Справа № 1003/9649/12 Головуючий у І інстанції Верещінська І.В.

Провадження № 22-ц/780/1024/13 Доповідач у 2 інстанції Березовенко Р.В.

Категорія 26 16.04.2013

УХВАЛА

Іменем України

15 квітня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді: Воробйової Н.С.,

суддів: Березовенко Р.В., Верланова С.М.,

при секретарі: Бобку О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 31 серпня 2012 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства "ПроКредитБанк" до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-

в с т а н о в и л а:

У травні 2012 року позивач звернувся до суду із позовною заявою про звернення стягнення на предмет іпотеки, в якій просив суд звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру, що знаходиться по АДРЕСА_2, яка належить ОСОБА_2 шляхом реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах та за рахунок коштів, отриманих від реалізації предмета іпотеки частково задовольнити вимоги позивача в розмірі 831 569,13 гривень; надати позивачу право продажу предмету іпотеки від власного імені будь-якій особі-покупцю; реалізацію проводити за початковою ціною 266640,00 гривень; на період реалізації предмета іпотеки проводити з метою збереження предмета іпотеки та забезпечення можливості реалізації заборонити здійснювати перепланування, перебудову, реконструкцію, ремонтні, будівельні роботи у предметі іпотеки, а також заборонити ОСОБА_2 реєструвати в предметі іпотеки третіх осіб; зобов'язати відповідача забезпечити вільний вхід та доступ працівникам позивача до квартири, передати оригінали правовстановлюючих документів, технічної документації, договорів оренди на квартиру; ключі від приміщення та стягнути судові витрати.

Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 11.02.2004 року між позивачем та ОСОБА_3 укладено Рамкову угоду №ЛГ-0784/02.04 від 11.02.2004 року з наступними змінами та доповненнями, згідно якої позивач зобов'язався здійснювати кредитування Третьої особи у межах наступних лімітів: сума кредитування 150000 доларів США, строк кредитування - 120 місяців. Видача кредитів підставі Рамкової угоди та визначення їх умов здійснювалось шляхом укладення договорів про надання траншу, овердрафту, кредитної лінії, які є невід'ємною частиною Рамкової угоди. На підставі останньої укладено договір про надання траншу №3.10431/ЛГ-0784/02.04 від 30.11.2005р. зі змінами, відповідно до умов якого позичальникові було надано кредит в розмірі 25000,00 доларів США строком користування 60 місяців зі сплатою 17,5% річних; договір про надання траншу №3.12347/ЛГ-0784/02.04 від 05.05.2006р. зі змінами, відповідно до умов якого позичальникові було надано кредит в розмірі 45000,00 доларів США строком користування 60 місяців зі сплатою 16% річних; договір про надання траншу №3.15712/ЛГ-0784/02.04 від 10.01.2007р. зі змінами, відповідно до умов якого позичальникові було надано кредит в розмірі 30000,00 доларів США строком користування 60 місяців зі сплатою 16% річних, договір про надання траншу №3.19008/ЛГ-0784/02.04 від 05.10.2008р. зі змінами, відповідно до умов якого позичальникові було надано кредит в розмірі 27000,00 доларів США строком користування 60 місяців зі сплатою 14% річних, договір про надання траншу №3.21102/ЛГ-0784/02.04 від 31.03.2008р. зі змінами, відповідно до умов якого позичальникові було надано кредит в розмірі 26000,00 доларів США строком користування 60 місяців зі сплатою 16% річних.

Для забезпечення виконання зобов'язань за Рамковою угодою та кредитними договорами, між позивачем та відповідачем було укладено 05.05.2006 року договір іпотеки № Л-0784/02.04-ІД від 05.05.2006 року, відповідно до якого предметом іпотеки є квартира за АДРЕСА_2 загальною площею 65,9 кв.м., житловою площею 39,4 кв.м., що належить на праві власності ОСОБА_2. Проте, всупереч умов Рамкової угоди та укладених договорів, боржник не забезпечив своєчасного погашення кредиту, внаслідок чого станом на 25.10.2011 року утворилась заборгованість в розмірі 4120305,18 гривень. На вимогу позивача відповідач також порушення не усунула, заборгованість не погасила.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 31 серпня 2012 року позов ПАТ "ПроКредитБанк" задоволено.

