньою вказівкою 1-шої особи) надані йому ОСОБА_5 гроші в іноземній валюті - 94 716, 93 долара США, які в національній валюті України сладають 505 267, 40 грн., за виконання в інтересах ТОВ «Мего» і ОСОБА_11 дій, що входять в компетенцію співробітників Кримської регіональної митниці, а саме за митне оформлення вантажу з багаторазово завищеною вартістю - комплексів кліматичних 1К22 без вмісту хладогена в кількості 8 штук (вартістю 8 082 114, 48 грн.) і реле електромеханічних ПЕ-37 в кількості 29 500 штук (вартістю 12 128 581, 62 грн.), а також видачу 5-х примірників ВМД декларанту.

Вказану суму хабара ОСОБА_8 згодом передав 1-шій особі, яка її розподілила на свій розсуд між собою та рештою членів злочинної організації - ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_7

Одночасно ОСОБА_8 запропонував ОСОБА_11 звернутися до головного інспектора митного поста «Феодосія» ОСОБА_9, який спільно з ОСОБА_10 повинен був згідно злочинної домовленості оформити екземпляри вантажних митних декларацій, у які ОСОБА_11 були внесені завідомо неправдиві відомості.

У той же день начальник митного поста «Феодосія» ОСОБА_8 спільно з головним інспектором ОСОБА_9. і старшим інспектором ОСОБА_10. отримали від 1-шої особи вказівку про прийняття до оформлення ВМД № 60006/3/000124 та №60006/3/000125, які були подані на митний пост «Феодосія» 26 лютого 2003 року брокером ТОВ «Факт-9» ОСОБА_15 (не посвяченим у злочинний план) за дорученням комісіонера ОСОБА_11, спрямовану на незаконне оформлення переміщуваних через митний кордон України експортних вантажів, вартість яких у дійсності не відповідала вартості, зазначеній у ВМД.

В цей же час, згідно з розробленим планом, заступник начальника відділення по боротьбі з контрабандою та порушенням митних правил Кримської регіональної митниці ОСОБА_7 отримав і виконував вказівку від 1-шої особи забезпечити невтручання підлеглих йому по службі співробітників зазначеного підрозділу в формально проведену ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 процедуру митного контролю. У разі вимоги проведення комісійного огляду співробітниками вказаного підрозділу ОСОБА_7 повинен був відкликати підлеглих йому посадових осіб, забезпечивши учасникам злочинної організації ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 можливісті безперешкодно реалізувати злочинний план по оформленню псевдоекспортних вантажів.

Достовірно знаючи про те, що зазначені ВМД містять завідомо неправдиві відомості в частині вартості експортного вантажу, ОСОБА_8 спільно з ОСОБА_9 на виконання незаконного розпорядження 1-шої особи, 26 лютого 2003 року о 19 год. 30 хв. після закінчення робочого часу, перебуваючи в приміщенні митного посту «Феодосія», розташованого за адресою: м. Феодосія, вул. Горького,20-А, проконтролювали прийняття до оформлення вантажної митної декларації № 60006/3/000124 інспектором ОСОБА_10.

На виконання незаконного розпорядження 1-шої особи, під контролем ОСОБА_8 і ОСОБА_9, старший інспектор ОСОБА_10. у вказаний час, перебуваючи на митному посту «Феодосія», прийняв до оформлення від митного брокера ТОВ «Факт-9» ОСОБА_15 (якому не було відомо про скоєні злочини) ВМД № 60006/3/000124 від 26 лютого 2003 року. Про те, що вартість вантажу в цій декларації завищена ОСОБА_10 було достовірно відомо.

На лицьовій стороні вантажної митної декларації № 60006/3/000124 ОСОБА_10 проставив відбиток штампа «Під митним контролем № 141» від 26 лютого 2003 року і розписався на ньому, а також відбиток особистої номерної печатки № «167» від 26 лютого 2003 року і розписався на ньому, тим самим, завіривши внесення комісіонером ОСОБА_11 у вантажні

митні декларації дані, що не відповідали дійсності, тобто склав завідомо неправдивий офіційний документ, оформивши його зовні правильно.

Після проходження ВМД № 60006/3/000124 від 26 лютого 2003 року всіх етапів митного оформлення, ОСОБА_10 видав представнику підприємства псевдоекспортера ТОВ «Мего» ОСОБА_11 через митного брокера ОСОБА_15, (якому не було відомо про злочинні плани), п'яті примірники вантажної митної декларації № 60006/3/000124 від 26 лютого 2003 року з прикладеним комплектом документів (оригіналів товаро - супровідних та товаро - транспортних документів, магнітний носій з електронною копією цієї декларації).

При митному оформленні ВМД № 60006/3/000125 від 26 лютого 2003 року, реалізуючи план конспірації злочинної діяльності, розроблений спільно з керівником злочинної організації 1-шою особою, ОСОБА_8 і ОСОБА_9 визнали за необхідне задіяти в незаконному оформленні вантажної митної декларації № 60006/3/000125 від 26 лютого 2003 року інспектора митного поста «Феодосія» ОСОБА_16.(не утаємниченого в злочинні задуми учасників злочинної організації). Із цією метою ОСОБА_8 спільно з ОСОБА_9 26 лютого 2003 після закінчення робочого часу о 19 год 50 хв. доручили підлеглому їм по службі інспектору ОСОБА_16. прийняти до оформлення вантажну митну декларацію № 60006/3/000125.

ОСОБА_9 передав ОСОБА_16 п'ять екземплярів ВМД № 60006/3/000125 для здійснення останнім лише формальної сторони митного оформлення, тобто для проставлення в п'яти примірниках із зазначеною декларацією особистого підпису, особистої номерної печатки № « 215» та відбитка особистого штампа «Під митним контролем № 059».

Разом з тим ОСОБА_8 разом з ОСОБА_9 заборонили ОСОБА_16 проводити огляд заявленого в декларації вантажу, ініціювати участь в його проведенні співробітників підрозділів Кримської регіональної митниці, в тому числі підрозділу по боротьбі з контрабандою та порушенням митних правил, а також направляти за власною ініціативою запит з метою підтвердження високої вартості задекларованого товару та правильності його кодування в відділ номенклатури та митної вартості Кримської регіональної митниці. Це розпорядження ОСОБА_8 мотивував тим, що всі етапи митного контролю, в тому числі і огляд оформлюваного вантажу доручено проводити інспектору ОСОБА_10. При цьому головний інспектор ОСОБА_9 власноручно зробив запис у листку контролю про те, що огляд вантажу повинен бути проведений інспектором ОСОБА_10.

Виконуючи вказівки своїх прямих і безпосередніх начальників ОСОБА_8 та ОСОБА_9 і не знаючи про намір учасників злочинної організації незаконно оформити задекларований комісіонером ОСОБА_11 псевдоекспортний товар з багаторазово завищеною вартістю, інспектор ОСОБА_16., перебуваючи після закінчення робочого часу за особистим розпорядженням ОСОБА_8 на митному посту «Феодосія» прийняв до оформлення зазначену декларацію о 19 годині 50 хвилин 26 лютого 2003 року.

На лицьовій стороні прийнятої до оформлення декларації ОСОБА_16 проставив відбиток особистого штампа «Під митним контролем № 059» і дату « 26 лютого 2003 року», відбиток особистої номерної печатки № « 215» з проставленням зазначеної дати і розписався на них.

Виконуючи свою частину злочинного плану, ОСОБА_9 віддав розпорядження ОСОБА_16 завершити митне оформлення декларації № 60006/3/000125, поставивши його до відома про те, що огляд і логічний контроль оформлюваного вантажу нібито був здійснений ОСОБА_10 У свою чергу ОСОБА_10 підтвердив, що оглянутий з його участю вантаж у повній мірі відповідає зазначеному в декларації опису, класифікації та коду, а також що вартість вантажу підтверджується технічною документацією, товаросупровідними та товаро-транспортними документами. Згідно отриманим розпорядженням, ОСОБА_16 проставив на зворотньому боці примірників декларації особисту печатку № « 215» і розписався в ній. При цьому ОСОБА_16 сумлінно помилявся в частині того, що процедура митного контролю була дотримана ОСОБА_10 належним чином згідно з чинним митним законодавством.

П'яті екземпляри ВМД № 60006/3/000125 від 26 лютого 2003 року з прикладеним комплектом документів були видані ОСОБА_11 інспектором ОСОБА_16. (якому не було відомо про злочинні плани).

Згідно злочинному плану ОСОБА_10 отримав від ОСОБА_9 вказівку ??на проведення митного огляду оформлюваного вантажу по ВМД № 60006/3/000124 та ВМД № 60006/3/000125, про що ОСОБА_9 справив відповідний запис у листках контролю до зазначених ВМД. Фактично ОСОБА_9 дав зазначене завдання ОСОБА_10 виключно з метою створення зовнішньої видимості дотримання законності при здійсненні оформлення, свідомо знаючи, що ОСОБА_10 огляд проводити не буде.

ОСОБА_8, ОСОБА_9 і ОСОБА_10, діючи в рамках розробленого плану, навмисно не залучили до участі в огляді співробітників відділу тарифів та митної вартості, номенклатури та класифікації товарів, а також по контролю за класифікаційною роботою та

прийняттям рішень по визначенню коду товарів з метою уникнути виявлення факту явного завищення вартості вантажу.

З цією ж метою вони навмисне не ініціювали проведення митного огляду (за наявності достатніх підстав для такого огляду) за участю співробітників винесеного на митний пост «Феодосія» сектора по боротьбі з контрабандою та порушенням митних правил Кримської регіональної митниці.

Надалі у вантажних митних деклараціях № 60006/3/000124 від 26 лютого 2003 року та № 60006/3/000125 від 26 лютого 2003 року головним інспектором відділу контролю за доставкою вантажів Кримської регіональної митниці ОСОБА_17, (якому також не було відомо про злочинні наміри учасників злочинної організації), була проставлена ??відмітка про надходження вантажу в митницю призначення у повному обсязі та про випуск псевдоекспортного вантажу за межі митної території України, а також його особиста номерна печатка і підпис.

Після чого, ОСОБА_11 передав зазначені п'яті екземпляри ВМД № 60006/3/000124 від 26 лютого 2003 року і ВМД № 60006/3/000125 від 26 лютого 2003 року ОСОБА_5 , а той, у свою чергу, з невстановленими особами, надав їх посадовим особам ТОВ «Мего», які використовуючи їх, незаконно зменшили податкові зобов'язання з податку на додану вартість за рахунок погашення податкових зобов'язань перед бюджетом, застосувавши нульову ставку податку на додану вартість при здійсненні псевдоекспортних операцій з продажу товару з багаторазово завищеною вартістю, безпідставно сформувавши податковий кредит при фіктивній угоді купівлі-продажу з фірмою постачальником - ТОВ «Пеліком».

Посадові особи ТОВ «Мего» при пособництві ОСОБА_5 та невстановлених слідством осіб, за рахунок придбання у постачальника товару ТОВ «Пеліком» 8 комплексів кліматичних 1К22 без вмісту хладогена та реле електромеханічних ПЕ-36 в кількості 29 500 штук незаконно сформували для зазначеної юридичної особи податковий кредит, свідомо знаючи, що вартість товару багаторазово завищена.

Завищення вартості товару, згідно злочинному задуму було необхідно для створення умов для ухилення від сплати податку на додану вартість ТОВ «Мего» на суму, що становила 20% від вартості 8 комплектів комплексу кліматичних 1К22 без вмісту хладогена і реле електромеханічних ПЕ-36 в кількості 29 500 штук, задекларованих у вантажних митних деклараціях № 60006/3/000124 від 26 лютого 2003 року та №60006/3/000125 від 26 лютого 2003 року, тобто на 3 999 615, 00 грн.

Тим самим, загальна сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість, яка підлягала сплаті ТОВ «Мего» в лютому 2003 року була занижена на суму 3 999 615, 00 грн., внаслідок безпідставно сформованого податкового кредиту фіктивною фірмою ПП «Інна ТТ», у якій товар був придбаний ТОВ «Хіменергоінвест», у якого товар придбав ТОВ «Пеліком», а потім у якого товар був придбаний ТОВ «Мего», реалізуючи по ланцюгу попередні етапи злочинної діяльності.

15 січня 2003 року ТОВ «Мего» оформило договір № 1-03Т з ТОВ «Пеліком» на поставку товару - 8 комплектів комплексу кліматичного 1К22 без вмісту хладогена і реле електромеханічних ПЕ-36 в кількості 29 500 штук на загальну суму 24 007 800, 00 грн., у тому числі податок на додану вартість на суму 4 001 300, 00 грн.

24 січня 2003 року, виступаючи згідно договору постачальником товару, ТОВ «Пеліком» виставило ТОВ «Мего» рахунок № 8 від 24 січня 2003 року за 8 комплектів комплексу кліматичного 1К22 без вмісту хладогена і реле електромеханічних ПЕ-36 в кількості 29 500 штук на загальну суму 24 007 800, 00 грн., у тому числі податок на додану вартість на суму 4 001 300, 00 грн.

У той же день за накладною № 8 від 24 січня 2003 року ТОВ «Пеліком» відпустило ТОВ «Мего» 8 комплектів комплексу кліматичного 1К22 без вмісту хладогена і реле електромеханічних ПЕ-36 в кількості 29 500 штук на загальну суму 24 007 800, 00 грн ., в тому числі ПДВ на суму 4 001 300, 00 грн.

24 січня 2003 року була видана податкова накладна № 8 від 24 січня 2003 року продавцем - ТОВ «Пеліком» покупцеві - ТОВ «Мего» на 8 комплектів комплексу кліматичного 1К22 без вмісту хладогена і реле електромеханічних ПЕ-36 в кількості 29 500 штук на загальну суму 24 007 800, 00 грн., у тому числі податок на додану вартість на суму 4 001 300, 00 грн.

Зазначена податкова накладна № 8 від 24 січня 2003 року була зареєстрована в книзі обліку придбання товарів (робіт, послуг) ТОВ «Мего» під № 188 і № 188/1.

Насправді зазначені договори носили формальний характер і не мали наміру створити юридичні наслідки, що випливають з їх змісту

22 серпня 2003 року рішенням Святошинського районного суду м. Києва визнано недійсними первинні документи ПП «Інна ТТ» з моменту їх складання.

27 жовтня 2003 року рішенням виконавчого комітету Судакської міської ради № 519 державна реєстрація ТОВ «Пеліком» була скасована.

Таким чином, всі операції купівлі - продажу на території України та при псевдо-експорті були реалізацією злочинних намірів ОСОБА_11 під керівництвом ОСОБА_5 та невстановлених слідством осіб, фіктивними по своїй суті і не мали на меті здійснити поставку нібито високотехнологічного обладнання американській фірмі «Profitmax LLC», Оклахома, США.

Метою всіх псевдо-господарських операцій було створення для юридичної особи ТОВ «Мего» можливості під виглядом нібито законної господарської діяльності - постачання обладнання за завищеною митною вартістю, сформувати податковий кредит на суму 3 999 615, 00 грн. для подальшого заниження податкових зобов'язань на вказану суму кредиту перед бюджетом України, підтвердженням чого для податкових органів України за місцем реєстрації підприємства служили оформлені зовні правильно завідомо неправдиві офіційні документи - вантажні митні декларації № № 60006/3/000124, 60006/3/000125 від 26 лютого 2003 року.

Після організованої під керівництвом 1-шої особи видачі зазначених завідомо неправдивих документів така можливість була створена. При цьому повноважними представниками ТОВ «Мего» у податковій декларації за лютий 2003 року, яка була подана 23 березня 2003 року по місцю реєстрації в Деснянську державну податкову інспекцію м. Києва, в графі 2.1 «Експортні операції» була зазначена загальна сума експортної поставки товарів, а в графі 17 «Усього податкового кредиту» загальна сума сформованого податкового кредиту, в тому числі, і незаконно сформованого фіктивною фірмою ПП «Інна-ТТ» податкового кредиту на суму 3 999 615, 00 грн. При цьому, сума експортного відшкодування повністю зараховувалася в рахунок платежів з податку на додану вартість, тим самим, погашаючи для ТОВ «Мего» податкові зобов'язання за рахунок безпідставно сформованого для неї кредиту фіктивною фірмою ТОВ «Інна ТТ».

Таким чином, при вищевказаних обставинах, діючи умисно в інтересах псевдоекспортера 1-ша особа, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 у формі пособництва сприяли в умисному ухиленні від сплати податку на додану вартість юридичній особі ТОВ «Мего» на суму 3999615, 00 грн.

3 оформлення.

Продовжуючи злочинну діяльність, згідно з розробленим ОСОБА_5 і невстановленими слідством особами планом, ОСОБА_11 в період часу з 10 по 15 квітня 2003 року, перебуваючи в місті Судаку АР Крим, в односторонньому порядку від імені ТОВ «Енергофорум» у відсутності уповноваженого представника ВАТ «ЛуАЗ» підписав наданий йому ОСОБА_5 з підписом директора ОСОБА_19 і печаткою ВАТ «ЛуАЗ» текст договору комісії № 0603/3 від 18 березня 2003 року, згідно з яким ТОВ «Енергофорум» від імені ВАТ «ЛуАЗ» має реалізувати за межі митної території України комплексні системи регулювання тиску газу РДБКІНС/ВГ/-50- 100-200 у кількості 30 штук. Згідно із зазначеним договором, комісіонер зобов'язався здійснити митне оформлення експортованого вантажу.

У той же день, продовжуючи виконання розробленого плану, ОСОБА_11 в місті Судаку АР Крим, в односторонньому порядку від імені ТОВ «Енергофорум» у відсутності уповноваженого представника іноземного контрагента підписав наданий йому ОСОБА_5 з підписом від імені директора ОСОБА_20 (ОСОБА_20) і печаткою фірми «Profitmax LLC», Оклахома, США, текст контракту № 001/4/3ВД від 11 квітня 2003 року на поставку 30 комплектів комплексних систем регулювання тиску газу РДБКІНС/ВГ/- 50-100-200 по багаторазово завищеної вартості.

16 квітня 2003 року ОСОБА_11 отримав від ОСОБА_5 електронний носій з неправдивими даними, які необхідно було внести в бланки вантажної митної декларації для її подальшого оформлення на митному посту «Феодосія» Кримської регіональної митниці. У той же день, для подання вантажної митної декларації на митний пост «Феодосія», ОСОБА_11 звернувся в брокерську контору ТОВ «Факт-9», співробітники якої не були посвячені в його злочинні наміри. Знаходячись в брокерській конторі, розташованій за адресою: місто Феодосія, вулиця В. Коробкова, 2-А, використовуючи, надані для заповнення співробітниками ТОВ «Факт-9» типові бланки вантажної митної декларації, ОСОБА_11 з співробітниками брокерської контори (не посвяченими в його злочинні плани) вніс у відповідні графи, завідомо неправдиві відомості про вартість вантажу, надані йому ОСОБА_5 .

Зазначені примірники ВМД із прикладеним комплектом документів ОСОБА_11 передав митному брокеру ТОВ «Факт-9» ОСОБА_14, якому не було відомо про злочинні наміри псевдо-експортера, комісіонера та посадових осіб Кримської регіональної митниці, для подачі до оформлення на митний пост «Феодосія», що той і виконав.

Таким чином, ОСОБА_11 склав завідомо неправдивий офіційний документ - вантажну митну декларацію № 60006/3/000250 від 16 квітня 2003 року в п'яти примірниках про надання їм від імені ВАТ «ЛуАЗ» для митного оформлення вивезення 30 комплектів комплексних систем регулювання тиску газу РДБКІНС/ВГ/-50- 100-200 із зазначенням у цій декларації багаторазово завищеної митної вартості зазначеного товару - 10 107 282, 00 грн.

