КОПІЯ
Провадження № 11/792/10/13
Справа № 1/2218/1243/2011 Головуючий в 1-й інстанції Карплюк О.І.
Категорія: ч.3 ст.368, ч.2 ст.15, ч.4 ст.368 Доповідач Шершун В.В.
ч.3 ст.27, ч.2 ст.27 КК України
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 квітня 2013 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Хмельницької області в складі :
головуючого-судді Шершуна В.В.,
суддів Кобріна І.Г., Бондар В.В.,
з участю секретаря Мазур О.В.,
прокурора Павлишина В.І.,
захисників ОСОБА_1,
ОСОБА_2,
засуджених ОСОБА_3,
ОСОБА_4,
ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі апеляційного суду Хмельницької області кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 з апеляцією на вирок суду від 13 листопада 2012 року прокурора, який приймав участь у справі, апеляційними скаргами захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженої ОСОБА_3, захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженої ОСОБА_7, захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженої ОСОБА_5, засудженої ОСОБА_3, адвоката ОСОБА_8 в інтересах засудженої ОСОБА_5, засудженої ОСОБА_5,
в с т а н о в и л а:
Вироком Хмельницького міськрайонного суду від 13 листопада 2012 року ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку с. Ургантуй Черемховського району Іркутської області (Росія), українку, громадянку України, з вищою освітою, неодружену, працюючу начальником відділу Держкомзему в Летичівському районі Хмельницької області, мешканку АДРЕСА_1, раніше не судиму, віддану до суду за ст. 368 ч. 3 КК України,-
засуджено за:
- ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України, та із застосуванням ч.1 ст. 69 КК України призначено їй покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно - господарських обов'язків строком на 2 роки та з конфіскацією всього майна, що належить їй на праві власності, окрім житла.
На підставі ст. 54 КК України позбавлено ОСОБА_3 11 рангу та 6 категорії державного службовця.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 постановлено рахувати з часу приведення вироку до виконання, зарахувавши в даний строк час її перебування під вартою з 20 червня 2011 року по 19 серпня 2011 року включно.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 до набрання вироком чинності залишено попередню - підписку про невиїзд.
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженку с. Подільське Летичівського району Хмельницької області, українку, громадянку України, з вищою освітою, одружену, працюючу заступником керівника виконавчого апарату - керуючою справами Летичівської районної ради Хмельницької області, мешканку АДРЕСА_2, в силу ст. 89 КК України раніше не судиму, віддану до суду за ст. 368 ч. 4 КК України,-
засуджено за:
- ч. 2 ст.15, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України, та із застосуванням ч.1 ст. 69 КК України призначено їй покарання у виді позбавлення волі строком 5 років без позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських обов'язків, та на підставі ст. 77 КК України без конфіскації майна.
На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_4 від відбування покарання, встановлено їй іспитовий строк 3 роки.
На підставі ст. 54 КК України позбавлено ОСОБА_4 9 рангу та 5 категорії державного службовця.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 до набрання вироком чинності залишено попередню - підписку про невиїзд.
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженку с. Подільське Летичівського району Хмельницької області, українку, громадянку України, з вищою освітою, неодружену, непрацюючу, до затримання мешканку АДРЕСА_3, раніше не судиму, віддану до суду за ст. 27 ч. 3, ст. 368 ч. 4 КК України,-
засуджено за:
- ч. 2 ст. 15, ч. ч. 2 та 3 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України, та призначено їй покарання у виді позбавлення волі строком 8 років з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських обов'язків строком 3 роки, та з конфіскацією всього майна, що належить їй на праві власності, окрім житла.
На підставі ст. 54 КК України позбавлено ОСОБА_5 7 рангу та 3 категорії державного службовця.
Строк відбування покарання ОСОБА_5 постановлено рахувати з 13 листопада 2012 року, зарахувавши в даний строк час її перебування під вартою з 20 червня 2011 року по 12 листопада 2012 року включно.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_5 до набрання вироком чинності залишено попередню - тримання під вартою.
Постановлено:
речові докази:
- папку з особовою справою ОСОБА_4 на 24 аркушах, папку - скорозшивач з особовою справою ОСОБА_5 на 24 аркушах, папку з особовою справою керуючої справами Летичівської районної ради ОСОБА_5 на 183 аркушах, журнал реєстрації розпоряджень голови Летичівської райдержадміністрації за 2011 рік, журнал реєстрації вхідних документів Летичівської райдержадміністрації на 50 аркушах, книгу розноски Летичівської райдержадміністрації, які знаходяться при кримінальній справі, повернути Летичівській райдержадміністрації;
- вилучений у відділі Держкомзему в Летичівському районі журнал реєстрації пропозицій по розпорядженнях, що подаються до Летичівської районної державної адміністрації; вилучені у відділі Держкомзему в Летичівському районі два примірники проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Ялинівської сільської ради ОСОБА_10, які знаходяться при кримінальній справі, повернути Держкомзему в Летичівському районі;
- аудіо касети «TDK» інвентарні номери 509, 510, 511, 512, 513, 514, та компакт-диск «АRІТА 8Х DVD-R DАТА 4,7 GВ VIDEО 120 МIN», з легалізованими матеріалами за наслідками застосування оперативно-розшукових заходів у справі, компакт-диск надісланий Львівською філією ЗАТ «Київстар Дж.Ес.Ем.» з роздруківками в електронному варіанті телефонних з'єднань ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_12, які знаходяться при кримінальній справі, зберігати при ній;
- цифровий диктофон «Олімпус» з аудіо записами розмов ОСОБА_12 з ОСОБА_5, ОСОБА_3 і ОСОБА_13, який знаходиться при кримінальній справі, повернути ОСОБА_12;
- компакт-диск з копіями записів з диктофону, які знаходяться при кримінальній справі, зберігати при ній;
- належні ОСОБА_5 мобільні телефони «Самсунг Дуос» і «Самсунг» та ОСОБА_3 мобільний телефон «Нокіа 5.0 мега піксел», які знаходяться при кримінальній справі, конфіскувати у власність держави;
- вилучені у загальному відділі Летичівської райдержадміністрації розпорядження голови Летичівської райдержадміністрації № 275/2011-р від 18 травня 2011 року про надання дозволу ОСОБА_10 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності на території Требуховецької та Ялинівської сільських рад; заяву ОСОБА_10 на ім'я голови Летичівської райдержадміністрації від 13 травня 2011 року; супровідний лист голові Летичівської райдержадміністрації ОСОБА_5 від 16 травня 2011 року № 04-02-05/113 начальника відділу Держкомзему у Летичівському районі; паспорт розпорядження Летичівської райдержадміністрації № 275/2011-р від 18 травня 2011 року; пояснювальну записку до розпорядження голови районної державної адміністрації; вилучені в кімнаті відпочинку голови Летичівської райдержадміністрації ОСОБА_5 записник з позначкою на обкладинці « 2011», завірений печаткою загального відділу примірник розпорядження голови Летичівської райдержадміністрації № 275/2011-р від 18 травня 2011 року про надання дозволу ОСОБА_10 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності на території Требуховецької та Ялинівської сільських рад, карту Летичівського району на аркуші паперу формату А-4 з нанесеними пастою синього кольору відмітками; вилучений у службовому кабінеті начальника відділу Держкомзему у Летичівському районі ОСОБА_3 примірник розпорядження голови Летичівської райдержадміністрації № 275/2011-р від 18 травня 2011 року про надання дозволу ОСОБА_10 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності на території Требуховецької та Ялинівської сільських рад, які знаходяться при кримінальній справі, повернути Летичівській райдержадміністрації;
- видані ОСОБА_12 під час дослідчої перевірки: аркуш паперу з двома квитанціями № ПН3858 від 17 червня 2011 року та № РК03858 від 17 червня 2011 року; нотаріально посвідчена довіреність на бланку ВРК № 189251 від 11 травня 2011 року; витяг про реєстрацію довіреності № 18624800 від 11 травня 2011 року; ксерокопія
кошторису на виконання землевпорядних робіт з оформлення права користування земельною ділянкою на замовлення ОСОБА_10; ксерокопія розпорядження голови Летичівської райдержадміністрації № 275/2011 від 18 травня 2011 року, які знаходяться в кримінальній справі (т.1; а.с. 78-82), повернути ОСОБА_12;
- системний блок комп'ютера інвентарний номер 10400012, вилучений у відділі Держкомзему в Летичівському районі, та який знаходиться на зберіганні в заступника начальника відділу Держкомзему в Летичівському районі ОСОБА_15, повернути Держкомзему в Летичівському районі (т. 3; а.с. 223);
- ватний тампон зі зразком спеціальної хімічної речовини «Промінь-1», ватні тампони із змивами потожирових відкладень з правої та лівої рук ОСОБА_4, ватні тампони із змивами потожирових відкладень з правої та лівої рук ОСОБА_5, ватні тампони із змивами потожирових відкладень з правої та лівої рук
ОСОБА_3, гумові медичні рукавички в яких проводились змиви з рук ОСОБА_3, гумові медичні рукавички, в яких проводились змиви з рук ОСОБА_5, гумові медичні рукавички в яких проводився обшук у будинку ОСОБА_4, та які знаходяться на зберіганні в режимно-таємній частині прокуратури Хмельницької області (т. 3; а.с. 218-219), знищити;
- грошові кошти в сумі 13000 доларів США, які вилучені під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_4, та грошові кошти в сумі 2100 доларів США, які вилучені під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_3, та які знаходяться на зберіганні в режимно-таємній частині прокуратури Хмельницької області (т. 3; а.с. 218-219), повернути ОСОБА_12;
- належну ОСОБА_3 жіночу сумку, яка знаходиться на зберіганні в режимно-таємній частині прокуратури Хмельницької області (т. 3; а.с. 218-219), конфіскувати у власність держави.