В рахунок часткового погашення заборгованості за Рамковою угодою №ЛГ-0784/02.04 від 11.02.2004 року зі змінами, договором про надання траншу №3.10431/ЛГ-0784/02.04 від 30.11.2005р. зі змінами, договором про надання траншу №3.12347/ЛГ-0784/02.04 від 05.05.2006р. зі змінами, договором про надання траншу №3.15712/ЛГ-0784/02.04 від 10.01.2007р. зі змінами, договором про надання траншу №3.19008/ЛГ-0784/02.04 від 05.10.2007р. зі змінами, договором про надання траншу №3.21102/ЛГ-0784/02.04 від 31.03.2008р. зі змінами на загальну суму 831 569,13 гривень (вісімсот тридцять одна тисяча п'ятсот шістдесят дев'ять гривень 13 коп.), з яких заборгованість по капіталу на суму 555 141,98 гривень, заборгованість по відсотках на суму 276 427,15 гривень, пеня 27 375 гривень, звернути стягнення на предмет іпотеки згідно договору іпотеки №Л-0784/02.04-ІД від 05.05.2006 року - квартиру за АДРЕСА_2 загальною площею 65,9 кв.м., житловою площею 39,4 кв.м., що належить на праві власності ОСОБА_2, шляхом реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах, встановивши початкову ціну реалізації відповідно до заставної вартості предмету іпотеки в розмірі 266 640,00 гривень.

На період реалізації предмета іпотеки з метою збереження предмета іпотеки та забезпечення можливості реалізації заборонити ОСОБА_2 здійснювати перепланування, перебудову, реконструкцію, ремонтні, будівельні роботи у предметі іпотеки, а також реєструвати в предметі іпотеки третіх осіб.

Стягнуто з ОСОБА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк», 03115, м. Київ, пр. Перемоги, 107а, ідентифікаційний № 21677333, витрати по сплаті судового збору в розмірі 107 гривень 30 коп.

В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 575 ЦК України, іпотека є заставою нерухомого майна. Згідно ст. 589 ЦК України - у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмету іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачено умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Згідно ст. 33 Закону України «Про іпотеку», іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основними зобов'язаннями шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання. Відповідно до ч.3 цієї статті, звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються:

- загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки;

- опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотеко держателя;

- заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або

передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;

- спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних

торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього

закону;

- пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають

задоволенню з вартості предмета іпотеки;

- початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Судом першої інстанції встановлено, що 11.02.2004 року між позивачем та ОСОБА_3 укладено Рамкову угоду №ЛГ-0784/02.04 від 11.02.2004 року з наступними змінами та доповненнями, згідно якої позивач зобов'язався здійснювати кредитування Третьої особи у межах наступних лімітів: сума кредитування 150000 доларів США, строк кредитування - 120 місяців. Видача кредитів на підставі Рамкової угоди та визначення їх умов здійснювалось шляхом укладення договорів про надання траншу, овердрафту, кредитної лінії, які є невід'ємною частиною Рамкової угоди. На підставі останньої укладено договір про надання траншу №3.10431/ЛГ-0784/02.04 від 30.11.2005р. зі змінами, відповідно до умов якого позичальникові було надано кредит в розмірі 25000,00 доларів США строком користування 60 місяців зі сплатою 17,5% річних; договір про надання траншу №3.12347/ЛГ-0784/02.04 від 05.05.2006р. зі змінами, відповідно до умов якого позичальникові було надано кредит в розмірі 45000,00 доларів США строком користування 60 місяців зі сплатою 16% річних; договір про надання траншу №3.15712/ЛГ-0784/02.04 від 10.01.2007р. зі змінами, відповідно до умов якого позичальникові було надано кредит в розмірі 30000,00 доларів США строком користування 60 місяців зі сплатою 16% річних, договір про надання траншу №3.19008/ЛГ-0784/02.04 від 05.10.2007р. зі змінами, відповідно до умов якого позичальникові було надано кредит в розмірі 27000,00 доларів США строком користування 60 місяців зі сплатою 14% річних, договір про надання траншу №3.21102/ЛГ-0784/02.04 від 31.03.2008р. зі змінами, відповідно до умов якого позичальникові було надано кредит в розмірі 26000,00 доларів США строком користування 60 місяців зі сплатою 16% річних.