У той же день, 16 квітня 2003 року ОСОБА_11 у службовому кабінеті начальника митного поста «Феодосія» Кримської регіональної митниці ОСОБА_8 в приміщенні митного поста «Феодосія» за адресою: м. Феодосія, вул. Горького, 20-А, передав останньому надані йому ОСОБА_5 гроші в якості хабара (з розрахунку 2.5% від заявленої у ВМД вартості експортного вантажу згідно з попереднею вказівкою 1-шої особи) в іноземній валюті - 47 372, 00 долара США, які складали в національній валюті 252 682, 05 грн. , а ОСОБА_8, діючи за попередньою змовою, прийняв від ОСОБА_11 ці кошти, як хабар, за виконання в інтересах ВАТ «ЛуАЗ» і ОСОБА_11 дій, що входять до компетенції співробітників Кримської регіональної митниці, а саме за митне оформлення вантажу - 30 комплектів комплексних систем регулювання тиску газу РДБКІНС/ВГ/-50-100-200 по багаторазово завищенії вартості - 10 107 282, 00 грн.

Вказану суму хабара ОСОБА_8 згодом передав 1-шій особі, яка її розподілила за своїм розсудом між собою та рештою членів злочинної організації - ОСОБА_8, ОСОБА_21, ОСОБА_10, ОСОБА_7

Одночасно ОСОБА_8 запропонував ОСОБА_11 звернутися до головного інспектора митного поста «Феодосія» ОСОБА_9, який спільно з ОСОБА_10 повинен був згідно злочинної домовленості оформити екземпляри вантажної митної декларації № 60006/3/000250 від 16 квітня 2003 року, в яку ОСОБА_11 були внесені завідомо неправдиві відомості.

При цьому ОСОБА_8, ОСОБА_9 і ОСОБА_10 отримали від 1-шої особи вказівку про прийняття до оформлення вантажної митної декларації № 60006/3/000250, поданої на митний пост «Феодосія».

В цей же час згідно заздалегідь розробленому плану, заступник начальника відділення по боротьбі з контрабандою та порушенням митних правил Кримської регіональної митниці ОСОБА_7 отримав і виконував вказівку 1-шої особи забезпечити невтручання з боку підлеглих йому по службі співробітників зазначеного підрозділу в формально проведену ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, з метою конспірації злочинної діяльності, процедуру митного контролю при оформленні вантажу.

Достовірно знаючи про те, що зазначена декларація містить завідомо неправдиві відомості в частині вартості експортного вантажу, ОСОБА_8 і ОСОБА_9 на виконання незаконного розпорядження 1-шої особи 16 квітня 2003 року о 19 годині 00 хвилин, після закінчення робочого часу, перебуваючи у приміщенні митного поста «Феодосія», розташованого за адресою: м. Феодосія, вулиця Горького,20-А, проконтролювали прийняття до оформлення вантажної митної декларації №60006/3/000250 своїм підлеглим інспектором ОСОБА_10. для подальшого складання та видачі п'ятого примірника цього, оформленого зовні правильно, завідомо неправдивого офіційного документа зацікавленій особі представнику підприємства-експортера ВАТ «ЛуАЗ» ОСОБА_11

На виконання незаконного розпорядження 1-шої особи, з відома ОСОБА_8 та ОСОБА_9, інспектор ОСОБА_10. о 19 годині того ж дня прийняв від митного брокера ТОВ «Факт-9» ОСОБА_15 (не посвяченого у злочинні плани) вантажну митну декларацію № 60006/3/000250 від 16 квітня 2003 року з завідомо для нього неправдивими відомостями для подальшого складання й видачі зацікавленій особі - ОСОБА_11

При цьому всі учасники злочинної організації реально усвідомлювали, що насправді зазначена у вантажній митній декларації № 60006/3/000250 від 16 квітня 2003 року вартість багаторазово завищена і не відповідає дійсній вартості товару, а сама експортна операція є фіктивнлою.

ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 навмисне не забезпечили належного митного контролю при оформленні даної декларації.

Згідно злочинному плану ОСОБА_10 отримав від ОСОБА_9 вказівку ??на проведення митного огляду оформлюваного вантажу по ВМД № 60006/3/000250, про що ОСОБА_9 справив відповідний запис у листках контролю до зазначеній ВМД. Фактично ОСОБА_9 дав зазначене завдання ОСОБА_10 виключно з метою створення зовнішньої видимості дотримання законності при здійсненні оформлення, свідомо знаючи, що ОСОБА_10 огляд проводити не буде.

З цією ж метою вони навмисно не ініціювали проведення митного огляду (за наявності достатніх підстав для такого огляду) за участю співробітників винесеного на митний пост «Феодосія» сектора по боротьбі з контрабандою та порушенням митних правил Кримської регіональної митниці.

Виконуючи вказівку керівника злочинної організації - 1-шої особи, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, зловживаючи службовими повноваженнями діючи всупереч інтересам служби при вищевказаних обставинах, здійснили оформлення вантажної митної декларації № 60006/3/000250 від 16 квітня 2003 року в режимі «Експорт-10» на 30 комплектів комплексних систем регулювання тиску газу РДБКІНС/ВГ/-50-100-200 із заявленою митною вартістю на суму 10 107 282, 00 грн.

На лицьовій стороні даної ВМД ОСОБА_10 проставив відбиток свого штампа «Під митним контролем № 141» від 16 квітня 2003 року і розписався на ньому, а також відбиток особистої номерної печатки № « 167» від 16 квітня 2003 року і розписався на ньому, тим самим, запевнивши внесення комісіонером ОСОБА_11 в вантажну митну декларацію даних , що не відповідали дійсності.

Надалі, у вантажній митній декларації № 60006/3/000250 від 16 квітня 2003 року, головним інспектором відділу контролю за доставкою вантажів Кримської регіональної митниці ОСОБА_22, якій не було відомо про злочинні наміри комісіонера ОСОБА_11, а також 1 -шої особи ОСОБА_10 та інших учасників злочинної організації, була проставлена ??відмітка про надходження вантажу в митницю призначення у повному обсязі та про випуск псевдо-експортного вантажу за межі митної території України, а також особиста номерна печатка та підпис.

Згодом, під виглядом дотримання вимог законної процедури видачі офіційних документів, 1-ша особа через загальний відділ Кримської регіональної митниці організувала видачу ОСОБА_11 п'ятого примірника вантажної митної декларації № 60006/3/000250 від 16 квітня 2003 року з відміткою про те, що задекларований псевдоекспортний вантаж був вивезений за межі митної території України, завіреного гербовою печаткою і підписом заступника начальника Кримської регіональної митниці ОСОБА_18 (якому не було відомо про скоєні злочини ).

Після чого, ОСОБА_11 передав зазначений 5-й примірник ВМД № 60006/3/000250 від 16 квітня 2003 року ОСОБА_5 , а той, у свою чергу, спільно з невстановленими слідством особами надав його посадовим особам ВАТ «ЛуАЗ», які, використовуючи його, незаконно зменшили податкові зобов'язання з податку на додану вартість за рахунок погашення податкових зобов'язань перед бюджетом, застосувавши нульову ставку податку на додану вартість при здійсненні псевдоекспортних операцій з продажу товару з багаторазово завищеною вартістю, безпідставно сформувавши податковий кредит при фіктивній угоді купівлі-продажу з фірмою постачальником.

Завищення вартості товару, згідно злочинному плану, було необхідно для створення умов для ухилення від сплати податку на додану вартість в особливо великих розмірах ВАТ «ЛуАЗ» на суму, що становила 20% від вартості 30 штук комплексних систем регулювання тиску газу РДБКІНС/ВГ/-50-100 -200, задекларованої у вантажній митній декларації № 60006/3/000250 від 16 квітня 2003 року, тобто на 2 000 000, 00 грн.

Тим самим, загальна сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість, яка підлягала сплаті ВАТ «ЛуАЗ» у квітні 2003 року була занижена на суму 2 000 000, 00 грн. Внаслідок безпідставно сформованого податкового кредиту фіктивною фірмою ПП «Стар-Трейд», у якої ВАТ «ЛуАЗ» придбало товар, реалізуючи попередні етапи плану злочинної діяльності, розробленої ОСОБА_5 з невстановленими слідством особами.

ВАТ «ЛуАЗ» 28 лютого 2003 оформило договір № 19 з ПП «Стар-Трейд» на поставку товару - комплексних систем регулювання тиску газу РДБКІНС/ВГ/-50-100-200 в кількості 30 штук на загальну суму 12 000 000, 00 грн., у тому числі податок на додану вартість на суму 2 000 000, 00 грн.

28 лютого 2003 року, виступаючи, згідно договору, постачальником товару ПП «Стар-Трейд» виставило ВАТ «ЛуАЗ» рахунок за комплексні системи регулювання тиску газу РДБКІНС/ВГ/-50-100-200 в кількості 30 штук на загальну суму 12 000 000, 00 грн., в тому числі податку на додану вартість на суму 2 000 000 ,00 грн.

У той же день за накладною № РН-62 від 28 лютого 2003 року ПП «Стар-Трейд» відпустило ВАТ «ЛуАЗ» комплексні системи регулювання тиску газу РДБКІНС/ВГ/-50-100-200 в кількості 30 штук на загальну суму 12 000 000, 00 грн., у тому числі податок на додану вартість на суму 2 000 000, 00 грн.

28 лютого 2003 року була видана податкова накладна № 62 від 28 лютого 2003 року продавцем ПП «Стар-Трейд» покупцеві - ВАТ «ЛуАЗ» на комплексні системи регулювання тиску газу РДБКІНС/ВГ/-50-100-200 в кількості 30 штук на загальну суму 12 000 000,00 грн., у тому числі податок на додану вартість на суму 2 000 000, 00 грн.

Насправді зазначені договори носили формальний характер і не мали наміру створити юридичні наслідки, що випливають з їх змісту.

29 січня 2004 року рішенням Дарницького районного суду м. Києва визнано недійсними первинні документи ПП «Стар-Трейд» з моменту їх складання.

Таким чином, всі операції купівлі-продажу на території України та при псевдоекспорті були реалізацією злочинних намірів ОСОБА_11 під керівництвом ОСОБА_5 та невстановлених слідством осіб і не мали на меті здійснити поставку нібито високотехнологічного обладнання американській фірмі «Profitmax LLC», Оклахома, США.

Метою всіх псевдо-господарських операцій було створення для юридичної особи ВАТ «ЛуАЗ» можливості під виглядом нібито законної господарської діяльності - постачання обладнання за завищеною вартістю, сформувати податковий кредит на суму 2 000 000, 00 грн. для подальшого заниження податкових зобов'язань на вказану суму кредиту перед бюджетом України, підтвердженням чого для податкових органів України за місцем реєстрації підприємства служив, оформлений зовні правильно, завідомо неправдивий офіційний документ - вантажна митна декларація № 60006/3/000250 від 16 квітня 2003 року з відміткою про вивезення за межі митної території України зазначеного вантажу.

Після організованої під керівництвом 1-шої особи видачі зазначеного завідомо неправдивого документа така можливість була створена. При цьому посадовими особами ВАТ «ЛуАЗ» у податковій декларації за квітень 2003 року, поданої за місцем реєстрації в Луцьку об'єднану державну податкову інспекцію, в графі 2.1 «Експортні операції» була зазначена загальна сума експортної поставки товарів, а в графі 17 «Усього податкового кредиту» загальна сума сформованого податкового кредиту, в тому числі, і незаконно сформованого фіктивною фірмою ПП«Стар-Трейд»податкового кредиту на суму 2 000 000, 00 грн. При цьому, сума експортного відшкодування повністю зараховувалася в рахунок платежів з податку на додану вартість, тим самим, погашаючи для ВАТ «ЛуАЗ» податкові зобов'язання за рахунок безпідставно сформованого для неї кредиту фіктивною фірмою ПП «Стар-Трейд».

Таким чином, при вищевказаних обставинах, діючи умисно в інтересах псевдоекспортера 1-ша особа., ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_11 у формі пособництва сприяли в умисному ухиленні від сплати податку на додану вартість юридичній особі ВАТ «ЛуАЗ» на суму 2 000 000, 00 грн.

4-5 оформлення

Продовжуючи злочинну діяльність, реалізуючи розроблений ОСОБА_5 з невстановленими слідством особами план, ОСОБА_11 в період часу з 25 по 28 травня 2003 року, перебуваючи в місті Судаку АР Крим, в односторонньому порядку від імені ТОВ «Енерго-Сервіс» у відсутності уповноваженого представника ТОВ «Мего» підписав наданий йому ОСОБА_5 з підписом директора ОСОБА_23 та печаткою ТОВ «Мего» текст договору комісії № 3/4/КС від 18 квітня 2003 року, згідно з яким ТОВ «Енерго-Сервіс» від імені ТОВ «Мего» має реалізувати за межі митної території України реле електромеханічні ПЕ-36 в кількості 40 500 штук і реле електромеханічні ПЕ-37 в кількості 15 700 штук. Згідно із зазначеним договором, комісіонер зобов'язався здійснити митне оформлення експортованого вантажу.

У той же день, продовжуючи виконання розробленого ОСОБА_5 спільно з невстановленими слідством особами, плану злочинних дій, ОСОБА_11, перебуваючи в місті Судаку АР Крим, в односторонньому порядку від імені ТОВ «Енерго-Сервіс» у відсутності уповноваженого представника іноземного контрагента підписав наданий йому ОСОБА_5 з підписом від імені директора ОСОБА_74 (ОСОБА_74) і печаткою фірми «Transway LLC», Кентуккі, США, текст контракту № 1/40 TW від 28 квітня 2003 року на поставку реле електромеханічного ПЕ-36 в кількості 40 500 штук і реле електромеханічного ПЕ-37 в кількості 15 700 штук. Після цього ОСОБА_11 29 травня 2003 року отримав від ОСОБА_5 електронний носій з неправдивими даними, які необхідно було внести в бланки вантажних митних декларацій. У той же день, 29 травня 2003 року, для подачі вантажних митних декларацій на митний пост «Феодосія», ОСОБА_11 звернувся в брокерську контору ТОВ «Факт-9», співробітники якої не були посвячені в його злочинні наміри. Перебуваючи в брокерській конторі, розташованій за адресою: місто Феодосія, вулиця В. Коробкова,2-А, використовуючи надані для заповнення співробітниками ТОВ «Факт-9» типові бланки вантажної митної декларації, ОСОБА_11 з співробітниками брокерської фірми (не посвяченими в його злочинні наміри) вніс у відповідні графи завідомо неправдиві відомості в частині вартості переміщуваного за митну територію України товару, надані йому ОСОБА_5.

Зазначені примірники ВМД ОСОБА_11 передав митному брокеру ТОВ «Факт-9» ОСОБА_24 (не посвяченому в злочинні наміри) для подачі до оформлення на митний пост «Феодосія», що той і виконав.

Таким чином, ОСОБА_11 були складені завідомо неправдиві офіційні документи-

вантажні митні декларації № № 60006/3/000375 від 29 травня 2003 року та 60006/3/000377 від 30 травня 2003 року в п'яти примірниках про надання їм від імені ТОВ «Мего» для митного оформлення вивезення реле електромеханічних ПЕ-36 в кількості 40 500 штук і реле електромеханічних ПЕ-37 в кількості 15 700 штук із зазначенням у цих деклараціях багаторазово завищеною вартістю зазначеного товару - (по ВМД № 60006/3/ 000375 - 9 369 014, 40 грн. та за ВМД № 60006/3/000377 - 10 817 457, 20 грн., а всього на суму 20 186 471, 60 грн.)

У той же день, 29 травня 2003 року в службовому кабінеті начальника митного поста «Феодосія» Кримської регіональної митниці ОСОБА_8 у приміщенні митного поста «Феодосія» за адресою: м. Феодосія, вул. Горького,20-А, ОСОБА_11, діючи згідно з розробленим планом, передав ОСОБА_8 в якості хабара (з розрахунку 2.5% від заявленої у ВМД вартості експортного вантажу згідно з попередньою вказівкою 1-шої особи) надані ОСОБА_5 гроші в іноземній валюті - 94 630, 00 долара США , які в національній валюті України складали 504 661, 79 грн за виконання в інтересах ТОВ «Мего» і особисто ОСОБА_11 дій, що входять в компетенцію співробітників Кримської регіональної митниці, а саме за митне оформлення вантажу - реле електромеханічного ПЕ-36 в кількості 40 500 штук і реле електромеханічного ПЕ-37 в кількості 15 700 штук по багаторазово завищеній вартісті всього на суму 20 186 471, 60 грн. ), а також за видачу 5-х примірників ВМД декларанту. ОСОБА_8 прийняв зазначені гроші.

Вказану суму хабара ОСОБА_8 згодом передав 1-шій особі, яка її розподілила на свій розсуд між собою та рештою членів злочинної організації - ОСОБА_8, ОСОБА_21, ОСОБА_10 , ОСОБА_7

У той же день ОСОБА_8 спільно з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 отримали від 1-шої особи вказівку про прийняття до оформлення вантажні митні декларації № № 60006/3/000375, 60006/3/000377, подані на митний пост «Феодосія» 29 травня 2003 року і 30 травня 2003 року відповідно митним брокером ТОВ «Факт -9» ОСОБА_24 (не утаємниченого в злочинний план) за дорученням комісіонера ОСОБА_11, спрямоване на незаконне оформлення переміщуваних через митний кордон України експортних вантажів, вартість яких у дійсності не відповідала вартості зазначеній у ВМД.

В цей же час, згідно з заздалегідь розробленим планом злочинної діяльності, заступник начальника відділення по боротьбі з контрабандою та порушенням митних правил Кримської регіональної митниці ОСОБА_7 отримав і виконував вказівку ОСОБА_25 забезпечити невтручання з боку підлеглих йому по службі співробітників зазначеного підрозділу в формально проведену ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 з метою конспірації злочинної діяльності процедуру митного контролю при незаконному оформленні вищевказаного псевдоекспортного вантажу.

Достовірно знаючи про те, що зазначені декларації містять завідомо неправдиві відомості в частині митної вартості псевдоекспортного вантажу, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на виконання незаконного розпорядження 1-шої особи, 29 травня 2003 року о 21 годині 20 хвилин, після закінчення робочого часу, а також 30 травня 2003 року о 15 годині 45 хвилин, знаходячись в приміщенні митного поста «Феодосія», розташованого за адресою: м.Феодосія, вулиця Горького,20-А, проконтролювали прийняття до оформлення вантажних митних декларацій № 60006/3/000375, № 60006/3/000377 своїм підлеглим старшим інспектором ОСОБА_10.

На виконання незаконного розпорядження 1-шої особи під контролем ОСОБА_8 і ОСОБА_9, старший інспектор ОСОБА_10. у вказаний час, перебуваючи на митному пості «Феодосія», від митного брокера ТОВ «Факт-9» ОСОБА_24, якому не було відомо про скоєння злочинів, прийняв до оформлення вантажні митні декларації № 60006/3/000375, № 60006/3/000377. Про те, що вартість вантажу в даних деклараціях була завищена ОСОБА_10 було достовірно відомо.

На лицьовій стороні даних вантажних митних декларацій ОСОБА_10 проставив відбиток штампа «Під митним контролем № 141» від 29 травня 2003 року і від 30 травня 2003 року відповідно і розписався на них, а також відбиток особистої номерної печатки №«167» від 29 травня 2003 року і від 30 травня 2003 року відповідно і розписався на них, тим самим, запевнивши внесення комісіонером ОСОБА_11 у вантажні митні декларації дані, що не відповідають дійсності, тобто склав завідомо неправдиві офіційні документи, оформивши їх зовні правильно.

