Справа № 2-2781/2008

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2008 року               Київський районний суд м. Сімферополя в складі головуючого - судді Чумаченко Р.Д.

при секретарі - Ліфінцовій Я.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні м. Сімферополя цивільну справу за позовом ОСОБА_1до Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на підприємстві  м. Сімферополя , Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго»  про  відшкодування матеріальної та моральної шкоди  у зв'язку з трудовим каліцтвом,

в с т а н о в и в:

     ОСОБА_1. звернулася до суду із зазначеним позовом. В обґрунтування якого вказує, що вона працювала в ОП «Кримтеплокомуненерго» інженером  по охороні праці та 19 жовтня 2004р. при виконання трудових обов'язків отримала каліцтво.  Вказаний випадок був розслідуваний, взятий на облік, складені акт про нещасний випадок  по формі Н-1 та акт  спеціального розслідування по формі Н-5.  На стаціонарному лікування вона находилася з 19.10.2004р. по 11.01.2008р.  За висновком  МСЕК в лютому 2005 року визнана інвалідом  другої групи  по трудовому каліцтву  та визначено 65%  ступу стійкої втрати професійної працездатності , а з 01 листопада 2007 року  70% . Визначена  потреба в амбулаторному  та стаціонарному лікуванні.

    Відділення виконавчої дирекції  ФССНВ і ПЗ виплатило їй одноразову допомогу, сплачуються щомісячні страхові виплати. Однак, її прямі витрати на придбання  медикаментів  та інших медичних матеріалів  по первісному  стаціонарному лікуванню , які склали 5460,04 грн., ні кім не відшкодовані, хоча вона надала всі наявні у неї квитанції.

    У відповідності до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування  про нещасний випадок  на виробництві  та професійне захворювання, які сприяли втрати працездатності» від 23.09.1999р. № 1105   зазначена сума матеріального збитку повинна бути стягнута з Фонду ( ст.. 21).

    Крім того,  позивачка вказує, що у зв'язку з отриманням каліцтва вона повністю втратила нормальні  життєві зв'язки їй  приходиться застосовувати додаткові зусилля для організації свого життя  та життя своєї сім'ї. Окрім фізичної болі, викликаної труднощами в ходьбі , суттєвою глухотою та зниженням зору, вона переживає моральні страждання з того приводу, що  працедавець, який в свій час не забезпечив безпечні умови праці, усунувся від відповідальності і не надав їй матеріальної допомоги. Моральну шкоду вона оцінила в 66950 грн.

     В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали в повному об'ємі.

     Представник Фонду проти позову заперечує, оскільки позивачка не дотрималась досудового порядку  врегулювання спору в частині відшкодування матеріального збитку - не надала оригінали документів, що підтверджують суму вимог, яки не буди надані і суду. Крім того,  представник Фонду вважає, що моральну шкоду повинно відшкодовувати підприємство.

    Представник ОП «Кримтеплокомуненерго» проти позову в частині відшкодування моральної шкоди заперечував , посилаючись на те, що підприємство не повинно її відшкодовувати.

    Вислухав  позивачку, її представника, представників  відповідачів, суд приходить до наступного.

   Судом встановлено, що ОСОБА_1. працювала в ОП «Кримтеплокомуненерго» інженером  по охороні праці та 19 жовтня 2004р. при виконання трудових обов'язків отримала каліцтво.  Вказаний випадок був розслідуваний, взятий на облік, складені акт про нещасний випадок  по формі Н-1 та акт  спеціального розслідування по формі Н-5.  На стаціонарному лікування вона находилася з 19.10.2004р. по 11.01.2008р. 

     Позивачка є суб'єктом страхування  від нещасних випадків  на виробництві, на неї поширюється Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування  про нещасний випадок  на виробництві  та професійне захворювання, які сприяли втрати працездатності» від 23.09.1999р. № 1105.

      Страхування від нещасних випадків є самостійним видом обов'язкового державного соціального страхування , за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя  та здоров'я громадян в процесі їх трудової діяльності.

       Всі види соціальних послуг та виплат , які здійснюються Фондом, перераховані  в ст.. 21 Закону № 1105. В пункті № 5 підпунктах «г» та «д» зазначеної статті вказані витрати на утримання в лікарні та забезпечення необхідного лікування.

      ОСОБА_1. отримала каліцтво  пов'язане із працею 19.10.2004р. За висновком  МСЕК в лютому 2005 року визнана інвалідом  другої групи  по трудовому каліцтву  та визначено 65%  ступу стійкої втрати професійної працездатності , а з 01 листопада 2007 року  70% . Визначена  потреба в амбулаторному  та стаціонарному лікуванні.

      Постановами ВВД ВССНВ і ПЗУ в м. Сімферополі  від 09.12.2005р. , 17.06.2005р.  на підставі наданих документів  ОСОБА_1.  призначені  страхові  виплати ( допомоги у зв'язку з  тимчасовою втратою працездатності , щомісячна страхова виплата , одноразова  допомога у зв'язку з стійкою втратою працездатності).

    Згідно до ст.. 34 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування  про нещасний випадок  на виробництві  та професійне захворювання, які сприяли втрати працездатності» Фонд сплачує потерпілому він нещасного випадку на виробництві витрати на лікування, протезування, ліки. Ці витрати  визначаються на підставі виданих лікарями рецептів, довідок, рахунків про їх вартість.