Для забезпечення виконання зобов'язань за Рамковою угодою та кредитними договорами, між позивачем та відповідачем було укладено 05.05.2006 року договір іпотеки № Л-0784/02.04-ІД від 05.05.2006 року, відповідно до якого предметом іпотеки є квартира за АДРЕСА_2 загальною площею 65,9 кв.м., житловою площею 39,4 кв.м., що належить на праві власності ОСОБА_2 Згідно п.1.4. Договору іпотеки загальна оціночна вартість предмета іпотеки становить 266 640 гривень, доказів про іншу вартість відповідачем не надано.

Згідно п. 5.1. Договору іпотеки, іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги (в т.ч. достроково) шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у випадку, зокрема, невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором. Згідно п.1.4. Договору іпотеки (зі змінами, внесеними Додатковим договором від 23.03.2007 року), на підставі Акта оцінки предмета застави загальна оціночна вартість предмета застави становить 266 640,00 гривень.

Як встановлено судом, згідно рішення Залізничного районного суду м. Львова від 15.03.2012 року, яке набрало законної сили, позов ПАТ задоволено частково та стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_5 на користь ПАТ «ПроКредитБанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 858944,13 гривень. Вказаним рішенням встановлено, що всупереч умовам рамкової угоди та кредитних договорів ОСОБА_4 не забезпечив своєчасного погашення кредитів, письмові вимоги про необхідність повного дострокового погашення кредитів 21.07.2009 року та 28.04.2009 року як до ОСОБА_4, так і до ОСОБА_5 залишились невиконаними і станом на 25.10.2011 року утворилася заборгованість на загальну суму 4120305,18 гривень.

Вказаним рішенням стягнуто з відповідачів заборгованість на загальну суму 858944,13 гривень, з яких заборгованість по капіталу по кредитним договорам на суму 555141,98 гривень та заборгованість по відсотках по кредитним договорам на суму 276 427,15 гривень, а саме, по договору про надання траншу№3.10431/ЛГ-0784/02.04 від 30.11.2005р. борг по капіталу 6,70 грн., по відсотках 30381,75 грн., по договору про надання траншу №3.12347/ЛГ-0784/02.04 від 05.05.2006р. борг по капіталу 198290,82 грн., по відмоткам 74624,56 грн., по договору про надання траншу №3.15712/ЛГ-0784/02.04 від 10.01.2007р. борг по капіталу 6291,47 грн., по відсоткам 47550,88 грн., по договору про надання траншу №3.19008/ЛГ-0784/02.04 від 05.10.2007р. борг по капіталу 169597,84 грн., по відсоткам 55812,91 грн., по договору про надання траншу №3.21102/ЛГ-0784/02.04 від 31.03.2008р. борг по капіталу 180955,15 грн., по відсоткам 68057,05 грн. Пеня судом була зменшена до розміру 27375 гривень за всіма 5 договорами.

Як вбачається з постанов про відкриття виконавчого провадження від 12.06.2012 року №32992560 та від 12.06.2012 року №32993531, боржникам пропонувалось в строк до 19.06.2012 року добровільно виконати рішення суду, проте станом на час розгляду справи боржники заборгованість не погасили.

Матеріалами справи підтверджується, що 28.04.2009 року за №3348/09 позивач пред'явив відповідачеві ОСОБА_2 вимогу щодо погашення заборгованості та попередив про звернення стягнення на квартиру у випадку непогашення заборгованості, однак на час ухвалення рішення судом, заборгованість так і не була погашена.

Більш того, як вбачається з матеріалів справи, в 2011 році відповідач подавала позов до позивача про визнання договору іпотеки недійсним, однак рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15.06.2011 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 05.04.2012 року, в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

Ухвалюючи своє рішення суд першої інстанції вірно прийшов до висновку про обгрунтованість позовних вимог і їх доведеність, оскільки рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 15.03.2012 року встановлена сума заборгованості за Рамковою угодою та кредитними договорами, відповідач суми заборгованості та її наявність фактично не оспорює, договір іпотеки не визнано недійсним та не розірвано, позичальником не виконані взяті на себе зобов'язання по погашенню заборгованості, відповідачем також не виконане порушене зобов'язання, тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки, саме таким шляхом, так як він відповідає вимогам ст. 39 Закону України «Про іпотеку».

Висновки суду першої інстанції викладені в рішенні, відповідають вимогам закону та обставинам справи.

В апеляційній скарзі апелянтом не наведено доводів, які б спростували висновки суду, викладені в рішенні.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 31 серпня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: Н.С.Воробйова

Судді: Р.В.Березовенко

С.М.Верланов