Виконуючи вказівку керівника злочинної організації 1-шої особи, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, зловживаючи службовими повноваженнями, діючи всупереч інтересам служби при вищевказаних обставин, здійснили оформлення вантажних митних декларацій №

60006/3/000375, № 60006/3/000377 від 29 і 30 травня 2003 року в режимі «Експорт-10» на реле електромеханічні ПЕ-36 в кількості 40 500 штук і реле електромеханічні ПЕ-37 в кількості 15 700 штук із заявленою вартістю на загальну суму 20 186 471, 60 грн.

Згідно злочинному плану ОСОБА_10 отримав від ОСОБА_9 вказівку ??на проведення митного огляду оформлюваного вантажу по ВМД № 60006/3/000375 та ВМД № 60006/3/000377 про що ОСОБА_9 справив відповідний запис у листках контролю до зазначених ВМД. Фактично ОСОБА_9 дав зазначене завдання ОСОБА_10 виключно з метою створення зовнішньої видимості дотримання законності при здійсненні оформлення, свідомо знаючи, що ОСОБА_10 огляд проводити не буде.

ОСОБА_8, ОСОБА_9 і ОСОБА_10 діючи в рамках розробленого плану навмисно не залучили до участі в огляді співробітників відділу тарифів та митної вартості, номенклатури та класифікації товарів, а також по контролю за класифікаційною роботою та прийняттям рішень по визначенню коду товарів з метою уникнути виявлення факту явного завищення вартості вантажу.

З цією ж метою, вони навмисно не ініціювали проведення митного огляду (за наявності достатніх підстав для такого огляду) за участю співробітників винесеного на митний пост «Феодосія» сектора по боротьбі з контрабандою та порушенням митних правил Кримської регіональної митниці.

Надалі у вантажних митних деклараціях № 60006/3/000375, № 60006/3/000377 головним інспектором відділу контролю за доставкою вантажів Кримської регіональної митниці ОСОБА_17, якому не було відомо про злочинні наміри учасників злочинної організації, була проставлена ??відмітка про надходженні вантажу в митницю призначення у повному обсязі та про випуск псевдо-експортного вантажу за межі митної території України, а також особиста номерна печатка і підпис.

Згодом, під виглядом дотримання вимог законної процедури видачі офіційних документів, 1-ша особа через загальний відділ Кримської регіональної митниці, розташованої за адресою: м. Сімферополь, аеропорт "Центральний", 20 червня 2003 року організувала видачу ОСОБА_11 зазначених декларацій, завірених гербовою печаткою і підписом заступника начальника Кримської регіональної митниці ОСОБА_26, якому не було відомо про скоєні злочини.

Після цього, ОСОБА_11 передав зазначені п'яті екземпляри ВМД № 60006/3/000375, № 60006/3/000377 ОСОБА_5 , а той, у свою чергу, з невстановленими слідством особами, надав їх посадовим особам ТОВ «Мего», які, використовуючи їх незаконно, зменшили податкові зобов'язання з податку на додану вартість за рахунок погашення податкових зобов'язань перед бюджетом, застосувавши нульову ставку податку на додану вартість при здійсненні псевдо-експортної операції з продажу товару з багаторазово завищеною вартістю, безпідставно сформувавши податковий кредит при фіктивній угоді купівлі-продажу з фірмою постачальником - ТОВ «Прайс» .

Посадові особи ТОВ «Мего» при пособництві ОСОБА_5 та невстановлених слідством осіб, за рахунок придбання у постачальника товару ТОВ «Прайс» реле електромеханічного ПЕ-36 в кількості 40 500 штук і реле електромеханічного ПЕ-37 в кількості 15 700 штук незаконно сформували для зазначеної юридичної особи податковий кредит, свідомо знаючи, що вартість товару багаторазово завищена.

Завищення вартості товару, згідно злочинному задуму, було необхідно для створення умов для ухилення від сплати податку на додану вартість в особливо великих розмірах ТОВ «Мего» на суму, що становила 20% від вартості реле електромеханічного ПЕ-36 в кількості 40 500 штук і реле електромеханічного ПЕ -37 в кількості 15 700 штук, задекларованої у вантажних митних деклараціях № 60006/3/000375, № 60006/3/000377 від 29 і 30 травня 2003року, тобто на 4 020 483, 00 грн.

Тим самим, загальна сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість, яка підлягала сплаті ТОВ «Мего» в травні 2003 року була занижена на суму 4020483,00 грн., внаслідок безпідставно сформованого податкового кредиту фіктивною фірмою ПП «Нойс», у якій товар був придбаний ТОВ «Пеліком», у якого товар придбало ТОВ «Прайс», а потім у якого товар був придбаний ТОВ «Мего», реалізуючи по ланцюгу етапи злочинної діяльності.

15 квітня 2003 року ТОВ «Мего» оформило договір № 002/2/03-П з ТОВ «Прайс» на поставку товару - реле електромеханічних ПЕ-36 в кількості 40 500 штук і реле електромеханічних ПЕ-37 в кількості 15 700 штук на суму 24 136 346, 00 грн., у тому числі податок на додану вартість 4 022 726, 00 грн.

22 квітня 2003 року, виступаючи, згідно договору, постачальником товару ТОВ «Прайс» виставило ТОВ «Мего» рахунок №2 від 22 квітня 2003 року за реле електромеханічні ПЕ-36 в кількості 40 500 штук і реле електромеханічні ПЕ-37 в кількості 15 700 штук на загальну суму 24 136 346, 00 грн., у тому числі податок на додану вартість на суму 4 022 726, 00 грн.

У той же день, за накладною № 2 від 22 квітня 2003 року, ТОВ «Прайс» відпустило ТОВ «Мего» реле електромеханічні ПЕ-36 в кількості 40 500 штук і реле електромеханічні ПЕ-37 в кількості 15 700 штук на загальну суму 24 136 346, 00 грн., у тому числі податок на додану вартість на суму 4 022 726, 00 грн.

22 квітня 2003 року була видана податкова накладна № 3 від 22 квітня 2003 року продавцем - ТОВ «Прайс» покупцеві - ТОВ «Мего» на реле електромеханічні ПЕ-36 в кількості 40 500 штук і реле електромеханічні ПЕ-37 в кількості 15 700 штук на загальну суму 24 136 356, 00 грн., у тому числі податок на додану вартість на суму 4 022 726, 00 грн.

Зазначена податкова накладна № 8 від 24 січня 2003 року зареєстрована в книзі обліку придбання товарів (робіт, послуг) ТОВ «Мего» під № 794.

6 серпня 2003 року рішенням Дніпровського районного суду м. Києва визнано недійсними первинні документи ПП «Нойс» з моменту їх складання.

Таким чином, всі операції купівлі-продажу на території України та при псевдоекспорті були реалізацією злочинних намірів ОСОБА_11 під керівництвом ОСОБА_5 та невстановлених слідством осіб, фіктивними по своїй суті і не мали на меті здійснити поставку нібито високотехнологічного обладнання американській фірмі «Transway LLC», Кентуккі, США.

Метою всіх псевдо-господарських операцій було створення для юридичної особи ТОВ «Мего» можливості під виглядом нібито законної господарської діяльності - постачання обладнання за завищеною митною вартістю, сформувати податковий кредит на суму 4 020 483, 00 грн. для подальшого заниження податкових зобов'язань на вказану суму кредиту перед бюджетом України, підтвердженням чого для податкових органів України за місцем реєстрації підприємства служили оформлені зовні правильно завідомо неправдиві офіційні документи - вантажні митні декларації № 60006/3/000375, № 60006/3/000377 від 29 і 30 травня 2003 року.

Після організованої під керівництвом 1-шої особи видачі зазначених завідомо неправдивих документів така можливість була створена. При цьому повноважними представниками ТОВ «Мего» у податковій декларації за лютий 2003 року, поданій 20 червня 2003 року по місцю реєстрації в Деснянську державну податкову інспекцію м.Києва, в графі 2.1 «Експортні операції» була зазначена загальна сума експортної поставки товарів, а в графі 17 «Усього податкового кредиту» загальна сума сформованого податкового кредиту, в тому числі, і незаконно сформованого фіктивною фірмою ПП «Нойс» податкового кредиту на суму 4 020 483, 00 грн. При цьому сума експортного відшкодування повністю зараховувалася в рахунок платежів з податку на додану вартість, тим самим, погашаючи для ТОВ «Мего» податкові зобов'язання за рахунок безпідставно сформованого для неї кредиту фіктивною фірмою ПП «Нойс».

Таким чином, при вищевказаних обставинах, діючи умисно в інтересах псевдоекспортера 1-ша особа, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 у формі пособництва сприяли в умисному ухиленню від сплати податку на додану вартість юридичній особі ТОВ «Мего» на суму 4 020 483, 00 грн.

6-7 оформлення

Продовжуючи злочинну діяльність, реалізуючи, розроблений ОСОБА_5 з невстановленими слідством особами, план ОСОБА_11 в період часу з 24 по 28 серпня 2003 року, перебуваючи в місті Судаку АР Крим, в односторонньому порядку від імені ТОВ «Енерго-Сервіс» у відсутності уповноваженого представника ВАТ «ЛуАЗ» підписав наданий йому ОСОБА_5 з підписами директора ОСОБА_27 і печатками ВАТ «ЛуАЗ» текст договорів комісії № 33 від 28 липня 2003 року, № 29 від 10 липня 2003 року та № 30 від 10 липня 2003 року, згідно з якими ТОВ «Енерго-Сервіс» від імені ВАТ «ЛуАЗ» мало реалізувати за межі митної території України електродистанційні системи управління з магнітопровідними дисками ЕСУ11М в кількості 62 штук і тензометричні системи контролю статичних та динамічних навантажень ТИП С2.45.001 в кількості 43 штук. Згідно із зазначеним договором, комісіонер зобов'язався здійснити митне оформлення експортованого вантажу.

У той же день, продовжуючи виконання плану злочинних дій, ОСОБА_11, перебуваючи в місті Судаку АР Крим, в односторонньому порядку від імені ТОВ «Енерго-Сервіс» у відсутності уповноваженого представника іноземного контрагента підписав наданий йому ОСОБА_5 з підписом від імені директора ОСОБА_20 (ОСОБА_20) і печаткою фірми «Profitmax LLC», Оклахома, США, текст контракту № 006/8/3ВД від 25 серпня 2003 року та контракту № 005/8/3ВД від 29 серпня 2003 року на поставку вказаного товару з багаторазово завищеною вартістю. Після чого ОСОБА_11 отримав від ОСОБА_5 електронний носій з неправдивими даними в частині вартості переміщуваного за митну територію України товару, які необхідно було внести в бланки

вантажних митних декларацій. У той же день, для подачі вантажних митних декларацій на митний пост «Феодосія» ОСОБА_11 звернувся в брокерську контору ТОВ «Факт-9», співробітники якої не були посвячені в його злочинні наміри. Знаходячись у брокерській конторі, розташованій за адресою: місто Феодосія, вулиця В.Коробкова,2-А, використовуючи, надані для заповнення співробітниками ТОВ «Факт-9» типові бланки вантажної митної декларації, ОСОБА_11 з співробітниками брокерської фірми (не посвяченими в злочинні наміри) умисно вніс у відповідні графи, надані йому ОСОБА_5 завідомо неправдиві відомості в частині вартості переміщуваного за митну територію України товару, які йому надав ОСОБА_5

Зазначені примірники ВМД із прикладеним комплектом документів ОСОБА_11 передав митному брокеру ТОВ «Факт-9» ОСОБА_24 (не посвяченому в злочинні наміри) для подачі до оформлення на митний пост «Феодосія», що той і виконав.

Внісши до декларації завідомо неправдиві відомості в частині вартості переміщуваного за митну територію України товару, ОСОБА_11 своїми підписами та печаткою ТОВ «Енерго-Сервіс» звірив всі їх п'ять екземплярів, склавши завідомо неправдиві офіційні документи.

Таким чином, ОСОБА_11 склав завідомо неправдиві офіційні документи - вантажні митні декларації № № 60006/3/000677, 60006/3/000679 від 29 серпня 2003 року в п'яти примірниках про надання від імені ВАТ «Мего» для митного оформлення вивезення електроди станційних систем управління з магнітопроводящімі дисками ЕСУ11М в кількості 62 штук і тензометричних систем контролю статичних та динамічних навантажень ТИП С2.45.001 в кількості 43 штук із зазначенням у цих деклараціях багаторазово завищеної митної вартісті зазначеного товару - 20 088 366, 92 грн. і 9 647 029, 36 грн.

У той же день, 29 серпня 2003 року, в службовому кабінеті начальника митного поста «Феодосія» Кримської регіональної митниці ОСОБА_8 у приміщені митного поста «Феодосія» за адресою: м. Феодосія, вул. Горького, 20-А, ОСОБА_11, діючи згідно з розробленим планом, передав ОСОБА_8 в якості хабара (з розрахунку 5% від заявленої у ВМД вартості експортного вантажу згідно з попередньою вказівкою 1-шої особи) надані йому ОСОБА_5 гроші в іноземній валюті - 278 865,20 доларів США, які в національній валюті України складали 1 486 769, 82 грн. за виконання в інтересах ВАТ «ЛуАЗ» і особисто ОСОБА_11 дій, що входять в компетенцію співробітників Кримської регіональної митниці, а саме за митне оформлення вантажу - електроди станційних систем управління з магнітопроводящімі дисками ЕСУ11М в кількості 62 штук і тензометричних систем контролю статичних та динамічних навантажень ТИП С2.45.001 в кількості 43 штук (на загальну вартість 29 735 396, 28 грн.), а також за видачу 5-х примірників ВМД декларанту.

У цей же день ОСОБА_8, ОСОБА_9 і ОСОБА_10 отримали від 1-шої особи вказівку про прийняття до оформлення вантажних митних декларацій № № 60006/3/000677, 60006/3/000679, поданих на митний пост «Феодосія» 29 серпня 2003 року за дорученням комісіонера митним брокером ТОВ «Факт-9» ОСОБА_24 (не втаємниченого у злочинні плани) за дорученням комісіонера ОСОБА_11, спрямоване на незаконне оформлення переміщуваних через митний кордон України експортних вантажів, вартість яких у дійсності не відповідала вартості, зазначеної у ВМД.

В цей же час згідно заздалегідь розробленому плану заступник начальника відділення по боротьбі з контрабандою та порушенням митних правил Кримської регіональної митниці ОСОБА_7 отримав і виконав вказівку 1-го особи забезпечити невтручання з боку підлеглих йому по службі співробітників зазначеного підрозділу в формально проведену ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 з метою конспірації злочинної діяльності процедуру митного контролю при незаконному оформленні вищевказаного псевдо експортного вантажу.

Конспіруючи злочинну діяльність, ОСОБА_8 і ОСОБА_9 визнали за необхідне задіяти в незаконному оформленні вантажних митних декларацій №№ 60006/3/000677, 60006/3/000679 від 29 серпня 2003 року, інспекторів митного посту «Феодосія» ОСОБА_16 і ОСОБА_28, не втаємничених у злочинні задуми учасників злочинної організації та представника псевдо-експортера ОСОБА_11

З цією метою ОСОБА_8 і ОСОБА_9 29 серпня 2003 року доручили підлеглим їм по службі інспекторам ОСОБА_16. та ОСОБА_28. прийняти до оформлення вантажні митні декларації ОСОБА_16 - ВМД № 60006/3/000677, ОСОБА_28 - ВМД № 60006/3/000679 для здійснення останніми лише формальної сторони митного оформлення, тобто для проставлення в п'яти примірниках зазначених декларацій їх особистих підписів, особистих номерних печаток.

Разом з тим, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в категоричній формі заборонили ОСОБА_16 та ОСОБА_28 проводити огляд заявленого в декларації псевдо-експортного вантажу,

ініціювати участь в його проведенні співробітників підрозділів Кримської регіональної митниці, в тому числі підрозділів по боротьбі з контрабандою та порушенням митних правил, а також направляти за власною ініціативою запит з метою підтвердження високої вартості задекларованого товару та правильності його кодування у відділ номенклатури та митної вартості Кримської регіональної митниці.

Свої незаконні по суті розпорядження ОСОБА_8 мотивував тим, що всі етапи митного контролю, в тому числі і огляд оформлюваних вантажів у складі комісії, ними доручено проводити старшому інспектору ОСОБА_10. При цьому, головний інспектор ОСОБА_9 власноручно зробив запис у відповідних листках контролю про те, що огляд вантажів повинен бути проведений старшим інспектором ОСОБА_10, а також головним інспектором ОСОБА_30. та старшим інспектором ОСОБА_31.

У свою чергу ОСОБА_10, посилаючись на пряме розпорядження ОСОБА_8, умисно, не дивлячись на законні вимоги ОСОБА_16 і ОСОБА_28 надати їм усі документи, що додаються до декларації, в тому числі інвойс та технічну документацію на експортовані вантажі, не надав їх останнім.

Виконуючи вказівки своїх прямих і безпосередніх начальників ОСОБА_8 та ОСОБА_9 і не знаючи про намір учасників злочинної організації незаконно оформити задекларований комісіонером ОСОБА_11 псевдо-експортний товар з багаторазово завищеною митною вартістю, інспектори ОСОБА_16. і ОСОБА_28, перебуваючи на митному посту «Феодосія» взяли до оформлення зазначені декларації відповідно о 12 годині 30 хвилин і 12 годин 45 хвилин 29 серпня 2003 року.

На лицьовій стороні прийнятої до оформлення декларації № 60006/3/000677 ОСОБА_16 проставив відтиск особистого штампа «Під митним контролем № 059», дату « 29 серпня 2003 року» і розписався на них.

У свою чергу, ОСОБА_28, прийнявши до оформлення декларацію № 60006/3/000679 проставила в ній відтиск особистого штампа «Під митним контролем № 024», дату « 29 серпня 2003 року», відбиток особистої номерної печатки № 195 з проставленням вказаної дати і розписалася на них.

Конспіруючи злочинну діяльність ОСОБА_9 віддав розпорядження завершити митне оформлення за декларацією № 60006/3/000677 - ОСОБА_10 , а по декларації № 60006/3/000679 - ОСОБА_28, повідомивши ОСОБА_16 і ОСОБА_28 про те, що огляд і логічний контроль оформлюваних вантажів був здійснений ОСОБА_10, який підтвердив, що оглянутий з його участю вантаж у повній мірі відповідає зазначеному в декларації опису, класифікації та коду, а також що митна вартість підтверджується технічною документацією, товаро-супровідними та товаро-транспортними документами.

При цьому ОСОБА_16 та ОСОБА_28 сумлінно помилялися в частині того, що процедура митного контролю була дотримана ОСОБА_10 належним чином згідно з чинним митним законодавством.

Після завершення митного оформлення ОСОБА_10 особисто видав представнику підприємства псевдо-експортера ВАТ «ЛуАЗ» ОСОБА_11 через митного брокера ОСОБА_24, якому не було відомо про службове підроблення, п'яті примірники вантажної митної декларації № 60006/3/000677, а ОСОБА_28 видала ОСОБА_11 через митного брокера ОСОБА_24, п'ятий примірник ВМД № 60006/3/000679 від 29 серпня 2003 року з доданими комплектами документів (оригіналами товаро-супровідних та товаро-транспортних документів, магнітні носії з електронною копією цих декларацій), при цьому добровільно помиляючись, що митний огляд вантажу по оформленої нею ВМД № 60006/3/000679 був належним чином проведений

Згідно злочинному плану ОСОБА_10 отримав від ОСОБА_9 вказівку ??на проведення митного огляду оформлюваного вантажу по ВМД № 60006/3/000677 і № 60006/3/000679, про що ОСОБА_9 справив відповідний запис у листках контролю до зазначених ВМД. Формально в листок контролю для проведення митного огляду за вказаними ВМД ОСОБА_9 також вписав головного інспектора ОСОБА_30. та старшого інспектора ОСОБА_31. Фактично ОСОБА_9 дав зазначене завдання ОСОБА_10 проводити огляд виключно з метою створення зовнішньої видимості, свідомо знаючи, що ОСОБА_10 огляд проводити не буде. ОСОБА_30 та ОСОБА_31 до огляду фактично ніхто не залучав.

ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 діючи в рамках розробленого плану навмисно не залучили до участі в огляді співробітників відділу тарифів та митної вартості, номенклатури та класифікації товарів, а також по контролю за класифікаційною роботою та прийняттям рішень по визначенню коду товарів з метою уникнути виявлення факту явного завищення вартості вантажу.

З цією ж метою вони навмисно не ініціювали проведення митного огляду (за наявності

достатніх підстав для такого огляду) за участю співробітників винесеного на митний пост «Феодосія» сектора по боротьбі з контрабандою та порушенням митних правил Кримської регіональної митниці.

Виконуючи вказівку керівника злочинної організації 1-шої особи, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, зловживаючи службовими повноваженнями діючи всупереч інтересам служби при вищевказаних обставин, здійснили оформлення вантажних митних декларацій № № 60006/3/000677, 60006/3/000679 від 29 серпня 2003 року в режимі «Експорт-10» на електродистанційній системі управління з магнітопроводящімі дисками ЕСУ11М в кількості 62 штук і тензометричні системи контролю статичних та динамічних навантажень ТИП С2.45.001 в кількості 43 штук із заявленою митною вартістю на суму 20 088 366, 92 грн. і 9 647 029, 36 грн.

Надалі, у вантажних митних деклараціях № № 60006/3/000677, 60006/3/000679 від 29 серпня 2003 року головним інспектором відділу контролю за доставкою вантажів Кримської регіональної митниці ОСОБА_22 (якій не було відомо про злочинні плани), була проставлена ??відмітка про надходження вантажу в митницю призначення у повному обсязі та про випуск псевдо-експортного вантажу за межі митної території України, а також особисту номерну печатку та підпис.

Згодом, під виглядом дотримання вимог законної процедури видачі офіційних документів 1-ша особа через загальний відділ Кримської регіональної митниці, розташованої за адресою: м. Сімферополь, аеропорт "Центральний", 1 вересня 2003 року організував видачу ОСОБА_11 зазначених декларацій завірених гербовою печаткою та підписом заступника начальника Кримської регіональної митниці ОСОБА_18, якому не було відомо про скоєні злочини.

Після чого, ОСОБА_11 передав зазначені п'яті екземпляри ВМД ОСОБА_5 , а той, у свою чергу, з невстановленими слідством особами надав їх посадовим особам ВАТ «ЛуАЗ», які, використовуючи ці п'яті екземпляри декларацій незаконно зменшили податкові зобов'язання з податку на додану вартість за рахунок погашення податкових зобов'язань перед бюджетом, застосувавши нульову ставку податку на додану вартість при здійсненні псевдо-експортних операцій по продажу товару з багаторазово завищеною вартістю, безпідставно сформувавши податковий кредит при фіктивній угоді купівлі-продажу з фірмою постачальником-ПП «Інтер'єр і Ко».

Завищення вартості товару, згідно злочинного задуму, було необхідно для створення умов для ухилення від сплати податку на додану вартість в особливо великих розмірах ВАТ «ЛуАЗ» на суму, що становила 20% від вартості електродистанційних систем управління з магнітопроводящімі дисками ЕСУ11М в кількості 62 штук і тензометричних систем контролю статичних і динамічних навантажень ТИП С2.45.001 в кількості 43 штук, задекларованої у вантажних митних деклараціях № № 60006/3/000677, 60006/3/000679 від 29 серпня 2003 року, тобто на 5921276,50 грн.

Тим самим, загальна сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість, яка підлягала сплаті ВАТ «ЛуАЗ» у серпні 2003 року була занижена на суму 5921276,50 грн., внаслідок безпідставно сформованого податкового кредиту фіктивною фірмою ПП «Інтер'єр і Ко», у якій був придбаний товар, реалізуючи попередні етапи злочинної діяльності.

ВАТ «ЛуАЗ» оформило договори № 52 від 24 червня 2003 року і № 46 від 30 квітня 2003 року з ПП «Інтер'єр і Ко» на купівлю-продаж товару - електродистанційних систем управління з магнітопроводящімі дисками ЕСУ11М в кількості 62 штук на суму 24000000,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 4 000 000,00 грн., і тензометричних систем контролю статичних та динамічних навантажень ТИП С2.45.001 в кількості 43 штук на загальну суму 11 527 659, 00 грн., в тому числі податок на додану вартість на суму 1 921 276, 50 грн.

27 червня 2003 року за накладною № ІН-000065 ПП «Інтер'єр і Ко» відпустило ВАТ «ЛуАЗ» електродистанційні системи управління з магнітопроводящімі дисками ЕСУ11М в кількості 62 штук на загальну суму 24 000 000, 00 грн., у тому числі податок на додану вартість на суму 4 000 000, 00 грн.

27 червня 2003року була видана податкова накладна № 65 від 27 червня 2003 року продавцем -ПП «Інтер'єр і Ко» покупцеві - ВАТ «ЛуАЗ» на електродистанційні системи управління з магнітопроводящімі дисками ЕСУ11М в кількості 62 штук на загальну суму 24 000 000, 00 грн., у тому числі податок на додану вартість на суму 4 000 000, 00 грн.

30 квітня 2003 за накладною № ВН-000053 ПП «Інтер'єр і Ко» відпустило ВАТ «ЛуАЗ» тензометричні системи контролю статичних та динамічних навантажень ТИП С2.45.001 в кількості 43 штук на загальну суму 11 527 659, 00 грн., в тому числі податок на додану вартість на суму 1 921 276, 50 грн.

30 квітня 2003року була видана податкова накладна № 53 від 30 квітня 2003 року продавцем -ПП «Інтер'єр і Ко» покупцеві - ВАТ «ЛуАЗ» на тензометричні системи контролю статичних та динамічних навантажень ТИП С2.45.001 в кількості 43 штук на загальну суму 11 527 659, 00 грн., у тому числі податок на додану вартість на суму 1 921 276, 50 грн.

Насправді, зазначені договори носили формальний характер і не мали наміру створити юридичні наслідки, що випливають з їх змісту.

10 березня 2004 рішенням Святошинського районного суду м. Києва визнано недійсними первинні документи ПП «Інтер'єр і Ко» з моменту їх складання.

Таким чином, всі операції купівлі-продажу на території України та при псевдо-експорті були реалізацією злочинних намірів ОСОБА_11 під керівництвом ОСОБА_5 та невстановлених слідством осіб, фіктивними по своїй суті і не мали на меті здійснити поставку нібито високотехнологічного обладнання американській фірмі «Profitmax LLC», Оклахома, США.

Метою всіх псевдогосподарських операцій було створення для юридичної особи ВАТ «ЛуАЗ» можливості під виглядом нібито законної господарської діяльності - постачання обладнання за завищеною вартістю, сформувати податковий кредит на суму 5 921 276, 20 грн. для подальшого заниження податкових зобов'язань на вказану суму кредиту перед бюджетом України, підтвердженням чого для податкових органів України за місцем реєстрації підприємства служили оформлені зовні правильно завідомо неправдиві офіційні документи - вантажні митні декларації №№ 60006/3/000677, 60006/3/000679 від 29 серпня 2003 року.

Таким чином, при вищевказаних обставинах, діючи умисно в інтересах псевдоекспортера 1-ша особа, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 у формі пособництва сприяли в умисному ухиленні від сплати податку на додану вартість юридичній особі ВАТ «ЛуАЗ» на суму 5 921 276, 20 грн.

8 оформлення

Продовжуючи злочинну діяльність, реалізуючи розроблений ОСОБА_5 і невстановленими слідством особами план, ОСОБА_11 в період часу з 13 по 18 вересня 2003 року, перебуваючи в місті Судаку АР Крим, в односторонньому порядку від імені ТОВ «Енерго-Сервіс» у відсутності уповноваженого представника ВАТ «ЛуАЗ» підписав наданий йому ОСОБА_5 з підписом директора ОСОБА_32 і печаткою ВАТ «ЛуАЗ» текст договору комісії № 36 від 21 серпня 2003 року, згідно з яким ТОВ «Енерго-Сервіс» від імені ВАТ «ЛуАЗ» має реалізувати за межі митної території України тензометричні системи статичних і динамічних навантажень з пружинним демпфером подовжніх коливань ТИП С2.45.001 в кількості 60 штук. Згідно із зазначеним договором, комісіонер зобов'язався здійснити митне оформлення експортованого вантажу.

У той же період часу ОСОБА_11 у м.Судаку АР Крим, в односторонньому порядку від імені ТОВ «Енерго-Сервіс» у відсутності уповноваженого представника іноземного контрагента підписав наданий йому ОСОБА_5 з підписом від імені директора ОСОБА_20 ( ОСОБА_20) і печаткою фірми «Profitmax LLC», Оклахома, США, текст контракту № 0011/8/3ВД від 25 серпня 2003 року на поставку тензометричних систем статичних і динамічних навантажень з пружинним демпфером подовжніх коливань ТИП С2.45.001 в кількості 60 штук по багаторазово завищеній вартості. Після цього, він отримав від ОСОБА_5 електронний носій із завідомо неправдивими даними щодо вартості товару та які необхідно було внести в бланки вантажної митної декларації. У той же день, для подання вантажної митної декларації на митний пост «Феодосія», ОСОБА_11 звернувся в брокерську контору ТОВ «Факт-9», співробітники якої не були посвячені в його злочинні наміри. Перебуваючи в брокерській конторі, розташованій за адресою: місто Феодосія, вулиця В.Коробкова,2-А, використовуючи надані для заповнення співробітниками ТОВ «Факт-9» типові бланки вантажної митної декларації, ОСОБА_11 з співробітниками брокерської фірми (не посвяченими в злочинні наміри) вніс у відповідні графи, надані йому ОСОБА_5 завідомо неправдиві відомості, що стосуються вартості товару.

Зазначені примірники ВМД із прикладеним комплектом документів ОСОБА_11 передав митному брокеру ТОВ «Факт-9» ОСОБА_24, (не посвяченому в злочинні плани) для подачі до оформлення на митний пост "Феодосія», що той і виконав.

Таким чином, ОСОБА_11 був складений завідомо неправдивий офіційний документ - вантажна митна декларація № 60006/3/000724 від 19 вересня 2003 року в п'яти примірниках про надання їм від імені ВАТ «ЛуАЗ» для митного оформлення вивезення тензометричних систем статичних і динамічних навантажень з пружинним демпфером подовжніх коливань ТИП С2.45.001 в кількості 60 штук із зазначенням у цій декларації багаторазово завищеною вартістю зазначеного товару в розмірі 13 559 686, 07грн.

У той же день, в службовому кабінеті начальника митного поста «Феодосія» Кримської

регіональної митниці ОСОБА_8 в будівлі митного поста «Феодосія» за адресою: м. Феодосія, вул. Горького,20-А, ОСОБА_11, діючи згідно розробленому плану, передав ОСОБА_8 в якості хабара (з розрахунку 5% від заявленої у ВМД вартості експортного вантажу згідно з попереднею вказівкою 1-шої особи) надані ОСОБА_5 гроші в іноземній валюті - 127 153,85 долара США , які в національній валюті України складають 677 984, 30 грн., за виконання в інтересах ВАТ «ЛуАЗ» і особисто ОСОБА_11 дій, що входять в компетенцію співробітників Кримської регіональної митниці, а саме за митне оформлення вантажу - тензометричних систем статичних і динамічних навантажень з пружинним демпфером подовжніх коливань ТИП С2.45.001 в кількості 60 штук по багаторазово завищеною вартістю, що становить 13 559 686, 07 грн. ОСОБА_8, згідно з попередньою змовою, прийняв ці гроші.

Одночасно ОСОБА_8 запропонував ОСОБА_11 звернутися до головного інспектора митного поста «Феодосія» ОСОБА_9, який спільно з ОСОБА_10 повинен був, згідно злочинної домовленості, оформити екземпляри вантажної митної декларації № 60006/3/000724 від 19 вересня 2003 року, в яку ОСОБА_11, були внесені завідомо неправдиві відомості.

У той же день ОСОБА_8, ОСОБА_9 і ОСОБА_10 отримали від 1-шої особи вказівку про прийняття до оформлення вантажної митної декларації № 60006/3/000724, поданої на митний пост «Феодосія» 19 вересня 2003 року по дорученнях комісіонера митним брокером ТОВ «Факт-9» ОСОБА_24, ( не посвяченим у злочинний план).

В цей же час, згідно заздалегідь розробленому плану, заступник начальника відділення по боротьбі з контрабандою та порушенням митних правил Кримської регіональної митниці ОСОБА_7 отримав і виконував вказівку 1-шої особи забезпечити невтручання з боку підлеглих йому по службі співробітників зазначеного підрозділу в формально проведену ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, з метою конспірації злочинної діяльності, процедуру митного контролю при незаконному оформленні вищевказаного псевдоекспортного вантажу.

Достовірно знаючи про те, що зазначена декларація містить завідомо неправдиві відомості в частині митної вартості псевдоекспортного вантажу, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на виконання незаконного розпорядження 1-шої особи, 19 вересня 2003 року о 12 годині 05 хвилин, знаходячись в приміщенні митного поста «Феодосія», розташованого за адресою: м. Феодосія, вул. Горького,20-А, проконтролювали прийняття до оформлення вантажної митної декларації № 60006/3/000724 своїм підлеглим старшим інспектором ОСОБА_10.

На виконання незаконного розпорядження 1-шої особи, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 інспектор ОСОБА_10. у вказаний час, перебуваючи на митному посту «Феодосія», від митного брокера ТОВ «Факт-9» ОСОБА_24 прийняв до оформлення вантажну митну декларацію № 60006/3/000724 від 19 вересня 2003 року. Про те, що вартість вантажу в цій декларації багаторазово завищена ОСОБА_10 знав.

1-ша особа, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 також реально усвідомлювали, що зазначена у вантажній митній декларації № 60006/3/000724 від 19 вересня 2003 року вартість товару багаторазово завищена і не відповідає дійсній вартості товару, а сама експортна операція є фіктивною.

На лицьовій стороні даної вантажної митної декларацій ОСОБА_10 проставив відбиток штампа «Під митним контролем № 141» від 19 вересня 2003 року і розписався на ньому, а також відбиток особистої номерної печатки № « 167» від 19 вересня 2003 року і розписався на ньому, тим самим, завіривши внесення комісіонером ОСОБА_11 у вантажні митні декларації даних, що не відповідають дійсності, тобто склав завідомо неправдиві офіційні документи, оформивши їх зовні правильно.

Згідно злочинному плану ОСОБА_10 отримав від ОСОБА_9 вказівку ??на проведення митного огляду оформлюваного вантажу по ВМД № 60006/3/000724 від 19 вересня 2003 року, про що ОСОБА_9 зробив відповідний запис у аркуші контролю до зазначеної ВМД. Фактично ОСОБА_9 дав зазначене завдання ОСОБА_10 проводити огляд виключно з метою створення зовнішньої видимості, свідомо знаючи, що ОСОБА_10 огляд проводити не буде.

ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, діючи в рамках розробленого плану, навмисно не залучили до участі в огляді співробітників відділу тарифів та митної вартості, номенклатури та класифікації товарів, а також по контролю за класифікаційною роботою та прийняттям рішень по визначенню коду товарів з метою уникнути виявлення факту явного завищення вартості вантажу.

З цією ж метою, вони навмисно не ініціювали проведення митного огляду (за наявності достатніх підстав для такого огляду) за участю співробітників винесеного на митний пост

«Феодосія» сектора по боротьбі з контрабандою та порушенням митних правил Кримської регіональної митниці.

Виконуючи вказівку 1-шої особи ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 здійснили оформлення зазначеної вантажної митної декларації № 60006/3/000724 від 19 вересня 2003 року.

Надалі, у вантажній митній декларації № 60006/3/000724 від 19 вересня 2003 року головним інспектором відділу контролю за доставкою вантажів Кримської регіональної митниці ОСОБА_17, (якому не було відомо про плани злочинної організації), була проставлена ??відмітка про надходження вантажу у митницю призначення у повному обсязі та про випуск псевдо-експортного вантажу за межі митної території України, а також особиста номерна печатка та підпис.

Згодом, під виглядом дотримання вимог законної процедури видачі офіційних документів, 1-ша особа через загальний відділ Кримської регіональної митниці, розташованої за адресою: м. Сімферополь, аеропорт "Центральний", 22 вересня 2003 організував видачу ОСОБА_11 5-го примірника зазначеної декларації, завіреного гербовою печаткою та підписом заступника начальника Кримської регіональної митниці ОСОБА_18, якому не було відомо про скоєні злочини.

Після цього, ОСОБА_11 передав зазначений завідомо неправдивий офіційний документ ОСОБА_5, а той у свою чергу, з невстановленими слідством особами, надав його посадовим особам ВАТ «ЛуАЗ», які на його підставі незаконно зменшили податкові зобов'язання з податку на додану вартість за рахунок погашення податкових зобов'язань перед бюджетом, застосувавши нульову ставку податку на додану вартість при здійсненні псевдо-експортної операції з продажу товару з багаторазово завищеною вартістю, безпідставно сформувавши податковий кредит при фіктивній угоді купівлі-продажу з фірмою постачальником товару - ПП «Інтер'єр і Ко».

Посадові особи ВАТ «ЛуАЗ» при пособництві ОСОБА_5 та невстановлених слідством осіб, за рахунок придбання у постачальника товару ПП «Інтер'єр і Ко» тензометричних систем статичних та динамічних навантажень з пружинним демпфером подовжніх коливань ТИП С2.45.001 в кількості 60 штук незаконно сформували для зазначеної юридичної особи податковий кредит, свідомо знаючи, що вартість товару багаторазово завищена.

Завищення вартості товару, згідно злочинному плану було необхідно для створення умов для ухилення від сплати податку на додану вартість ВАТ «ЛуАЗ» на суму, що становила 20% від вартості тензометричних систем статичних і динамічних навантажень з пружинним демпфером подовжніх коливань ТИП С2.45.001 в кількості 60 штук, задекларованої у вантажній митній декларації № 60006/3/000724 від 19 вересня 2003 року, тобто на 2 700 000, 00 грн.

Тим самим, загальна сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість, яка підлягала сплаті ВАТ «ЛуАЗ» у вересні 2003 року була занижена на суму 2 700 000,00 грн., внаслідок безпідставно сформованого податкового кредиту фіктивною фірмою ПП «Інтер'єр і Ко», у якій товар був придбаний ВАТ «ЛуАЗ», реалізуючи по ланцюгу попередні етапи злочинної діяльності.

24 липня 2003 року ВАТ «ЛуАЗ» оформило договір № 58 з ПП «Інтер'єр і Ко» на постачання товару - тензометричних систем статичних і динамічних навантажень з пружинним демпфером подовжніх коливань ТИП С2.45.001 в кількості 60 штук на загальну суму 16 200 000, 00 грн., у тому числі податок на додану вартість на суму 2 700 000, 00 грн.