Постановлено звільнити з-під арешту будинок, який знаходиться по АДРЕСА_3 (т. 5; а.с. 226-227).
Належні на праві власності ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,12 га, яка знаходиться за межами населеного пункту Летичівська селищна рада Хмельницької області, та три земельні ділянки площею відповідно 3,9 га, 12,02 га і 12,02 га, які знаходяться на території Горбасівської сільської ради Летичівського району Хмельницької області (т. 6; а.с. 46), постановлено конфіскувати у власність держави.
Грошові кошти в сумі 2200 доларів США, 6110 євро та 1430 грн., які вилучені у ОСОБА_5, та які знаходяться на зберіганні у відділі фінансування та бухгалтерського обліку прокуратури Хмельницькій області (т. 5; а.с. 235-236), вирішено конфіскувати у власність держави.
Постановлено звільнити з-під арешту належні на праві власності ОСОБА_4 - будинок, який знаходиться по АДРЕСА_2; земельну ділянку площею 0,12 га, яка знаходиться за межами Летичівської селищної ради Хмельницької області, земельну ділянку площею 0,068 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, та земельну ділянку площею 0,121 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2; транспортні засоби марки ВАЗ 210994-20 державний номерний знак НОМЕР_1, кузов НОМЕР_6; ВАЗ 210994-20 державний номерний знак НОМЕР_2, кузов НОМЕР_7; УАЗ 31512 державний номерний знак НОМЕР_3, кузов НОМЕР_8; грошові кошти в сумі 100 грн., які вилучені у неї, та які знаходяться на зберіганні у відділі фінансування та бухгалтерського обліку прокуратури Хмельницькій області; мобільні телефони «Нокіа 3.2 мега піксел» та «Самсунг», які знаходяться при кримінальній справі (т. 6; а.с. 20-22, 35, 46).
Звільнено з-під арешту квартиру АДРЕСА_1 (т. 6; а.с. 5-6).
Належну на праві власності ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,12 га, яка знаходиться за межами населеного пункту Летичівська селищна рада Хмельницької області (т. 6; а.с. 46), конфісковано у власність держави.
Паспорт серії НОМЕР_9, виданий на ім`я ОСОБА_5, і який знаходиться при даній кримінальній справі, вирішено направити начальнику Хмельницького слідчого ізолятора для приєднання до особової справи ОСОБА_5.
Стягнуто на користь держави судові витрати по справі з ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в сумі по 4459 грн. 05 коп. з кожної.
Згідно з вироком суду, ОСОБА_5, перебуваючи відповідно до розпорядження Президента України № 855/2010-рп від 4 червня 2010 року на посаді голови Летичівської районної державної адміністрації Хмельницької області, та маючи 7 ранг і 3 категорію державного службовця, займаючи відповідальне становище, організувала та намагалась одержати хабар в особливо великих розмірах - 30000 доларів США, частину з якого в сумі 15000 доларів США отримала за сприяння начальника відділу Держкомзему у Летичівському районі ОСОБА_3, яка перебувала на цій посаді відповідно до наказу начальника Головного управління Держкомзему у Хмельницькій області № 10-к від 2 червня 2009 року, та маючи 11 ранг і 6 категорію державного службовця, і також займала відповідальне становище, та ОСОБА_4, яка перебувала відповідно до розпорядження голови Летичівської районної ради № 9/2011-к від 24 січня 2011 року на посаді заступника керівника виконавчого апарату - керуючого справами Летичівської районної ради, та мала 9 ранг посадової особи місцевого самоврядування і 5 категорію посади органів місцевого самоврядування, за наступних обставин.
Так, на початку квітня 2011 року фізична особа - підприємець ОСОБА_12, який проживає в с. Сокільники Пустомитівського району Львівської області, прибувши в службовий кабінет голови Летичівської райдержадміністрації ОСОБА_5, що по вул. Горького 2, в смт. Летичів Хмельницької області, звернувся до останньої з проханням передати у власність особі, інтереси якої він представляє, дві земельні ділянки площею 0,50 га кожна на території Летичівського району для ведення особистого селянського господарства з подальшою зміною цільового призначення та будівництва на них автозаправочних комплексів.
Одержавши попередню згоду ОСОБА_5, ОСОБА_12, з метою одержання земельних ділянок, наприкінці квітня 2011 року звернувся до свого знайомого - жителя м. Львова ОСОБА_10, який надав згоду на оформлення двох земельних ділянок на себе та офіційне представництво ОСОБА_12 його інтересів з приводу одержання у власність двох земельних ділянок на території Летичівського району.
21 квітня 2011 року в першій половині дня під час чергової зустрічі ОСОБА_5 з ОСОБА_12 прибули на територію Требуховецької сільської ради Летичівського району, а після цього на територію Ялинівської сільської ради Летичівського району, де біля автошляху Львів - Кіровоград - Знамянка оглянули орієнтовні місця розташування земельних ділянок.
Маючи умисел на одержання від ОСОБА_12 хабара в сумі 30000 доларів США за передачу у власність земельних ділянок на території Требуховецької та Ялинівської сільської рад особі, інтереси якої той представляє, та боячись бути викритою в одержанні хабара, ОСОБА_5 залучила в якості пособника для вчинення своїх протиправних дій начальника відділу Держкомзему у Летичівському районі ОСОБА_3, якій дала вказівку зустрітись з ОСОБА_12 з приводу з'ясування остаточного місця розташування земельних ділянок, а також поставити тому вимогу дати хабар в сумі 30000 доларів США за виділення двох земельних ділянок. При цьому, ОСОБА_5 повідомила ОСОБА_3, що грошові кошти йдуть не їй особисто, а комусь з її керівництва у м. Хмельницькому, а також пригрозила ОСОБА_3 в разі відмови виконати її вказівку поставленням перед керівництвом Головного управління Держкомзему у Хмельницькій області питання про звільнення останньої із займаної посади. Розуміючи реальність виконання ОСОБА_5 зазначених погроз, та боячись втратити роботу, ОСОБА_3 змушена була погодитись виконувати вказівки ОСОБА_5
Окрім цього, ОСОБА_5 умисно, продовжуючи свої протиправні дії на початку травня 2011 року, попередньо ввівши в курс справ про одержання в сумі 30000 доларів США від ОСОБА_12 свою доньку ОСОБА_4, вступила з останньою у попередню змову, давши їй вказівку передавати свої вимоги з приводу одержання від ОСОБА_12 хабара ОСОБА_3
Продовжуючи виконання злочинного умислу, ОСОБА_5 на початку травня 2011 року повідомила ОСОБА_12 про необхідність спілкуватись з усіх питань, в тому числі фінансових, пов'язаних з передачею у власність земельних ділянок, із ОСОБА_3 Реалізовуючи свої злочинні дії, ОСОБА_5 вказала ОСОБА_3 зустрітись з ОСОБА_12 та поставити вимогу дати хабар в сумі 30000 доларів США. Виконуючи вказівку ОСОБА_5, ОСОБА_3 на початку травня 2011 року біля приміщення «ПриватБанк», що в смт. Летичів, зустрілась з ОСОБА_12 та на транспортному засобі останнього прибули на територію Ялинівської сільської ради оглядати місце розташування земельної ділянки. Під час огляду земельної ділянки, що в районі 329 км автодороги Львів - Кіровоград - Знам`янка на території Ялинівської сільської ради Летичівського району, ОСОБА_3, виконуючи вказівку ОСОБА_5, поставила ОСОБА_12 вимогу дати хабар за передачу у власність двох земельних ділянок на території Ялинівської та Требуховецької сільських рад Летичівської району для ведення особистого селянського господарства та подальшу зміну їх цільового призначення для будівництва автозаправних комплексів в сумі 30000 доларів США.
ОСОБА_12, розуміючи, що іншим чином реалізувати право ОСОБА_10 на одержання у власність двох земельних ділянок не зможе, змушений був погодитись з даною вимогою та попросив зменшити суму хабара. На початку травня 2011 року ОСОБА_3 передала ОСОБА_5 це прохання, проте остання відмовилась зменшувати суму хабара, про що ОСОБА_3 повідомила ОСОБА_12
На початку травня 2011 року у вечірній час після спільної зустрічі ОСОБА_12 з ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в кафе «Меджибіж», що на території Летичівського району, ОСОБА_5 підтвердила ОСОБА_12 обіцянку передати у власність земельні ділянки, вказавши з усіх питань, в тому числі і фінансових, продовжити спілкуватись з ОСОБА_3
Одержавши 11 травня 2011 року офіційну довіреність на представництво інтересів ОСОБА_10, ОСОБА_12 13 травня 2011 року звернувся від імені ОСОБА_10 із заявою на ім'я голови Летичівської райдержадміністрації про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення двох земельних ділянок орієнтовною площею по 0,50 га на території Ялинівської та Требуховецької сільських рад Летичівського району для ведення відповідно сінокосу та особистого селянського господарства. Зазначену заяву з додатками ОСОБА_12 передав ОСОБА_3, яка того ж дня подала її для подальшої реєстрації у приймальню голови Летичівської райдержадміністрації та повідомила про це ОСОБА_5
Одержавши заяву ОСОБА_10, ОСОБА_5 16 травня 2011 року своєю резолюцією на заяві доручила її розгляд заступнику голови Летичівської райдержадміністрації ОСОБА_16, завідуючій юридичним сектором Летичівської райдержадміністрації ОСОБА_17 та начальнику відділу Держкомзему у Летичівському районі ОСОБА_3 Того ж дня, ОСОБА_3, одержавши для виконання зазначену заяву, доручила головному спеціалісту-юрисконсульту відділу Держкомзему у Летичівському районі ОСОБА_18 вивчити заяву та за наявності підстав підготувати пропозицію на ім'я голови Летичівської райдержадміністрації щодо можливості прийняття розпорядження про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою по даних ділянках. Вивчивши документи, ОСОБА_18 підготував на ім'я голови Летичівської райдержадміністрації пропозицію про можливість прийняття відповідного розпорядження головою Летичівської райдержадміністрації про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності на території Требуховецької та Ялинівської сільських рад. Підписавши пропозицію, ОСОБА_3 подала її до приймальні голови Летичівської райдержадміністрації.
