ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

29 листопада 2006 р.

№ 14/381

                          Вищий господарський суду України у складі колегії суддів:

головуючого                                    Невдашенко Л.П.

суддів:                                               Михайлюка М.В.

                                                Дунаєвської Н.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Акціонерного банку соціального розвитку “Укрсоцбанк”, м. Київ

на постанову

від 18.07.2006 Львівського апеляційного господарського суду

у справі господарського суду

№ 14/381 Івано-Франківської області

за  позовом

Приватного підприємства “Баритон”,               м. Івано-Франківськ

до	Акціонерного комерційного банку соціального розвитку “Укрсоцбанк” в особі Івано-Франківської обласної філії,   м. Івано-Франківськ

про	стягнення 120 913,62 грн.

за участю представників сторін:

від позивача -     Неділенько М.В.

від відповідача –Кисельов М.Є.

ВСТАНОВИВ:

Приватним підприємством “Баритон” заявлено позов до Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку “Укрсоцбанк” в особі Івано-Франківської філії про відшкодування збитків (втраченої вигоди) сплати неустойки, орендної плати, пені, комунальних та інших платежів.

На обгрунтування позову Приватне підприємство “Баритон” посилається на те, що в період з 01.02.2004 до 01.11.2005 позивач мав можливість здати в оренду належне йому приміщення і отримувати прибутки. Однак, з вини відповідача, який не передав йому приміщення протягом 21 місяця, Приватне підприємство “Баритон” втратило можливість отримати орендну плату в розмірі 128165,62 грн.

Рішенням господарського суду Волинської області від 11.01.2006, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18.07.2006 позов задоволено. На користь Приватного підприємства “Баритон” з “Укрсоцбанку” стягнуто 120913,14 грн. збитків та пені і судові витрати. На обгрунтування рішення суд послався на те, що позивач в період з 01.02.2004 по 01.11.2005 мав змогу і ділові пропозиції здати в оренду  орендоване “Укрсоцбанком” приміщення двом іншим банкам, а саме                     АТ “Кредитбанк” та ЗАТ “Банк-Петрокоммерц-Україна”, які погоджувалися платити орендну плату за 1 кв.м. в межах від 30 до 50 грн., що в середньому складає 38,75 грн., тому за період непередання приміщення орендна плата становила б 128165,62 грн.

Крім того, зазначає суд, позивач обгрунтовано нарахував пеню у відповідності до п.5.2 договору, яка підлягає стягненню в розмірі                     3108,00 грн.

Враховуючи часткову сплату відповідачем орендної плати, суд дійшов висновку, що підлягає стягненню на користь позивача 120913,14 грн. спричинених збитків та пені.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України, АКБ “Укрсоцбанк” просить скасувати ухвалені у справі рішення, у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що при винесенні оскаржуваних рішень судом були порушені норми матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 614, 1166 ЦК України, якими передбачено обов’язкову підставу відповідальності особи, що вчинила шкоду, наявність її вини. Вина АКБ “Укрсоцбанку” у тому, що Приватне підприємство “Баритон” має збитки відсутня, оскільки Банком вчинені усі можливі дії щодо дострокової передачі приміщення орендодавцеві. В свою чергу, Приватне підприємство “Баритон” всіляко ухилялося від прийняття приміщення. АКБ “Укрсоцбанк” запропонував ПП “Баритон” прийняти орендоване приміщення з власної ініціативи. Таким чином причинно-наслідковий зв’язок між збитками позивача та діями Банку відсутній.

Заслухавши учасників судового процесу, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справ та їх повноту, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Попередніми судовими інстанціями встановлено, що сторонами спору 10.11.2000 укладено договір оренди  нежитлового приміщення в м. Калуш загальною площею 157,5 м”.

Строк дії договору, згідно п. 6.2 визначено до 10.11.2005.

У вересні 2003 року позивачем проведено обстеження орендованого приміщення і встановлено, що відповідач не утримував передане в оренду приміщення в належному стані, в результаті чого позивачу спричинені збитки.

За висновками будівельно-технічної експертизи, пошкодження спричинені затопленням вбудованої частини приміщень як з санвузла та вищерозташованих приміщень, так і через пошкодження покрівлі, порушення технології ведення будівельних робіт при проведенні реконструкції та тривалість експлуатації.

На цій підставі позивач звернувся до суду з вимогами про розірвання договору і стягнення спричинених збитків.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 29.09.2004  позов задоволено частково, договір оренди від 10.11.2000 розірвано, у стягненні збитків відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18.10.2005 рішення господарського суду Івано-Франківської області від 29.09.2004 змінено в частині стягнення збитків. На користь позивача стягнуто 37273 грн. вартості ремонту, відповідно до висновків будівельно-технічної експертизи.