31 липня 2003 року по накладній № ІН-000071 від 31 липня 2003 р. ПП «Інтер'єр і Ко» відпустило ВАТ «ЛуАЗ» тензометричні системи статичних і динамічних навантажень з пружинним демпфером подовжніх коливань ТИП С2.45.001 в кількості 60 штук на загальну суму 16 200 000, 00 грн., у тому числі податок на додану вартість на суму 2 700 000, 00 грн.

31 липня 2003 була видана податкова накладна № 71 від 31 липня 2003 року продавцем -ПП «Інтер'єр і Ко» покупцеві - ВАТ «ЛуАЗ» на тензометричні системи статичних і динамічних навантажень з пружинним демпфером подовжніх коливань ТИП С2.45.001 в кількості 60 штук на загальну суму 16 200 000, 00 грн., у тому числі податок на додану вартість на суму 2 700 000, 00 грн.

10 березня 2004 року рішенням Святошинського районного суду м. Києва визнано недійсними первинні документи ПП «Інтер'єр і Ко» з моменту їх складання.

Таким чином, всі операції купівлі-продажу на території України та при псевдоекспорту були реалізацією злочинних намірів ОСОБА_11 під керівництвом ОСОБА_5 і невстановлених слідством осіб, фіктивними по своїй суті і не мали на меті здійснити поставку нібито високотехнологічного обладнання американській фірмі «Profitmax LLC», Оклахома, США.

Метою всіх псевдо-господарських операцій було створення для юридичної особи ВАТ «ЛуАЗ» можливості під виглядом нібито законної господарській діяльності - постачання обладнання за завищеною вартістю, сформувати податковий кредит на суму 2 700 000, 00 грн. для

подальшого заниження податкових зобов'язань на вказану суму кредиту перед бюджетом України, підтвердженням чого для податкових органів України за місцем реєстрації підприємства служив оформлений зовні правильно завідомо неправдивий офіційний документ - вантажна митна декларація № 60006/3/000724 від 19 вересня 2003 року.

Після організованої під керівництвом 1-шої особи видачі зазначених завідомо неправдивих документів така можливість була створена. При цьому, повноважними представниками ВАТ «ЛуАЗ» у податковій декларації за вересень 2003 року, поданої за місцем реєстрації в Луцьку об'єднану державну податкову інспекцію, в графі 2.1 «Експортні операції» була зазначена загальна сума експортної поставки товарів, а в графі 17 «Усього податкового кредиту» загальна сума сформованого податкового кредиту, в тому числі, і незаконно сформованого фіктивною фірмою ПП «Інтер'єр і Ко» податкового кредиту на суму 2 700 000, 00 грн. При цьому, сума експортного відшкодування повністю зараховувалася в рахунок платежів з податку на додану вартість, тим самим, погашаючи для ВАТ «ЛуАЗ» податкові зобов'язання за рахунок безпідставно сформованого для неї кредиту фіктивною фірмою ПП «Інтер'єр і Ко».

Таким чином, при вищевказаних обставинах, діючи умисно в інтересах псевдоекспортера 1-е особа, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 у формі пособництва сприяли в умисному ухиленні від сплати податку на додану вартість юридичній особі ВАТ «ЛуАЗ» на суму 2 700 000, 00 грн.,

9 оформлення

9 жовтня 2003 наказом № 459-к начальник митного поста Феодосія ОСОБА_8 був переведений до м.Керч на посаду начальника митного поста «Керч» Кримської регіональної митниці.

14 жовтня 2003 наказом № 473-к ОСОБА_9 був переведений до м. Керч на посаду начальника вантажопасажирського відділу № 1 митного поста «Керч», а 20 жовтня 2003 року ОСОБА_9 наказом № 493-к був переведений на посаду начальника вантажопасажирського відділу № 2 того ж митного поста «Керч» Кримської регіональної митниці.

При цьому, керівник злочинної організації, 1-ша особа після переведення ОСОБА_8 на нове місце служби на посаду начальника митного поста «Керч» залишив його куратором митного поста «Феодосія», про що публічно оголосив перед особовим складом митного поста «Феодосія». Насправді, ОСОБА_8 за планом 1-шої особи продовжував забезпечувати безпеку вчинення злочинів - незаконних митних оформлень вантажів на митному посту «Феодосія» для учасника злочинної організації ОСОБА_10, а також продовжував безпосередньо отримувати хабарі від представників псевдоекспортеров за налагодженою схемою для передачі їх 1-шій особі.

Продовжуючи реалізовувати розроблений ОСОБА_5 з невстановленими слідством особами план злочинної діяльності, ОСОБА_11 в період часу з 17 по 21 жовтня 2003 року в м.Судаку АР Крим в односторонньому порядку від імені ТОВ «Енерго-Сервіс» у відсутності уповноваженого представника ВАТ «ЛуАЗ» підписав наданий йому ОСОБА_5 з підписом директора ОСОБА_32 і печаткою ВАТ «ЛуАЗ» текст договору комісії № 37 від 10 жовтня 2003 року, згідно з яким ТОВ «Енерго-Сервіс» від імені ВАТ «ЛуАЗ» має реалізувати за межі митної території України модулі векторного керування і реєстрації ТИП ВУ-25р в кількості 27 штук. Згідно із зазначеним договором, комісіонер зобов'язався здійснити митне оформлення експортованого вантажу.

У той же день, ОСОБА_11, перебуваючи в місті Судаку АР Крим, в односторонньому порядку від імені ТОВ «Енерго-Сервіс» у відсутності уповноваженого представника іноземного контрагента підписав наданий йому ОСОБА_5 з підписом від імені директора ОСОБА_33 (ОСОБА_33) і печаткою фірми «Geoplanet LLC», США, текст контракту № 300/10 ES від 17 жовтня 2003 року на поставку модулів векторного керування і реєстрації ТИП ВУ-25р в кількості 27 штук по багаторазово завищеній вартісті.

Після цього, ОСОБА_11 в той же день отримав від ОСОБА_5 електронний носій із завідомо неправдивими даними про вартість товару, які необхідно було внести в бланки вантажної митної декларації.

У той же день, для подання вантажної митної декларації на митний пост «Феодосія», ОСОБА_11 звернувся в брокерську контору ТОВ «Факт-9», співробітники якої не були посвячені в його злочинні наміри.

Перебуваючи в брокерській конторі, розташованій за адресою: місто Феодосія, вулиця В.Коробкова,2-А, використовуючи надані для заповнення співробітниками ТОВ «Факт-9» типові бланки вантажної митної декларації, ОСОБА_11 з співробітниками брокерської контори (не посвяченими в злочинні наміри) умисно вніс у відповідні графи, надані йому ОСОБА_5 завідомо неправдиві відомості з багаторазово завищеною вартістю товару.

Зазначені примірники ВМД з прикладеним комплектом документів ОСОБА_11 передав

митному брокеру ТОВ «Факт-9» ОСОБА_24 (не посвяченому в злочинні наміри) для подачі до оформлення на митний пост «Феодосія», що той і виконав.

Таким чином, ОСОБА_11 був складений завідомо неправдивий офіційний документ - вантажна митна декларація № 60006/3/000848 від 22 жовтня 2003 року в п'яти примірниках про надання їм від імені ВАТ «ЛуАЗ» для митного оформлення вивезення модулів векторного керування і реєстрації ТИП ВУ-25р в кількості 27 штук із зазначенням в цій декларації багаторазово завищеною вартістю товару - 11 584 351, 19 грн.

У той же день, в будівлі митного поста «Феодосія» Кримської регіональної митниці за адресою: м. Феодосія, вул. Горького,20-А, ОСОБА_11, діючи згідно з розробленим планом, передав начальнику митного поста «Керч» ОСОБА_8 в якості хабара (з розрахунку 5% від заявленої у ВМД вартості експортного вантажу згідно з попереднею вказівкою 1-го особи) гроші, надані йому ОСОБА_5 в іноземній валюті - 108 630, 45 доларів США, а ОСОБА_8, діючи за попередньою змовою, прийняв від нього ці грошові кошти, які складають в національній валюті України 579 217, 56 грн., як хабар за виконання в інтересах ВАТ «ЛуАЗ» і особисто ОСОБА_11 дій, що входять в компетенцію співробітників Кримської регіональної митниці, а саме за митне оформлення вантажу - модулів векторного керування і реєстрації ТИП ВУ-25р в кількості 27 штук по багаторазово завищеній вартості.

Вказану суму хабара ОСОБА_8 згодом передав 1-шій особі, яка її розподілила за своїм розсудом між собою та членами злочинної організації - ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_7

22 жовтня 2003 старший інспектор ОСОБА_10., знаходячись за місцем служби в приміщенні митного посту за адресою: вулиця Горького,20-А, м. Феодосії, АР Крим, отримав незаконне розпорядження 1-шої особи про оформлення в режимі «Експорт- 10» вантажу модулів векторного керування та реєстрації ТИП ВУ-25р в кількості 27 штук, заявленого у вантажній митній декларації № 60006/3/000848, в яку представником псевдоекспортера ОСОБА_11 були внесені завідомо неправдиві відомості про вартість товару.

При цьому, ОСОБА_8 отримав від 1-шої особи вказівку оперативно проконтролювати та проконтролював прийняття до оформлення зазначеної вантажної митної декларації.

В цей же час, згідно заздалегідь розробленому плану, заступник начальника відділення по боротьбі з контрабандою та порушенням митних правил Кримської регіональної митниці ОСОБА_7 отримав вказівку 1-шої особи забезпечити та забезпечив невтручання з боку підлеглих йому по службі співробітників зазначеного підрозділу в формально проведену ОСОБА_10 з метою конспірації злочинної діяльності процедуру митного контролю при незаконному оформленні вищевказаного псевдо-експортного вантажу.

Достовірно знаючи про те, що зазначена декларація містить завідомо неправдиві відомості в частині вартості псевдоекспортного вантажу, на виконання незаконного розпорядження 1-шої особи, старший інспектор ОСОБА_10. 22 жовтня 2003 року, після закінчення робочого часу о 18 годин 15 хвилин, перебуваючи в приміщенні митного поста «Феодосія», прийняв до оформлення вантажну митну декларацію № 60006/3/000848 для подальшого складання та видачі п'ятого примірника зацікавленій особі - представнику підприємства псевдоекспортера ВАТ «ЛуАЗ» ОСОБА_11

При цьому 1-ша особа, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_10 реально усвідомлювали, що насправді зазначена у вантажній митній декларації № 60006/3/000848 від 22 жовтня 2003 року вартість багаторазово завищена і не відповідає істинній вартості товару, а сама експортна операція є фіктивною.

Виконуючи вказівку керівника злочинної організації 1-шої особи, ОСОБА_10, зловживаючи службовими повноваженнями, діючи всупереч інтересам служби при вищевказаних обставинах, здійснив оформлення вантажної митної декларації №60006/3/000848 від 22 жовтня 2003 року в режимі «Експорт-10» на модулі векторного керування і реєстрації ТИП ВУ-25р в кількості 27 штук із заявленою вартістю на суму 11 584 351, 19 грн.

На лицьовій стороні даної вантажної митної декларації ОСОБА_10 проставив відбиток штампа «Під митним контролем № 141» від 22 жовтня 2003 року і розписався на ньому, а також відбиток особистої номерної печатки № « 167» від 22 жовтня 2003 року і розписався на ньому, тим самим, завіривши внесення комісіонером ОСОБА_11 в вантажну митну декларацію даних, що не відповідають дійсності, тобто склав завідомо неправдивий офіційний документ, оформивши його зовні правильно.

При цьому, ОСОБА_10, отримавши завдання на проведення огляду оформлюваного вантажу від начальника митного поста «Феодосія» ОСОБА_34 (якому не було відомо про скоєння злочинів), навмисно не виконав вказівку останнього, як це було передбачено заздалегідь розробленим 1-шою особою планом.

ОСОБА_10, також, діючи в рамках розробленого плану, навмисно не залучив до участі в

огляді співробітників відділу тарифів та митної вартості, номенклатури та класифікації товарів, а також по контролю за класифікаційною роботою та прийняттям рішень по визначенню коду товарів з метою уникнення виявлення факту явного завищення вартості вантажу.

З цією ж метою, він навмисно не ініціював проведення митного огляду (за наявності достатніх підстав для такого огляду) за участю співробітників винесеного на митний пост «Феодосія» сектора по боротьбі з контрабандою та порушенням митних правил Кримської регіональної митниці.

Після завершення оформлення зазначеної ВМД ОСОБА_10 видав на руки декларанту її 5-й примірник - документ, що містив завідомо неправдиві відомості.

Надалі у вантажній митній декларації № 60006/3/000848 від 22 жовтня 2003 року головним інспектором відділу контролю за доставкою вантажів Кримської регіональної митниці ОСОБА_17, (який не був посвячений у злочинні плани), була проставлена відмітка про надходження вантажу в митницю призначення у повному обсязі та про випуск експортного вантажу за межі митної території України, а також особиста номерна печатка та підпис.

Згодом, під виглядом дотримання вимог законної процедури видачі офіційних документів, 1-ша особа через загальний відділ Кримської регіональної митниці, розташованої за адресою: м. Сімферополь, аеропорт "Центральний", 27 жовтня 2003 року організував видачу ОСОБА_11 п'ятого примірника зазначеної ВМД, завіреного гербовою печаткою та підписом заступника начальника Кримської регіональної митниці ОСОБА_18, якому не було відомо про скоєні злочини.

Після чого, ОСОБА_11 передав зазначений 5-й примірник ВМД ОСОБА_5, а той, у свою чергу, спільно з невстановленими слідством особами, надав його посадовим особам ВАТ «ЛуАЗ», які, використовуючи його, незаконно зменшили податкові зобов'язання з податку на додану вартість за рахунок погашення податкових зобов'язань перед бюджетом, застосувавши нульову ставку податку на додану вартість при здійсненні псевдоекспортних операцій з продажу товару з багаторазово завищеною вартістю, безпідставно сформувавши податковий кредит при фіктивної угоді купівлі-продажу з фірмою постачальником - ПП «Інтер'єр і Ко».

Завищення вартості товару, згідно злочинному задуму, було необхідно для створення умов для ухилення від сплати податку на додану вартість в особливо великих розмірах ВАТ «ЛуАЗ» на суму, що становила 20% від вартості модулів векторного керування і реєстрації ТИП ВУ-25р в кількості 27 штук, задекларованої у вантажній митній декларації № 60006/3/000848 від 22 жовтня 2003 року, тобто на 2 304 000, 00 грн.

Тим самим, загальна сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість, яка підлягала сплаті ВАТ «ЛуАЗ» у жовтні 2003 року була занижена на суму 2 304 000, 00 грн., внаслідок безпідставно сформованого податкового кредиту фіктивною фірмою ПП «Інтер'єр і Ко», у якої ВАТ «ЛуАЗ» придбало товар, реалізуючи по ланцюгу попередні етапи злочинної діяльності.

29 серпня 2003 ВАТ «ЛуАЗ» оформило договір № 64 з ПП «Інтер'єр і Ко» на постачання товару - модулів векторного керування і реєстрації ТИП ВУ-25р в кількості 27 штук на загальну суму 13 824 000, 00 грн., в тому числі податок на додану вартість на суму 2 304 000, 00 грн.

29 серпня 2003 по накладній № ІН-000072 від 29 серпня 2003 року ПП «Інтер'єр і Ко» відпустило ВАТ «ЛуАЗ» модулі векторного керування та реєстрації ТИП ВУ-25р в кількості 27 штук на загальну суму 13 824 000, 00 грн., в тому числі податок на додану вартість на суму 2 304 000, 00 грн.

29 серпня 2003 року була видана податкова накладна № 72 від 29 серпня 2003 року продавцем -ПП «Інтер'єр і Ко» покупцеві - ВАТ «ЛуАЗ» на модулі векторного керування і реєстрації ТИП ВУ-25р в кількості 27 штук на загальну суму 13 824 000, 00 грн., у тому числі податок на додану вартість на суму 2 304 000, 00 грн.

Насправді, зазначені договори носили формальний характер і не мали наміру створити юридичні наслідки, що випливають з їх змісту , тобто були по суті фіктивними

Таким чином, всі операції купівлі - продажу на території України та при псевдоекспорті були реалізацією злочинних намірів ОСОБА_11 під керівництвом ОСОБА_5 та невстановлених слідством осіб, фіктивними по своїй суті та не мали на меті здійснити поставку нібито високотехнологічного обладнання американській фірмі «Geoplanet LLC», США.

Метою всіх псевдогосподарських операцій було створення для юридичної особи ВАТ «ЛуАЗ» можливості під виглядом нібито законної господарської діяльності - постачання обладнання за завищеною вартістю, сформування податковий кредит на суму 2 304 000, 00 грн. для подальшого заниження податкових зобов'язань на вказану суму кредиту перед бюджетом України, підтвердженням чого для податкових органів України за місцем реєстрації підприємства служив оформлений зовні правильно завідомо неправдивий офіційний документ - вантажна митна декларація № 60006/3/000848 від 22 жовтня 2003 року.

Після організованої під керівництвом ОСОБА_25 видачі зазначеного завідомо неправдивого офіційного документа така можливість була створена. Посадовими особами ВАТ «ЛуАЗ» у податковій декларації за жовтень 2003 року, поданої за місцем реєстрації в Луцьку об'єднану державну податкову інспекцію, в графі 2.1 «Експортні операції» була зазначена загальна сума експортної поставки товарів, а в графі 17 «Усього податкового кредиту» загальна сума сформованого податкового кредиту, в тому числі, і незаконно сформованого фіктивною фірмою ПП «Інтер'єр і Ко» податкового кредиту на суму 2 304 000, 00 грн. При цьому, сума експортного відшкодування повністю зараховувалася в рахунок платежів з податку на додану вартість, тим самим, погашаючи для ВАТ «ЛуАЗ» податкові зобов'язання за рахунок безпідставно сформованого для неї кредиту фіктивною фірмою ПП «Інтер'єр і Ко».

Таким чином, при вищевказаних обставинах, діючи умисно в інтересах псевдо експортера, 1-ша особа, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_11 у формі пособництва сприяли в умисному ухиленні від сплати податку на додану вартість юридичній особі ВАТ «ЛуАЗ» на суму 2 304 000, 00 грн.

10 оформлення

Продовжуючи реалізовувати, розроблений ОСОБА_5 з невстановленими слідством особами план злочинної діяльності, ОСОБА_11 в період часу з 25 по 30 жовтня 2003 року, перебуваючи в місті Судаку АР Крим, в односторонньому порядку від імені ТОВ «Енерго-Сервіс» у відсутності уповноваженого представника ВАТ «ЛуАЗ» підписав наданий йому ОСОБА_5 з підписом директора ОСОБА_32 і печаткою ВАТ «ЛуАЗ» текст договору комісії № 38 від 30 вересня 2003 року, згідно з яким ТОВ «Енерго-Сервіс» від імені ВАТ «ЛуАЗ» має реалізувати за межі митної території України модулі векторного керування і реєстрації ТИП ВУ-25р в кількості 50 штук. Згідно із зазначеним договором, комісіонер зобов'язався здійснити митне оформлення експортованого вантажу.

У той же день, ОСОБА_11, перебуваючи в місті Судаку АР Крим в односторонньому порядку від імені ТОВ «Енерго-Сервіс» у відсутності уповноваженого представника іноземного контрагента підписав наданий йому ОСОБА_5 з підписом від імені директора ОСОБА_33 ( ОСОБА_33) і печаткою фірми «Geoplanet LLC», США, текст контракту № 400/10 ES від 20 жовтня 2003 року на поставку модулів векторного керування і реєстрації ТИП ВУ-25р в кількості 103 штук за багаторазово завищеною вартістю.