    Позивачка зверталась до відповідача - Фонду із заявою  про відшкодування їй витрат на лікування, однак, отримала відмову, що є підставою для звернення до суду. 

    У зв'язку з отриманням каліцтвом , тривалим лікуванням  позивачка була змушена придбавати лікарняні препарати за свої кошти.

    По даним, що є в матеріалах справи  № 2-367/2006  Залізничного районного суду м. Сімферополя  за позовом  ОСОБА_1 ., які досліджені судом, остання витратила на придбання ліків наступні кошти.  Так, за період часу з 22.10 по 07.12.2004р. позивачка придбала медикаменти, призначені їй по історії хвороби №1294 на суми 1995,30 грн. та 167,15 грн., а всього 2162,45 грн. ( а.с.133,134,148).

      Виходячи з наданих квитанцій  та урахованих судом аптечних чеків, квитанцій на придбання ліків та сплати, що пов'язані з умовами лікування, благочинні внески, сума витрат склала 2810,10 грн. ( а.с. 119, 155, 156, 158, 160, 161-164).

      Суд також вважає можливим відшкодувати транспортні витрати позивачки, в розмірі 487,49 грн.,  тому що вони пов'язані з необхідністю доставки хворої до лікарняної установи, на консультації лікарів, лікарняні процедури, тобто, ці витрати пов'язані з лікуванням та  підтверджуються відповідними документами ( а.с. 50). Всього підлягає відшкодуванню сума 4560 грн.

      Внаслідок отриманого трудового каліцтва позивачка , висновком МСЕК, визнання інвалідом другої групи  з 17.10.2007р., непрацездатна, стійка втрата працездатності визначена 70%.

        Законом України  № 1105  від 01 квітня 2001 р. , ст.. ст.. 1,21, 28, 34, 35 було передбачено відшкодування моральної шкоди потерпілому внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання

       23 лютого 2007р. був прийнятий ЗУ№ 717  «Про внесення змін  до Закону України « Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування  від нещасних випадків на виробництві  та професійне захворювання, які сприяли втрати працездатності». Цим Законом передбачено  вилучення зі ст.. 1,21, 28, 34 та 35 базового Закону норми щодо обов'язку Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань  України  виплачувати грошову суму за моральну шкоду  потерпілому внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання . Це обумовлено практикою щодо відшкодування моральної шкоди на підставі цивільного законодавства і за рахунок  того, хто спричинив моральні страждання  людині , тобто за рахунок роботодавця.

      Нормою ст.. 1167 ЦК України, що набрав чинності з 2004 р.  установлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі  неправомірними рішеннями , діями чи бездіяльністю , відшкодовується особою , яка її завдала.

     Статтею 153 КЗпП України передбачений обов'язок підприємства забезпечити безпечні та нешкідливі умови праці.

     Згідно до ст.. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться , якщо порушення  його законних прав призвело до моральних страждань, утрати нормальних життєвих зв'язків і вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

    Оскільки працівник ОСОБА_1 . отримала травми під час виконання трудових обов'язків, то заподіяна їй шкода випливає з трудових правовідносин і має відшкодовуватися роботодавцем, який не створив безпечних умов праці.

     При визначенні розміру моральної шкоди , суд враховує, що з вини підприємства, що не забезпечило безпечні умови праці ОСОБА_1 ., остання отримала важку травму, тривалий час перебувала на  лікуванні, перенесла важкі фізичні страждання. Вона втратила 70%  професійної працездатності, є інвалідом другої групи, звільнена з роботи.  У зв'язку з цим, їй приходиться застосовувати значні додаткові зусилля організації свого життя. Таким чином, протягом всіх років, починаючи з періоду отримання каліцтва позивачка відчуває фізичні болі , погіршення стану здоров'я. Будучі в працездатному віці, вона фактично вибула з сфери повноцінного життя, втратила життєві перспективи. Все це завдає їй значні моральні страждання, у зв'язку з цим, суд вважає можливим стягнути в відшкодування моральної шкоди суму 50000грн.

     На підставі викладеного, ст.. 21,34,35 ЗУ«Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування  від нещасних випадків  на виробництві  та професійне захворювання, які сприяли втрати працездатності» від 23.09.1999р. № 1105, ст.. 153, 237-1 КЗпП України, ст..ст.  1166-1167 ЦК України, керуючись  ст.ст. 213-215 ЦПК України, с у д

В И Р І Ш И В:

     Позов задовольнити частково.

     Стягнути з Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на підприємстві  м. Сімферополя на користь ОСОБА_1в відшкодування матеріальної шкоди 5460 грн.

     Стягнути з Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго»  на користь ОСОБА_1 в відшкодування моральної шкоди 50 000 грн.

     В решті частки позову відмовити.

     Стягнути з ОП «Кримтеплокомуненерго» в доход держави судовий збір в розмірі 8,5 грн., та за інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи 30 грн.

     Судовий збір в матеріальних вимог в сумі 54,60 грн. віднести за рахунок держави. 

     На рішення  може бути принесена заява  про апеляційне оскарження  протягом  десяти днів зі дня проголошення рішення, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти  днів після  подання заяви про апеляційне оскарження  до Апеляційного суду АР Крим, через Київський районний суд м. Сімферополя.

           Суддя                                                                                            Р.Д. Чумаченко