ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:                              Плюшка І.А.

Суддів:                                                Самусенко С.С., Ходаківська І.П.

Розглянувши у відкритому

судовому засіданні касаційну

скаргу          Закритого акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк в особі філії “Відділення  Промінвестбанку в м. Комсомольську  Полтавської області”

на постанову          Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 13.03.2006 року

у справі          №16/253 господарського суду Полтавської області

за позовом           Закритого акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” в особі директора Кременчуцької філії ПриватБанку Сліпця Ю.С.;

до          1. Товариства з обмеженою відповідальністю “Агропрод”;

          2. Товариства з обмеженою відповідальністю “ВВІКО-АГРО”;

          3. Українського акціонерного комерційного промислово -інвестиційного банку в особі відділення Промінвестбанку України в м. Комсомольськ

про           визнання договору недійсним

За участю представників:

-          позивача - не з'явилися;

-          відповідача -  не з'явилися;

Дослідивши доводи касаційної скарги, ознайомившись з наданими сторонами поясненнями,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 15.12.2005 року у справі №16/253 було припинено провадження у справі на підставі п. 1 ст. 80 ГПК України, у зв'язку з тим, що спір за участю фізичної особи як такої на чиї права та обов'язки може вплинути прийняте рішення по справі, не підлягає розгляду в господарських судах.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 13.03.2006 року у справі №16/253 зазначена ухвала господарського суду Полтавської області від 15.12.2005 року у справі №16/253 була скасована, а зазначена справа була направлена на новий розгляд до господарського суду Полтавської області.

Не погоджуючись з викладеними в постанові Київського міжобласного апеляційного господарського суду, Закрите акціонерне товариство Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк в особі філії “Відділення  Промінвестбанку в м. Комсомольську  Полтавської області”, скаржник по справі, звернулося з касаційною скаргою на зазначене судове рішення, я якій просить скасувати оскаржувану постанову та залишити в силі ухвалу господарського суду Полтавської області від 15.12.2005 року у справі №16/253.

Заслухавши суддю доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет повноти їх встановлення судом першої і апеляційної інстанцій та правильності застосування норм матеріального та процесуального права, а також враховуючи те, що сторони по справі були повідомлені належним чином про час і місце слухання справи, однак в супереч цьому не направили уповноважених представників, - колегія суддів, з огляду на достатність матеріалів справи та повноту встановлених судами першої та апеляційної інстанції фактичних обставин, не вбачає підстав неможливості розгляду касаційної скарги без участі повноважених представників сторін, та приходить до висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги, з наступних підстав.

Згідно з частиною 2 статті 111⁷ Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені господарськими судами першої та апеляційної інстанції чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Правова оцінка обставин та достовірності доказів по справі є виключною прерогативою першої та апеляційної інстанції.

Приймаючи оскаржувану постанову Київський міжобласний апеляційний господарський суд встановив, що оскаржувана ухвала господарського суду Полтавської області від 15.12.2005 року у справі №16/253 прийнята з порушеннями вимог процесуального права.

Розглядаючи викладені в касаційній скарзі мотиви неправильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права та перевіряючи наведені обставини, колегія суддів не знаходить підтвердження неправильності застосування відповідною судовою інстанцією норм процесуального права, виходячи з наступного.

Статтями 26 та 27 ГПК України, передбачено можливість залучення до участі у справі третіх осіб як з самостійними вимогами на предмет спору, так і без самостійних вимог на предмет спору на стороні або позивача, або відповідача. Однак, відповідно до ч. 2 ст. 26 ГПК України, та ч. 3 ст. 27 ГПК України, приймаючи рішення по справ щодо залучення третьої особи до участі у справі, суд зобов'язаний винести ухвалу, де в резолютивній частині повинен чітко зазначити яка саме особа, з якими вимогами і на боці якої сторони залучається до участі в справі.

Однак, як встановлено судом апеляційної інстанції, приймаючи відповідне рішення щодо участі у справі третьої сторони господарський суд першої інстанції не постановив ухвалу про залучення третьої особи. Отже з огляду на викладене, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції і вважає, що залучення третьої особи до участі у справі не відбулося.

Таким чином, колегія суддів погоджується також і з висновками суду апеляційної інстанції і частині неправомірності прийняття господарським судом першої інстанції ухвали щодо припинення провадження у справі, зокрема на підставі п. 1 ст. 80 ГПК України, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо: спір не підлягає вирішенню в господарських судах України. Правові засади підвідомчості розгляду справ господарськими судами України закладені в ст. 1, 12,  18,  21 ГПК України, зі змісту яких випливає, що господарські суди розглядають справи за зверненням підприємств, установ, організацій, інших юридичних осіб (у тому числі іноземних), громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, а також у передбачених законом випадках громадяни, що не є суб'єктами підприємницької діяльності. Сторонами по справ можуть бути лише підприємства і організації зазначені у ст. 1 ГПК України. Однак, згідно положень ст. 18 ГПК України, учасниками процесу можуть бути не лише сторони, а й треті особи та прокурор. Зі змісту положень ст.ст. 18, 26, 27 ГПК України, випливає, що участь в якості третьої особи -фізичної особи, що не є суб'єктом підприємницької діяльності, можлива лише за умови відсутності самостійних вимог на предмет спору.

Однак, не зважаючи на викладене, колегія суддів касаційної інстанції приходить до висновку, що оскільки судом першої інстанції не було постановлено ухвалу про залучення в якості третьої особи -фізичну особу,  що не є суб'єктом підприємницької діяльності, - ОСОБА_1, з обґрунтуванням необхідності такого залучення, то підстави припинення провадження по справі згідно п. 1 ст. 80 ГПК України відсутні, адже зазначений спір, на думку колегії суддів, не є таким що не підлягає розгляду господарськими судами.

Інші посилання Скаржника що викладені в касаційній скарзі, відносно наявності чи відсутності обґрунтувань порушення прав та інтересів ОСОБА_1., як особи яка повинна бути залучена до участі у справі, до уваги колегією суддів не беруться, оскільки дослідження відповідних обставин, призведе до порушення останньою меж касаційного перегляду встановлених ст. 111⁷ ГПК України.

Згідно роз'яснень пленуму Верховного Суду України викладених в п. 1 постанови від 29.12.1976 року № 11 “Про судове рішення”, обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні. Законним рішення є тоді, коли суд, дотримавшись всіх вимог процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Переглядаючи оскаржуване судове рішення колегія суддів касаційної інстанції, виходячи з викладених вище мотивів, не вбачає порушення Київським міжобласним апеляційним господарським судом норм процесуального права при постановлені постанови від 13.03.2006 року у справі №16/253.

Згідно вище викладеного, керуючись ст. ст. 111⁵, 111⁷, 111⁹,  111¹¹ Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1.          Касаційну скаргу Промислово-інвестиційного банку в особі філії “Відділення Промінвестбанку в м.Комсомольську Полтавської області” залишити без задоволення.

2.          Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 13.03.2006 року у справі №16/253 залишити без змін.

Головуючий суддя                                                                       І. Плюшко                   

Судді:                                                                                                  С.Самусенко

                                                                                                    І. Ходаківська