Після цього, ОСОБА_11 отримав від ОСОБА_5 електронний носій з неправдивими даними щодо вартості товару, які необхідно було внести в бланки вантажної митної декларації.

У той же день, для подання вантажної митної декларації на митний пост «Феодосія», ОСОБА_11 звернувся в брокерську контору ТОВ «Факт-9», співробітники якої не були присвячені в його злочинні наміри.

Перебуваючи в брокерській конторі, розташованій за адресою: місто Феодосія, вулиця В.Коробкова,2-А, використовуючи, надані для заповнення співробітниками ТОВ «Факт-9» типові бланки вантажної митної декларації, ОСОБА_11 з співробітниками брокерської контори (не посвяченими в злочинні плани) умисно вніс у відповідні графи надані йому ОСОБА_5 завідомо неправдиві відомості з багаторазово завищеною вартістю товару.

Внісши в декларацію завідомо неправдиві відомості в частині вартості переміщуваного за митну територію України товару, ОСОБА_11 своїми підписами та печаткою ТОВ «Енерго-Сервіс» завірив усі її п'ять екземплярів, склавши завідомо неправдивий офіційний документ.

Таким чином, ОСОБА_11 склав завідомо неправдивий офіційний документ - вантажну митну декларацію № 60006/3/000886 від 31 жовтня 2003 року в п'яти примірниках про надання їм від імені ВАТ «ЛуАЗ» для митного оформлення вивезення модулів векторного керування і реєстрації ТИП ВУ-25р в кількості 50 штук з зазначенням в цій декларації багаторазово завищеної вартісті зазначеного товару - 21 587 796, 72 грн.

У той же день, в приміщенні митного поста «Феодосія» Кримської регіональної митниці за адресою: м. Феодосія, вул. Горького,20-А, ОСОБА_11, діючи згідно з розробленим планом, передав начальнику митного поста «Керч» ОСОБА_8 в якості хабара (з розрахунку 5% від заявленої у ВМД вартості експортного вантажу згідно з попереднею вказівкою 1-го особи) гроші, надані йому ОСОБА_5 в іноземній валюті - 202 440,00 доларів США в якості хабара, а ОСОБА_8, діючи за попередньою змовою, прийняв від нього ці грошові кошти, які складають в національній валюті України 1 079 389, 84 грн., як хабар, за виконання в інтересах ВАТ «ЛуАЗ» і особисто ОСОБА_11 дій, що входять в компетенцію співробітників Кримської регіональної митниці, а саме за митне оформлення вантажу - модулів векторного керування та реєстрації ТИП ВУ-25р в кількості 50 штук по багаторазово завищеній вартісті.

Вказану суму хабара ОСОБА_8 згодом передав 1-шій особі, яка її розподілила на свій розсуд між собою та членами злочинної організації - ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_7

31 жовтня 2003 року старший інспектор ОСОБА_10., знаходячись за місцем служби в приміщенні митного поста «Феодосія» отримав незаконне розпорядження 1-шої особи про оформлення в режимі «Експорт-10» вантажу модулів векторного керування та реєстрації ТИП ВУ-25р в кількості 50 штук, заявленого у вантажній митній декларації №60006/3/000886, в яку представником псевдоекспортера ОСОБА_11 були внесені завідомо неправдиві відомості про вартість товару.

При цьому ОСОБА_8 отримав від 1-шої особи вказівку оперативно проконтролювати прийняття до оформлення зазначеної вантажної митної декларації.

В цей же час, згідно заздалегідь розробленому плану, заступник начальника відділення по боротьбі з контрабандою та порушенням митних правил Кримської регіональної митниці ОСОБА_7 отримав вказівку 1-шої особи забезпечити та забезпечив невтручання з боку підлеглих йому по службі співробітників зазначеного підрозділу в формально проведену ОСОБА_10, з метою конспірації злочинної діяльності, процедуру митного контролю при незаконному оформленні вищевказаного псевдоекспортного вантажу.

При цьому, 1-ша особа, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_10 реально усвідомлювали, що насправді зазначена у вантажній митній декларації № 60006/3/000886 від 31 жовтня 2003 року вартість багаторазово завищена і не відповідає істинній вартості товару, а сама експортна операція є фіктивною.

На лицьовій стороні вантажної митної декларації ОСОБА_10 проставив відбиток штампа «Під митним контролем № 141» від 31 жовтня 2003 року і розписався на ньому, а також відбиток особистої номерної печатки № « 167» від 31 жовтня 2003 року і розписався на ньому, тим самим, завіривши внесення комісіонером ОСОБА_11 в вантажну митну декларацію даних, що не відповідали дійсності, тобто склав завідомо неправдивий офіційний документ, оформивши його зовні правильно.

При цьому, ОСОБА_10, отримавши завдання на проведення огляду оформлюваного вантажу від начальника митного поста «Феодосія» ОСОБА_34 (якому не було відомо про скоєння злочинів), навмисно не виконав вказівку останнього, як це було передбачено заздалегідь планом, розробленим 1-шою особою.

ОСОБА_10 також, діючи в рамках розробленого плану навмисно не залучив до участі в огляді співробітників відділу тарифів та митної вартості, номенклатури та класифікації товарів, а також по контролю за класифікаційною роботою та прийняттям рішень по визначенню коду товарів з метою уникнути виявлення факту явного завищення вартості вантажу.

З цією ж метою він навмисно не ініціював проведення митного огляду (за наявності достатніх підстав для такого огляду) за участю співробітників винесеного на митний пост «Феодосія» сектора по боротьбі з контрабандою та порушенням митних правил Кримської регіональної митниці.

Після завершення оформлення зазначеної ВМД ОСОБА_10 видав на руки декларанту її 5-й примірник - документ, що містить завідомо неправдиві відомості.

У подальшому у вантажній митній декларації № 60006/3/000886 від 31 жовтня 2003 року головним інспектором відділу контролю за доставкою вантажів Кримської регіональної митниці ОСОБА_22, (якій не було відомо про скоєння злочинів), була проставлена ??відмітка про надходження вантажу в митницю призначення у повному обсязі та про випуск експортного вантажу за межі митної території України, а також особиста номерна печатка та підпис.

Згодом під виглядом дотримання вимог законної процедури видачі офіційних документів 1-ша особа через загальний відділ Кримської регіональної митниці, розташованої за адресою: м. Сімферополь, аеропорт "Центральний", 3 листопада 2003 року організувала видачу ОСОБА_11 п'ятого примірника зазначеної ВМД, завіреного гербовою печаткою і підписом заступника начальника Кримської регіональної митниці ОСОБА_18, якому не було відомо про скоєня злочинів.

Після чого, ОСОБА_11 передав зазначений завідомо неправдивий офіційний документ ОСОБА_5, а той, у свою чергу, з невстановленими слідством особами надав його посадовим особам ВАТ «ЛуАЗ», які, використовуючи його, незаконно зменшили податкові зобов'язання з податку на додану вартість за рахунок погашення податкових зобов'язань перед бюджетом, застосувавши нульову ставку податку на додану вартість при здійсненні псевдо-експортної операції з продажу товару з багаторазово завищеною вартістю, безпідставно сформувавши податковий кредит при фіктивній угоді купівлі-продажу з фірмою постачальником ПП «Інтер'єр і Ко».

Завищення вартості товару, згідно злочинному задуму, було необхідно для створення умов для ухилення від сплати податку на додану вартість в особливо великих розмірах ВАТ «ЛуАЗ» на суму, що становила 20% від вартості модулів векторного керування і реєстрації ТИП ВУ-25р в кількості 50 штук, задекларованої у вантажній митній декларації № 60006/3/000886 від 31 жовтня 2003 року, тобто на 4 300 000, 00 грн.

Тим самим, загальна сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість, яка підлягала сплаті ВАТ «ЛуАЗ» у жовтні 2003 року була занижена на суму 4 300 000, 00 грн., Внаслідок безпідставно сформованого податкового кредиту фіктивною фірмою ПП «Інтер'єр і Ко» у якої ВАТ «ЛуАЗ» придбало товар, реалізуючи по ланцюгу етапи злочинної діяльності.

30 вересня 2003 року ВАТ «ЛуАЗ» оформило договір № 65 з ПП «Інтер'єр і Ко» на постачання товару - модулів векторного керування і реєстрації ТИП ВУ-25р в кількості 50 штук на загальну суму 25 800 000, 00 грн., в тому числі податок на додану вартість на суму 4 300 000, 00 грн.

30 вересня 2003 року за накладною № 74 від 30 вересня 2003 року ПП «Інтер'єр і Ко» відпустило ВАТ «ЛуАЗ» модулі векторного керування і реєстрації ТИП ВУ-25р в кількості 50 штук на загальну суму 25 800 000, 00 грн., у тому числі податок на додану вартість на суму 4 300 000, 00 грн .

30 вересня 2003 року була видана податкова накладна № 74 від 30 вересня 2003 року продавцем-ПП «Інтер'єр і Ко» покупцеві - ВАТ «ЛуАЗ» на модулі векторного керування і реєстрації ТИП ВУ-25р в кількості 50 штук на загальну суму 25 800 000, 00 грн., у тому числі податок на додану вартість на суму 4 300 000, 00 грн.

Насправді, зазначені договори носили формальний характер і не мали наміру створити юридичні наслідки, що випливають з їх змісту

Таким чином, всі операції купівлі-продажу на території України та при псевдоекспорті були реалізацією злочинних намірів ОСОБА_11 під керівництвом ОСОБА_5 та невстановлених слідством осіб, фіктивними по своїй суті і не мали на меті здійснити поставку нібито високотехнологічного обладнання американській фірмі «Geoplanet LLC», США.

Метою всіх псевдогосподарських операцій було створення для юридичної особи ВАТ «ЛуАЗ» можливості під виглядом нібито законної господарської діяльності - постачання обладнання за завищеною вартістю, сформувати податковий кредит на суму 4 300 000,00 грн. для подальшого заниження податкових зобов'язань на вказану суму кредиту перед бюджетом України, підтвердженням чого для податкових органів України за місцем реєстрації підприємства служив оформлений зовні правильно завідомо неправдивий офіційний документ - вантажна митна декларація № 60006/3/000886 від 31 жовтня 2003 року.

Після організованої під керівництвом 1-шої особи видачі зазначеного завідомо неправдивого офіційного документа така можливість була створена. При цьому, посадовими особами ВАТ «ЛуАЗ» у податковій декларації за жовтень 2003 року, поданій за місцем реєстрації в Луцьку об'єднану державну податкову інспекцію, в графі 2.1 «Експортні операції» була зазначена загальна сума експортної поставки товарів, а в графі 17 «Усього податкового кредиту» загальна сума сформованого податкового кредиту, в тому числі, і незаконно сформованого фіктивною фірмою ПП «Інтер'єр і Ко» податкового кредиту на суму 4 300 000, 00 грн. При цьому, сума експортного відшкодування повністю зараховувалася в рахунок платежів з податку на додану вартість, тим самим, погашаючи для ВАТ «ЛуАЗ» податкові зобов'язання за рахунок безпідставно сформованого для неї кредиту фіктивною фірмою ПП «Інтер'єр і Ко».

Таким чином, при вищевказаних обставин, діючи умисно в інтересах псевдоекспортера 1-ша особа, ОСОБА_5. , ОСОБА_8 , ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_11 у формі пособництва сприяли в умисному ухиленні від сплати податку на додану вартість юридичній особі ВАТ «ЛуАЗ» на суму 4 300 000, 00 грн.

11 оформлення

Реалізуючи розроблений ОСОБА_5 з невстановленими слідством особами план злочинної діяльності, ОСОБА_6 в період часу з 25 по 30 жовтня 2003 року, перебуваючи в

місті Судаку АР Крим, в односторонньому порядку від імені ТОВ «Нафтопродукт» у відсутності уповноваженого представника ТОВ «Мего» підписав наданий йому ОСОБА_5 з підписом директора ОСОБА_23 та печаткою ТОВ «Мего» текст договору комісії № 03-08 від 12 серпня 2003 року, згідно з яким ТОВ «Нафтопродукт» від імені ТОВ «Мего» має реалізувати за межі митної території України автоматичні контрольно-вимірювальні комплекси серії А модель TMR 86/024 для одноплатних напівпровідникових модулів в кількості 2 штук та тензометричні системи контролю статичних та динамічних навантажень з пружним демпфером подовжніх коливань ТИП С2.45.001 в кількості 4 штук. Згідно із зазначеним договором, комісіонер зобов'язався здійснити митне оформлення експортованого вантажу.

У той же день, продовжуючи виконання розробленого ОСОБА_5 спільно з невстановленими слідством особами плану злочинних дій, ОСОБА_6, перебуваючи в місті Судаку АР Крим, в односторонньому порядку від імені ТОВ «Нафтопродукт» у відсутності уповноваженого представника іноземного контрагента підписав наданий йому ОСОБА_5 з підписом від імені директора ОСОБА_33 (ОСОБА_33) і печаткою фірми «Geoplanet LLC», США, текст контракту № 60/100 NP від ??27 жовтня 2003 року на поставку автоматичних контрольно-вимірювальних комплексів серії А модель TMR 86/024 для одноплатних напівпровідникових модулів в кількості 2 штук і тензометричних систем контролю статичних та динамічних навантажень з пружним демпфером подовжніх коливань ТИП С2.45.001 в кількості 4 штук по багаторазово завищеній вартості.

Після цього, ОСОБА_6 отримав від ОСОБА_5 електронний носій з неправдивими даними щодо вартості товару, які необхідно було внести в бланки вантажної митної декларації.

У той же день, для подання вантажної митної декларації на митний пост «Феодосія», ОСОБА_6 звернувся в брокерську контору ТОВ «Факт-9», співробітники якої не були посвячені в його злочинні наміри.

Перебуваючи в брокерській конторі, розташованій за адресою: місто Феодосія, вулиця В.Коробкова,2-А, використовуючи, надані для заповнення співробітниками ТОВ «Факт-9» типові бланки вантажної митної декларації, ОСОБА_6 зі співробітниками брокерської контори (не посвяченими в злочинні наміри) умисно вніс у відповідні графи, надані йому ОСОБА_5, завідомо неправдиві відомості про багаторазово завищену вартість товару.

Зазначені примірники ВМД із прикладеним комплектом документів ОСОБА_6 передав митному брокеру ТОВ «Факт-9» ОСОБА_14 (не посвяченому в злочинні наміри) для подачі до оформлення на митний пост «Феодосія», що той і виконав.

Таким чином, ОСОБА_6 був складений завідомо неправдивий офіційний документ - вантажна митна декларація № 60006/3/000893 від 31 жовтня 2003 року в п'яти примірниках про надання їм від імені ТОВ «Мего» для митного оформлення вивезення автоматичних контрольно-вимірювальних комплексів серії А модель TMR 86/024 для одноплатних напівпровідникових модулів в кількості 2 штук і тензометричних систем контролю статичних та динамічних навантажень з пружним демпфером подовжніх коливань ТИП С2.45.001 в кількості 4 штук із зазначенням у цій декларації багаторазово завищеною вартістю зазначеного товару - 20 092 305, 41 грн.

У той же день, у приміщенні митного поста «Феодосія» Кримської регіональної митниці за адресою: м. Феодосія, вул. Горького,20-А ОСОБА_6, діючи згідно з розробленим планом, передав начальнику митного поста «Керч» ОСОБА_8 в якості хабара (з розрахунку 5% від заявленої у ВМД вартості експортного вантажу згідно з попереднею вказівкою 1-шої особи) гроші, надані йому ОСОБА_5 в іноземній валюті - 188 416, 00 доларів США, а ОСОБА_8, діючи за попередньою змовою, прийняв від нього ці грошові кошти, які складають в національній валюті України 1 004 615, 27 грн., як хабар, за виконання в інтересах ТОВ «Мего» і особисто ОСОБА_6 дій, що входять в компетенцію співробітників Кримської регіональної митниці, а саме за митне оформлення вантажу - автоматичних контрольно-вимірювальних комплексів серії А модель TMR 86/024 для одноплатних напівпровідникових модулів в кількості 2 штук і тензометричних систем контролю статичних та динамічних навантажень з пружним демпфером подовжніх коливань ТИП С2.45.001 в кількості 4 штук по багаторазово завищеній вартості.

31 жовтня 2003 року старший інспектор ОСОБА_10., знаходячись за місцем служби в приміщенні митного поста «Феодосія» отримав незаконне розпорядження 1-шої особи про оформлення в режимі «Експорт-10» вантажу автоматичних контрольно-вимірювальних комплексів серії А модель TMR 86/024 для одноплатних напівпровідникових модулів в кількості 2 штук і тензометричних систем контролю статичних та динамічних навантажень з пружним демпфером подовжніх коливань ТИП С2.45.001 в кількості 4 штук, заявленого у вантажній митній

декларації № 60006/3/000893, в яку представником псевдоекспортера ОСОБА_6 були внесені завідомо неправдиві відомості про вартість товару.

При цьому ОСОБА_8 отримав від 1-шої особи вказівку оперативно проконтролювати та проконтролював прийняття до оформлення вантажної митної декларації № 60006/3/000893.

В цей же час, згідно заздалегідь розробленому плану заступник начальника відділення по боротьбі з контрабандою та порушенням митних правил Кримської регіональної митниці ОСОБА_7 отримав вказівку від 1-шої особи забезпечити та забезпечив невтручання з боку підлеглих йому по службі співробітників зазначеного підрозділу в формально проведену ОСОБА_10 з метою конспірації злочинної діяльності процедуру митного контролю при незаконному оформленні вищевказаного псевдоекспортного вантажу.

Достовірно знаючи про те, що зазначена декларація містить завідомо неправдиві відомості в частині вартості псевдоекспортного вантажу, на виконання незаконного розпорядження 1-шої особи 31 жовтня 2003 року о 15 годині 30 хвилин старший інспектор ОСОБА_10., перебуваючи в приміщенні митного поста «Феодосія», прийняв до оформлення вантажну митну декларацію № 60006/3/000893 для подальшого складання та видачі п'ятого примірника цього, оформленого зовні правильно, завідомо неправдивого офіційного документа зацікавленій особі - представнику підприємства псевдоекспортера ТОВ «Мего» ОСОБА_6.

При цьому 1-ша особа, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_10 реально усвідомлювали, що насправді зазначена у вантажній митній декларації № 60006/3/000893 від 31 жовтня 2003 року вартість вантажу багаторазово завищена і не відповідає істинній вартості товару, а сама експортна операція є фіктивною.

Виконуючи вказівку керівника злочинної організації 1-шої особи, ОСОБА_10, зловживаючи службовими повноваженнями діючи всупереч інтересам служби при вищевказаних обставинах, здійснив оформлення вантажної митної декларації №60006/3/000893 від 31 жовтня 2003 року у режимі «Експорт-10» на автоматичні контрольно-вимірювальні комплекси серії А модель TMR 86/024 для одноплатних напівпровідникових модулів в кількості 2 штук і тензометричні системи контролю статичних та динамічних навантажень з пружним демпфером подовжніх коливань ТИП С2.45.001 в кількості 4 штук із заявленою митною вартістю на суму 20 092 305 , 41 грн.

На лицьовій стороні цієї вантажної митної декларації ОСОБА_10 проставив відбиток штампу «Під митним контролем № 141» від 31 жовтня 2003 року і розписався на ньому, а також відбиток особистої номерної печатки № « 167» від 31 жовтня 2003 року і розписався на ньому, тим самим, завіривши внесення комісіонером ОСОБА_6 в вантажну митну декларацію даних, що не відповідали дійсності, тобто склав завідомо неправдивий офіційний документ, оформивши його зовні правильно.