Одержавши пропозицію відділу Держкомзему у Летичівському районі, ОСОБА_5 16 травня 2011 року своєю резолюцією доручила її розгляд та підготовку проекту розпорядження голови Летичівської райдержадміністрації заступнику голови Летичівської райдержадміністрації ОСОБА_16 та завідуючій юридичним сектором Летичівської райдержадміністрації ОСОБА_17
18 травня 2011 року, одержавши підготовлене працівниками Летичівської райдержадміністрації розпорядження про надання ОСОБА_10 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності на території Требуховецької та Ялинівської сільських рад, ОСОБА_5 підписала його та повернула у загальний відділ для реєстрації та виготовлення примірників проекту розпорядження.
Розуміючи, що сума в 30000 доларів США є значною, а також з метою гарантування одержання земельних ділянок, ОСОБА_12 на прикінці травня 2011 року під час чергової зустрічі з ОСОБА_3 попросив розділити суму хабара на дві частини - першу частину в сумі 15000 доларів США дати за передачу у власність земельної ділянки площею 0,50 га на території Ялинівської сільської ради Летичівського району для ведення особистого селянського господарства та подальшу зміну її цільового призначення, а другу частину - в сумі 15000 доларів США дати після виготовлення проекту землеустрою по земельній ділянці на території Требуховецької сільської ради площею 0,50 га для ведення особистого селянського господарства. Дізнавшись від ОСОБА_3 про прохання ОСОБА_12, ОСОБА_5 погодилась на розподіл загальної суми хабара на дві частини, про що повідомила своїй доньці ОСОБА_4, а та через ОСОБА_3 повідомила про це ОСОБА_12
На початку червня 2011 року ОСОБА_3 повідомила ОСОБА_5, що вся відповідальність за дачу ОСОБА_12 хабара падає на неї, а жодних коштів за це вона не отримує, на що ОСОБА_5 погодилась на одержання останньою 2000 доларів США із загальної суми хабара, повідомивши при цьому, що собі залишить 3000 доларів США, а решта грошей в загальній сумі 25000 доларів США передасть ніби-то комусь у м. Хмельницький.
На початку червня 2011 року ОСОБА_5 вказала ОСОБА_3 передати ОСОБА_12, що у зв'язку із затягуванням ним передачі частини хабара вона відмінить своє розпорядження № 275/2011-р від 18 травня 2011 року про надання дозволу ОСОБА_10 на виготовлення проекту землеустрою. З цією ж метою ОСОБА_4, виконуючи попередню
домовленість з ОСОБА_5, з першої половини травня 2011 року до 19 червня 2011 року неодноразово зверталась до ОСОБА_3 із вказівками пришвидшити виконання ОСОБА_12 вимог щодо давання хабара, про що та в першій половині червня 2011 року повідомила останнього.
З метою одержання гарантій виконання ОСОБА_5 обіцянки передати у власність дві земельні ділянки та в подальшому змінити їх цільове призначення, ОСОБА_12 15 червня 2011 року о 22 годині 40 хвилин, зателефонувавши до ОСОБА_3, попросив організувати йому 16 червня 2011 року зустріч із ОСОБА_5 Того ж дня, о 22 годині 43 хвилини ОСОБА_3, зателефонувавши до ОСОБА_5, повідомила про прохання останнього. З метою уникнення можливого викриття в одержанні хабара, ОСОБА_5 дала вказівку своїй доньці ОСОБА_4 повідомити ОСОБА_3 про неможливість зустрічі із ОСОБА_12 16 червня 2011 року о 8 годині 03 хвилини під час телефонної розмови ОСОБА_4 переказала ОСОБА_3 застереження ОСОБА_5 Цього ж дня, близько 10 години під час чергової зустрічі з ОСОБА_12 в кафе «Смак», що в смт. Летичів, ОСОБА_3 повідомила, що за погодженням з ОСОБА_5 вона особисто для себе із загальної суми хабара отримає 2000 доларів США.
З метою пришвидшити одержання хабара від ОСОБА_12, 17 червня 2011 року близько 8 години ОСОБА_5, керуючи злочинними діями доручила своїй доньці ОСОБА_4 передати ОСОБА_3 вказівку негайно принести примірник розпорядження № 275/2011-р від 18 травня 2011 року про надання ОСОБА_10 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок з метою його подальшого скасування. Того ж дня, під час зустрічі в кабінеті юриста Летичівської районної ради з ОСОБА_3, ОСОБА_5 в присутності ОСОБА_4, одержавши примірник розпорядження наполягла на тому, щоб ОСОБА_3 зателефонувала ОСОБА_12 та повідомила, що в разі не давання на їх вимогу хабара, вона скасує зазначене розпорядження. Виконуючи вказівку ОСОБА_5, ОСОБА_3 о 9 годині 05 хвилин в телефонній розмові з ОСОБА_12 повідомила вимогу ОСОБА_5 В той же день ОСОБА_12, випадково зустрівшись біля входу в приміщення Летичівської райдержадміністрації з ОСОБА_5, попросив зустрічі віч-на-віч з нею. Однак, остання, боячись бути викритою у вчиненні злочину правоохоронними органами, вказала на неможливість такої зустрічі, затягування ОСОБА_12 з остаточним вирішенням питань пов'язаних з даванням хабара, а також вирішення усіх пов'язаних із цим питань, в тому числі фінансових, через ОСОБА_3
19 червня 2011 року, взнавши від ОСОБА_12 про його прибуття для давання хабара в смт. Летичів, ОСОБА_3 о 19 годині 29 хвилин по телефону повідомила про це ОСОБА_4
Того ж дня, близько 20 години 20 хвилин неподалік приміщення Летичівської райдержадміністрації, що по вулиці Горького, 2 в смт. Летичів, ОСОБА_12 в салоні власного транспортного засобу марки «Мерседес-Бенц «Авангард» зустрівся з ОСОБА_3, яка сіла на переднє пасажирське сидіння. Виконуючи попередні вимоги ОСОБА_5 та ОСОБА_3, ОСОБА_12 дав для них частину обумовленого хабара в сумі 15000 доларів США купюрами номіналом по 100 доларів США кожна та помилково ще 100 доларів США, а всього: 15100 доларів США, що по курсу Національного банку України становило 120399 грн. 85 коп. за передачу у власність ОСОБА_10 земельної ділянки площею 0,50 га на території Ялинівської сільської ради для ведення особистого селянського господарства та подальшу зміну її цільового призначення, поклавши зв'язані резинкою грошові кошти в присутності ОСОБА_3 у жіночу сумку останньої.
Отримавши грошові кошти, ОСОБА_3 повідомила ОСОБА_12, що вона відмовляється брати участь в подальшому одержанні другої частини хабара в сумі 15000 доларів США та спілкуватись з ним з цього приводу, а лише займатиметься виконанням покладених на неї законом обов'язків.
Повернувшись додому, ОСОБА_3, перерахувавши вказані грошові кошти, виявила, що загальна їх сума становить 15100 доларів США. Після чого, залишивши собі обумовлену з ОСОБА_5 частину хабара в сумі 2000 доларів США та ще одну купюру номіналом 100 доларів США, а загалом - 2100 доларів США, що по курсу Національного банку України становило 16744 грн. 34 коп., вона зателефонувала ОСОБА_4 та повідомила про одержання хабара, домовившись при цьому про зустріч з останньою.
Після цього, ОСОБА_4 на своєму транспортному засобі марки ВАЗ 210994-20 державний номерний знак НОМЕР_1, прибувши в обумовлене місце неподалік пам'ятника У. Кармалюку, що по вул. 50-річчя Жовтня в смт. Летичів, де разом із сівшою в салон вказаного автомобіля ОСОБА_3, повезли для ОСОБА_5 до будинку останньої, що по АДРЕСА_3, суму хабара в розмірі 13000 доларів США, що по курсу Національного банку України становило 103655 грн. 50 коп. Пересвідчившись, що гроші в неї, ОСОБА_5 вказала ОСОБА_4 перерахувати їх та забрати до себе додому належну їй частину хабара, що та і зробила.
Відразу після цього, ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були затримані співробітниками західного відділу ОРУ Департаменту ДСБЕЗ МВС України, а грошові кошти вилучені.
Не погоджуючись з вироком, прокурор, який брав участь в судовому засіданні, оскаржив його в апеляційному порядку. Він просить вирок скасувати і постановити новий вирок, яким визнати ОСОБА_5 винною за ч. 2, 3 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України і призначити їй покарання у вигляді 9 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 3 роки та з конфіскацією всього особистого майна, крім житла. ОСОБА_4 визнати винною за ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України і призначити їй покарання у вигляді 8 років позбавлення волі з позбавленням її права обіймати посади, пов'язані з виконанням орзанізаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 3 роки та з конфіскацією всього особистого майна, крім житла.
При цьому прокурор посилається на неправильне застосування судом першої інстанції кримінального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засуджених, внаслідок м'якості. Прокурор вважає, що суд першої інстанції безпідставно кваліфікував дії ОСОБА_5 та ОСОБА_4 як замах на одержання хабара в особливо великому розмірі, оскільки вони вимагали хабар в сумі 30000 доларів США і отримали його частину в сумі 15000 доларів США, а тому їх дії у відповідності з положенням п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 26.04.2012 року „Про судову практику в справах про хабарництво" мають кваліфікуватись, як закінчений злочин.
Крім того, на думку апелянта, суд не достатньо врахував того, що засуджені вчинили злочини, які відносяться до категорії особливо тяжких, вину не визнали, а ОСОБА_4 постійно змінювала покази з метою уникнення від відповідальності. У зв'язку з цим прокурор вважає, що ОСОБА_4 у вчиненому не розкаялась, а тому застосування до неї ст. 75 КК України неправомірне, тим більше, що раніше вона притягувалась до кримінальної відповідальності.
Безпідставним вважає прокурор і застосування до ОСОБА_4 ст. 69 КК України, оскільки суд не навів у вироку обставини які пом'якшують покарання.
Прокурор також вказує, що змінивши ОСОБА_3 запобіжний захід із застави на підписку про невиїзд, суд не вирішив подальшу долю предмету застави і не мотивував свого рішення.
ОСОБА_3 і в її інтересах захисник ОСОБА_6 також оскаржили вирок. Вони просять вирок змінити і застосувати до ОСОБА_3 ст. 75 КК України. При цьому вони посилаються на невідповідність призначеного ОСОБА_3 покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину і особі засудженої внаслідок надмірної суворості. На думку апелянтів, суд не врахував, що злочин ОСОБА_3 вчинено через службову залежність від ОСОБА_5 та під впливом її погроз. Крім того, суд не врахував, що ОСОБА_3 раніше не судима, має постійне місце проживання, роботу, хворіє на ряд важких хронічних захворювань, її мати - ОСОБА_22 тяжко хворіє і потребує її догляду. ОСОБА_3 повністю визнала свою вину щиро розкаялась у вчиненому.
Окрім того, ОСОБА_3 вказує, що з метою тиску на неї ОСОБА_5, як голова райдержадміністрації, заблокувала роботу земельного відділу протягом 6 місяців. Тиск з боку ОСОБА_4 вона відчувала і протягом слідства.
3.01.2013 року ОСОБА_3 відкликала апеляцію захисника ОСОБА_6, оскільки від її послуг відмовилась.
Захисник ОСОБА_1 в інтересах засудженої ОСОБА_4 просить вирок скасувати і справу стосовно ОСОБА_4 провадженням закрити за недоведеності вини ОСОБА_4 Захисник посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. На її думку, висновки суду суперечливі і виключають один одного. Апелянт вважає безпідставною кваліфікацію дій ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України, оскільки дії ОСОБА_4, не були пов'язані з використанням нею свого службового становища, а тому вона не може бути, на думку апелянта, суб'єктом злочину, передбаченого ст. 368 КК України. Оскільки - у ОСОБА_4, як стверджує захисник, не було умислу на отримання хабара, її дії не можуть бути кваліфіковані за ч. 2 ст. 15 КК України, оскільки цей злочин може бути скоєний лише з прямим умислом, суд не встановив в чому полягає роль ОСОБА_4 як пособника.
Засуджена ОСОБА_5 та в її інтересах захисники ОСОБА_2 і ОСОБА_8 також оскаржили вирок, вони просять його скасувати. При цьому, ОСОБА_8 просить повернути справу на додаткове розслідування, посилаючись на однобічність і неповноту досудового і судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, істотне порушення вимог кримінального процесу і неправильне застосування кримінального закону, невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину і особі засудженої. Захисник ОСОБА_2 і ОСОБА_5 просять вирок скасувати і справу провадженням закрити через відсутність в її діях складу інкримінованого злочину. На думку захисника ОСОБА_2, обвинувачення ОСОБА_5 пред'явлене не конкретне. Орган слідства не встановив час, місце та інші обставини злочину. На думку апелянта, органи слідства і суд не вказали, за що саме ОСОБА_5, як голова Летичівської райдержадміністрації отримала хабар 19.06.2011 року, якщо вона ще 18 травня 2011 року підписала розпорядженням про надання ОСОБА_10 земельних ділянок. Захист вказує, що хоча суд і виключив з обвинуваченням ОСОБА_5 вимагання хабара, він не врахував, що ОСОБА_12 звертався до ОСОБА_5 з питанням про виділення землі йому, а не ОСОБА_10, а довіреність від імені останнього отримав лише 11 травня 2011 року. В подальшому всі рішення по земельній ділянці видавались на ім'я ОСОБА_10, а ОСОБА_5 в силу своїх повноважень не мала відношення до роботи земельного відділу, який не є структурою райдержадміністрації. При цьому, ОСОБА_4, як керуюча справами Летичівської районної ради, не приймала жодних управлінських рішень по зазначених у розпорядженні від 18.06.2011 року земельних ділянках. Обґрунтування вини ОСОБА_5 показами ОСОБА_3 є неправомірними, оскільки остання зацікавлена в результаті справи.
Крім того, ОСОБА_5 вказує, що ОСОБА_12 після знайомства з ОСОБА_3, з нею не спілкувався і вони вдвох нічого їй про земельні питання не повідомляли. За її твердженням, між ОСОБА_3 і ОСОБА_12 була домовленість про усунення її від посади, оскільки вона їм перешкоджала. На думку апелянтки, фактичним організатором злочину була ОСОБА_3, а тому їй незаконно інкриміновано організацію даного злочину. ОСОБА_5 також вважає, що вирок не відповідає вимогам ст. ст. 323, 324 КПК України, оскільки в ньому відсутні мотиви того, чому суд приймає до уваги окремі докази (її вини) і відкидає інші - її не винуватості. Незаконними вважає апелянтка оголошення в суді показів свідка ОСОБА_24, яка могла бути доставлена в суд, а тому ці покази не можуть бути покладені в основу її обвинувачення.
Не враховано судом і той факт, що ОСОБА_10 по суті є підставною особою, а земля передавалась фактично ОСОБА_12, який просив про виділення землі саме йому, а не ОСОБА_10. Суд також, як стверджує апелянтка, не вивчив фінансового стану ОСОБА_3, яка витрачала значні кошти, незрівнянні з її зарплатою. ОСОБА_5 стверджує, що той факт, що ОСОБА_3 і раніше брала хабарі, доведено записами її розмов з ОСОБА_12, однак ці питання ні слідство ні суд не досліджували. Не встановлена особа і водія ОСОБА_20, покази якого на думку ОСОБА_5 мають значення для справи. В зв'язку з цим ОСОБА_5 стверджує, що взагалі не вела будь-яких розмов про гроші з ОСОБА_12 і не знала про його зустрічі з ОСОБА_3 та їхні розмови.
Її клопотання про призначення експертизи було відхилене, хоча записи розмов свідчать, що організатором злочину була саме ОСОБА_3
ОСОБА_5 також вказує, що скасувати рішення про виділення земельної ділянки ОСОБА_10 18.05.2011 року за 10 днів не можливо, що підтверджує її посилання на те, що вона не могла виказувати такі погрози.
Апелянтка вважає усі дії ОСОБА_12, а разом з ним і працівників міліції є провокацією хабара. Безпідставним є на думку апелянтки і твердження ОСОБА_3 про те, що вона погрожувала їй, оскільки це неможливо через не підпорядкованість земельного відділу райдержадміністрації. Апелянтка також стверджує, що затримали її вдома, обшук житла було проведені з грубим порушенням вимог КПК і його результати не можуть бути взяті судом до уваги.
Заслухавши прокурора на підтримання своєї апеляції, та в заперечення апеляцій захисників і засуджених, а також захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2 та засуджених ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на підтримання своїх апеляцій і ОСОБА_4, ОСОБА_5 та захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2 в заперечення апеляції прокурора, провівши судове слідство в частині допиту засуджених і досліджених доказів, які їх характеризують, колегія суддів вважає, що апеляції ОСОБА_5 та в її інтересах захисників ОСОБА_8, ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню, а решта апеляцій задоволенню не підлягають.
Суд першої інстанції повно і об'єктивно дослідив зібрані по справі докази, а його висновки відповідають фактам, встановленим в ході досудового і судового слідства.
Допитана в суді першої інстанції по суті пред'явленого обвинувачення ОСОБА_5 вину свою не визнала та пояснила, що справа відносно неї сфабрикована. В квітні 2011 року до неї зайшов ОСОБА_12 та повідомив, що хоче побудувати два АЗС-комплекси, на що вона порадила звернутись у земельний та юридичний відділи. Земельні питання вирішуються шляхом підписання головою адміністрації розпорядження і порушень з її боку ніяких не було. Під час першої зустрічі вона повідомила ОСОБА_12, що не буде заперечувати проти будування цих двох комплексів. Після цього, ОСОБА_12 досить часто телефонував до неї та намагався завоювати її увагу. Був випадок, коли вони з ОСОБА_12 проїхали по трасі для вибору ділянки. Вона порадила обрати ділянку в Головчинцях, але ОСОБА_12 відмовився. Вона вважає, що ОСОБА_3 вступила у змову з ОСОБА_12, і вона не боялась звільнення з роботи, оскільки їй (тобто ОСОБА_5) вона не підпорядковується. На її думку, ОСОБА_3 вирішила від її імені взяти гроші у ОСОБА_12, але той вирішив це перевірити. Зустрічаючись з ОСОБА_3, ОСОБА_12 не переставав телефонувати до неї. Вона підписала розпорядження та віддала його ОСОБА_12. Був випадок, коли вони всі разом поїхали до ресторану «РІО» повечеряти. Згодом, через декілька днів, коли вона виходила з роботи, її перестрів ОСОБА_12 та запросив повечеряти в кафе «Меджибіж». З ОСОБА_12 завжди був його водій. Після вечері ОСОБА_12 сказав, що хоче їй віддячити за земельні ділянки, на що вона категорично відмовилась. І з того часу він перестав з нею спілкуватись. В день, коли проводився обшук, ОСОБА_4 приїхала з ОСОБА_3 та, зайшовши до хати, зразу ж пішла додому. Вона побачила, що у вікні промайнув силует хлопця, а тому подумала, що це її син. Вийшовши в другу кімнату, вона побачила через вікно п`ятеро чоловік. Вони насильно, без пред'явлення санкції вдерлись до хати. Хтось показав посвідчення. Їй запропонували викласти всі гроші, які є в будинку. Їй освітлювали руки спеціальним пристроєм, але там нічого видно не було. В подальшому чула, як ОСОБА_3 давала явку з повинною в кабінеті у слідчого. Вважає, що ОСОБА_3 хотіла її підставити, але не сподівалась, що також буде підсудною.
Разом з тим, в апеляційній інстанції ОСОБА_5 визнала, що ОСОБА_3 передавала їй в будинку гроші і вона розуміла, що це хабар за земельні ділянки. Раніше ОСОБА_3 не говорила їй, що взяла гроші у ОСОБА_12. ОСОБА_4 забрала гроші собі додому на пропозицію ОСОБА_3 До цього моменту у неї ні з ОСОБА_3, ні з ОСОБА_12 не було домовленості про хабар.
Допитана в суді першої інстанції ОСОБА_4 вину свою не визнала і пояснила, що хабара вона не одержувала і не вимагала. З ОСОБА_3 вона знайома, інколи зустрічалась, могла випити кави. Колись ОСОБА_3 пропонувала їй придбати косметику «Оріфлейм», яку вона у неї замовляла. 19.06.2011 року вона також замовила у ОСОБА_3 таку косметику. Спочатку ОСОБА_3 сказала їй приїхати за нею зранку, але потім повідомила, що потрібно приїхати ввечері, що вона і зробила, приїхавши на власній машині. По дорозі вона сказала ОСОБА_3, яка сиділа на передньому сидінні, що їй потрібно заїхати додому взяти список продуктів, які потрібно придбати. А тому вони поїхали до її мами (тобто ОСОБА_5). Вона підійшла до будинку відкрила двері своїм ключем. Зайшовши до будинку, вона гукнула маму, повідомивши їй, що прийшла ОСОБА_3, після чого розвернулась, та поїхала додому. В той момент, коли вона під'їхала до себе додому, та хотіла вийти з автомобіля, у неї випав телефон. Нагнувшись до нього, побачила під сидінням пасажира згорток, який підняла та пішла з ним додому. Вже в квартирі вона побачила, що в пакеті знаходяться долари: купюрами по 100 доларів, які, як вона подумала, належать ОСОБА_3. Грошові кошти, які знаходились в двох пачках: в одній - 10 тисяч доларів, а в іншій - 3 тисячі доларів, вона поклала в тумбочку. Вийшовши на вулицю, щоб взяти телефон в автомобілі, щоб зателефонувати ОСОБА_3, вона зустріла працівників міліції. Стосовно земельних ділянок їй нічого не відомо. Доручень від мами щодо проведення переговорів з ОСОБА_12 їй не було. Про суми грошей та про оплату мама з нею не говорила.
Разом з тим, в апеляційній інстанції вона пояснила, що в її присутності ОСОБА_3 передала гроші ОСОБА_5, а вона на прохання когось з них забрала гроші до себе додому, де вони і були вилучені.
Суд першої інстанції дав показам ОСОБА_5 і ОСОБА_4 належну оцінку і підставно розцінив їх як спосіб захисту з метою ухилитись від відповідальності, оскільки вони суперечать сукупності об'єктивних доказів зібраних по справі і слідством і судом.
Так, ОСОБА_3, даючи як на слідстві так і в суді послідовні покази, вину свою визнала частково та пояснила, що працює на посаді начальника відділу Держкомзему у Летичівському районі з 4 червня 2009 року. В кінці квітня або на початку травня 2011 року до неї в кабінет зайшла ОСОБА_5, дала папірець, на якому був записаний телефон, та сказала, щоб вона зателефонувала до цієї людини, оскільки вона хоче взяти дві земельні ділянки на території Требухівецької та Ялинівської сільських рад для ведення сільського господарства, з подальшою зміною цільового призначення для автозаправок. Їй потрібно було виїхати з цією людиною та оглянути земельні ділянки, після чого озвучити суму в 30000 доларів США за вказані земельні ділянки. Вона не хотіла цього робити, а тому ОСОБА_5 настоювала на своєму, повідомивши їй, що вона не буде працювати, якщо відмовиться. Згодом вона зателефонувала по даному номеру, але ніхто трубки не взяв, про що вона повідомила ОСОБА_5. Та в свою чергу сказала передзвонити ще раз. Потім вона передзвонила, слухавку взяв чоловік, який на той час знаходився біля «ПриватБанку», що в смт. Летичів. Зустрівшись з ним, сіли в його автомобіль. Чоловік представився "ОСОБА_12". Вони поїхали на територію Ялинівської сільської ради, щоб подивитись по картах, чи можливо надати цю ділянку. Почувши від неї про суму за вказані ділянки, ОСОБА_12 спочатку погодився. Але коли вони сіли в автомобіль, він почав просити, чи можливо зменшити цю суму, на що вона відповіла, що це не її компетенція, але після того як вона поговорить з керівництвом, то зможе відповісти. Також вони їздили до Требухівецької сільської ради, але там виявилось не можливим надати земельну ділянку. На другий день вона повідомила ОСОБА_5 прохання ОСОБА_12 про зменшення суми за ділянки, але та відмовила. При наступній зустрічі з ОСОБА_12 вони поїхали шукати іншу земельну ділянку на території Требухівецької сільської ради. При цьому ОСОБА_12 попросив розділити суму за ділянки по 15000 доларів, на що вона відповіла, що дасть відповідь тільки після того, як порадиться. Спочатку ОСОБА_5 не погодилась поділити суму на дві частини, але пізніше дала свою згоду. Перша частина грошей мала піти за земельну ділянку, що на території Ялинівської сільської ради. Іноді ОСОБА_4 викликала її та цікавилась про хід цієї справи. Також вона зв'язувалась з ОСОБА_5 та питала, що їй робити, а та давала їй вказівки. ОСОБА_12 попросив звести його з проектантом, що нею було зроблено. ОСОБА_5 повідомила, що гроші мають бути передані в понеділок, а якщо їх ОСОБА_12 не привезе, то розпорядження буде відмінено. За виконання цієї роботи вона повинна була отримати 2000 доларів. 17 червня зателефонувала ОСОБА_5, сказала принести їй розпорядження на земельні ділянки, оскільки немає грошей від ОСОБА_12. Вона віддала розпорядження ОСОБА_5 і сказала їй, що "виходить з гри". На що ОСОБА_5 пригрозила їй звільненням з роботи, якщо вона відмовиться виконувати її доручення, повідомивши їй при цьому, що вона перед цим зверталась в обласну адміністрацію, де ставила питання про зняття її з посади, оскільки вона її не влаштовує. Вона сказала ОСОБА_5, що не буде брати гроші за виконану роботу, але та наказала їй взяти гроші. В цей же день вона зателефонувала ОСОБА_12 і сказала йому, щоб він привіз гроші, оскільки на цьому наполягала ОСОБА_5. При зустрічі з ним, вона повідомила, що віддала розпорядження ОСОБА_5, а той, в свою чергу, пообіцяв привезти гроші. Вона сказала, щоб гроші він віддав ОСОБА_5, оскільки її не буде в місті. 18 червня вона в телефонній розмові повідомила про розмову з ОСОБА_5 ОСОБА_12, на що той відповів, що приїде 19 червня. При зустрічі він запитав її, як має відбуватись передача грошей, рекомендував їх перерахувати, але оскільки вона відмовилась, ОСОБА_12 кинув гроші їй в сумку та відвіз її додому, де вона, перерахувавши їх, виявила 15100 доларів, тобто на 100 доларів США більше, ніж вони домовлялись, про що вона повідомила ОСОБА_12 по телефону. Відклавши собі 2100 доларів, вона зателефонувала ОСОБА_4 та повідомила їй про косметику, оскільки вони домовились так назвати гроші, які передасть ОСОБА_12. ОСОБА_4 заїхала за нею і вони поїхали до ОСОБА_5. Зайшовши в будинок, вони пішли в дальню кімнату, де на журнальному столику вона виложила із сумочки гроші. ОСОБА_5 сказала ОСОБА_4 перерахувати гроші. Перерахувавши гроші та виявивши, що там лише 13000 доларів, ОСОБА_4 запитала чому стільки, на що ОСОБА_5 повідомила, що так треба. Потім ОСОБА_5 попросила відкласти 3000 доларів в одне місце, а інші 10000 доларів - в інше. Також ОСОБА_3 повідомила, що при зустрічі з ОСОБА_12 вона сказала, що гроші брати не буде і в подальшому не буде брати участь у цій справі. ОСОБА_5 їй повідомляла, що вона отримає 3000 доларів, а скільки візьме ОСОБА_4 - їй не говорила. ОСОБА_4 була обізнана у всьому та давала їй розпорядження від імені ОСОБА_5. Посилаючись на вказані факти ОСОБА_3 зазначила, що в її діях відсутня така кваліфікуюча ознака злочину як вимагання.
Наведені покази підсудної об'єктивно підтверджені усією сукупністю зібраних по справі доказів.
Так, свідок ОСОБА_12, показав, що в 2011 році він звернувся до ОСОБА_5 від свого імені з проханням про виділення двох земельних ділянок. При першій зустрічі ОСОБА_5 сказала, що подумає над його пропозицією. Після цього вона познайомила його з ОСОБА_3, з якою він поїхав до Ялинівської, а потім і до Требухівецької сільської ради. Пізніше ОСОБА_3 була оголошена сума 30000 доларів, які потрібно заплатити за ділянки, на що він відповів, що подумає. Після цього він хотів зустрітися з ОСОБА_5, але вона не брала телефон. Згодом він зустрівся з нею біля адміністрації. ОСОБА_5 сказала йому, аби він всі розмови вів з ОСОБА_3. В подальшому він передав останній грошові кошти в сумі 15100 доларів, після чого мав бути виготовлений державний акт на земельну ділянку, яка знаходиться на території Ялинівської сільської ради. Зі ОСОБА_4 його познайомила ОСОБА_5 під час вечері в кафе. Він бачив, що ОСОБА_4 часто заходила в кабінет до ОСОБА_5, а тому він зрозумів, що вона контролює дану справу щодо виділення земельних ділянок. Йому було відомо, що з тих грошей, які він передав ОСОБА_3, 2000 доларів США вона мала залишити собі, а решту - передати ОСОБА_5 ОСОБА_3 він передав кошти через тиждень після виготовлення розпорядження про виділення земельної ділянки. Решту суми він мав заплатити після того, як отримає державний акт на земельні ділянки. Розмови із засудженими він записував на власний диктофон, який він передав працівникам міліції, після чого вони зробили роздруківку записів.
Покази засудженої ОСОБА_3 про обставини оформлення права власності на земельну ділянку співпадають з показами ОСОБА_12 і підтверджуються показами свідків ОСОБА_13, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28
Так, свідок ОСОБА_13 показав, що на прохання ОСОБА_3 він в червні 2011 року виготовив проектну документацію по земельній ділянці на території Летичівського району на ім'я ОСОБА_10 за зверненням ОСОБА_12 для ведення особистого селянського господарства. Від останнього він дізнався, що той має намір змінити цільове призначення земельних ділянок і побудувати на них АЗС. Виготовлення документів коштувало близько 14000 грн. В той день, коли ОСОБА_12 забирав в нього документи, він бачив, як той розмовляв з ОСОБА_5
Свідок ОСОБА_25 підтвердила, що в червні 2011 року ОСОБА_13 дав їй та інженеру товариства ОСОБА_29 завдання виїхати з ним для проведення зйомки земельної ділянки на території Ялинівської сільської ради Летичівського району площею 0,5 га для ведення особистого селянського господарства.
Свідок ОСОБА_26 - Ялинівська сільська голова показала, що до неї приїхала ОСОБА_3 з чоловіком. Вона пояснила, що останній хоче отримати земельну ділянку в оренду, на що вона відповіла, що земельні ділянки вільні. ОСОБА_12 повідомив, що хоче отримати земельну ділянку площею 0,5 га під сінокіс.
Аналогічні покази дала ОСОБА_27 - землевпорядник Ялинівської сільської ради.
Свідок ОСОБА_28 - Требуховецька сільська голова показала, що до неї звернулась ОСОБА_3, щоб вона зробила копію плану земельних ділянок, які ніким не зайняті. На що вона пояснила, що є лише одна така земельна ділянка на території с. Головчинці.
Той факт, що оформлення земельних ділянок на ім'я ОСОБА_10 було прикриттям фактичної протиправної передачі земельних ділянок ОСОБА_12, доведено показами самого ОСОБА_10, який суду показав, що в 2011 році він мав розмову з ОСОБА_12 з приводу того, чи не використав він своє право на отримання землі. Оскільки таке право ним було ще не використане, ОСОБА_12 повідомив, що є можливість взяти земельну ділянку на території Хмельницької області. В зв"язку з тим, що у нього не було часу цим займатись, вони поїхали до нотаріуса, де він дав ОСОБА_12 доручення з цього приводу. В подальшому, зустрівшись з ОСОБА_12 влітку, він дізнався, що є ускладнення, оскільки вимагають за земельну ділянку гроші в сумі 15000 доларів.
Факт вилучення у ОСОБА_4 предмету хабара - 13000 доларів, підтвердила понята ОСОБА_30, яка показала, що в 2011 році вона була присутня в якості понятої при вилученні з будинку ОСОБА_4 грошових коштів, а саме: доларів, які знаходились в двох пакетах. Крім того свідок ОСОБА_20, показав, що в 2011 році він був присутній в якості понятого при помічені грошових коштів в м. Львові, при вилученні з будинку ОСОБА_3 грошових коштів в сумі 2000 доларів США та при вилученні з будинку ОСОБА_5 грошових коштів, а саме: євро та гривні, покази цього свідка підтверджує свідок ОСОБА_31
Про обставини подачі і одержання заяв про виділення земельних ділянок пояснила на досудовому слідстві свідок ОСОБА_24 З її показів випливає, що заява була подана до неї в приймальню, після чого передана на розгляд ОСОБА_5, яка своєю резолюцією доручила розпочати процес передачі земельної ділянки. При цьому, колегія суддів не встановила будь-яких процесуальних порушень в оголошенні показів цього свідка в судовому засіданні і вважає посилання апелянтки ОСОБА_5 на порушення закону ніби то допущені судом при оцінці цих показів голослівними і надуманими.
Факт звернення ОСОБА_12 до правоохоронних органів з заявою про хабар доведено протоколом прийняття заяви ОСОБА_12 від 15 червня 2011 року, в якому зазначається останнім висунення вимоги голови Летичівської райдержадміністрації ОСОБА_5 через начальника відділу Держкомзему у Летичівському районі про дачу хабара в сумі 30000 доларів США за передачу у власність двох земельних ділянок на території Ялинівської та Требуховецької сільських рад (т. 1; а.с. 36);
Як випливає з протоколу огляду та помічення грошових коштів від 15 червня 2011 року, зафіксовано оброблення препаратом "Промінь 1" грошових коштів в сумі 15000 доларів США (т. 1; а.с. 37-41), частина яких, як видно з протоколу обшуку від 19 червня 2011 року, вилучено з будинку ОСОБА_4, що по АДРЕСА_2 в сумі 13000 доларів США (т. 1; а.с. 56-61). Та в результаті обшуку від 19 червня 2011 року помешкання ОСОБА_3, що за адресою: АДРЕСА_1, вилучено грошових коштів в сумі 2100 доларів США (т. 1; а.с. 68-69).
Факт подачі заяви ОСОБА_10 і подальшого ходу її розгляду доведено заявою ОСОБА_10 на ім'я голови Летичівської райдержадміністрації від 13 травня 2011 року про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,50 га для ведення особистого селянського господарства на території Требуховецької сільської ради та площею 0,50 га для сінокосу на території Ялинівської сільської ради (т. 1; а.с. 237), а також розпорядженням голови Летичівської райдержадміністрації № 275/2011-р від 18 травня 2011 року про надання дозволу ОСОБА_10 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності на території Требуховецької та Ялинівської сільських рад (т. 1; а.с. 236); супровідним листом начальника відділу Держкомзему у Летичівському районі ОСОБА_3 від 16 травня 2011 року № 04-02-05/113 на ім`я голови Летичівської райдержадміністрації ОСОБА_5 про можливість прийняття розпорядження «Про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності на території Требуховецької та Ялинівської сільських рад» (т. 1; а.с. 235).
Факт змови ОСОБА_12 і ОСОБА_5 на передачу земельних ділянок за хабар доведено і протоколом огляду диктофону та прослуховування записів від 21 липня 2011 року, відповідно до яких між ОСОБА_12 та ОСОБА_5 відбувається розмова з приводу способу одержання нею хабара (т. 2; а.с. 109-123).
В той же час, як видно з виписки із записника, вилученого з кімнати відпочинку голови Летичівської райдержадміністрації ОСОБА_5, в якому на аркуші «июль 20 среда» міститься рукописний запис пастою синього кольору «ОСОБА_12 2 зем. ділянки АЗС по 0,50 га НОМЕР_4» (т. 2; а.с. 135), що спростовує покази ОСОБА_5 про відсутність у неї інтересу до контактів з ОСОБА_12.
Твердження ОСОБА_5 і ОСОБА_4 про їх непричетність до хабарництва спростовується висновком криміналістичної експертизи речовин хімічних виробництв та спеціальних хімічних речовин № 2675 від 28 липня 2011 року, яким встановлено, що надані на експертизу грошові кошти в сумі 13000 доларів США, які вилученні під час обшуку з будинку ОСОБА_4, містять нашарування спеціальної хімічної речовини, яка має спільні родові ознаки із спецхімречовиною «Промінь-1», зразок якої наданий на дослідження. На поверхнях представлених на дослідження ватних тампонів зі змивами з правих рук ОСОБА_5 та ОСОБА_4 виявлено нашарування спеціальної хімічної речовини, яка має спільні родові ознаки з наданим на дослідження зразком спецхімречовини «Промінь-1» (т. 2; а.с. 218-221).
Покази ОСОБА_3 про обставини скоєного злочину і причетність до нього ОСОБА_5 і ОСОБА_4, окрім вищенаведених висновків експертиз, доведені висновком криміналістичної експертизи речовин хімічних виробництв та спеціальних хімічних речовин № 2674 від 28 липня 2011 року, яким встановлено, що надані на експертизу грошові кошти в сумі 2100 доларів США, які вилученні під час обшуку з помешкання ОСОБА_3, містять нашарування спеціальної хімічної речовини, яка має спільні родові ознаки із спецхімречовиною «Промінь-1», зразок якої наданий на дослідження. На поверхнях представлених на дослідження ватних тампонів зі змивами з правої та лівої рук ОСОБА_3 і внутрішніх поверхнях її сумки виявлено нашарування спеціальної хімічної речовини, яка має спільні родові ознаки з наданим на дослідження зразком спецхімречовини «Промінь-1» (т. 2; а.с. 233-234).
Той факт, що предметом злочину були долари США, окрім вищенаведених доказів, доведено і висновком криміналістичної експертизи речовин хімічних виробництв та спеціальних хімічних речовин № 2676 від 3 серпня 2011 року, яким встановлено, що надані на експертизу грошові кошти в сумі 15100 доларів США, які вилученні під час обшуку з помешкання ОСОБА_4 та ОСОБА_3, виготовлені способом, який використовується при виробництві таких же банкнот зразка 1996 року, що випускалися в обіг Федеральною резервною системою США в різні роки, тобто є банкнотами USD номіналом 100 доларів США зразка 1996 року, які виготовлені та випущені в обіг Федеральною Резервною Системою США (т. 2; а.с. 251-253).
Твердження ОСОБА_5 про провокацію хабара і непричетність до вказаного злочину спростовуються:
висновком експерта № 106П від 13 липня 2011 року, яким встановлено, що підпис у графі "Голова адміністрації ОСОБА_5" в розпорядженні голови Летичівської райдержадміністрації ОСОБА_5 № 275/2011-р від 18 травня 2011 року про надання ОСОБА_10 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок орієнтовною загальною площею 1,000 га для ведення особистого селянського господарства, в тому числі на території Требуховецької сільської ради 0,5000 га та Ялинівської сільської ради - 0,5000 га; рукописним текстом резолюції, який починається словом «ОСОБА_16» та закінчується цифрами « 16.05.11» в заяві ОСОБА_10 від 13 травня 2011 року на ім'я голови Летичівської райдержадміністрації ОСОБА_5 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,5 га для ведення особистого селянського господарства на території Требуховецької с/р та площею 0,50 га для сінокосу на території Ялинівської сільської ради; підписом у резолюції в заяві ОСОБА_10 від 13 травня 2011 року на імя голови Летичівської райдержадміністрації ОСОБА_5 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,5 га для ведення особистого селянського господарства на території Требуховецької с/р та площею 0,50 га для сінокосу на території Ялинівської сільської ради; рукописним текстом резолюції, який починається словом «ОСОБА_16» та закінчується цифрами «16.05.11» у листі начальника відділу Держкомзему у Летичівському районі ОСОБА_3 № 04-02-05/113 від 16 травня 2011 року голові Летичівської райдержадміністрації ОСОБА_5 про можливість прийняття розпорядження щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства на території Требуховецької та Ялинівської сільської ради; підписом у резолюції в листі начальника відділу Держкомзему у Летичівському районі ОСОБА_3 № 04-02-05/113 від 16 травня 2011 року голові Летичівської райдержадміністрації ОСОБА_5 про можливість прийняття розпорядження щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства на території Требуховецької та Ялинівської сільської ради виконано особисто ОСОБА_5 (т. 3; а.с. 13-22);
висновком криміналістичної експертизи матеріалів та засобів відео звукозапису № 3399/3400/3401 від 29 серпня 2011 року, яким встановлено відсутність ознак монтажу в записах розмов, зафіксованих на наданому для дослідження АЦЗ «OLYMPUS VN-8700PC» у файлах «VN870076.МРЗ», «VN870078.МРЗ» та «VN870080.МРЗ», і їх запис проводився неперервно. У вказаних записах зафіксоване усне мовлення ОСОБА_12 та ОСОБА_5 (т. 3; а.с. 196-204);
а також висновком експерта № 122П від 2 серпня 2011 року, яким встановлено, що на аркуші «июль 20 среда» рукописний текст пастою синього кольору «ОСОБА_12 2 зем ділянки АЗС по 0,50 га НОМЕР_4», вилученому з кімнати відпочинку голови Летичівської райдержадміністрації ОСОБА_5 із записника з позначкою на обкладинці « 2011» виконано особисто ОСОБА_5 (т. 3; а.с. 55-59); висновком експерта № 80кт від 15 липня 2011 року, яким встановлено наявність в книзі пам'яті мобільного телефона «Нокіа 6600І», вилученому у ОСОБА_3, номерів мобільних телефонів ОСОБА_12: «ОСОБА_12» № НОМЕР_4 та «ОСОБА_12» № НОМЕР_5 (т. 3; а.с. 84-93); і висновком експерта № 81кт від 15 липня 2011 року, яким встановлено наявність в книзі пам'яті мобільного телефона «Самсунг В5722», вилученому у ОСОБА_5, номера мобільного телефону ОСОБА_12: «ОСОБА_12» № НОМЕР_4 (т. 3; а.с. 106-120).
Покази ОСОБА_3 про обставини скоєного злочину об'єктивно підтверджуються висновком експерта № 107 від 14 липня 2011 року, яким встановлено, що підпис біля резолюції у лівому верхньому куті в заяві ОСОБА_10 від 13 травня 2011 року на ім'я голови Летичівської райдержадміністрації ОСОБА_5 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,5 га для ведення особистого селянського господарства на території Требуховецької с/р та площею 0,50 га для сінокосу на території Ялинівської с/р; підпис у графі «Начальник відділу Держкомзему у Летичівському районі» у листі начальника відділу Держкомзему у Летичівському районі ОСОБА_3 № 04-02-05/113 від 16 травня 2011 року голові Летичівської райдержадміністрації ОСОБА_5 про можливість прийняття розпорядження щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства на території Требуховецької та Ялинівської сільської ради; підпис в графі «Начальник відділу Держкомзему ОСОБА_3», а також на зворотній стороні у графі «Відділу держкомзему», у паспорті розпорядження голови Летичівської районної державної адміністрації про надання дозволу ОСОБА_10 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності на території Требуховецької та Ялинівської сільських рад виконано особисто ОСОБА_3 (т. З а.с. 37-43); та висновком експерта № 79 кт від 15 липня 2011 року, відповідно до якого на жорсткому диску системного блока, вилученого у відділі Держкомзему Летичівського району, міститься файл, в якому присутні слова та словосполучення: «ОСОБА_10» (т. 3; а.с. 154-157); висновком експерта № 45т від 28 липня 2011 року, відповідно до якого у примірниках розпорядження голови Летичівської райдержадміністрації № 275/2011-р від 18 травня 2011 року, вилучених у службовому кабінеті начальника відділу Держкомзему у Летичівському районі ОСОБА_3 та у кімнаті відпочинку голови Летичівської райдержадміністрації ОСОБА_5, наявні відтиски кліше круглої печатки, які виконані кліше печатки загального відділу Летичівської райдержадміністрації, експериментальні відтиски якого надані для порівняльного дослідження (т. 3; а.с. 170-176).
При кваліфікації дій засуджених суд першої інстанції правильно виходив з положень п. 14 абз. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року № 5 "Про судову практику у справах про хабарництво" згідно якого, якщо при умислі службової особи на одержання хабара у великому або особливо великому розмірі нею було одержано з причини, що не залежали від її волі, лише частину обумовленого хабара, вчинене належить кваліфікувати як замах на одержання хабара у розмірі, який охоплювався її умислом.
Як з`ясовано судом, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 отримали хабар лише в розмірі 15000 доларів США, а розмір обумовленого хабара становив 30000 доларів США. Крім того, ОСОБА_3 після отримання від ОСОБА_12 хабара в розмірі 15000 доларів США повинна була передати його частину в розмірі 13000 доларів США ОСОБА_5, при цьому ОСОБА_4 сприяла вчиненню даного злочину порадами та вказівками, тобто ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виступили як пособники, а ОСОБА_5, окрім організатора, ще й виконавцем.
Відповідно до вимог примітки 4 до ст. 368 КК України, вимаганням хабара визнається вимагання службовою особою хабара з погрозою вчинення або не вчинення з використанням влади чи службового становища дій, які можуть заподіяти шкоду правам чи законним інтересам того, хто дає хабара, або умисне створення службовою особою умов, за яких особа вимушена дати хабара з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що хабар дав ОСОБА_12, який діяв в інтересах ОСОБА_10 за довіреністю № 18624800 від 11 травня 2011 року. За таких обставин, суд дійшов правильного висновку про те, що з обвинувачення ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 необхідно виключити кваліфікуючу ознаку злочину - одержання хабара за виконання в інтересах того, хто дає хабар, будь-якої дії, поєднаного з вимаганням. Крім того, колегія суддів вважає обґрунтованими посилання суду на те, що з обвинувачення ОСОБА_4 необхідно виключити кваліфікуючу ознаку злочину - використання наданої влади та службового становища особою, яка займає відповідальне становище, оскільки вчинення злочину не було пов'язано із займаною нею посадою.
Розглянувши справу в межах поданих апеляцій колегія суддів вважає, що давши всім зібраним доказам правильну оцінку з точки зору їх достатності, допустимості і достовірності суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що дії ОСОБА_3 слід кваліфікувати за ст. ст. 27 ч. 5, 368 ч. 3 КК України як пособництво в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, хабара у великому розмірі, за виконання в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої влади та службового становища.
Дії ОСОБА_4 правильно кваліфіковані за ст. ст. 15 ч. 2, 27 ч. 5, 368 ч. 4 КК України як пособництво в закінченому замаху на одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, хабара в особливо великому розмірі, за виконання в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої влади та службового становища, за попередньою змовою групою осіб.
Дії ОСОБА_5 обґрунтовано кваліфіковані за ст. ст. 15 ч. 2, 27 ч. ч. 2 та 3, 368 ч. 4 КК України як організація, керування та виконання закінченого замаху на одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, хабара в особливо великому розмірі, за виконання в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої влади та службового становища, за попередньою змовою групою осіб.
В зв'язку з вищенаведеним, колегія суддів не приймає до уваги твердження прокурора про неправильність кваліфікації дій засуджених ОСОБА_5 та ОСОБА_4
Що стосується посилання прокурора на не вирішення судом першої інстанції питання про повернення застави, внесеної ОСОБА_3, то колегія суддів враховує, що згідно ч. 13 ст. 154-1 КПК України 1960 року питання про повернення застави заставодавцю вирішується під час дізнання, досудового слідства в судовому засіданні суддею за клопотанням заставодавця, а після надходження справи до суду - судом у судовому засіданні при розгляді справи або в іншому судовому засіданні.
В зв'язку з цим, колегія суддів вважає, що за наявності належного клопотання назване питання може бути вирішено судом першої інстанції в порядку ст. ст. 409, 411 КПК України.
Не може колегія суддів прийняти до уваги і твердження засудженої ОСОБА_3 про невідповідність призначеного їй покарання тяжкості вчиненого злочину. Суд першої інстанції взяв до уваги всі обставини, що пом'якшують її покарання, на які вона посилається і призначив їй покарання з застосуванням ст. 69 КК України. Враховуючи підвищену суспільну небезпеку вчиненого нею злочину та суму хабара, суд обґрунтовано не знайшов підстав для застосування до неї ст. 75 КК України.
Безпідставним є і посилання захисника ОСОБА_4 на те, що її підзахисна не є суб'єктом злочину, передбаченого ст. 368 КК України, оскільки ОСОБА_4 визнана посібником хабарництва, а таким співучасником хабарництва може бути і особа яка не використовує при скоєнні злочину свого службового становища. Посилання апелянтів на те, що суд не встановив в чому полягала роль ОСОБА_4 як пособника надумані і голослівні, оскільки саме у ОСОБА_4 органи слідства вилучили предмет злочину - 13000 доларів США, які вона отримала для подальшої передачі.
Не можуть бути задоволені і посилання захисника ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_5 про однобічність і неповноту досудового і судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, істотне порушення вимог кримінального процесу і неправильне застосування кримінального закону, оскільки ці вказівки голослівні і не конкретизовані.
Надуманими є і посилання захисника ОСОБА_5 - ОСОБА_2 про неконкретність пред'явленого їй обвинувачення, оскільки як постанова про притягнення ОСОБА_5 в якості обвинуваченої так і обвинувальний висновок, а також вирок в повній мірі відповідають вимогам ст. ст. 132, 223, 323, 324 КПК України. У вироку викладені всі данні, які вимагаються вищенаведеними статтями КПК та обставини злочину, наскільки вони відомі слідчому, прокурору, суду.
Твердження, що суд не вказав за що ОСОБА_5 отримала хабар спростовується змістом вироку, згідно якого хабар ОСОБА_5 отримала як голова райдержадміністрації за надання ОСОБА_10, якого представляв ОСОБА_12, земельної ділянки.
Твердження захисту і ОСОБА_5 про те, що ОСОБА_3 не підпорядковувалась їй і навпаки мала намір усунути ОСОБА_5 від влади, «підставити» її, спростовується як показами самої ОСОБА_3 так і фактичними обставинами справи, здобутими доказами, в тому числі показами ОСОБА_12, які узгоджуються між собою і не вірити яким у суду немає підстав.
З цих же підстав, судова колегія не приймає до уваги твердження апелянтів про незаконність покладення в основу вироку показів ОСОБА_3 як заінтересованої в справі. Що стосується тверджень ОСОБА_5 про неналежну оцінку судом першої інстанції доказів здобутих по справі та невідповідність вироку вимогам ст. ст. 323, 324 КПК, то вони не відповідають фактичним обставинам справи і є способом захисту засудженої, а вимоги встановлення і допиту водія ОСОБА_33, призначення експертизи, твердження про те, що дії працівників міліції та ОСОБА_33 є провокацією хабара - голослівні, спростовуються зібраними по справі доказами і не можуть бути взяті до уваги.
При призначенні покарання судом першої інстанції враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Так, суд правильно встановив, що ОСОБА_3 щиро розкаялась у вчиненому злочині та сприяла його розкриттю, за місцем проживання та за місцем роботи характеризується позитивно, раніше не судима, має на утриманні матір похилого віку ОСОБА_22, 1927 року народження, та доньку ОСОБА_34, яка є студентом Львівського Національного Аграрного університету з наданням платної освітньої послуги. Вказані обставини суд обґрунтовано визнав пом'якшуючими і дійшов правильного висновку про те, що вони істотно знижують ступінь тяжкості злочину та з врахуванням особи винної врахував, що виправлення та перевиховання ОСОБА_3 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства і їй, застосувавши ч. 1 ст. 69 КК України, слід призначити покарання у виді позбавлення волі, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ст. 368 ч. 3 КК України, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських обов'язків, та з конфіскацією всього майна, що належить їй на праві власності, окрім житла.
Суд також обґрунтовано врахував, що ОСОБА_4 за місцем проживання та за місцем роботи характеризується позитивно, в силу ст. 89 КК України раніше не судима, її незначну роль у вчиненні злочину. Вказані обставини суд правильно визнав пом`якшуючими, такими, що істотно знижують ступінь тяжкості злочину. В зв'язку з цим, з врахуванням особи винної, на думку колегії суддів, суд першої інстанції законно та обґрунтовано застосував до ОСОБА_4 ч. 1 ст. 69 КК України, призначивши їй покарання у виді позбавлення волі; нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ст. 368 ч. 4 КК України, без позбавлення права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських обов'язків, і на підставі ст. 77 КК України без конфіскації майна, та застосував ст. 75 КК України, звільнивши її від відбування покарання з випробовуванням. При цьому, суд обґрунтовано врахував вимоги п. 17 абз. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», згідно якого, якщо додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю за санкцією статті (санкцією частини статті) є обов'язковим, то воно застосовується лише до тих осіб, які обіймали посади чи займалися діяльністю, з якими було пов'язано вчинення злочину. До інших осіб, які були співучасниками злочину, не пов'язаного з їх діяльністю чи займаною посадою, додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю не застосовується з наведенням у вироку відповідних мотивів. У такому випадку посилатися на ст. 69 КК України не потрібно.
При цьому, колегія суддів також враховує, що в ході апеляційного розгляду ОСОБА_4 частково визнала свою вину та щиро покаялась.
Разом з тим, на думку колегії суддів, міра покарання призначена ОСОБА_5 не відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину, особі винної та обставинам, які пом'якшують її покарання.
Суд обґрунтовано врахував, що ОСОБА_5 за місцем проживання та за місцем попередньої роботи характеризується виключно позитивно, раніше не судима, має на утриманні мати похилого віку ОСОБА_35, 1940 року народження і прийшов до правильного висновку про те, що за таких обставин виправлення та перевиховання підсудної можливе лише в умовах ізоляції від суспільства і їй слід призначити покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських обов'язків, та з конфіскацією всього майна, що належить їй на праві власності, окрім житла.
Разом з тим, враховуючи, що в апеляційній інстанції ОСОБА_5 визнала свою вину, щиро покаялась, її важкий стан здоров'я, що на думку колегії суддів є обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_5, істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, а тому, з врахуванням особи винної та інших обставин, що пом'якшують її покарання, наведених вище, знаходить можливість застосувати до ОСОБА_5 ч. 1 ст. 69 КК України і призначити їй покарання у вигляді позбавлення волі нижче від найнижчої межі встановленої санкції ч. 4 ст. 368 КК України.
При цьому, колегія суддів, виходить з положень ч. 1 п. 1 ст. 373 КПК України згідно яких апеляційний суд змінює вирок у випадку пом'якшення призначеного покарання, коли визнає, що покарання за своєю суворістю не відповідає тяжкості злочину та особі засудженого.
Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів не може задоволити апеляцію прокурора в частині вимог про призначення як ОСОБА_4 так і ОСОБА_5 більш суворого покарання.
Разом з тим, суд першої інстанції прийшов до правильного рішення про доцільність на підставі ст. 54 КК України позбавити усіх підсудних рангів та категорій державного службовця.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України 1960 року, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційні скарги прокурора, який приймав участь у справі, ОСОБА_3, захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженої ОСОБА_4 - залишити без задоволення.
Апеляційні скарги ОСОБА_5 та в її інтересах захисників ОСОБА_2 ОСОБА_8 задовольнити частково.
Вирок Хмельницького міськрайонного суду від 13 листопада 2012 року в частині призначення покарання ОСОБА_5 змінити.
ОСОБА_5 вважати засудженою за ст. ст. 15 ч. 2; 27 ч. 2 та 3; 368 ч. 4 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України до 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно господарських функцій строком на 3 (три) роки з конфіскацією всього майна, що належить їй на праві власності, крім житла.
На підставі ст. 54 КК України позбавити ОСОБА_5 7 рангу 3-ї категорії державного службовця.
В решті вирок залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з моменту набрання нею законної сили.
Головуючий: /підпис/
Судді: /підписи/
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Хмельницької області Шершун В.В.