Обгрунтовуючи заявлений позов, Приватне підприємство “Баритон” посилається на те, що підприємством 16.09.2003 заявлено претензію Банку, а 25.09.2003 –позов до суду. Господарський суд, стверджує позивач, міг постановити законне рішення вже 30.12.2003. Однак, через те, що відповідач заявляв клопотання, рішення судом було ухвалено лише 29.09.2004, а постанова апеляційної інстанції винесена лише 18.10.2005. За період розгляду спору судовими інстанціями позивач мав можливість передати в оренду нежитлове приміщення іншим орендарям, отримувати орендну плату на більш вигідних для себе умовах ніж за договором від 10.11.2000.

Втрачену вигоду позивач визначив в сумі 128165,62 грн.

Між тим, термін дії договору від 10.11.2000 встановлено до 10.11.2005. Відповідачем сплачена встановлена договором орендна плата по 01.04.2005.

Своїми листами від 15.03.2005, 21.03.2005, 24.03.2005 ( а.с. 20.21) АКБ “Укрсоцбанк” повідомляв Приватне підприємство “Баритон” про припинення з 21.03.2005 дії договору оренди і просив направити повноважного представника для складання та підписання акта приймання-передачі.

Відповідь Приватного підприємства “Баритон” на листи банку               (а.с. 22) свідчить про те, що підприємство їх отримало 18.03.2005, однак  у відповіді Банку позивач посилається на те, що оскільки рішення у справі                № 6/274 оскаржено і справа на розгляді в апеляційному суді, тому на даний час підприємство не може підписувати будь-яких актів, оскільки питання є спірним.

Згідно акта приймання-передачі від 25.03.2005, складеним АКБ “Укрсоцбанком” без участі орендодавця, однак в присутності заступника голова Фонду комунальної власності територіальної громади м. Калуш Шуляра І.В., що підтверджено його підписом, АКБ “Укрсоцбанк” звільнив займане приміщення з 25.03.2005, про що був повідомлений позивач листом від 29.03.2005 за № 02-18/67-132 з додатком –оригіналом акта приймання-передачі приміщення від 25.03.2005. Отже, з 25.03.2005 позивач мав можливість передати звільнене приміщення в оренду і отримувати доходи.

Розраховуючи збитки у вигляді упущеної вигоди, позивач виходив з того, що за період розгляду спору судовими інстанціями він мав можливість передати спірне приміщення в оренду і отримувати орендну плату не в тому розмірі, що встановлено договором оренди від 10.11.2000 з “Укрсоцбанком”, а в розмірі 38,75 грн. за кв. м., яку погоджувалися сплачувати інші банки, бажаючі укласти з позивачем договір оренди.

Однак, до остаточного прийняття судом рішення у справі за № 6/274 діяв договір оренди, укладений 10.11.2000 з “Укрсоцбанком” і Банк виконував свої зобов’язання по сплаті орендної плати до моменту звільнення приміщення. Укладання договору оренди на приміщення, яке є об’єктом іншого договору оренди, чинним законодавством про оренду не допускається. Тому для стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди відсутні правові підстави.

Апеляційний суд, обгрунтовуючи постанову, послався на ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, вказавши на те, що рішенням у справі за № 6/274 встановлено вину відповідача у заподіянні збитків, оскільки він не утримував передане в оренду приміщення в належному стані та не застрахував його.

Для встановлення розміру спричинених збитків Львівський апеляційний господарський суд у справі № 6/274 призначив судову будівельно-технічну експертизу. Нежитлові приміщення, що передані “Укрсоцбанку” в оренду, розташовані на першому поверсі п’ятиповерхового житлового будинку № 18 по вул. С. Бандери в м. Калуші.

Експертизою встановлено, що пошкодження спричинені затопленням вбудованої частини приміщення, як з санвузла та вищерозташованих приміщень, так і через пошкодження покрівлі,  порушення технології ведення будівельних робіт при  проведенні реконструкції та тривалість експлуатації.

Апеляційний суд на підставі цих висновків експертизи та враховуючи те, що відповідач не застрахував орендоване приміщення стягнув з нього вартість ремонту приміщень в сумі 37273,00 грн.

Предметом спору у справі № 6/274 було саме стягнення збитків, пов’язаних з пошкодженням орендованого майна.

Предметом спору у справі № 14/381 є стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, а тому посилання апеляційного суду на положення ст. 35 Господарського процесуального кодексу України  колегія суддів вважає необгрунтованим.

Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що ухвалені у справі рішення є помилковими, а тому підлягаючими скасуванню. У задоволенні  позову слід відмовити через необгрунтованість позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 1119, 11110 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 11.01.2006 та постанову Львівського апеляційного  господарського суду від 27 червня –18 липня 2006 року у справі № 14/381 скасувати, у задоволенні позову відмовити.

Головуючий                                                                                Л.Невдашенко

Судді:                                                                                           М.Михайлюк

                                                                                                      Н.Дунаєвська

дп