При цьому, ОСОБА_10, отримавши завдання на проведення огляду оформлюваного вантажу від начальника митного поста «Феодосія» ОСОБА_34 (якому не було відомо про скоєння злочину), навмисно не виконав вказівку останнього, як це було передбачено заздалегідь розробленим 1-шою особою планом.

ОСОБА_10, також, діючи в рамках розробленого плану, навмисно не залучив до участі в огляді співробітників відділу тарифів та митної вартості, номенклатури та класифікації товарів, а також по контролю за класифікаційною роботою та прийняттям рішень по визначенню коду товарів з метою уникнути виявлення факту явного завищення вартості вантажу.

Надалі, у вантажній митній декларації № 60006/3/000893 від 31 жовтня 2003 року головним інспектором відділу контролю за доставкою вантажів Кримської регіональної митниці ОСОБА_17, (який не був посвячений у злочинні плани) була проставлена ???відмітка про надходження вантажу в митницю призначення в повному обсязі та про випуск експортного вантажу за межі митної території України, а також особисту номерну печатку та підпис.

Згодом, під виглядом дотримання вимог законної процедури видачі офіційних документів, 1-ша особа через загальний відділ Кримської регіональної митниці, розташованої за адресою: м. Сімферополь, аеропорт "Центральний", 3 листопада 2003 року організував видачу ОСОБА_6 завіреного гербовою печаткою і підписом заступника начальника Кримської регіональної митниці ОСОБА_18, якому не було відомо про скоєні злочини, п'ятого примірника вантажної митної декларації №60006/3/000893 від 31 жовтня 2003 року з відміткою про те, що задекларований псевдоекспортних вантаж вивезений за межі митній території України.

Після чого, ОСОБА_6 передав зазначений 5-й примірник завідомо неправдивого офіційного документу ОСОБА_5, а той, у свою чергу, з невстановленими слідством особами, передав його посадовим особам ТОВ «Мего», які, використовуючи його, незаконно зменшили податкові зобов'язання з податку на додану вартість за рахунок погашення податкових зобов'язань перед бюджетом, застосувавши нульову ставку податку на додану вартість при здійсненні псевдоекспортних операцій з продажу товару з багаторазово завищеною вартістю, безпідставно сформувавши податковий кредит фіктивної угоді купівлі-продажу з фірмою постачальником-ПП «Нерман» .

Завищення вартості товару, згідно злочинному задумом ОСОБА_6, ОСОБА_5 та невстановлених слідством осіб, було необхідно для створення умов для ухилення від сплати податку на додану вартість в особливо великих розмірах ТОВ «Мего» на суму, що становила 20% від вартості автоматичних контрольно-вимірювальних комплексів серії А модель TMR 86/024 для одноплатних напівпровідникових модулів в кількості 2 штук і тензометричних систем контролю статичних та динамічних навантажень з пружним демпфером подовжніх коливань ТИП С2.45.001 в кількості 4 штук, задекларованої у вантажній митній декларації № 60006/3/000893 від 31 жовтня 2003 року, тобто на 4 003 090, 00 грн.

Тим самим, загальна сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість, яка підлягала сплаті ТОВ «Мего» в жовтні 2003 року була занижена на суму 4 003 090, 00 грн., внаслідок безпідставно сформованого податкового кредиту фіктивною фірмою ПП «Асторія-2003», у якій товар був придбаний ПП «Колар», яка продала його ПП «Нерман», у якого його придбало ТОВ «Мего», реалізуючи по ланцюгу попередні етапи злочинної діяльності.

11 серпня 2003 року ТОВ «Мего» оформило договір № 17 з ПП «Нерман» на поставку товару - автоматичних контрольно-вимірювальних комплексів серії А модель TMR 86/024 для одноплатних напівпровідникових модулів в кількості 2 штук і тензометричних систем контролю статичних та динамічних навантажень з пружним демпфером подовжніх коливань ТИП С2.45.001 в кількості 4 штук на загальну суму 24 028 056, 00 грн., у тому числі податок на додану вартість на суму 4 004 676, 00 грн.

28 серпня 2003 року по накладній № 3 від 28 серпня 2003 року ПП «Нерман» відпустило ТОВ «Мего» автоматичні контрольно-вимірювальні комплекси серії А модель TMR 86/024 для одноплатних напівпровідникових модулів в кількості 2 штук і тензометричні системи контролю статичних та динамічних навантажень з пружним демпфером подовжніх коливань ТИП С2.45.001 в кількості 4 штук на загальну суму 24 028 056, 00 грн., у тому числі податок на додану вартість на суму 4 004 676, 00 грн.

28 серпня 2003 року була видана податкова накладна № 3 від 28 серпня 2003 року продавця ПП «Нерман» покупцеві - ТОВ «Мего» на автоматичні контрольно-вимірювальні комплекси серії А модель TMR 86/024 для одноплатних напівпровідникових модулів в кількості 2 штук і тензометричні системи контролю статичних та динамічних навантажень з пружним демпфером подовжніх коливань ТИП С2.45.001 в кількості 4 штук на загальну суму 24 028 056, 00 грн., в тому числі податку на додану вартість на сумму 4 004 676, 00 грн.

23 червня 2004 року рішенням Солом'янського районного суду м. Києва визнано недійсними первинні документи ПП «Асторія-2003» з моменту їх складання.

Таким чином, всі операції купівлі-продажу на території України та при псевдоекспорті були реалізацією злочинних намірів ОСОБА_6 під керівництвом ОСОБА_5 та невстановлених слідством осіб, фіктивними по своїй суті і не мали на меті здійснити поставку нібито високотехнологічного обладнання американській фірмі «Geoplanet LLC», США.

Метою всіх псевдогосподарських операцій було створення для юридичної особи ТОВ «Мего» можливості під виглядом нібито законної господарської діяльності - постачання обладнання за завищеною вартістю, сформувати податковий кредит на суму 4 003 090, 00 грн. для подальшого заниження податкових зобов'язань на вказану суму кредиту перед бюджетом України, підтвердженням чого для податкових органів України за місцем реєстрації підприємства служив оформлений зовні правильно завідомо неправдивий офіційний документ - вантажна митна декларація № 60006/3/000893 від 31 жовтня 2003 року.

Після організованої під керівництвом 1-шої особи видачі зазначеного завідомо неправдивого офіційного документа така можливість була створена. Посадові особи ТОВ «Мего» у податковій декларації за жовтень 2003 року, поданій за місцем реєстрації в Деснянську районну державну податкову інспекцію в м. Києві, в графі 2.1 «Експортні операції» вказали загальну суму експортної поставки товарів, а в графі 17 «Усього податкового кредиту» загальну суму сформованого податкового кредиту, в тому числі і незаконно сформованого фіктивною фірмою ПП «Асторія-2003» податкового кредиту на суму 4 003 090, 00 грн. При цьому сума експортного відшкодування

повністю зараховувалася в рахунок платежів з податку на додану вартість, тим самим, погашаючи для ТОВ «Мего» податкові зобов'язання за рахунок безпідставно сформованого для неї кредиту фіктивною фірмою ПП «Асторія-2003».

Таким чином, при вищевказаних обставинах, діючи умисно в інтересах псевдоекспортера 1-ша особа, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_7, у формі пособництва, сприяли в умисному ухиленню від сплати податку на додану вартість юридичній особі ТОВ «Мего» на суму 4 003 090, 00 грн.

Не погодившись з вироком суду, прокурори, які брали участь у розгляді справи судом першої інстанції подали апеляцію, в якій просять скасувати вирок Феодосійського міського суду АР Крим від 11 лютого 2013 рокув частині призначеного покарання ОСОБА_5 та постановити новий вирок, яким ОСОБА_5 призначити покарання за ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 212 КК України штраф - 25 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (425 тисяч гривень), з позбавленням права обіймати посади пов'язані з організаційно-розпорядчою та адміністративно-господарською діяльністю строком на 3 роки, з конфіскацією майна; за ч.1 ст. 255 КК України - 10 років позбавлення волі; за ч.3 ст. 27, ч.2 ст. 366 КК України - 2 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчою та адміністративно господарською діяльністю строком на 1 рік, на підставі ст. 49 КК України звільнити від призначеного покарання у зв'язку із закінченням строків давності; за ч.3 ст. 27, ч.3 ст. 369 КК України - 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у вигляді 10 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з організаційно - розпорядчою та адміністративно - господарською діяльністю строком на 3 роки, з конфіскацією майна, у відповідності зі ст.ст.53,65 та ч.3 ст. 72 КК України покарання у вигляді штрафу виконувати самостійно.

На думку апелянтів при призначенні ОСОБА_5 покарання судом не враховані вимоги ст. 65 КК України, оскільки міра покарання не відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину внаслідок його м'якості.

Апелянти вважають, що судом не в достатній мірі врахована ступінь тяжкості вчинених злочинів, обставини вчинених злочинів, а саме 11 епізодів незаконних оформлень товарів з підвищеною вартістю, та те, що злочином завдано тяжкі наслідки, які полягають в спричиненні матеріальної шкоди державі на суму 29 248 464 грн., та не враховано, що ОСОБА_5 своєї вини у вчиненні злочинів не визнав.

Апелянти зазначають, що застосування судом конфіскації майна у розмірі 1/3 частки та штрафу в розмірі 400 000 грн. є неправомірним, оскільки, така міра покарання не позбавляє ОСОБА_37 можливості користування матеріальними благами, одержаними злочинним шляхом та є несправедливою, так як завдані державі збитки в розмірі 29 248 464 грн. не відшкодовані винними особами.

На думку апелянтів, суд повинен був призначити покарання за ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 212 КК України у виді конфіскації майна та штрафу до самостійного виконання, оскільки поглинання вказаних покарань позбавить можливості надходження до державного бюджету коштів у розмірі 400 000 грн.

Не погодившись з вироком суду, захисник ОСОБА_6 - ОСОБА_4 подав апеляцію, в якій просить змінити вирок Феодосійського міського суду АР Крим від 11 лютого 2013 року відносно ОСОБА_6, а провадження у кримінальній справі відносно нього за обвинуваченням у вчинені злочині,в передбачених ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 212 КК України, ч.1 ст. 369 КК України (у ред. 2001 р) закрити на підставі п.2 ч.1 ст. 6 КПК України у зв'язку з відсутністю складу злочинів.

Апелянт вказує на те, що в матеріалах справи відсутні докази вчинення будь-якими особами злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України і ніхто з посадових осіб ТОВ «Мего», в інтересах яких діяв ОСОБА_6, до кримінальної відповідальності не притягнений.

Вважає, що судом не врахований той факт, що вимоги державної податкової служби України до ТОВ «Мего», з приводу укладення останнього договору купівлі продажу з «Geoplanet LLC», визначені в митній декларації № 60006/3/000893 від 31 жовтня 2003 року визнанні безпідставними.

На думку апелянта, судом при постановленні вироку не виконані вимоги ст. 334 КПК України, оскільки не наведено підстав та доказів на підставі яких суд прийшов до висновку про винуватість ОСОБА_6 у скоєнні злочинів, передбачених ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 212 КК України, та не зазначив, яким чином він сприяв вчиненню вказаного злочину, не навів достатніх підстав для підтвердження його існування, і у вироку не зазначив, чому не прийняв до уваги та відкинув докази захисту.

Зазначає, що також відсутні докази, які б підтверджували факт вчинення ОСОБА_6 злочину, передбаченого ч.1 ст. 369 КК України.

Не погодившись з вироком суду, захисник ОСОБА_5 - ОСОБА_3 подала апеляцію, в якій просила постановити ухвалу, якою вирок Феодосійського міського суду АР Крим від 11 лютого 2013 року скасувати, а кримінальну справу відносно ОСОБА_5 повернути Генеральному прокурору України для провадження і організації додаткового розслідування.

Апелянт зазначає, що в порушення роз'яснень Постанови ПВСУ № 5 від 29 червня 1990 року «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку», судом не в повній мири виконані вимоги по встановленню події злочину, вини та мотивів його вчинення, обставин, що впливають на ступінь тяжкості злочину, які характеризують особу обвинуваченого, пом'якшують та обтяжують покарання, характер і розмір шкоди, завданої злочином.

Вважає, що вирок Феодосійського міського суду АР Крим від 11 лютого 2013 року в частині обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 27, ч.3 ст. 369 КК України, постановлений з порушенням ст. 323 КПК України, оскільки не надана оцінка всім доказам по справі, не досліджені обставини які мають суттєве значення у справі, у основу вироку покладено лише покази свідків, які підтверджують вину ОСОБА_37, а інші покази свідків, а саме співробітників Митного поста «Феодосія» - ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_40, які заперечували отримання хабарів від ОСОБА_11 та ОСОБА_6 та факт знайомства з ними ОСОБА_5 не взяті до уваги.

Апелянт посилається на покази підсудного ОСОБА_6, який заперечив факт знайомства з ОСОБА_5 та організацією останнім зустрічей ОСОБА_6 з посадовими особами Кримської митниці, оскільки свідки ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45 вказали, що ОСОБА_6 ніколи не бачили на території Митного посту «Феодосія».

Також вказує, що ОСОБА_5 не сприяв юридичним особам ТОВ «Мего» ВАТ «ЛуАЗ» в незаконному отриманні коштів з державного бюджету, що підтверджується свідком ОСОБА_46, яка працювала в 2003 року головним бухгалтером в ВАТ «ЛуАЗ» та яка показала, що ОСОБА_5 не знала, а також генеральним директором ВАТ «ЛуАЗ» - ОСОБА_47, та ОСОБА_32, ОСОБА_27 які показали, що грошові кошти ОСОБА_5 для передачі посадовим особам Митного посту «Феодосія» не надавали і на вчинення ніяких дій не уповноважували.

В ході досудового та судового слідства не доведений зв'язок ОСОБА_5 з ТОВ «Мего» та ВАТ «ЛуАЗ» в інтересах яких він давав хабарі, не встановлені мотиви та цілі дачі хабарів посадовим особам Митного посту «Феодосія», не встановлено походження грошових коштів в розмірі 1 142 224 доларів США для дачі хабарів.

На думку апелянта, суд повинен був критично віднестися до показів свідків ОСОБА_34, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_18, ОСОБА_51, які зі слів інших осіб підтвердили факт отримання хабарів співробітниками Митного посту «Феодосія» ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 і, посилаючись на ст. 68 КПК України, вважає що покази зазначених свідків не можуть бути належними доказами, оскільки не було досліджено першоджерело доказу, вказує на відсутність в показах зазначених свідків відомостей про організацію ОСОБА_5 давання хабарів посадовим особам.

Окрім того, відсутні об'єктивні дані, які свідчать про передачу 1 142 224 доларів США ОСОБА_11 та ОСОБА_6 начальнику Митного посту «Феодосія», та вказані гроші не були вилучені в законному порядку, що на думку апелянта вказує на відсутність предмета хабара та як наслідок відсутність складу злочину передбачено ст.369 КК України.

Зазначає, що у вироку відсутні обов'язкові ознаки складу злочину, передбачені ч.3 ст. 368 КК України, а саме факт отримання ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10 хабара, дата та місце отримання та його сума, а тільки зазначено про отримання хабара начальником Митного посту «Феодосія» з розрахунку 2,5% або 5% від вартості вантажу.

За обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 212 КК України, апелянт вказує на те, що суд проігнорував покази свідків, які були наданні на досудовому слідстві, а саме покази: директора ТОВ «Мего» - ОСОБА_52, та головного бухгалтера - ОСОБА_53, генерального директора ВАТ «ЛуАЗ» - ОСОБА_54 та головного бухгалтера ОСОБА_46, виконавчого директора - ОСОБА_32, виконавчого директора ОСОБА_27, які взагалі не впізнали засудженого ОСОБА_5

Вказує на те, що експертиза Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз № 3205 від 03.11.2006 року, яка покладена в основу вироку, не відповідає положенню Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та науково-методичних рекомендацій з питань підготовки матеріалів та призначення судових експертиз від 08.10.1998 року № 705/3145, внаслідок поставленого питання, та не надання категоричної відповіді.

Зазначає на суперечність експертиз № 4 від 17.02.2010 року, № 1-3 від 25.01.2010, № 5-10 від 17.02.2010, проведених експертом-підприємцем ОСОБА_56, оскільки вважає, що вказані

експертизи засновані на домислах, та проведені без врахування постанови Господарського суду Волинської області від 18.04.2007 року та рішення Господарського суду м. Києва від 21.01.2004 року якими податкові повідомлення рішення про донарахування експортерами податку на додану вартість були визнані недійсними.

На думку апелянта суд поклав у вирок надумані висновки експерта ОСОБА_56 та не взяв до уваги, що ВАТ «ЛуАЗ» та ТОВ «Мего» були нараховані податкові зобов'язання на підставі повідомлень - рішень, які були визнані недійсними судовими рішеннями, яким суд у вироку не надав жодної оцінки.

На думку апелянта в діях ОСОБА_5 відсутній склад злочину передбачений ст. 212 КК України, оскільки скасування податкових зобов'язань ВАТ «ЛуАЗ» та ТОВ «Мего» свідчить про відсутність предмету злочину.

Апелянт не погоджується з висновком суду про винність ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 255 КК України, оскільки свідки ОСОБА_45, ОСОБА_57, ОСОБА_42, ОСОБА_58, ОСОБА_41, ОСОБА_8, які працювали на митному посту «Феодосія», не впізнали ОСОБА_5 та пояснили, що Митний пост «Феодосія» він у 2003 року не відвідував.

Вказує і на те, що на митному посту «Феодосія» велися журнали реєстрації відвідувачів, куди заносилися данні про кожного відвідувача та які не були вилучені та досліджені органам досудового слідства, не долучені до матеріалів справи, що на думку апелянта свідчить про необ'єктивність та неповноту досудового слідства.

Апелянт вказує на пояснення свідка ОСОБА_7 який пояснив, що ОСОБА_5 бачив лише один раз, коли той заходив до кабінету ОСОБА_40 який і був організатором злочинної організації ще до 2003 року. ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 підсудного ОСОБА_5 взагалі не впізнали, та вказали на те, що про існування злочинної організації ним взагалі було невідомо.

Також, посадові особи ТОВ «Мего» та ВАТ «ЛуАЗ», в інтересах яких ОСОБА_5 сприяв в отриманні матеріальної вигоди, його не впізнали.

Апелянт вважає, що судом не досліджені усі докази, які мають значення для справи, не дана належна оцінка показам свідків, не взято до уваги, що ВАТ «ЛуАЗ» та ТОВ «Мего» оскаржили у господарських судах рішення податкових органів про донарахування податкових зобов'язань.

Також, не встановлений предмет хабара, характер службових дій виконаних за хабар, мотиви та цілі які побудили ОСОБА_5 зроби пропозицію хабара посадовим особам Кримської регіональної митниці в інтересах ТОВ «Мего» та ВАТ «ЛуАЗ», не встановлено походження грошових коштів в розмірі 1 142 224 доларів США призначених для дачі хабарів, їх наявність в розпорядженні ОСОБА_5, природу та джерело походження.

На думку апелянта, судом не встановлені обставини участі ОСОБА_5 в злочинній організації, а саме вид об'єднання, цілі його створення та плани злочинної діяльності, продовжуваність існування, матеріальна база, кількісний склад, вербовка нових членів, структура та ієрархія об'єднання, наявність корупційних зв'язків, існування визначених правил поведінки його членів, розподілення між ними функцій.

Вважає, що судом не враховано доводи захисту, не конкретизовано обвинувачення, визнане судом доведеним з вказівкою міста, часу, способу скоєння, наслідків, форми вини та мотивів злочину.

Вказує, що вирок Феодосійського суду АР Крим від 11 лютого 2013 року постановлено з порушенням ст.323 КПК України, оскільки судом не надана оцінка усім доказам по справі, допущена односторонність та неповнота, залишено недослідженими обставини які мають значення для справи, а тому вважає, що вирок суду підлягає скасуванню з винесенням постанови про направлення кримінальної справи для додаткового розслідування.

Від захисника ОСОБА_5 - ОСОБА_3 надійшли заперечення на апеляцію прокурорів в яких, вона просила залишити без задоволення апеляцію прокурорів, посилаючись на безпідставність обставин викладених в апеляції, та вказує, що твердження прокурорів, що ОСОБА_5 не було вчинення жодних дій по відшкодування шкоди державі, не може братися до уваги, оскільки цивільний позов для захисту державних інтересів не заявлявся.

Доводи прокурора про порушення принципу поглинання менш суворого покарання більш суворим не ґрунтується на нормах закону та протирічить Постанові ПВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» та роз'ясненням Вищого спеціалізованого суду України від 02.03.2012 року № 132-238/04-12, і вказує, що штраф і позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як основні покарання складанню з іншими покараннями не підлягають.

Не погоджується з доводами апеляції про необхідність призначення ОСОБА_5 додаткового покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади, пов'язані з організаційно розпорядчою та адміністративно-господарською діяльністю строком на 3 роки, оскільки, ОСОБА_5 звинувачують у вчиненні злочину не у зв'язку з його посадою.

ОСОБА_5 подав заперечення на апеляційну скаргу прокурорів і просить залишити без задоволення апеляцію прокурорів, вказавши в запереченнях ті самі обставини на які посилалася його захисник.

Захисник ОСОБА_5- ОСОБА_3 надала пояснення на апеляцію захисника ОСОБА_6- ОСОБА_4, в яких вона просила частково задовольнити вказану апеляцію, скасувавши вирок Феодосійського міського суду АР Крим від 11 лютого 2013 року та повернути кримінальну справу на додаткове розслідування.

Вказує на неправильне встановлення фактичних обставин у справі та висновків про винність засуджених ОСОБА_5 та ОСОБА_60, у інкримінованих їм злочинах, так як судове слідство проведено однобічно та неповно, оскільки суд не взяв до уваги, що ВАТ «ЛуАЗ» та ТОВ «Мего» оскаржили в господарських судах рішення податкових органів по донарахуванню податкових зобов'язань та які набрали законної сили.

Апелянт вважає, що ухвалення рішення про винність або невинність ОСОБА_5 та ОСОБА_6 можливо лише після проведення додаткового розслідування, в ході якого потрібно дати оцінку всім здобутим доказів у справі, дослідити всі доводи обвинувачення та захисту, встановити наявність або відсутність в діях ОСОБА_5 та ОСОБА_6 складу інкримінованих їм злочинів.

Прокурори які брали участь у розгляді справи судом першої інстанції подали заперечення на апеляційну скарги захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_6, вказавши що апеляційні скарги не підлягають задоволенню.

Прокурор вважає, що вирок повністю відповідає вимогам ст.323 КПК України, оскільки судом надана оцінка всім доказам, досліджених у судовому засіданні, безпосередньо досліджені покази свідків ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_18, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_61, ОСОБА_34, ОСОБА_50, ОСОБА_24, ОСОБА_15 Про незаконні митні оформлення учасниками злочинної організації експортних вантажів свідчать покази свідків ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68 Фіктивність фінансово- господарської діяльності фіктивних фірм пітверджується показами свідків які виступали в якості директорів підприємств,і які насправді були лише формально директорами підприємств. Виконання ОСОБА_25, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 навмисних дій в інтересах ОСОБА_5, ОСОБА_11, ОСОБА_6 підтверджується актами перевірок, проведених на вимогу органу досудового слідства та на те, що факт незаконного формування підприємствами псевдо-експортерами податкового кредиту з податку на додану вартість при псевдо-експорті вантажу підтверджується висновками судово-економічних експертиз.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора, який підтримав апеляцію прокурорів, які брали участь у розгляді справи судом першої інстанції, та заперечував проти задоволення апеляцій захисників засуджених, апелянтів ОСОБА_3, ОСОБА_4, засуджених ОСОБА_5, ОСОБА_6, які підтримали свої апеляції та заперечували проти задоволення апеляції прокурорів, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляції захисника ОСОБА_5 - ОСОБА_3, прокурорів та захисника ОСОБА_6 - ОСОБА_4 підлягають частковому задоволенню, з таких підстав.

Постановляючи обвинувальний вирок, суд першої інстанції виходив з того, що вина ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в інкримінованих злочинах цілком підтверджується показами свідків та доказами які є в матеріалах справи.

Однак, з такими висновками суду не може погодитися колегія суддів.

Згідно ч.1 ст.365 КПК України 1960 року, вирок, ухвала чи постанова суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляції.

Відповідно до ч.1 ст.367 КПК України 1960 року, підставами для скасування або зміни судових рішень, зазначених у частині першій статті 347 КПК України 1960 року, при розгляді в апеляційному суді є, в числі інших, однобічність або неповнота дізнання, досудового чи судового слідства; невідповідність висновків, викладених у вироку (постанові), фактичним обставинам справи; істотне порушення кримінально-процесуального закону.

Згідно вимог ст.ст.323,334 КПК України 1960 року, вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим. Суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні. Мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідки злочину, форми вини і мотивів злочину. В цій частині вироку наводяться обставини, які визначають ступінь тяжкості вчиненого злочину, та докази, на яких ґрунтується висновок суду щодо кожного підсудного, з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає інші докази.

Статтею 64 КПК України 1960 року встановлено, що при провадженні досудового слідства, дізнання і розгляді кримінальної справи у суді підлягають доказуванню подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину), характер і розмір шкоди, завданої злочином та інше.

Відповідно до п.8 Пленуму Верховного Суду України № 5 від 29.06.1990 року «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» зі змінами, суди зобов'язані у кожній справі з достатньою повнотою встановлювати час місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину; форму вини, спрямованість умислу, мотиви злочину, його наслідки, характер і розмір заподіяної шкоди; обставини, що впливають на ступень і характер відповідальності, та інші обставини, що характеризують особу підсудного.

Зазначені вимоги кримінально-процесуального закону та Постанови Пленуму Верховного Суду України судом першої інстанції не виконані, оскільки при наявності суперечливих доказів, які мають суттєве значення для правильного вирішення справи, суд не мотивував чому взяв до уваги докази, які підтверджують вину ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та відкинув інші, які спростовують його вину, обмежившись переліченням наданих органом досудового слідства доказів і взагалі їх не проаналізував.

Разом з тим, висновки суду суперечать зібраним доказам та не в повній мірі відповідають фактичним обставинам у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції виходив з того, що вина ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчинені злочинів передбачених ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 212 КК України є цілком доведеною та підтверджується рядом доказів, проте з вказаним не може погодитися колегія суддів.

З об'єктивної сторони злочин, передбачений ч.3 ст.212 КК України є злочином з матеріальним складом, та з об'єктивною сторони і характеризується сукупністю трьох ознак: 1) діяння - ухилення від сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), що належать до системи оподаткування; 2) суспільно небезпечні наслідки у вигляді фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних (ч. 1 ст. 212), великих (ч. 2 ст. 212) або особливо великих (ч. 3 ст. 212) розмірах; 3) причинний зв'язок між діянням і наслідками.

В вироку суд першої інстанції виходив з того, що особливо великий розмір ухилення від сплати податків підтверджується висновками судово-економічних експертиз № 103 від 8 листопада 2006 року, № 104 від 8 листопада 2006 року, № 3205 від 3 листопада 2006 року, № 102 від 8 листопада 2006 року, № 110 від 25 грудня 2006 року, № 111 від 25 грудня 2006 року, № 112 від 25 грудня 2006 року, № 113 від 25 грудня 2006 року, № 114 від 25 грудня 2006 року,№ 101 від 8 листопада 2006 року та додаткових судово-економічних експертиз № 1 від 09 лютого 2010 року, № 2 від 09 лютого 2010 року, № 4 від 17 лютого 2010 року, № 3 від 09 лютого 2010 року, № 5 від 17 лютого 2010 року, № 6 від 17 лютого 2010 року, № 7 від 17 лютого 2010 року, № 8 від 17 лютого 2010 року, № 9 від 17 лютого 2010 року, № 10 від 17 лютого 2010 року.

Однак, суд у вироку не дав оцінки зазначеним висновкам експертизи, та не вказав, з яких мотивів суд відкидає інші докази, та не надав оцінки висновку експерта № 3205 від 03 листопада 2006 року, в якому було зазначено про те, що необґрунтованість формування податкового кредиту по ПДВ ВАТ «ЛуАЗ» в частині віднесення суми ПДВ в розмірі 2 000 000 грн., по податковому кредиту ПДВ від вартості придбаних ПП «Стар-Трейд» комплексних систем регуляції тиску газу РДБКИНС/ВГ/-50-100-200 в кількості 30 одиниць на суму 12 000 000 грн. буде залежити від встановлення судом факту нездійснення вказаної операції. (т. 46 а.с.88).

Окрім того, матеріали справи не містять оригіналів експертиз, а тільки їх копії, які проводилися у 2006 - 2011 роках, з постановами про призначенням яких обвинувачені були ознайомлені у 2011 році після їх проведення і були позбавлені прав, передбачених ст.197 КПК України 1960 року, про що було ними та захисниками заявлено при виконанні вказаної процесуальної дії, а суд вказаним порушенням норм кримінально-процесуального закону не дав правової оцінки зазнаеним висновкам експертиз (т.т.46,47,65).

Не перевірив суд повноваження експерта на проведення зазначених експертиз, оскільки, згідно з постановами слідчого про призначення експертиз від 24 листопада 2006 року, проведення експертизи було доручено судовому експерту ОСОБА_56, а висновки експертиз завірені печаткою ТОВ Аудиторська фірма «ВЕСТ-АУДИТ», а клопотання осіб, які приймали участь у розгляді справи, про допит експерта у суді та усунення протирічь, судом безпідставно не було задоволено.

Не дав суд правової оцінки рішенню Господарського суду від 21 січня 2004 року, яким було визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва № 802601/0 від 15.09.2003 року та податкове повідомлення-рішенння Державної податкової інспекції у Деснянському районі м.Києва № 802601/1 від

08.10.2003 року, якими ТОВ «Мего» нарахований податок на додану вартість з застосуванням штрафних санкцій у розмірі 7686414,32 грн. та постанові Господарського суду Волинської області № 05/43/16-2 від 18.04.07 року, яка ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09 лютого 2010 року була залишена без змін, і якою визнано не чинними податкові повідомлення-рішення Луцької ОДПІ заявлені ВАТ «ЛуАЗ» від 22.10.2004 року № 00010662600/3 яким ВАТ «ЛуАЗ» визнано суму податкового зобовзанння за платежем-податок на додану вартість - в розмірі 229114024 грн., в тому числі 15276015 грн. основний платіж, 7638008 грн. штрафна санкція та №0001072600/3, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 3659628 грн. (т. 75 а.с.147-150)

Суд не дав оцінки доводам захисника ОСОБА_6 - ОСОБА_4 про те, що судом не врахований факт, що вимоги державної податкової служби України до ТОВ «Мего», з приводу укладення договору купівлі продажу з «Geoplanet LLC», визначеного в митній декларації № 60006/3/000893 від 31 жовтня 2003 року визнанні безпідставними та доводам захисника ОСОБА_5 - ОСОБА_3 про суперечність експертиз та необхідності допиту у суді експертів, які проводили експертизи, і які не врахували рішень Господарського суду Волинської області від 18.04.2007 року та рішень Господарського суду м. Києва від 21.01.2004 року якими податкові повідомлення рішення про донарахування експортерами податку на додану вартість були визнані недійсними.

Свідків ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72 у суді взагалі не було допитано, однак, суд у вироку посилається на їх покази не зазначаючи з якиз причин вони не допитані, відповідно до норм кримінально-процесуального закону.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.64 КПК України, при провадженні досудового слідства, дізнання і розгляді кримінальної справи в суді підлягають доказуванню: подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину.

Висновки суду, щодо доведення вини ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.27, ч.2 ст.366 КК України та ОСОБА_6 у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 366 КК України колегія судів також вважає передчасними, оскільки судом не надано належної правової оцінки доказам у справі.

Також колегія суддів погоджується з доводами захисника ОСОБА_6- ОСОБА_4 про те, що судом взагалі не надана оцінка всім доказам у справі, які б підтверджували-б чи спростовували вчинення ОСОБА_6 злочину, передбаченого ч.1 ст. 369 КК України, а також з доводами захисника ОСОБА_5 - ОСОБА_3, про те що судом у вироку не зазначено мотиви та цілі дачі хабарів посадовим особам Митного посту «Феодосія», не встановлено походження грошових коштів в розмірі 1142224 доларів США для дачі хабарів, та доказам, які підтвердили-б передачу вказаних коштів ОСОБА_11 та ОСОБА_6 начальнику Митного посту «Феодосія», та про те, що не зазначено чим підтверджується факт отримання хабарів, дата, місце та розмір, а зазначено лише про отримання хабара начальником Митного посту «Феодосія» з розрахунку 2.5% або 5% від вартості вантажу.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року № 5 «Про судову практику у справах про хабарництво», оскільки одержання хабара є корисливим злочином, його предмет має виключно майновий характер. Ним можуть бути майно (гроші, цінності та інші речі), право на нього (документи, які надають право отримати майно, користуватися ним або вимагати виконання зобов'язань тощо), будь-які дії майнового характеру (передача майнових вигод, відмова від них, відмова від прав на майно, безоплатне надання послуг, санаторних чи туристичних путівок, проведення будівельних або ремонтних робіт тощо).

Пунктом 11 передбачено, що дії особи, яка сприяла у вчиненні злочину тому, хто дав чи одержав хабар, або організувала цей злочин, або підбурила до його вчинення, належить кваліфікувати як співучасть у даванні чи одержанні хабара.

При цьому питання про кваліфікацію дій співучасника потрібно вирішувати з урахуванням спрямованості його умислу виходячи з того, в чиїх інтересах, на чиїй стороні і за чиєю ініціативою - того, хто дав, чи того, хто одержав хабар, - він діяв.

Суд на дав оцінку показам свідків ОСОБА_11 і не зазначив, чому він приймає їх як докази, оскільки свідок ОСОБА_11 неодноразово змінював свої покази.

Показам свідків ОСОБА_46, ОСОБА_73, ОСОБА_32, ОСОБА_27 суд взагалі не дав оцінки.

Відповідно до ч.1 ст.68 КПК України, не можуть бути доказами дані, повідомлені свідком, джерело яких невідоме. Якщо показання свідка базуються на повідомленнях інших осіб, то ці особи повинні бути також допитані.

Свідки ОСОБА_18, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50 пояснювали про те, що про отримання та передачу хабарів вони знали зі слів ОСОБА_8

Проте, свідок ОСОБА_8 не був допитаний у судовому засіданні про вказані обставини та не допитувався про вказані обставини і під час досудового слідства (т.30 а.с. 66-71).

Також, суд не дав належну правову оцінку показам свідка ОСОБА_48, якому про вчинення злочину, в якому звинувачуються засуджені, стало відомо від інших осіб.

Відповідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 13 «Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об'єднаннями», злочинна організація (ч. 4 ст. 28 КК) - це внутрішньо й зовнішньо стійке ієрархічне об'єднання трьох і більше осіб або двох і більше організованих груп (структурних частин), метою діяльності якого є вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів чи тільки одного, що вимагає ретельної довготривалої підготовки, або керівництво чи координація злочинної діяльності інших осіб, або забезпечення функціонування як самої злочинної організації, так і інших злочинних груп.

Ієрархічність злочинної організації полягає у підпорядкованості учасників останньої організатору і забезпечує певний порядок керування таким об'єднанням, а також сприяє збереженню функціональних зв'язків та принципів взаємозалежності його учасників або структурних частин при здійсненні спільної злочинної діяльності.

Вступ особи до організованої групи чи злочинної організації (участь у ній) означає надання цією особою згоди на участь у такому об'єднанні за умови, що вона усвідомлювала факт його існування і підтвердила певними діями реальність своїх намірів.

Участь у злочинній організації передбачає перебування у складі злочинної організації. Особа стає учасником злочинної організації з моменту її утворення (якщо вона належить до кола осіб, з яких первісно виникає організація) або ж відтоді, коли інші учасники дали згоду на прийняття її до вже існуючої організації. Участь у злочинній організації означає виконання в інтересах такої організації різноманітних дій, здійснення частини функцій організації. Учасник виконує дії в інтересах організації разом з іншими її учасниками чи самостійно, на його потенційне сприяння розраховують уся організація та окремі її члени. Він може виступати як виконавець окремих злочинів, планувати їх, здійснювати допоміжні дії, виконувати окремі доручення керівників організації.

Суд не виконав зазначені вище вимоги і не надав всім доказам у справі належної правової оцінки.

Допущені порушення ст.334 КПК України 1960 року є істотними порушеннями кримінально-процесуального закону, які, разом з зазначеною неповнотою судового слідства, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, у відповідності з положеннями ст.ст. 368, 369, 370 КПК України 1960 року, тягнуть скасування вироку із направленням справи на новий судовий розгляд.

З урахуванням викладеного, положень ст.365 КПК України 1960 року, та на підставі ст.374 КПК України 1960 року, вирок відносно засудженого підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд, під час якого необхідно усунути зазначені порушення кримінально-процесуального закону, неповноту судового слідства та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, а саме викласти формулювання обвинувачення в мотивувальній частині вироку у відповідності з вимогами ст.334 КПК України 1960 року, повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи, дати оцінку зібраним доказам, і, у залежності від встановлених обставин, з дотриманням усіх вимог кримінального і кримінально-процесуального закону, прийняти відповідне рішення.

Статтею 374 КПК України 1960 року встановлено, що скасовуючи вирок (постанову), апеляційний суд не має права вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого кримінального закону та покарання.

За таких обставин, доводи апеляцій щодо недоведеності пред'явленого обвинувачення та недостовірності наданих у його обгрунтування доказів застосування судом першої інстанції того чи іншого кримінального закону та покарання, апеляційним судом не перевіряються.

Згідно з п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 червня 1990 року № 5 «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку», суду належить дати аналіз усіх зібраних у справі доказів, тобто всіх фактичних даних, які містяться в показаннях свідків, потерпілих, підсудних, у висновку експерта та інших джерелах доказів, які стверджують чи спростовують обвинувачення, не обмежуючись лише зазначенням прізвища свідка, потерпілого або назви проведеної експертизи тощо.

Під час нового розгляду справи суду необхідно надати оцінку усім доказам у справі, перевірити всі доводи апелянтів і дати їм правову оцінку та постановити вирок з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону.

Керуючись статтями 365, 366, 367, 368, 377, 379 КПК України 1960 року, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляції прокурорів, які брали участь у розгляді справи судом першої інстанції, захисника ОСОБА_6 - ОСОБА_4, захисника ОСОБА_5 - ОСОБА_3 задовольнити частково.

Вирок Феодосійського міського суду АР Крим від 11 лютого 2013 року скасувати, справу направити на новий судовий розгляд в суд першої інстанції.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підписку про невиїзд залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

Судді:

Іщенко В.І. Зіньков В.І. Пироженко О.В.

Показати/Приховати судові провадження

Коментарі

Коментарі відсутні

Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація